ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/17318/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сурія» про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сурія» на користь бюджету в рахунок погашення податкового боргу по податку на прибуток 170,56грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, як платник податків, зборів та обовязкових платежів. Станом на 26.09.2011р. відповідач має податковий борг у сумі 170,56грн., який виник у звязку з несплатою до бюджету штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток у сумі 170,56грн.
Згідно п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Ухвалою суду від 13.12.2011р. відповідно до ст.183-2 КАС України справу призначено до розгляду у скороченому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін, копія якої була направлена сторонам та отримана позивачем 18.01.12р., а від відповідача повернувся конверт з відміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не проживає».
Частиною 11 ст.35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У визначений ст.183-2 КАС України термін відповідачем не було подано письмових заперечень на позов чи доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сурія» перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, як платник податків, зборів та обовязкових платежів з 14.11.2003р., що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків №8825 від 09.12.2011р.
На підставі Акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності №2087/151/32746117 від 26.05.2010р., яким встановлено несвоєчасне подання ТОВ «Сурія» декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2009р., граничний строк подання 09.11.2009р., позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0006601501/0 від 15.07.2010р. на суму 170грн., яке розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень) ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська. Доказів про оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному, чи в судовому порядку відповідачем не надано.
Відповідно до Зворотного боку облікової картки платника податку на прибуток ТОВ «Сурія» станом на 31.12.2011р., заборгованість відповідача складає 170,56грн.
Згідно ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відповідачу були виставлені перша податкова вимога №1/1622 від 31.08.2010р. і друга податкова вимога № 2/1816 від 04.10.2010р., які розміщені на дошці податкових оголошень (повідомлень) ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, що підтверджується актами від 03.09.2010р. та 04.10.10р. Доказів про оскарження податкових вимог в адміністративному, чи в судовому порядку відповідачем не надано.
Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Стаття 14 вказаного Закону передбачає, що до переліку загальнодержавних податків належить, зокрема, податок на прибуток.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Згідно аб.1 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
У пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 вказаного Закону вказано, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 вказаного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
В силу пп.6.2.4 п.6.2 ст.6 вказаного Закону у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Підпунктом 17.1.1 п.17.1 ст.17 вказаного Закону, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Враховуючи викладене, суд вважає, що факт порушення відповідачем вимог податкового законодавства доведений, у звязку з чим застосування податковим органом фінансових санкцій є правомірним.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сурія» про стягнення податкового боргу підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163,183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сурія» на користь бюджету в рахунок погашення податкового боргу по податку на прибуток 170,56грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, як платник податків, зборів та обовязкових платежів. Станом на 26.09.2011р. відповідач має податковий борг у сумі 170,56грн., який виник у звязку з несплатою до бюджету штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток у сумі 170,56грн.
Згідно п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Ухвалою суду від 13.12.2011р. відповідно до ст.183-2 КАС України справу призначено до розгляду у скороченому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін, копія якої була направлена сторонам та отримана позивачем 18.01.12р., а від відповідача повернувся конверт з відміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не проживає».
Частиною 11 ст.35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У визначений ст.183-2 КАС України термін відповідачем не було подано письмових заперечень на позов чи доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сурія» перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, як платник податків, зборів та обовязкових платежів з 14.11.2003р., що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків №8825 від 09.12.2011р.
На підставі Акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності №2087/151/32746117 від 26.05.2010р., яким встановлено несвоєчасне подання ТОВ «Сурія» декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2009р., граничний строк подання 09.11.2009р., позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0006601501/0 від 15.07.2010р. на суму 170грн., яке розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень) ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська. Доказів про оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному, чи в судовому порядку відповідачем не надано.
Відповідно до Зворотного боку облікової картки платника податку на прибуток ТОВ «Сурія» станом на 31.12.2011р., заборгованість відповідача складає 170,56грн.
Згідно ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відповідачу були виставлені перша податкова вимога №1/1622 від 31.08.2010р. і друга податкова вимога № 2/1816 від 04.10.2010р., які розміщені на дошці податкових оголошень (повідомлень) ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, що підтверджується актами від 03.09.2010р. та 04.10.10р. Доказів про оскарження податкових вимог в адміністративному, чи в судовому порядку відповідачем не надано.
Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Стаття 14 вказаного Закону передбачає, що до переліку загальнодержавних податків належить, зокрема, податок на прибуток.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Згідно аб.1 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
У пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 вказаного Закону вказано, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 вказаного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
В силу пп.6.2.4 п.6.2 ст.6 вказаного Закону у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Підпунктом 17.1.1 п.17.1 ст.17 вказаного Закону, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Враховуючи викладене, суд вважає, що факт порушення відповідачем вимог податкового законодавства доведений, у звязку з чим застосування податковим органом фінансових санкцій є правомірним.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сурія» про стягнення податкового боргу підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сурія» про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сурія» (ЄДРПОУ 32746117) на користь державного бюджету 170,56грн. (сто сімдесят гривень пятдесят шість копійок) з податку на прибуток, за кодом бюджетної класифікації 11021000 на рахунок №31116009700004 в УДК у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, МФО 805012.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.1 ст. 256 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 53360053, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 12.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0470/17318/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: