Ухвала суду № 53359964, 10.11.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

3 листопада 2015 рокуСправа №804/7932/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Верба І.О.

при секретарі судового засідання Чмоні А.О.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську заяву Комунального підприємства «Дніпродзержинський парк культури та відпочинку» про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №804/7932/15 за адміністративним позовом Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Дніпродзержинський парк культури та відпочинку» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпродзержинська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Комунального підприємства «Дніпродзержинський парк культури та відпочинку» про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 46520,39 грн.

17 вересня 2015 року, тобто до розгляду судом заявленого спору по суті, Комунальне підприємство «Дніпродзержинський парк культури та відпочинку» звернулось до суду із заявою про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №804/7932/15, посилаючись на неможливість негайного виконання рішення суду по цій справі у звязку із недостатністю грошових коштів для негайного погашення усієї заборгованості перед позивачем, відповідач зазначив про можливість сплати суми боргу у випадку надання судом відстрочки до 15 травня 2016 року та розстрочення виконання рішення з 16 травня 2015 року до 15 травня 2017 року щомісячно рівними частинами.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вказану заяву, представник позивача не заперечив проти відстрочення та розстрочення виконання судового рішення.

Відмовляючи у задоволенні заявленого відповідачем клопотання, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Зазначена норма визначає підстави та порядок зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження і повністю кореспондується із вимогами Закону України «Про виконавче провадження».

Заявник звернувся до суду із заявою про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення до прийняття рішення у справі по суті заявлених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року по справі №804/7932/15 не набрала законної, станом на дату судового засідання виконавчий лист не видавався.

Поряд з цим, суд зазначає, що в постанові суду чітко зазначено порядок виконання судового рішення, який повністю кореспондується із статтею 95 Податкового кодексу України.

Так, стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Якщо достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні на рахунках платника податків, контролюючий орган відповідно до абзацу 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7-95.21 статті 95 Податкового кодексу України.

Рішення суду про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку виноситься за результатами розгляду відповідного позову податкового органу.

Згідно пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Належить також зазначити, що чинним законодавством врегульовані питання розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків, зокрема, статтею 100 Податкового кодексу України, якою встановлено, що розстроченням, відстроченням податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобовязань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобовязань або податкового боргу.

Підставою для розстрочення грошових зобовязань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобовязань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Таким чином, законом визначено орган, який має повноваження вирішувати питання відстрочення та розстрочення сплати податкового боргу, випадки надання такого відстрочення та розстрочення, та встановлено платність зміни строку погашення податкового боргу.

Суд зазначає, що заявлена в клопотанні процедура відстрочення/розстрочення виконання судового рішення не може бути застосована у тому числі із тих підстав, що відповідач є комунальним підприємством, для якого статтею 96 Податкового кодексу України встановлені особливості погашення податкового боргу.

Так, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Таким чином, відстрочення/розстрочення виконання судового рішення призвело б до унеможливлення реалізації контролюючим органом процедури отримання в судовому порядку дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, реалізації такого майна за його наявності та в подальшому звернення до органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить майно платника податків, з поданням щодо прийняття відповідного рішення, направленого на погашення податкового боргу, або звернення стягнення сум такого боргу на кошти органу місцевого самоврядування.

При цьому, вирішальним у розглянутому питанні є те, що постанову суду по цій справі виконуватиметься контролюючим органом, який направить до банків інкасові вимоги-доручення про стягнення податкового боргу з комунального підприємства, отже, відповідач клопоче про розстрочення та відстрочення контролюючому органу виконання його владних повноважень по стягненню податкового боргу.

З огляду на викладене, суд вбачає відсутніми підстави для задоволення заявленого клопотання.

Керуючись статтями 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Комунального підприємства «Дніпродзержинський парк культури та відпочинку» про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №804/7932/15 відмовити.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 10 листопада 2015 року.

СуддяІ.О. Верба