Ухвала суду № 53359821, 10.11.2015, Волинський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про розстрочення виконання судового рішення

10 листопада 2015 року

Справа № 803/670/15-а

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Валюха В.М.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія» про внесення змін в ухвалу про розстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

06.11.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія» звернулося до суду із заявою про внесення змін до ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 року про розстрочення виконання судового рішення.

До судового засідання, призначеного на 17:30 10.11.2015 року, представники сторін подали до суду письмові клопотання про розгляд заяви за їх відсутності (а. с. 165, 166).

Згідно із частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, розгляд заяви здійснено судом в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Заява підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2015 року, яка набрала законної сили, у даній справі адміністративний позов задоволено повністю, стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія» в обслуговуючих банках на користь держави податковий борг у сумі 100379969,00 грн. (а. с. 42-43).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.04.2015 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія» про розстрочення виконання судового рішення задоволено, розстрочено виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2015 року строком на 60 місяців, а саме: з квітня 2015 року по липень 2015 року включно із щомісячною сплатою 262500,00 грн., з серпня 2015 року по березень 2020 року включно із щомісячною сплатою 1773749,45 грн. (а. с. 109-110).

Згідно із ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.06.2015 року, яка набрала законної сили, розстрочено виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2015 року у цій справі строком на 58 місяців, на період з червня 2015 року по березень 2020 року шляхом щомісячної сплати коштів у такий спосіб: з червня 2015 року по грудень 2015 року – по 262500,00 грн., з січня 2016 року по лютий 2020 року – по 1921911,15 грн., березень 2020 року – 1921911,50 грн. (а. с. 147-149).

Протягом квітня – жовтня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія» на виконання ухвали суду про розстрочення сплатило податковий борг в загальній сумі 2026408,00 грн., що підтверджується реєстром платежів з податку на додану вартість з 01.03.2015 року по 31.10.2015 року (а. с. 159-160).

Відповідно до частини першої статті 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження – із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Частиною другою статті 263 цього ж Кодексу передбачено, що суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

На думку суду, статтею 263 КАС України не передбачено внесення змін до ухвали суду про розстрочення виконання судового рішення. Разом з тим, за змістом вказаної статті КАС України суд не позбавлений можливості у виняткових випадках повторно вирішити питання про розстрочення виконання судового рішення (зокрема, в частині встановлення нових строків та розмірів сплати розстроченого боргу), якщо таке питання було вирішено судом. При цьому, у випадку набрання законної сили ухвалою суду за результатами розгляду повторної заяви про розстрочення виконання судового рішення розстрочену суму боргу слід сплачувати у строки, встановлені ухвалою, прийнятою у часі пізніше.

При вирішенні заяви відповідача суд враховує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія» вживає заходів щодо ліквідації заборгованості, в період з 01.04.2015 року по 31.10.2015 року при надходженні коштів від господарської діяльності на погашення податкового боргу за вказаний період було скеровано кошти в сумі 2026408,00 грн., що підтверджується реєстром платежів з податку на додану вартість з 01.03.2015 року по 31.10.2015 року (а. с. 159-160), відповідач займається наданням в оренду своїх виробничих потужностей та торгівельною діяльністю, що дає в перспективі можливість отримання прибутку, а відтак і погашення податкового боргу.

В той же час, в силу складного фінансово-економічного становища, що зумовлено наявністю кредиторської та дебіторської заборгованості, нестабільною фінансовою ситуацією в державі, відповідач не в змозі одночасно і в повному обсязі виконати судове рішення у даній справі, оскільки це створює загрозу банкрутству і повної неплатоспроможності підприємства. При цьому, слід також виходити із балансу інтересів підприємства та держави, забезпечивши можливість товариству виконати обов’язок зі сплати податкового боргу.

В порівнянні із ухвалою суду від 18.06.2015 року відповідач фактично просить надати можливість сплачувати кошти в сумі 262500,00 грн. до грудня 2016 року, плануючи протягом вказаного року збільшити дохід від реалізації товарів і послуг та зменшити дебіторську заборгованість, що дасть можливість сплачувати більшу суму коштів в погашення податкового боргу, починаючи із січня 2017 року.

Таким чином, оскільки на даний час наявні обставини, що ускладнюють виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2015 року у даній справі (зокрема, відсутність достатніх коштів на рахунках відповідача), при цьому, відсутні підстави ставити під сумнів намір відповідача виконувати судове рішення в майбутньому, а також враховуючи позицію представника позивача, яка не заперечує проти заяви (а. с. 166), тому суд приходить до висновку, що у даному винятковому випадку слід задовольнити заяву шляхом прийняття ухвали про розстрочення виконання судового рішення у цій справі на строк, про який просить відповідач, врахувавши часткову сплату податкового боргу.

Керуючись статтями 41, 128, 165, 263 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія» задовольнити.

Розстрочити виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року в адміністративній справі за позовом Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія» про стягнення податкового боргу строком на 53 (п’ятдесят три) місяці, на період з листопада 2015 року по березень 2020 року шляхом щомісячної сплати коштів у такий спосіб: з листопада 2015 року по грудень 2016 року – по 262500 гривень 00 копійок, з січня 2017 року по березень 2020 року – по 2431510 гривень 30 копійок.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п’яти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх