Постанова № 53361217, 10.11.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6059/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2015 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання Свириди Х.С.;

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 01.09.2015 року);

представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 28.10.2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продаква» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій неправомірними, визнання недійсною картки відмови від 21.08.2015 року № 500040605/2015/00007, скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.08.2015 року № 500040605/2015/000002/2, стягнення надмірно нарахованих та сплачених податків, -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби в якому просив суд:

- визнати неправомірними дії Одеської митниці Державної фіскальної служби, М/п «Іллічівськ» Державної митної служби України щодо визначення митної вартості товарів від 21.08.2015 року № 500040605/2015/000002/2;

- визнати недійсною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.08.2015 року № 500040605/2015/00007;

- скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби, М/п «Іллічівськ» Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 21.08.2015 року № 500040605/2015/000002/2;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продаква» надмірно нарахованого та сплаченого податку на додану вартість, додаткового імпортного збору та імпортного мита у розмірі 48045,33 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продаква» судові витрати у розмірі 5512,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

22.05.2015 року між ТОВ «Продаква» та підприємством «ComexAndinaS.L.» було укладено контракт № 2015-22-05, відповідно до умов якого постачальник постачає даному покупцю товар, який вказується в додатках до даного контракту, а покупець приймає товар та бере на себе зобовязання щодо розрахунків з постачальником.

У серпні 2015 року згідно контракту на умовах CFR м. Іллічівськ морським транспортом було ввезено в Україну партію товару (заморожена обрізь гігантського кальмара без мембрани) на загальну суму 18987,30 доларів США.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларантом було складено та подано митну декларацію № 500040605/2015/002073 від 19.08.2015 року та документи, що необхідні для митного оформлення товару. Митна вартість товару була визначена ТОВ «Продаква» за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

21.08.2015 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № 500040605/2015/000002/2, відповідно до якого визначив митну вартість товарів за другорядним методом за ціною договору щодо ідентичних товарів, митну вартість товару було скориговано з 0,73 до 0,95 доларів США за 1 кг нетто.

Також, відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.08.2015 року № 500040605/2015/00007.

Позивач не погоджується з такими діями відповідача, з рішенням про коригування митної вартості товарів від 21.08.2015 року № 500040605/2015/000002/2, вважає його протиправним, та таким, що належить до скасування, а також просить суд визнати недійсною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.08.2015 року № 500040605/2015/00007 та стягнути надмірно нарахованого та сплаченого податку на додану вартість, додаткового імпортного збору та імпортного мита у розмірі 48045,33 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві та письмових поясненнях (а.с.7-14, 103-107).

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову (а.с.50-57).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продаква» зареєстроване та перебуває на обліку в Одеській митниці Державної фіскальної служби за обліковим номером особи UA10038759399, номер картки обліку 500/2015/0000475 відповідно до картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами (а.с.35).

22.05.2015 року TOB «Продаква» (покупець) та компанія «Comex Andina S.L.» (постачальник) уклали зовнішньоекономічний контракт № 2015-22-05 (а.с.19-21).

Відповідно до п.1.1 та п.1.2 умов зазначеного контракту постачальник поставляє товар, який зазначається в додатках до нього. Поставка здійснюється на адресу покупця. Покупець приймає товар та бере на себе зобовязання по розрахункам з постачальником.

Згідно з п.3.2 контракту поставка товарів повинна здійснюватися покупцю. Строки та умови поставки (у відповідності до «Інкотермс-2010») передбачається в додатках до контракту.

Відповідно до п.4.1 вказаного контракту ціни поставленого товару повинні бути узгоджені сторонами. Вони зазначаються в інвойсі або додатку на кожну поставку товару.

В серпні 2015 року згідно контракту на умовах CFR Іллічівськ морським транспортом було ввезено в Україну партію товару (заморожена обрезь гігантського кальмара (Dosidicus gigas) без харчових добавок та приправ, без теплової кулінарної обробки, неконсервоване, без кісток, шкіри та плавців, для промислової переробки, дата виготовлення 05.2015 року, термін придатності 2 роки, чиста вага нетто 26010 кг без первинної упаковки, в поліетиленових мішках по 30 кг (+/- 10 % глазур) на загальну суму 18987,30 доларів США.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення поставленого за контрактом товару TOB «Продаква» подало до Одеської митниці Державної фіскальної служби митну декларацію форми МД-2 № 500040605/2015/002073 від 19.08.2015 року (а.с.16).

TOB «Продаква» митну вартість товарів визначило за основним методом, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів TOB «Продаква» подало до Одеської митниці Державної фіскальної служби наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 22.05.2015 року № 2015-22-05, інвойс від 26.06.2015 року № FVU 15-0466, копію митної декларації країни відправлення від 05.07.2015 року № 046-2015-41-018758-01-8-00 та інші (а.с.17-29).

21.08.2015 року Одеська митниця Державної фіскальної служби прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № 500040605/2015/000002/2, відповідно до якого визначила митну вартість товару за другорядним методом за ціною договору щодо ідентичних товарів, та здійснила коригування з 0,73 до 0,95 доларів США за 1 кг нетто (а.с.34).

Також, Одеська митниця Державної фіскальної служби на підставі рішення про коригування митної вартості товарів № 500040605/2015/000002/2 від 21.08.2015 року склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040605/2015/00007 від 21.08.2015 року (а.с.33).

Товар, який надійшов за вказаним контрактом, було випущено у вільний обіг на підставі сплати позивачем фінансової гарантії .

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд вважає, що адміністративний позов не належить до задоволення.

Свій висновок суд обґрунтовує наступним чином.

Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобовязані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина 2 вищезазначеної статті містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Під час опрацювання відповідачем наданих позивачем для здійснення митного оформлення документів зафіксовано спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості товару 103-1 (перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби) та 105-2 (контроль правильності визначення митної вартості).

Також, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та візуальної перевірки документів, поданих на підтвердження митної вартості товарів, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та виникли сумніви щодо можливості співставлення заявлених даних, а саме: різні зразки підписів продавця в зовнішньоекономічному контракті № 2015-22-05 від 22.05.2015 року, інвойсі від 26.06.2015 року № FVU 15-0466, додатку від 22.05.2015 року № 1 до контракту № 2015-22-05 від 22.05.2015 року, що може свідчити про неавтентичність поданих до митного оформлення документів та про можливу підміну документів з метою заниження заявленої митної вартості товарів. Копія експортної декларації країни відправлення містить інші дані, ніж заявлені до митного оформлення, а саме: умови поставки FOB (в МД - CFR Іллічівськ), номер фактури 0007-0004868 від 26.06.2015 року (в МД - № FVU 15-0466 від 26.06.2015 року); загальна вартість 9623,70 доларів США (в МД та інвойсі 18987,30 доларів США), що не дає змогу однозначно ідентифікувати заявлений до митного оформлення товар і здійснити контроль правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобовязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.4 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч.5 вищезазначеної статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

На підставі встановлених обставин відповідач витребував у позивача додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

21.08.2015 року TOB «Продаква» надало до Одеської митниці Державної фіскальної служби довідку про вартість та інформацію про оплату товару. Також, TOB «Продаква» повідомило про неможливість подання протягом 10 календарних днів виписки з бухгалтерської документації та інших додаткових документів (а.с.17-18).

За результатом розгляду додатково поданих документів митний орган дійшов висновку, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано з причин відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена, а також, що додаткові документи не зясовують розбіжності встановлені митним органом в поданих документах на підтвердження митної вартості товарів.

На підставі цього відповідач повідомив позивача про те, що митну вартість заявленого до митного оформлення товару за митною декларацією форми МД-2 № 500040605/2015/002073 від 19.08.2015 року буде скориговано. В повідомленні Одеської митниці Державної фіскальної служби також зазначено про застосування другорядного методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється, в тому числі, за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Згідно з ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.3 ст.57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.57 Митного кодексу України застосування другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

За результатами проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, оскільки заявлена декларантом митна вартість за ціною договору не підтверджена документально.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обовязковою при її обчисленні.

Згідно з ч.1 ст.59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Суд встановив, що митний орган з метою забезпечення повноти оподаткування провів аналіз баз даних ЄАІС ДМСУ та встановив, що рівень митної вартості ідентичних товарів митне оформлення яких вже здійснене є більшим та складає - заморожена обрезь гігантського кальмара (Dosidicus gigas) без харчових добавок та приправ, без теплової кулінарної обробки, неконсервоване, без кісток, шкіри та плавців, для промислової переробки 0,95 доларів США за 1 кг нетто (МД № 500040605/2015/001571 від 03.07.2015 року), ніж заявлена декларантом митна вартість - 0,73 доларів США за 1 кг нетто.

Суд погоджується з висновками відповідача, що за наявними вищевикладеними розбіжностями у документах, які були виявлені посадовою особою митниці під час митного оформлення, у нього виникли підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої позивачем митної вартості товарів.

Відповідно до ч.1 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Таким чином, суд встановив, що у відповідача були всі передбачені законом підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.2 ст.55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; інформацію про право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Суд встановив, що у рішенні про коригування митної вартості товарів від 21.08.2015 року № 500040605/2015/000002/2 наведене достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано. Також, у рішенні про коригування митної вартості товарів визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості. Крім того, у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Додатково декларанту було роз'яснені вимоги п.2 ч.3 ст.52 Митного кодексу України на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, а також його право у відповідності до п.4 ч.3 ст.52 Митного кодексу України оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 21.08.2015 року № 500040605/2015/000002/2 прийняте відповідачем обґрунтовано, в межах компетенції та у спосіб, що передбачені законодавством.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продаква» надмірно нарахованого та сплаченого податку на додану вартість, додаткового імпортного збору та імпортного мита у розмірі 48045,33 грн., то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п.1 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року № 882/1188, цей Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Міністерства доходів і зборів України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Згідно з ч.2 ст.301 Митного кодексу України у разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобовязаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Відповідно до ч.3 ст.301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами визначено в Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618.

Суд зазначає, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Суд не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму податку, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання дій неправомірними, визнання недійсною картки відмови від 21.08.2015 року № 500040605/2015/00007, скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.08.2015 року № 500040605/2015/000002/2, стягнення надмірно нарахованих та сплачених податків не належать до задоволення.

Згідно з ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланням на відповідні положення законодавства про необґрунтованість позовних вимог позивача.

Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки суд по справі свідків не залучав та не призначав проведення судових експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Митним кодексом України, ст.ст.2, 7, 8, 9, 11, 27, 69-71, 86, 94, 122, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст.185, 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складений 10 листопада 2015 року.

СуддяМ.М. Кравченко