Постанова № 53360932, 18.12.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2014 року Справа № П/811/4066/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Девіс, 25014, м. Кіровоград, вул. Повітрянофлотська, 2 А

до відповідача: Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, 25009, м. Кіровоград, вул. Глінки, 2

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

секретаря судового засідання Черної О.Ю.,

представників:

позивача не зявився,

відповідача не зявився,

У відповідності до ч.1 ст.41 КАСУ фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Товариство з обмеженою відповідальністю Девіс звернулось з позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

-№0000452207 від 06 листопада 2014 року, яким відповідачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 162,00 грн.;

-№0000442207 від 06 листопада 2014 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 110 420,00 грн. за основним платежем та 55 210,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

-№0000462207 від 06 листопада 2014 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 86 980,00 грн. за основним платежем та 43 490,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що не допускав порушень при формуванні податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, а тому вважає податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають чинному законодавству.

В судове засідання представник позивача не зявився, до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (а.с.8, т.3).

В судове засідання представник відповідача не зявився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки (а.с.171 Т.2).

Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 02 по 06 жовтня 2014 року посадовою особою Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Девіс з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Інкомфарма» за період з 01.03.14 по 31.03.14 р., ПП «ТД «Сонце» за період з 01.02.13 по 31.03.13 р., ТОВ «Елтекс» за період з 01.03.14 по 31.03.14 р., ТОВ «Фюжен Груп» за період з 01.11.13 по 31.12.13р., за результатами якої складено акт №42/11-23-22-07/30514069 від 10.10.2014 року, висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача:

- п.п.135.1, п.135.2 ст.135, п.137.1 ст.137, пп.138.1-138.12 ст.138 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством завищено: валові доходи та доходи, що враховуються при визначенні обєкту оподаткування на загальну суму 247 278 грн., в тому числі за 2013 рік в сумі 247 278 грн.; валові витрати та витрати, що враховуються при визначенні обєкту оподаткування на загальну суму 688 165 грн., у звязку з придбанням та реалізацією товарів, в тому числі за 2013 рік в сумі 688 165 грн. та занижено податок на прибуток підприємства за 2013 рік на суму 86 980 грн.

- п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено суму податкового кредиту в сумі 156 495 грн., в тому числі: за лютий 2013 року в сумі 37 901 грн., за березень 2013 року в сумі 5 000 грн., за листопад 2013 року в сумі 62 855 грн., за грудень 2013 року в сумі 31 878 грн., за березень 2014 року в сумі 18 861 грн.

та занижено податок на додану вартість на загальну суму 110 420 грн., в тому числі: у лютому 2013 року в сумі 37 901 грн., в березні 2013 року в сумі 5 000 грн., в листопаді 2013 року в сумі 16 618 грн., в грудні 2013 року в сумі 32 040 грн., в березні 2014 року в сумі 18 861 грн.

та завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19) за листопад 2013 року на суму 162 грн. (а.с.30-61).

Кіровоградською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на підставі акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення (а.с.25-27).

В ході судового розгляду встановлено, що позивачем до Кіровоградської ОДПІ подавались декларації з ПДВ за березень 2014 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 23 115 грн., зокрема, ПДВ у сумі 18 861,72 грн. (а.с.73-82, Т.1).

Даний податковий кредит сформовано за податковими накладними виданими, ТОВ «Інкомфарма» по придбанню запчастин, на підставі договору поставки №6 від 14.01.2014 року (а.с.88-89, 91, т.1) та ТОВ «Елтекс» по придбанню вузлів та агрегатів до вантажопідіймальної техніки, на підставі договору №12 від 19.03.14 року (а.с.104, 106, 11, т.1). Товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (а.с.93, 107, 110, т.1), оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.92, 112, т.1).

Транспортування товару, придбаного у ТОВ «Елекс», здійснено перевізником ТОВ «Юк ОСОБА_1», що підтверджується договором №13 від 19.03.14 про транспортне обслуговування та відповідними товарнотранспортними накладними (а.с.114, 115, 116, т.1).

Позивачем до Кіровоградської ОДПІ подавались декларації з ПДВ за лютий 2013 року в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 40 224 грн., зокрема, ПДВ у сумі 37 900,72 грн., та за березень 2013 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 10 440,00 грн., зокрема, ПДВ у сумі 5 000,00 грн. (а.с. 173-190, т.1).

Даний податковий кредит сформовано за податковими накладними виданими ПП «Сонце» по придбанню вузлів та агрегатів до вантажопідіймальної техніки, на підставі договору №19 від 01.02.2013 року (а.с.198, 200, 202, 210, 213, 220, т.1). Товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (а.с.204, 214, 222, т.1), оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.201, 203, 211, 212, 221, т.1).

Транспортування товару здійснювалося автомобільним транспортом фізичної особи ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та товарнотранспортними накладними (а.с.205, 207, 215, 216, 223, т.1).

Позивачем до Кіровоградської ОДПІ подавались декларації з ПДВ за листопад 2013 року в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 94 797 грн., зокрема, ПДВ у сумі 62 854,62 грн., та за грудень 2013 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 61 163,00 грн., зокрема, ПДВ у сумі 31 877,61 грн.

Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість, відображене в рядку 19 декларацій з ПДВ за листопад 2013 року, складає 162,00 грн. (а.с.2-26, т.2).

Даний податковий кредит сформовано за податковими накладними виданими ТОВ «Фюжен Груп» по придбанню вузлів та агрегатів до вантажопідіймальної техніки, на підставі договору №40 від 04.11.2013 року (а.с. 35-36, 38, 46,54, 61, 68, т.2). Товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (а.с.39, 45а, 53, 60, 67, т.2), оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.43, 51, 73, т.2).

Транспортування товару здійснювалося автомобільним транспортом фізичної особи ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та товарнотранспортними накладними (а.с.40, 41, 47, 48, 55, 56, 62, 69, т.2).

Судом встановлено, що суму витрат в розмірі 688 165,00 грн. з придбання вищевказаних товарів у ТОВ «Інкомфарма», ПП «ТД «Сонце», ТОВ «Елтекс», ТОВ «Фюжен Груп» позивачем віднесено до валових витрат у відповідних періодах, що знайшло своє відображення в акті та не заперечувалось позивачем.

Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області вважає, що податкові накладні видані ТОВ «Інкомфарма», ПП «ТД «Сонце», ТОВ «Елтекс», ТОВ «Фюжен Груп» за господарськими операціями, які не носили реального характеру, а тому формування податкового кредиту та валових витрат на підставі видаткових накладних є безпідставним.

У відповідності до змісту п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування витрат та податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність діяльність особи, що повязана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обовязковими ознаками господарської діяльності є здійснення її субєктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до виписки з ЄДРПОУ, основним видом діяльності ТОВ «Девіс» є, неспеціалізована оптова торгівля, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (а.с.128-129, т.2). Окрім того, позивачу наданий дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки (а.с.145, 146, т.2).

В ході розгляду справи встановлено, що придбаний позивачем товар використовувався ним у своїй господарській діяльності для ремонту автокранів, ремонту іншого обладнання, що підтверджується відповідними договорами про надання послуг, актами здачі прийняття робіт (а.с.122, 126, 129-130, 134, 137, 139, 145, 148, 154, 158, т.1, а.с. 74, 89, 91, 99, т.2). Окрім того, позивач має в оренді склад для зберігання обладнання, про що свідчать договори оренди нежитлового приміщення №21 від 01.06.2012 року, №15 від 01.05.2013 року, №15 від 01.04.2014 року (а.с.147-150, 163-164, т.2).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем за господарськими операціями з ТОВ «Інкомфарма», ПП «ТД «Сонце», ТОВ «Елтекс», ТОВ «Фюжен Груп», безпосередньо повязані з його господарською діяльністю.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку (покупця) належно оформленої та виданої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами у перевіряємому періоді. При цьому ТОВ «Інкомфарма», ПП «ТД «Сонце», ТОВ «Елтекс», ТОВ «Фюжен Груп» на момент її виписки були зареєстровані платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мав обовязок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Окрім цього, Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ТОВ «Інкомфарма», ПП «ТД «Сонце», ТОВ «Елтекс», ТОВ «Фюжен Груп» є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобовязань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ позивачем, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 487,20 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000452207 від 06 листопада 2014 року, винесене Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Девіс» зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 162,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000442207 від 06 листопада 2014 року, винесене Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Девіс» збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 110 420,00 грн. за основним платежем та 55 210,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000462207 від 06 листопада 2014 року, винесене Кіровоградською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Девіс» збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 86 980,00 грн. за основним платежем та 43 490,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Девіс», код ЄДРПОУ 30514069, судовий збір у розмірі 487,20 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного судуОСОБА_3