Рішення № 53360429, 05.11.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 листопада 2015 року Справа № 913/837/15

Провадження №16/913/837/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Райффайзен ОСОБА_1, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЗАЛІЗНИЧПРОМ, м. Попасна Луганської області

про стягнення 372 814 грн. 26 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.,

секретар судового засідання-Дмітрієва К.С.,

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю від 27.08.2015 № 27-08/15;

від відповідача - представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю Райффайзен ОСОБА_1 (далі позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЗАЛІЗНИЧПРОМ (далі - відповідач у справі) про стягнення 372 814 грн. 26 коп. за договором фінансового лізингу від 18.03.2013 № LC 8104-03/13.

Позивач, з посиланням на норми статей 193, 292 Господарського кодексу України (далі ГК України), статей 11, 509, 525, 526, 530, 610, 626, 629 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), статей 1, 11, 16 Закону України Про фінансовий лізинг» обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобовязань по оплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 18.03.2013 № LC 8104-03/13.

Представником позивача наданий розрахунок позовних вимог та графік розрахунку заборгованості (Додаток № 1) до договору фінансового лізингу від 18.03.2013 № LC 8104-03/13 зі змінами.

Товариство з обмеженою відповідальністю УКРЗАЛІЗНИЧПРОМ (далі ТОВ УКРЗАЛІЗНИЧПРОМ) відповідач у справі, не забезпечив участь повноважного представника у судове засідання, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами та за участю представника позивача.

Між сторонами у справі укладено договір фінансового лізингу від 18.03.2013 № LC 8104-03/13 (з додатками), на підставі якого позивач (орендодавець) зобовязаний надати відповідачу (орендарю) у тимчасове платне користування техніку сідловий тягач Scania G420LA4X2MNA E5 по ціні 876517.83грн. - для використання та подальшого придбання у власність за плату у вигляді щомісячних лізингових платежів відповідно до графіків, що є додатками до договору, які відповідач зобовязався вносити щомісяця до 10 числа місяця на підставі предявленого позивача рахунку-фактури з урахуванням винагороди позивачеві. Період, на який встановлено платежі, дорівнює 60 календарних місяців - з дати укладення договору по квітень 2018 року,

На виконання умов договору позивач надав відповідачу в оренду техніку у відповідності до умов договору, що підтверджено актом приймання-передачі від 29.04.13.

Відповідачем протягом періоду з жовтня 2014 року по серпень 2015 року не здійснено платежів на суму 372814,26 грн.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача на користь позивача простроченої заборгованості по лізинговим платежам у сумі 372814,26грн. за період з жовтня 2014 року по серпень 2015 року.

Позов мотивовано тим, що відповідач не виконує свої зобовязання по укладеному договору не сплачує лізингові платежі у встановлений графіком термін, що є порушенням умов діючого договору та приписів ст.ст.179,193 ГК України, ст.ст.526,629 ЦК України, правил ст.ст.10,11,16 Закону України Про фінансовий лізинг та умовами укладеного договору.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і обєктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника позивача, оцінивши надані позивачем до справи докази вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно приписів ст.55 Конституції України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами. Договором фінансового лізингу від 18.03.2013 № LC 8104-03/13, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобовязань по сплаті лізингових платежів.

Позивач передав відповідачу предмети лізингу сідловий тягач Scania G420LA4X2MNA E5 по ціні 876517.83грн. - і відповідач отримав предмет лізингу, що належним чином в порядку ст.ст.33,34 ГПК України - довів суду позивач.

Відповідач не виконав свої зобовязання по сплаті лізингових платежів.

Приписи ст..292 ГК України, ст.ст.762,806 ЦК України, ст.ст.11,16 Закону України Про фінансовий лізинг зобовязують відповідача виконати обовязок по оплаті лізингових платежів у відповідності до вимог закону та умов договору.

Розрахунок лізингових платежів виконано позивачем у відповідності до умов укладеного сторонами спору договору і не спростовано відповідачем.

Таким чином, позивач у відповідності до умов договору та вимог закону має право на стягнення боргу з відповідача по лізинговим платежам в сумі 372814,26грн. за період з жовтня 2014 року по серпень 2015 року. За таких підстав з відповідача слід стягнути борг в сумі 372814,26грн. за період з жовтня 2014 року по серпень 2015 року.

Судові витрати за позовом слід покласти на відповідача в порядку ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, ст.55 Конституції України, ст.292 ГК України, ст.ст.614,617,762,806 ЦК України, ст.ст.11,16 Закону України Про фінансовий лізинг, ст. ст. 1, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю УКРЗАЛІЗНИЧПРОМ, м. Попасна Луганської області, вул.. 60 років Утворення СРСР, буд. 2 «б», ід. Код 32082194 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Райффайзен ОСОБА_1, м. Київ, проспект Московський, буд. 9, ід. Код 34480657 боргу по лізинговим платежам у розмірі 372 814 грн. 26 коп., витрати по судовому збору в сумі 5592,21грн. Видати наказ.

Рішення підписане 10.11.2015

Суддя Р. Шеліхіна