Постанова № 53359902, 03.11.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 р. Справа № 804/14900/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретаріОСОБА_4 за участю: представника позивача ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Перша Українська Боргова Компанія" до відповідача-1: Державної служби інтелектуальної власності України, відповідача-2: начальника Управління правового забезпечення промислової власності Державної служби інтелектуальної власності України ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2015 року приватне підприємство «Перша Українська Боргова Компанія» звернулося до суду з позовом до відповідача-1: Державної служби інтелектуальної власності України, відповідача-2: начальника Управління правового забезпечення промислової власності Державної служби інтелектуальної власності України ОСОБА_6, в якому просить:

визнати протиправним, нечинними та скасувати рішення Державної служби інтелектуальної власності України про відмову в реєстрації знаку для товарів та послуг за заявкою № m 2013 17458 від 25 вересня 2013 р. та видачу ОСОБА_7 на знак для товарів і послуг України від 25.09.2013 р., прийняте 29 квітня 2015 р.;

визнати протиправними та нечинними дії начальника Управління правового забезпечення промислової власності Державної служби інтелектуальної власності України ОСОБА_6 при затвердженні Висновку про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи від 29 квітня 2015 р.;

зобов'язати ОСОБА_8 службу інтелектуальної власності України зареєструвати знак для товарів та послуг за заявкою № m 2013 17458 від 25 вересня 2013 р. та видати ОСОБА_7 на знак для товарів і послуг України.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 17 вересня 2013 р. між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Патентно-правове бюро "СКТ" було укладено Договір №382-13 про надання патентно-юридичних послуг.

На виконання умов Договору ТОВ "Патентно-правове бюро "СКТ" 25 вересня 2013 р. на адресу Державного підприємства "Український інститут промислової власності" були направлені заявочні матеріали на видачу підприємству ОСОБА_7 на знак для товарів і послуг України, а саме: Заяву на видачу ОСОБА_7, Документ, який засвідчує повноваження довіреної особи (Довіреність), Зображення знака (аркушів 10, примірників 1), які згідно Розписки про одержання заявки на Знак для товарів і послуг (вх. № 1125258), в той же день були прийняті адресатом. Заявці було присвоєно № m 2013 17458.

25 лютого 2015 р. за вих. №4014/3 ДП "Український інститут промислової власності" надіслало на адресу ТОВ "Патентно-правове бюро "СКТ" Висновок формальної експертизи заявки на знак для товарів і послуг, згідно якого заявка відповідає вимогам ст. 7 Закону.

29 квітня 2015 р. начальником Управління правового забезпечення промислової власності Державної служби інтелектуальної власності України ОСОБА_6 затверджено Висновок про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи, згідно якого заявлене комбіноване позначення не може бути зареєстроване як знак для всіх послуг 36 класу, зазначених у наведеному в матеріалах заявки переліку, тому що до його складу входить елемент, що імітує зображення Державного Прапору України, а в матеріалах заявки відсутній документ, що підтверджує право заявника на його використання у складі позначення. Цей Висновок набув статусу рішення про відмову в реєстрації знака.

Позивач вважає, що рішення за заявкою на знак для товарів та послуг про відмову в реєстрації знака "Перша Українська Боргова Компанія" № m 2013 17458 від 25.09.2013 року є протиправним та нечинним і таким, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 20 Конституції України ОСОБА_8 Прапор України стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

Прапор або стяг це полотнище, в першу чергу, правильної геометричної (найчастіше, прямокутної форми), підвішене на жердині або щоглі, що має спеціальне розфарбування.

В той же час на заявленому позначенні зображена контурна карта України, розташована на фоні земної кулі. Використання контурної карти України не потребує згоди будь-яких компетентних органів.

Карта України на заявленому позначенні розфарбована в синій та жовтий кольори. Використання будь-яких кольорів, навіть синього та жовтого у їх поєднанні, за законодавством України, також не потребує згоди будь-яких компетентних органів.

Згідно змісту Рішення до наведеного в матеріалах заявки переліку входить елемент, що імітує зображення Державного Прапору України. Однак дані про те, яким саме є цей елемент, у Рішенні відсутні.

Комбіноване позначення позивача, що містить у своєму складі контурну карту України, розфарбовану у синій та жовтий кольори, не є двома рівновеликими горизонтальними смугами синього і жовтого кольорів, а значить не є зображенням Державного Прапора України за визначенням і не імітує його, і відповідно не потребує додаткового документа про згоду на використання в складі позначення відповідних компетентних органів.

Відповідно до Положення про ОСОБА_8 службу інтелектуальної власності України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2014 р. №658, служба організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об'єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на ці об'єкти.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.

Представник відповідача-1 та відповідач-2 в судове засідання не прибули, про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином.

Представник відповідача-1 надіслав на адресу суду заперечення на адміністративний позов.

В письмових запереченнях представник відповідача-1 зазначив, що позовні вимоги позивача вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Відповідно до п. 4 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Згідно п. 1.2 Статуту Державного підприємства "Український інститут промислової власності", затвердженого Міністерством освіти та науки України, останнє входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності. Підприємство є закладом, що проводить експертизу заявок на об'єкти промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, топографії інтегральних мікросхем, зазначення походження товарів тощо) на відповідність умовам надання правової охорони, робить висновки експертизи за заявками, забезпечує заходи з підготовки до державної реєстрації об'єктів інтелектуальної власності та офіційної публікації відомостей про них, забезпечує ведення відповідних державних реєстрів.

Усі дії щодо експертизи заяви № m 2013 17458 здійснювала не Держслужба, а заклад експертизи, використовуючи при цьому інформаційну базу закладу експертизи, в тому числі матеріали заявки, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання.

Таким чином, оцінка висновків експертизи не входить до компетенції Держслужби. В штаті Держслужби не передбачено посад або осіб, які вправі перевіряти висновки закладу експертизи.

Держслужба при затвердженні Рішення діяла у повній відповідності до чинного законодавства (на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом) і жодним іншим чином діяти не могла.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, колегія суддів встановила наступні обставини.

17 вересня 2013 р. між приватним підприємством "Перша Українська Боргова Компанія" - позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Патентно-правове бюро "СКТ" було укладено Договір №382-13 про надання патентно-юридичних послуг.

Згідно п. 1.1 Договору ТОВ "Патентно-правове бюро "СКТ" зобов'язалось підготувати та подати заявочні матеріали на комбіноване позначення в одному класі МКТП;

прийняти представництво по заявці та вести діловодство з патентним відомством; оплатити збір за подання заявки в одному класі МКТП.

На виконання умов Договору ТОВ "Патентно-правове бюро "СКТ" 25 вересня 2013 р. на адресу Державного підприємства "Український інститут промислової власності" направило заявочні матеріали на видачу позивачу ОСОБА_7 на знак для товарів і послуг України, а саме: заяву на видачу ОСОБА_7, довіреність, зображення знака. Заявці було присвоєно № m 2013 17458.

За результатами проведеної кваліфікаційної експертизи заявки № m 2013 17458 повідомленням № 380 від 15.01.2015 заклад експертизи проінформував заявника про можливу відмову в реєстрації знака відносно усього переліку товарів і/або послуг, на підставі того, що заявлене комбіноване позначення не може бути зареєстроване як знак для всіх послуг 36 класу, зазначених у наведеному в матеріалах заявки переліку, тому що містить у своєму складі елемент, що імітує ОСОБА_8 Прапор України, а в матеріалах заявки відсутня згода відповідного компетентного органу на його використання у складі позначення.

Згідно з пунктом 4.5.3 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 р. № 116 (в редакції наказу Держпатенту від 20 серпня 1997 р. № 72 (далі Правила), заявнику надається можливість протягом двох місяців від дати одержання повідомлення надати мотивовану відповідь з доводами на користь реєстрації знака, які враховуються при прийнятті остаточного рішення.

26.02.2014 заклад експертизи отримав відповідь позивача на повідомлення, в якій було наведені доводи на користь реєстрації знака. При цьому, дозволу компетентного органу на використання у складі позначення державної символіки надано не було.

Відповідно до пункту 4.5.6 Правил, якщо термін надання відповіді порушено або доводи, що наведені заявником на користь реєстрації знака, не визнаються як обґрунтовані, виноситься рішення про відхилення заявки відносно усього переліку товарів і/або послуг або відносно його частини.

За результатами аналізу та оцінки відповіді позивача та у зв'язку з її необґрунтованістю закладом експертизи був прийнятий висновок про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи, що набув статус Рішення.

29 квітня 2015 закладом експертизи був прийнятий остаточний висновок № 12248 про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи за заявкою № m 2013 17458, що після свого затвердження начальником управління правового забезпечення промислової власності Державної служби інтелектуальної власності України ОСОБА_6, набув статусу рішення про відмову в реєстрації знака.

У висновку зазначено, що заявлене комбіноване позначення не може бути зареєстроване як знак для всіх послуг 36 класу, зазначених у наведеному в матеріалах заявки переліку, тому що до його складу входить елемент, що імітує зображення Державного Прапору України, а в матеріалах заявки відсутній документ, що підтверджує право заявника на його використання у складі позначення.

Відповідно до п.3 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 23 грудня 1993 р. № 3771-XII відповідність знаків умовам їх реєстрації визначається згідно з законодавством, що діяло на дату подання заявки.

Згідно п. 1 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" № 3689-XII від 15.12.1993 (далі Закон № 3689-XII) права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки.

Датою подання заявки № m 2013 17458 на знак для товари і послуг є 25.09.2013.

Оскільки відповідно до п. 1 ст. 16 Закону № 3689-XII права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки, відповідність вказаного знака умовам правової охорони має оцінюватися виходячи зі стану на 25.09.2013 - дати подання позивачем заявки № m 2013 17458, за результатами розгляду якої було прийняте Рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону № 3689-XII обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону № 3689-XII експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно до п. 2 вищевказаної статті Закону № 3689-XII заклад експертизи здійснює інформаційну діяльність, необхідну для проведення експертизи заявок.

Згідно із п. 1.2 Статуту Державного підприємства "Український інститут промислової власності", затвердженого Міністерством освіти та науки України, останнє входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності. Підприємство є закладом, що проводить експертизу заявок на об'єкти промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, топографії інтегральних мікросхем, зазначення походження товарів тощо) на відповідність умовам надання правової охорони, робить висновки експертизи за заявками, забезпечує заходи з підготовки до державної реєстрації об'єктів інтелектуальної власності та офіційної публікації відомостей про них, забезпечує ведення відповідних державних реєстрів.

Згідно п. 4 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 р. № 116 (в редакції наказу Держпатенту від 20 серпня 1997 р. № 72) (далі - Правила) експертиза заявки на реєстрацію знака для товарів і послуг складається з таких етапів:

-встановлення дати подання заявки;

-експертиза заявки за формальними ознаками;

-експертиза заявки по суті позначення, що заявлено на реєстрацію як знак.

Під час проведення формальної експертизи:

-встановлюється дата подання заявки на підставі статті 8 цього Закону;

-заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 7 цього Закону та правилам, встановленим на його основі Установою;

-документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам (пункт 9 статті 10 Закону).

Відповідно до ч. 15 ст. 10 Закону № 3689-XII під час кваліфікаційної експертизи перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, визначеним цим Законом. При цьому використовуються інформаційна база закладу експертизи, в тому числі матеріали заявки, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання.

Відповідно до пункту 4.3 Правил задачею експертизи заявки по суті позначення, заявленого на реєстрацію як знак, відповідно до пункту 7 статті 10 Закону, є перевірка позначення на відповідність умовам надання правової охорони.

Експертиза заявки по суті складається, зокрема, з перевірки позначення щодо наявності підстав для відмови у наданні правової охорони відповідно до пункту 1 статті 5 та пунктів 1, 2 статті 6 Закону.

Таким чином, усі дії щодо експертизи заяви позивача № m 2013 17458 здійснювала не Держслужба, а заклад експертизи, використовуючи при цьому інформаційну базу закладу експертизи, в тому числі матеріали заявки, а також довідково-пошуковий апарат та відповідні офіційні видання.

Відповідно до п. 3 ст. 10 Закону № 3689-XII кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою, що набирає чинності після затвердження його Установою. На підставі такого висновку Установа приймає рішення про реєстрацію знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг або про відмову в реєстрації знака для всіх зазначених у заявці товарів і послуг, або про реєстрацію знака щодо частини зазначених у заявці товарів і послуг та відмову в реєстрації знака для іншої частини зазначених у заявці товарів і послуг. Рішення Установи надсилається заявнику.

Згідно ст. 1 Закону № 3689-XII установа - центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності. Відповідно до п. 1 Положення про ОСОБА_8 службу інтелектуальної власності України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 436/2011, таким органом є ОСОБА_8 служба інтелектуальної власності України.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону № 3689-XII установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого, зокрема:

-організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них;

-доручає закладам, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації виконувати окремі завдання, визначені цим Законом, Положенням про Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової охорони інтелектуальної власності.

Пунктом 4 Положення про ОСОБА_8 службу інтелектуальної власності України також визначено, що ОСОБА_8 служба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- організовує в установленому порядку експертизу об'єктів права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об'єкти права інтелектуальної власності;

-визначає уповноважені заклади експертизи та доручає їм проведення експертизи заявок.

На підставі позитивного або негативного висновку закладу експертизи Держслужба приймає рішення про видачу свідоцтва на знак або про відмову у видачі свідоцтва. Враховуючи вказане, висновки закладу експертизи за результатами проведення кваліфікаційної експертизи у будь-якому випадку є визначальними для прийняття рішення Держслужбою. За своєю суттю Держслужба в даній ситуації виконує лише процедурну (технічну) дію щодо затвердження позитивного або негативного висновку закладу експертизи.

Отже, відповідачем, в межах своїх повноважень, у встановленому законодавством порядку і був затверджений висновок закладу експертизи про невідповідність знаку позивача умовам правової охорони. Безпосередньо сама Держслужба не здійснює будь-яких перевірок чи експертиз на відповідність тих чи інших позначень умовам правової охорони в якості знаків, крім випадку оскарження до Апеляційної палати відповідно до ст. 15 Закону.

Оцінка висновків експертизи не входить до компетенції Держслужби. В штаті Держслужби не передбачено посад або осіб, які вправі перевіряти висновки закладу експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 3689-XII правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 3689-XII не можуть одержати правову охорону позначення, які зображують або імітують: державні герби, прапори та інші державні символи (емблеми); офіційні назви держав; емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій; офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки;

нагороди та інші відзнаки.

Такі позначення можуть бути включені до знака як елементи, що не охороняються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх власників.

Відповідно до пункту 4.3.1.2 Правил при перевірці позначення, заявленого на реєстрацію як знак, щодо наявності підстав для відмови у наданні правової охорони, відповідно до пункту 1 статті 6 Закону, встановлюється: чи не зображує заявлений знак виключно державні герби, прапори та емблеми; офіційні назви держав; емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжурядових організацій; офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки; нагороди та інші відзнаки, або чи не є схожим з ними настільки, що їх можна сплутати. Зазначені в абзаці 1 цього пункту позначення можуть бути включені до знака, як елементи, що не охороняються, відповідно до пункту 1 статті 6 Закону, якщо на це є згода компетентного органу або їх власників. Якщо такої згоди в матеріалах заявки немає, то заявнику надсилається повідомлення про необхідність надання відповідних документів, зазначених у пункті 4.3.3.2 Правил.

Відповідно до статті 20 Конституції України державними символами України є ОСОБА_8 Прапор України, ОСОБА_8 України і ОСОБА_9 України. Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

ОСОБА_9 прапор України це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

Проте, Верховною Радою України такий Закон на сьогодні не прийнято.

Згідно з Указом Президента України «Питання щодо використання державних символів України» від 9 лютого 2001 р. № 79/2001 з метою визначення порядку використання державних символів України на період до законодавчого врегулювання зазначеного питання Кабінету Міністрів України доручено подати проект тимчасового порядку використання державних символів України, зокрема у знаках для товарів і послуг вітчизняних виробників.

На сьогодні Кабінетом Міністрів України такий тимчасовий порядок ще не прийнято.

Постановою Верховної Ради України «Про ОСОБА_9 прапор України» від 28.01.1992 № 2067-ХІІ затверджено, що ОСОБА_9 прапор України - національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої - синього кольору, нижньої - жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Відповідно до Положення про ОСОБА_9 службу інтелектуальної власності України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2014 року № 658, Держслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізовує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Отже, на дату подання позивачем заявки № m 2013 17458 і дотепер законодавчо не визначений компетентний орган, який має надавати дозвіл на використання державної символіки, а також порядок її використання. Тому, вказана обставина унеможливлює надання правової охорони позначенню, яке є наслідуванням (імітацією) державного символу України - Державного прапору.

Що стосується посилань позивача на те, що заявлене позначення за заявкою не є імітацією Державного прапора України, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів заявки, заявником в описі зображення знака було вказано: «Позначення заявляється білому, блакитному, жовтому, чорному виконанні та створює зоровий образ, який гарно запам'ятовується». Заявлене позначення містить у своєму складі картографічне та контурне зображення території України, яке поділене на дві частини блакитного та жовтого кольору, що нагадує прапор України, але без дотримання встановлених пропорцій та форми, тобто є його імітацією.

Термін "Імітація" згідно з Великим тлумачним словником сучасної української мови означає - 1. Наслідування. 2. Виріб, який є підробкою під що-небудь.

Таким чином твердження позивача про те, що заявлене позначення не є імітацією, тобто наслідуванням, суд не може прийняти до уваги.

Що стосується вимоги позивача зобов'язати ОСОБА_9 службу інтелектуальної власності України зареєструвати знак для товарів та послуг за заявкою № m 2013 17458 від 25 вересня 2013 р. та видати ОСОБА_7 на знак для товарів і послуг України, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою повноваження Держслужби щодо прийняття рішень про реєстрацію або про відмову у реєстрації знака для товарів і послуг є дискреційним повноваженням Держслужби.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права.

Таким чином, викладена вимога позивача прийняти конкретно визначені рішення є формою втручання в дискреційні повноваження Держслужби та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наявність негативного висновку кваліфікаційної експертизи, складеного закладом експертизи, Держслужба правомірно та у повній відповідності до чинного законодавства затвердила висновок, який і набув статусу рішення про відмову в реєстрації знака.

У зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, враховуючи відмову у задоволенні адміністративного позову, суд також вважає за необхідне стягнути з позивача на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 654,00 грн.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Перша Українська Боргова Компанія" до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3654,00 грн. на рахунок УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 37989253, рахунок 31210206784008, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу - судовий збір за позовом).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 09 листопада 2015 року.

Судді (підписи) Постанова не набрала законної сили 09 листопада 2015 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1 ОСОБА_1