Ухвала суду № 53356231, 02.11.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 листопада 2015 року Справа № 916/1640/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши касаційну

скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_4

на ухвалу Одеського апеляційної господарського суду від 15 липня 2015 року

у справі № 916/1640/15

господарського суду Одеської області

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніпродукт"

про стягнення 171 024,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 подано до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15 липня 2015 року з проханням скасувати вищезазначену ухвалу в повному обсязі.

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ№ Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні у справі.

Матеріали касаційної скарги не містять направлення доказів позивачу ПАТ КБ "Приватбанк", відповідачу ТОВ "Юніпродукт".

Зазначене є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

До касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Натомість у касаційній скарзі міститься клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржник не надає жодних доказів, які підтверджували б скрутне фінансове становище або виключних обставин.

Враховуючи наведене та беручи до уваги принцип рівності перед законом і судом усіх учасників судового процесу, та зважаючи на те, що скаржником не наведено виключних обставин, колегія суддів вважає, що вказані заявником обставини не можуть бути підставою для задоволення клопотання заявника касаційної скарги про звільнення від сплати судового збору.

Указане зумовлює повернення касаційної скарги на підставі п. 4 ч.1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з ч. 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок (ч. 3 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що перебіг процесуального строку розпочинається саме з наступного дня після набрання законної сили судовим рішенням, що оскаржується, тобто перебіг цього строку не залежить від інших обставин (тривалості поштового обігу кореспонденції, розісланої судом сторонам, необхідності часу на усунення допущених процесуальних недоліків при оформленні касаційної скарги тощо).

Предметом касаційного оскарження у даній справі є ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.2015, строк на оскарження якої у суді касаційної інстанції закінчився 04.08.2015.

Згідно з поштовим штемпелем на конверті касаційну скаргу надіслано заявником до Одеського апеляційного господарського суду 08.09.2015, тобто вже після закінчення строку, встановленого для її подання. При цьому у касаційній скарзі заявник просить поновити пропущений строк на звернення до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Причини пропуску строку скаржник не обгрунтовує.

Вказані обставини свідчать про те, що можливість подання скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 у справі № 916/1640/15 в межах строку на касаційне оскарження залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

З огляду на наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для відновлення скаржнику пропущеного процесуального строку відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 53, 86, 111, п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

1.Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про поновлення строку на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15 липня 2015 року у справі № 916/1640/15.

2.Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15 липня 2015 року у справі № 916/1640/15.

3.Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15 липня 2015 року у справі № 916/1640/15 повернути заявнику.

Головуючий І. А. Плюшко

Судді С.С. Самусенко

В.І. Татьков