Постанова № 53359882, 15.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 р. Справа № 804/14409/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м.Києві про скасування припису та постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м.Києві в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати припис Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві, який є частиною Акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 11.09.2015 року № 000014;

визнати протиправним та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» №000016 від 16.09.2015р.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем виконано вимоги ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» та жодне з положень законодавства не було ним порушено під час звернення Споживача: на перше звернення Споживача йому був запропонований аналогічний товар для обміну з числа наявних у Позивача; на друге звернення Споживача Позивач запропонував інший аналогічний товар для обміну та повідомив про можливість повернення грошових коштів, виходячи з ціни даного аналогічного товару на час предявлення споживачем такої вимоги.

Таким чином, відсутні підстави стверджувати, що позивач не розглянув (задовольнив) вимоги споживача, про що зазначено в Акті перевірки в якості підстави для складення Припису. Причиною того, що вимоги Споживача на сьогоднішній день не були задоволенні є відсутність відповіді Споживача на запропоновані пропозиції Позивача, його незявлення до магазину Позивача для отримання аналогічного товару чи грошових коштів за нього. Позивач розглянув кожне звернення Споживача, надав відповідь на кожне звернення, жодного разу не відмовив Споживачу, пропонував різні варіанти для задоволення його законних вимог, що не було прийнято до уваги Відповідачем.

Відповідач надав заперечення в яких зазначив, що дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у м.Києві відповідають нормам діючого законодавства України та є правомірними, а рішення щодо накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів та притягнення до адміністративної відповідальності винесено обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві. Крім того, представник позивача не заперечував щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі Направлення № 000077 на проведення перевірки від 11.09.2015р. та згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю від 25.08.2015р. №01/7623 2015 Інспекцією з питань захисту прав споживачі у м. Києві здійснена позапланова перевірка магазину «COMFY» ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана, 6. Підставою проведення перевірки було звернення ОСОБА_2 (надалі - Споживач).

11.09.2015 року відповідачем складено Акт №000014 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів, в якому встановлено: «ТОВ «Комфі Трейд» відмовлено споживачу в реалізації його прав, а саме: не розглянув (задовольнив) у визначений законом термін вимогу споживача ОСОБА_2 від 04.07.2015р. щодо повернення коштів за придбаний товар.

На підставі результатів перевірки позивачу до Акту перевірки надано Припис (який викладений в розділі IV Акту перевірки): вирішити питання підняте у зверненні гр.ОСОБА_2 від 04.07.2015р. згідно вимог чинного законодавства.

16.09.2015р. позивачем до відповідача надані пояснення до акту №000014 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 11.09.2015р. (вих.№387п- 03/07 від 15.09.2015р.), в яких повідомлено про готовність позивача задовольнити законні вимоги відповідача та зазначені конкретні дії, виконані позивачем для задоволення законних вимог споживача.

16.09.2015 р. Відповідачем винесена Постанова №000016 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою на позивача застосовано штраф у розмірі 41160,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2015 року на адресу магазину позивача надійшла заява ОСОБА_2 з приводу заміни плоскопанельного телевізору Saturn TV LED 46А NEW, що був придбаний споживачем 06.06.2014 року на такий же або на аналогічний, з числа наявних у позивача. Підставою для заміни телевізору був Акт сервісного центру № 466 від 18.05.2015 року.

Листом (вих. № 08/06/06-15 від 08.06.2015 р.) позивач повідомив споживача про свою готовність задовольнити вимоги споживача та запропонував для обміну аналогічний товар з числа наявних у магазині - плоскопанельний телевізор Tedelex T48JT618A. Також позивач повідомив споживача, що якщо запропонований варіант Покупця не влаштує, то відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», він має право вимагати розірвання договору - купівлі продажу та повернення грошових коштів сплачених за придбаний ним товар - плоскопанельний телевізор Saturn TV LED 46А NEW.

Даний лист Споживач отримав особисто 10.06.2015р.

04.07.2015 року на адресу магазину позивача надійшла заява споживача з приводу розірвання договору купівлі-продажу товару та повернення коштів за плоско панельний телевізор Saturn TV LED 46А NEW у розмірі, визначеному у звіті про незалежну оцінку ринкової вартості телевізору.

ОСОБА_3. № 66п-03/07 від 22.07.2015 р. позивач запропонував споживачу іншу аналогічну модель для задоволення його вимог щодо розірвання договору купівлі-продажу товару або обміну його на аналогічний, яка наявна в магазинах позивача, а саме Saturn LED49FHD300U. Також, даним листом позивач повідомив споживача, що телевізори Saturn TV LED 46А NEW не реалізуються в торгівельній мережі позивача, в звязку з чим позивач не має можливості визначити вартість саме телевізору Saturn TV LED 46А NEW, та запропонував визначити суму грошових коштів, що підлягають поверненню споживачу за вартістю аналогічної моделі. Також, позивач повідомив споживача, що звіт про ринкову оцінку, наданий споживачем, не має обовязкового характеру та своєю обєктивністю викликає сумніви у Позивача. Вказаним листом позивач також повідомив про свою готовність обміняти телевізор на запропонований або повернути грошові кошти за нього, для чого споживачу необхідно звернутись до магазину позивача. Даний лист отриманий споживачем поштою 03.08.2015р.

Також, на час розгляду справи, 01.10.2015р. позивач звернувся до споживача з листом (вих.№627п-03/07 від 01.10.2015р.), в якому пропонував задовольнити його вимоги щодо розірвання договору купівлі-продажу товару або обміну його товару на аналогічний, який наявний в магазинах позивача, а саме Saturn LED49FHD300U. Даний лист був отриманий споживачем 05.10.2015р., що підтверджується відомостями з сайту експрес-доставки «Меркурій».

08.10.2015р. споживач звернувся до магазину позивача у м. Києві та повідомив про свою згоду на пропозицію, надану Позивачем в листах від 22.07.2015р. та від 01.10.2015р., а саме: на розірвання договору купівлі - продажу товару та отримання грошових коштів в сумі 9551,00 грн.

08.10.2015р. ОСОБА_2 були оформлені: Заява на повернення грошових коштів в наслідок розірвання договору купівлі-продажу телевізора, Заява на повернення №ZNVNKIC-00004540, Заява на перерахування грошових коштів на банківську картку, Акт на повернення коштів №ВНКІС-000002099.

Як слідує з зазначених документів ОСОБА_2 погодився на розірвання договору купівлі-продажу телевізора та отримання грошових коштів в сумі 9551,00 грн., та відмовився від будь-яких претензій до позивача. Грошові кошти в повному обсязі були перераховані позивачем на рахунок споживача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 5 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності. Захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право зокрема, давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення державного контролю посадовими особами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб`єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, визначає Порядок проведення перевірок у суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов`язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затверджений Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012р. № 310 (далі Порядок).

Відповідно до п. 3.2. вищевказаного Порядку, при описі виявлених порушень вимог законодавства повинні бути зазначені нормативно-правові акти чи нормативні документи, вимоги яких порушені, їх повне найменування та реєстраційний номер. Зміст порушення має бути конкретизований та викладений відповідно до норм законодавства. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів та документів не допускаються. Опис порушень закінчується аргументованими висновками з посиланням на відповідні законодавчі, нормативно-правові акти та нормативні документи.

Згідно п. 3.6 Порядку на підставі акта, який складено за результатами проведення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства, посадовою особою, яка проводила перевірку, дається керівнику суб'єкта господарювання припис про усунення порушень.

Припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи до суб'єкта господарювання щодо усунення порушень законодавства.

Припис не передбачає застосування санкцій до суб'єкта господарювання. Заходи в приписі керівнику суб'єкта господарювання, спрямовані на забезпечення суб'єктом господарювання належних умов своєї діяльності відповідно до вимог нормативно-правових актів і документів, повинні бути сформульовані конкретно і в стислій формі.

На підставі підп. 4.2.1 п. 4.2 за результатами перевірки відповідно до виявлених порушень керівником органу з питань захисту прав споживачів або його заступником приймаються рішення про: - видання суб'єкту господарювання обов'язкового для виконання припису про припинення порушень прав споживачів.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним приписом до акта від 11.09.2015 року № 000014 зобов'язано позивача вирішити питання підняте у зверненні громадянина ОСОБА_2 згідно вимог чинного законодавства України.

Суд звертає увагу відповідача на те, що як зазначалось вище, припис - це обов'язкова письмова вимога посадової особи до суб'єкта господарювання щодо усунення порушень законодавства, заходи в якому спрямовані на забезпечення суб'єктом господарювання належних умов своєї діяльності відповідно до нормативно-правових актів і документів. Тобто, порушення права споживача є наслідком порушення суб'єктом господарювання вимог нормативних актів, які регулюють відповідні відносини, а припинення такого порушення можливе через припинення (усунення) порушення відповідного нормативно - правового акту. На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що припис може містити лише вимоги припинити порушення прав споживачів, і жодним чином не може містити вимоги щодо вирішення звернень громадян. Тобто, у оскаржуваному приписі контролюючий орган не зазначив, яку саме норму прав порушено позивачем і яку норму закону слід виконати, щоб усунути порушення.

Відповідно до п. 4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1177, рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.

Відповідно до п.4.3. Порядку у разі коли суб'єкт господарювання своєчасно не надав письмового підтвердження про виконання припису щодо усунення виявлених порушень або не виконав такий припис, керівником органу з питань захисту прав споживачів приймається рішення про проведення повторної перевірки. За результатами повторної перевірки приймаються передбачені законодавством відповідні рішення.

В порушення вказаної норми, відповідачем не була призначена повторна перевірка, а одразу прийнята Постанова про накладення стягнень передбачених статтею 23 закону України «Про захист прав споживачів». Підтвердженням того, що повторна перевірка не призначалась і не проводилась є той факт, що в самій постанові зазначено, що вона винесена на підставі акту від 11.09.2015р. №000014. Тобто, спірна постанова прийнята з порушенням процедури її прийняття, що визначена чинним законодавством.

Щодо виявлених відповідачем порушень, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Згідно частини 7 статті 8 цього ж Закону під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, ціна на який змінилася, перерахунок вартості не провадиться. Під час заміни товару з недоліками на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості перерахунок вартості товару з недоліками у разі підвищення ціни провадиться виходячи з його вартості на час обміну, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості на час купівлі. При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадяться виходячи з його вартості на час пред'явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни - виходячи з вартості товару на час купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Аналогічні положення містяться в пунктах 29 та 34 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 р. №104.

Так, позивач під час звернення споживача: на перше звернення споживача йому був запропонований аналогічний товар для обміну з числа наявних у позивача; на друге звернення споживача позивач запропонував інший аналогічний товар для обміну та повідомив про можливість повернення грошових коштів, виходячи з ціни даного аналогічного товару на час предявлення споживачем такої вимоги.

Таким чином, відсутні підстав стверджувати, що позивач не розглянув (задовольнив) вимоги споживача, про що зазначено в Акті перевірки в якості підстави для складення Припису.

Позивач розглянув кожне звернення споживача, надав відповідь на кожне звернення, жодного разу не відмовив споживачу, пропонував різні варіанти для задоволення його законних вимог, що не було прийнято до уваги відповідачем.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Пунктом 1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати припис Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві, який є частиною Акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 11.09.2015 року № 000014;

Визнати протиправним і скасувати Постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» №000016 від 16.09.2015р.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 2436,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі - Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1