Постанова № 53360318, 07.10.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року (16 год. 30 хв.)Справа № 808/5153/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

позовною заявою: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до: Запорізької митниці Державної фіскальної служби

про: визнання протиправним та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся із адміністративним позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - Відповідач ), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00253 та Рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000117/1 від 16.06.2015, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00269 та Рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000124/1від 26.06.2015.

У судове засідання представники сторін не прибули. Представник позивача та представник відповідача надали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 41 КАС України суд під час розгляду адміністративної справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вирішив не відкладати розгляд справи та приймати рішення на підставі наявних у ній доказів.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відмова у прийнятті заявленої митної вартості не була обґрунтована у відповідності до вимог ч. 6 ст. 54 МК України. Вказує, що до митного посту «Запоріжжя-Центральний» позивачем були подані для митного оформлення митні декларації на товар кунжут світлий очищений. Митна вартість вказаного товару була визначена підприємцем за ціною господарської операції. Проте, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності, які, як вважає підприємець, були відсутні.. Вказує, що підставою для виникнення сумнівів у правильності заявленої декларантом митної вартості в рішеннях зазначена наявна у митного органу інформації щодо митної вартості подібних товарів, разом з тим, така підстава для відмови в митному оформлені відсутня серед переліку виключних підстав, передбачених ч. 6 ст. 54 МК України. Стверджує, що відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України підприємцем були надані всі додаткові документи та відомості, які підтверджують правильність числового визначення митної вартості декларантом за першим методом (за ціною угоди). Тому, позивач вважає, що відмовляючи у застосуванні митної вартості, заявленої декларантом, відповідач діяв всупереч законодавству України з питань митної справи, застосовуючи формальний підхід, без аналізу поданих документів.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях від 07.10.2015 вих. № 997/92/08-70-10 посилається на те, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог ст. 53 МК України, митниця дійшла висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. З огляду на це, декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Вказує, що оскільки документи не були подані в повному обсязі, митну вартість товару, що імпортуються, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Так, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 59 МК України, митницею використана наявна в органу Міндоходів і зборів інформація щодо раніше визнаних органами митниці митних вартостей.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

1) 31.03.2015 між Позивачем та компанією Prevail Agro Overseas (Індія) (продавець) укладено контракт № 80 відповідно до якого продавець зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар: Кунжут світлий очищений, механічно висушений, сортекс-очистка 99,95%. Врожай 2014 р.. Умова поставки товару - CIF, Одеса (Інкотермс 2010).

На виконання зазначеного контракту сторони уклали специфікацію №1 від 31.03.2015 якою визначили поставку товару - Кунжут світлий очищений, механічно висушений, сортекс-очистка 99,95%. врожай 2014 р. в кількості 36850 кг за ціною 1710,00дол.США/мт.

15.06.2015 до митного посту «Запоріжжя-Центральний» Позивачем була подана митна декларація № 112050000/2015/009385 на товар Кунжут світлий очищений, механічно висушений, сортекс-очистка 99,95%. врожай 2014 р., митну вартість якого позивач визначив за ціною контракту.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем подано митному органу: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.2012 № 112/2012/0000126; СMR 276260 від 12.06.2015; коносамент MSCUIE157970 від 10.05.2015; платіжне доручення № 018 від 09.06.2015; бухгалтерська виписка 75 від 10.06.2015; інвойс PAO/EXP/004/15-16 від 24.04.2015; пакувальний лист б/н від 24.04.2015; страховий поліс № 21160021150100000893 від 08.05.2015, зовнішньоекономічний контракт № 80 від 31.03.2015; специфікація від 25.11.2014; угода №1 від 31.03.2015; угода 2 від 02.06.2015; фітосанітарний сертифікат № 52РС7116740 від 11.05.2015; сертифікат про походження товару загальної форми б/н від 10.05.2015; лист ПАТ «КБ «Хрещатик» від 11.06.2015; сертифікат якості GDM/JB/15-16/01530 від 21.12.2014; фумігаційний сертифікат MUN/023/05 від 09.05.2015; платіжне доручення № 109 від 09.06.2015 що підтверджує сплату митних платежів та дозволи різних видів супутнього контролю.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару та містять розбіжності:

1) згідно п.4 специфікації №1 від 31.03.2015 відвантаження товару повинно відбутись в 15-ти денний строк від дати підписання даної специфікації, а згідно коносамента N9MSCUIE157970 відвантаження було здійснено 10.05.2015 що суперечить умовам специфікації, а значить умовам самого контракту;

2) бухгалтерська виписка № 75 від 10.06.2015 по взаєморозрахункам з нерезидентом являє собою лист підприємства інформативного характеру. Даний документ не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації. За змістом даний документ не є витягом з первинного документу, а лише дублює інформацію з платіжного доручення в іноземній валюті № 018 від 09.06.2015 поданого до митного оформлення.

3) в страховому полісі основа визначення вартості +% дод. затрати на товap: CIF+, без зазначення конкретного географічного пункту.

У відповідності до ст. 53 МК України, 15.06.2015 декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

15.06.2015 декларантом додатково надано: прайс лист виробника товару за березень 2015 року ; копію митної декларації країни відправлення: від 25 квітня 2015року № 9225301; висновок Запорізької ТПП №ОИ-291 від 09.06.2015; комерційна пропозиція від іншого виробника від 31.03.2015; комерційна пропозиція від іншого виробника від 31.03. 2015; цінова інформація на даний товар з інтернет ресурсу (www.agmarknet.nic.in); цінова інформація на даний товар з інтернет ресурсу (www.apmcuniha.com); цінова інформація на даний товар з офіційного сайту ВТО (www.trademap.org ); інформація про стан обмінного курсу валют з офіційного джерела; лист про цінову інформацію на даний товар №82 від 15.06.2015.

15.06.2015 в оформлені МД № 112050000/2015/009385 було відмовлено за карткою відмови № 112050000/2015/00253 та 16.06.2015 прийнято рішення про визначення митної вартості за резервним методом згідно вимог ст. 59 МК України № 112050000/2015/000117/1.

Товар випущено у вільний обіг за МД № 112050000/2015/009531 від 17.06.2015 під гарантію відповідно до розділу Х МК України. З ціню коригування долара США за 1,9 долара США за 1 кг.

2) 26.05.2014 між Позивачем та компанією RAHUL AGRO INDUSTRIES (Індія) (продавець) укладено контракт № 62 відповідно до якого продавець зобов'язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар: Кунжут світлий очищений, механічно висушений, сортекс-очистка 99,95%. Врожай 2014 р. Умова поставки товару - CIF, Одесса (Інкотермс 2010).

На виконання зазначеного контракту сторони уклали специфікацію №4 від 15/04/2015 якою визначили поставку Кунжут світлий очищений, механічно висушений, сортекс-очистка 99,95%.в кількості 38 мт за ціною 1740,00 дол. США/мт.

22.06.2015 до митного посту «Запоріжжя-Центральний» Позивачем була подана митна декларація № 112050000/2015/009841 на товар Кунжут світлий очищений, механічно висушений, сортекс-очистка 99,95%, митну вартість якого позивач визначив за ціною контракту.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем подано митному органу повний пакет документів зазначений в митній декларації.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем подано митному органу:

картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.2012 № 112/2012/0000126; СMR 318354 від 19.06.2015; коносамент ZIMURQL6016674 від 18.05.2015; платіжне доручення № 017 від 08.06.2015; бухгалтерська виписка 87 від 17.06.2015; інвойс RAI/009/2015 від 23.04.2015; пакувальний лист б/н від 23.04.2015; страховий поліс №0203002115Р101447445 від 05.05.2015; зовнішньоекономічний контракт № 62 від 26.05.2014; специфікація 4 від 15.04.2015; угода №5 від 10.04.2015; фітосанітарний сертифікат № 52РС711698 від 11.05.2015; сертифікат про походження товару загальної форми № 06203 від 09.06.2015; лист постачальника від 18.06.2015, сертифікат якості QSS/08/025490 від 18/05/2015; фумігаційний сертифікат J/KDL/0805 від 06/05/2015 ;платіжне доручення № 113 від 17.06.2015 що підтверджує сплату митних платежів та дозволи різних видів супутнього контролю.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару та містять розбіжності:

1)згідно п.4 специфікації № 4 від 15.04.2015 відвантаження товару повинно відбутись в 20-ти денний строк від дати підписання даної специфікації (тобто не пізніше 05.05.2015), а згідно коносамента № ZIMURQL6016674 відвантаження було здійснено 18.05.2015, тобто поставку здійснено з порушенням умов контракту;

2) бухгалтерська виписка № 75 від 10.06.2015 по взаєморозрахункам з нерезидентом являє собою лист підприємства інформативного характеру. Даний документ не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації. За змістом даний документ не є витягом з первинного документу, а лише дублює інформацію з платіжного доручення в іноземній валюті № 017 від 08.06.2015 поданого до митного оформлення;

3) платіжне доручення № 017 від 08.06.2015 та інвойс № RAI/009/2015 від 23.04.2015 містять посилання на специфікацію № 4 від 15.04.2015 та контракт № 62 умови яких порушено, що не дає змоги впевнитись, щ о дані документи стосуються оцінюваного товару;

4) наявні розбіжності в номерах пломб, що зазначені в коносаменті № ZIMURQL6016674 від 18.05.2015 (Z-65821 та Z-65822) та в інвойсі № № RAI/009/2015 від 23.04.2015 (Z-65821/DV20 (CY/CY) та Z-65822/DV20 (CY/CY));

5) згідно п. 8. ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, але до митного оформлення надано страховий поліс № 0203002115Р101447445 що містить страхову суму, але не містить відомостей щодо вартості страхування. Лист від постачальника стосовно страхового поліса від 18.06.2015 не може бути використаний з метою підтвердження вартості страхування, так як він надійшов від продавця товару, а не від страхової компанії.

У відповідності до ст. 53 МК України, 22.06.2015 декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.

23.06.2015 Декларантом додатково надано письмові пояснення та : 1) прайс-лист виробника за квітень 2015 року; 2) комерційна пропозиція іншого виробника від 15.04.2015; 3) комерційна пропозиція іншого виробника від 27.04.2015; 4) висновок ЗТПП від 18.06.15 № ОИ-319; 5) цінова інформація з інтернет-ресурсу www.agmarknet.nic.in; 6) цінова інформація з інтернет-ресурсу www.apmcunjha.com; 7) цінова інформація з офіційного сайту ВТО www.tredemap.org; 8) лист про цінову інформацію; 9) інформація про курси валют; 10) копія декларації країни відправлення від № 9357026 від 02.05.2015;

22.06.2015 в оформлені МД № 112050000/2015/009841 було відмовлено за карткою відмови № 112050000/2015/00269 та 23.06.2015 прийнято рішення про визначення митної вартості за резервним методом згідно вимог ст. 59 МК України № 112050000/2015/000124/1.

Товар випущено у вільний обіг за МД № 112050000/2015/010075 від 24.06.2015 під гарантію відповідно до розділу Х МК України. З ціню коригування долара США за 1,9 долара США за 1 кг.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (стаття 257 МК України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з ч.2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Судом встановлено та не заперечується представником Запорізької митниці, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару № 112050000/2015/009385 від 15.06.2015 та № 112050000/2015/009841 від 22.06.2015 були подані всі документи, передбачені ч 2 ст. 53 МК України.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізькою митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Так, Запорізькою митницею при перевірці документів, поданих для оформлення за митною декларацією 112050000/2015/009385 від 15.06.2015 виявлено розбіжності.

Щодо розбіжності відповідно до якої згідно п.4 специфікації №1 від 31.03.2015 відвантаження товару повинно відбутись в 15-ти денний строк від дати підписання даної специфікації, а згідно коносамента N9MSCUIE157970 відвантаження було здійснено 10.05.2015 що суперечить умовам специфікації, а значить умовам самого контракту судом з'ясовано, що порушення строків відвантаження не спричинило зміну ціни товару, а відповідно не змінювало числового значення митної вартості.

Щодо розбіжності про те, що бухгалтерська виписка № 75 від 10.06.2015 по взаєморозрахункам з нерезидентом являє собою лист підприємства інформативного характеру. Даний документ не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації. За змістом даний документ не є витягом з первинного документу, а лише дублює інформацію з платіжного доручення в іноземній валюті № 018 від 09.06.2015 поданого до митного оформлення судом встановлено, що нормативні вимоги щодо оформлення бухгалтерської виписки відсутні в оскаржуваному рішенні та не визначені Відповідачем.

Щодо зазначення у рішенні про коригування в якості розбіжності того, що в страховому полісі основа визначення вартості +% дод. затрати на Tовap: CIF+, без зазначення конкретного географічного пункту того суд звертає увагу на те, що вартість страхування була включена до ціни товару оскільки постачання здійснювалося на умовах CIF Одесса (Інкотермс 2010), а отже не потребувало окремого підтвердження вартості страхування.

Судом також встановлено та не заперечується представником Запорізької митниці, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару № 112050000/2015/009385 від 15.06.2015 та № 112050000/2015/009841 від 22.06.2015 були подані всі документи, передбачені ч 2 ст. 53 МК України.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізькою митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Так, Запорізькою митницею при перевірці документів, поданих для оформлення за митною декларацією 112050000/2015/009841 від 22.06.2015 виявлено розбіжності.

Щодо розбіжності згідно п.4 специфікації № 4 від 15.04.2015 відвантаження товару повинно відбутись в 20-ти денний строк від дати підписання даної специфікації (тобто не пізніше 05.05.2015), а згідно коносамента № ZIMURQL6016674 відвантаження було здійснено 18.05.2015, тобто поставку здійснено з порушенням умов контракту судом з'ясовано, що порушення строків відвантаження не спричинило зміну ціни товару, а відповідно не змінювало числового значення митної вартості.

Щодо розбіжності про те, бухгалтерська виписка № 75 від 10.06.2015 по взаєморозрахункам з нерезидентом являє собою лист підприємства інформативного характеру. Даний документ не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації. За змістом даний документ не є витягом з первинного документу, а лише дублює інформацію з платіжного доручення в іноземній валюті № 017 від 08.06.2015 поданого до митного оформлення судом встановлено, що нормативні вимоги щодо оформлення бухгалтерської виписки відсутні в оскаржуваному рішенні та не визначені відповідачем.

Щодо розбіжності про те, платіжне доручення № 017 від 08.06.2015 та інвойс № RAI/009/2015 від 23.04.2015 містять посилання на специфікацію № 4 від 15.04.2015 та контракт № 62 умови яких порушено, що не дає змоги впевнитись, що дані документи стосуються оцінюваного товару судом встановлено, що порушення будь якою стороною контракту будь-яких його умов не тягне за собою автоматичну зміну ціни контракту, та не призводить до їх недійсності, а отже не змінюють ціну договору та не заважають ідентифікації ані товару ані товаросупровідних документів.

Щодо розбіжності наявні розбіжності в номерах пломб, що зазначені в коносаменті № ZIMURQL6016674 від 18.05.2015 (Z-65821 та Z-65822) та в інвойсі № № RAI/009/2015 від 23.04.2015 (Z-65821/DV20 (CY/CY) та Z-65822/DV20 (CY/CY)) судом встановлено, що Позивачем було надано митному органу відповідні пояснення про те, що у коносаменті № ZIMURQL6016674 від 18.05.2015 зазначені номера пломб (Z-65821 та Z- 65822), які цілком співпадають з номерами пломб зазначених в інвойсі № RAI/009/2015 від 23.04.2015 (Z-65821 та Z-65822). Окрім цього в коносаменті № ZIMURQL6016674 також вказані: тип контейнеру який було опломбовано, а саме - DY20 (двадцяти футовий), та вказано місце де було здійснене пломбування - (CY/CY) - контейнерний термінал. Таким чином вплив вказаного факту на числове значення митної вартості Відповідачем також не доведено.

Щодо розбіжності відповідно якої згідно п. 8. ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, але до митного оформлення надано страховий поліс № 0203002115Р101447445 що містить страхову суму, але не містить відомостей щодо вартості страхування. Лист від постачальника стосовно страхового поліса від 18.06.2015 не може бути використаний з метою підтвердження вартості страхування, так як він надійшов від продавця товару, а не від страхової компанії судом встановлено, що Позивачем додатково до митного оформлення було надано копію декларації країни відправлення від 02.05.2015 № 9357026 в якій в окремій графі зазначено вартість страхування. Окрім того суд звертає увагу на те, що вартість страхування була включена до ціни товару оскільки постачання здійснювалося на умовах CIF Одеса (Інкотермс 2010), а отже не потребувало окремого підтвердження вартості страхування.

З цього приводу суд зазначає, що частина 2 ст. 53 Митного Кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.

До того ж, вказаний документ не впливає на числові значення складових митної вартості товарів та не підтверджує обраний метод її визначення у розумінні статті 53 Митного кодексу України.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2ст. 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

У судовому засіданні представником відповідача відповідно до ст.71 КАС України не доведено наявність обставин, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, для витребування додаткових документів.

Отже, витребування Запорізькою митницею додаткових документів здійснено за відсутності визначених законом правових підстав.

Тому, не подання, або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі, не створює наразі для позивача негативних наслідків, оскільки разом із деклараціями митної вартості були подані всі передбачені ч. 2 ст. 53 МК України документи, які давали змогу Запорізької митниці достовірного та обґрунтовано визначити митну вартість товарів.

Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2012 року (реєстраційний №26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Проте, слід все ж таки зазначити, що не дивлячись на відсутність у митниці правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів, позивачем все ж таки подавались додаткові документи а також письмові пояснення.

Вказані документи в повному обсязі виконують вимоги митниці щодо подання додаткових документів та висновків щодо ціни товару, проте вони не були прийняті до уваги. При цьому, в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтування стосовно причин неприйняття митницею додаткових документів.

Згідно частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, що встановлено частинами першою, другою статті 55 МК України.

В оскаржуваних рішеннях зазначено, що митну вартість визначено за резервним методом на підставі наявної у митного органу інформації, згідно МД 807110001/2015/2967 від 09.04.2015 та МД № 1120500000/2015/009537 від 17.06.2015.

Частина друга статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Відповідно до частини першої статті 33 МК України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене МК України.

Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості Запорізькою митницею у графі 33 спірних рішень, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже суд дійшов висновку про відсутність у митниці правових підстав для надсилання декларанту письмових вимог щодо подання додаткових документів, та достатність поданих позивачем документів для митного оформлення товару, а тому прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00253 та Рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000117/1 від 16.06.2015, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00269 та Рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000124/1від 26.06.2015 слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачем при зверненні до суду із адміністративним позовом було сплачено судовий збір в сумі 146 (сто сорок шість) грн. 10 коп., про що було надано відповідне платіжне доручення, на користь позивача підлягає стягненню з бюджетних асигнувань Запорізької митниці Державної фіскальної служби сума сплаченого ним судового збору.

Адміністративний позов є обґрунтованим, а позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС Міндоходів про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішень про коригування митної вартості товар - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00253 та Рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000117/1 від 16.06.2015.

3.Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2015/00269 та Рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000124/1від 26.06.2015.

4.Стягнути з Запорізької митниці Державної фіскальної служби на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у сумі 146 (сто сорок шість) грн. 10 коп..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький