Ухвала суду № 53353422, 06.11.2015, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/10070/13-ц

Провадження № 6/520/213/15

УХВАЛА

про залишення подання без задоволення

06.11.2015 року

Київський районний суд м. Одеси у складі :

головуючого - судді Куриленко О.М.

за участю секретаря - Баранової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі подання головного державного виконавця Першого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

12.03.2015 року головний державний виконавець Першого Київського відділу виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 звернувся до суду з поданням, в якому просить суд вирішити питання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, за межі України, до виконання зобовязань, покладених на нього виконавчими листами № 520/10070/13-ц

В своєму поданні посилається на те, що на виконанні в Другому Київському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів № 520/10070/13-ц, виданих Київським районним судом м. Одеси 03.02.2014 року про стягнення грошової суми з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у розмірі 2000 грн., 7288 грн., 2294 грн., та 50000 грн.

Державний виконавець стверджує, що станом на теперішній час рішення суду не виконано, боржником добровільно у встановлений державним виконавцем строк, зобовязання не виконано.

Вказане і стало підставою, для звернення до суду з даним поданням.

Згідно ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 520/10070/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Моторно (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 грошові кошти у відшкодування завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди у розмірі 54940,75 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на надання адвокатської допомоги у розмірі 2000 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 втрачений заробіток внаслідок ушкодження здоров`я за період з 02.11.2012 року по 01.11.2013 року у розмірі 7288, 00 гривень.

Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 втрачений заробіток внаслідок ушкодження здоров`я за період з 02.11.2012 року по 01.11.2013 року у розмірі 20124 гривень.

Стягувато з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 втрачений заробіток у розмірі 2294грн., починаючи з 01.11.2013 року до 01.03.2014 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 спричинену в результаті ДТП моральну шкоду у розмірі 50000 гривень.

Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь держави судовий збір у розмірі 750 гривень, 65 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 684,65 гривні.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду сторони по справі оскаржили його в апеляційному порядку.

Рішенням Колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області від 16.10.2015 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 відхилено.

Апеляційну скаргу представника Моторного (транспортного) страхового бюро України ОСОБА_5 відхилено.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2013 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрат на надання адвокатської допомоги.

В задоволенні вимог ОСОБА_3 про стягнення витрат на надання адвокатської допомоги відмовлено.

В решті рішення залишено без змін.

Раніше, 03.02.2014 року Київський районний суд м. Одеси видав виконавчі листи №520/10070/13-ц, для примусового виконання вищевказаного рішення суду.

06.03.2014 року державним виконавцем відповідно до вимог ст.ст. 17, 19, 20,25 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження за вищевказаними виконавчими листами.

Копії зазначених постанов із супровідними листами в порядку, встановленому ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», направлено сторонам. Боржнику надано 7-денний строк для добровільного виконання рішення суду. Проте боржником рішення суду в добровільному порядку не виконано.

Державним виконавцем проведено дії щодо розшуку майна, належного ОСОБА_6 шляхом направлення запитів до реєструючих установ.

Так відповідно до відповіді Державної податкової служби України встановлено, що інформація про відкриті розрахункові рахунки в банківських установах в ДПС України відсутня.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за боржником нерухоме майно не зареєстровано.

Згідно довідки УДАІ ГУМВС України в Одеській області за боржником автотранспорті засоби не зареєстровані.

Згідно повідомлення Головного управління Держземагенства в Одеській області в управлінні відсутня інформація щодо реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки за боржником.

Згідно інформаційної довідки з Державної реєстраційної служби України за боржником нерухоме майно з 01.01.2013 року не реєструвалось.

Згідно довідки з Пенсійного фонду України боржник на обліку не перебуває та пенсію не отримує. Відомості про можливе місце, також в ПФУ відсутні.

Під час не одноразового виходу за адресою зазначеною у виконавчому документі, а саме м. Одеса, пр.-кт Маршала Жукова 31, кВ. 7 державним виконавцем було встановлено, що боржник за зазначеною адресою не мешкає та майно, яке йому належить не зберігає, про що було складено акт державного виконавця від 15.04.2014 року, 21.05.2014 року та 20.08.2014 року.

Проте при вирішенні даного питання суд враховує той факт, що право громадян України на пересування є конституційним правом (ст. 33 Конституції України), тому обмеження такого права може бути передбачено тільки Законами України.

Згідно п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до положень пункту 5 частини першої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» вiд 21.01.1994 року № 3857-XII громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Разом із тим, в сенсі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, яка є частиною національного законодавства, та ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Також при вирішенні даного питання суд керується узагальненнями Верховного суду України від 01 лютого 2013 року «Про судову практику щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобовязань, а за ухилення від їх виконання. У звязку з цим з метою всебічного і повного зясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обовязків учасників спірних правовідносин, суду належить зясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобовязання в повному обсязі або частково.

Виходячи зі змісту подання, а також відсутності у матеріалах справи документів, які могли б підтвердити злісне ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, суд не вбачає підстав для прийняття рішення про обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та вїзду в Україну громадян України», п.8 ст. 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України», ст.377-1 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні подання головного державного виконавця Першого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 відмовити.

Копію ухвали невідкладно направити до Першого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції для відома

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Куриленко О. М.