Рішення № 53353350, 04.11.2015, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/6552/15-ц

н\п 2/490/3638/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 р.

Центральний районний суд м.Миколаєва

у складі: головуючого судді Мамаєвої О.В.,

при секретарі Костюк Г.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Центрального районного суду м.Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, треті особи ПрАТ "Українська пожежна страхова компанія", ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2015р. позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 3752,04 грн. та моральної шкоди у розмірі 3000 грн., вказуючи, що відповідач 01.03.2015р., керуючи автомобілем марки DAEWOO LANOS, номерний знак НОМЕР_3, рухаючись біля буд.№71 по проспекту Леніна у м.Миколаєві, порушивши п.12.1, 2.3 "б" ПДР України, не обрала безпечної швидкості руху, в результаті чого допустила зіткнення з припаркованим попереду транспортним засобом Lifan 520 GX, номерний знак НОМЕР_1, після чого транспортний засіб Lifan 520 GX продовжив рух та зіткнувся з металевою огорожею, внаслідок ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно постанови Центрального районного суду м.Миколаєва винною у даному ДТП визнана відповідач.

Вартість ремонту автомобіля позивача склала 14240 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована Миколаївською філією ПрАТ "УПСК", страхова компанія виплатила позивачу страхове відшкодування з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля 0,43, у розмірі 10487,96 грн. Тому просить стягнути із відповідача 3752,04 грн. (14240-10487,96).

Крім того, позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає у тому, що йому довелось самостійно шукати гроші для виконання повного ремонту автомобіля, у нього порушився сон. І до того суворий сімейний бюджет позивача довелось спрямовувати на ремонт, від такого нецільового використання сімейних коштів крім позивача, постраждали і члени його сім'ї, що призвело до розладу стосунків у родині позивача. Також через ремонт автомобіля, позивачу та його родині довелось пересуватись громадським транспортом, що викликало суттєві незручності в пересуванні, багато справ, пов'язаних із пересуванням автотранспортом, позивачу довелось відкласти, від деяких взагалі відмовитись, що спричинило проблеми з роботою.

Розмір заподіяної моральної шкоди позивач визначив у 3000 грн., що включає всі страждання, які довелось понести позивачу, і зокрема: порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров'я, моральні страждання, пов'язані із ДТП.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги. На заперечення представника відповідача щодо тих обставин, що при здійсненні ремонту автомобіля були проведені роботи, які не зазначені в акті огляду пошкодженого транспортного засобу, зокрема проведено ремонт радіатора замість заміни решітки радіатора, надав пояснення ФОП ОСОБА_5, згідно яких в акті виконаних робіт допущена неточність, так як замість ремонту радіатора проведена заміна решітки радіатора.

Щодо заподіяної моральної шкоди пояснив, що після проведення ремонту автомобіля, він спілкувався із відповідачем та пропонував добровільно відшкодувати йому понесені витрати на ремонт понад суму страхового відшкодування, однак, відповідач категорично відмовилась, що також спричинило для нього додаткові моральні страждання, тому що він, не здійснивши жодних неправомірних дій, мусить докладати додаткових зусиль для організації свого життя, проводити ремонт автомобіля за свої кошти, при цьому автомобіль втратив товарний вигляд, так як ціна автомобіля, що знаходився у ДТП, відрізняється від ціни непошкодженого автомобіля. Після цієї розмови, погіршився стан його здоров'я, він звертався за медичною допомогою.

Представник відповідача ОСОБА_2 вказала, що з позовом не згодна, вважає, що вимоги позивача за даним позовом є зловживанням своїми правами з метою отримання безпідставної вигоди. Транспортний засіб, яким керувала відповідач у момент ДПТ, був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивачу було відомо, що суми страхового відшкодування від страхової компанії у розмірі 10487,96 грн. буде недостатньо, так як згідно рахунку-фактури від ФОП ОСОБА_5 - СТО, де проводився ремонт автомобіля, сума необхідного ремонту повинна складати 14240 грн., але позивач погодився із розміром страхової виплати, незважаючи на те, що ліміт страхової відповідальності становить 50000 грн. та позивач мав можливість отримати відшкодування від страхової компанії.

Крім того, позивач, як слідує з акту виконаних робіт, не провів основні ремонтні роботи, та зробив додаткові, які не були зазначені при попередніх оглядах автомобіля, а саме: полагодив радіатор, та не придбав та не встановив декоративну решітку на радіатор та не полагодив державний номерний знак.

Також заперечує проти позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, у зв'язку із недоведеністю факту заподіяння моральної шкоди.

Від третьої особи ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд спраив у його відсутність, вказав, що позовні вимоги підтримує.

Від представника третьої особи ПрАТ "Української пожежно-страхової компанії" надійшли пояснення до позову, згідно яких автомобіль DAEWOO LANOS, номерний знак НОМЕР_3, був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 02.03.2015р. позивач звернувся до страхової компанії із заявою про ДТП, що мала місце 01.03.2015р. Огляд пошкодженого транспортного засобу було здійснено 02.03.2015р., здійснено розрахунок вартості відновлювального ремонту автомобіля, що склав 12716,28 грн., та проведено розрахунок коефіцієнту фізичного зносу автомобіля позивача, що склав 0,43. Із врахування вказаного коефіцієнту було проведено виплату страхового відшкодування у розмірі 10487,96 грн., тобто страхова компанія виконала свої зобов'язання належним чином.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, оглянувши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 01.03.2015р. ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки DAEWOO LANOS, номерний знак НОМЕР_3, рухаючись біля буд.№71 по проспекту Леніна у м.Миколаєві, порушивши п.12.1, 2.3 "б" ПДР України, не обрала безпечної швидкості руху, в результаті чого допустила зіткнення з припаркованим попереду транспортним засобом Lifan 520 GX, номерний знак НОМЕР_1, водій якого ОСОБА_1 знаходився поза межами транспортного засобу, після чого транспортний засіб Lifan 520 GX продовжив рух та зіткнувся з металевою огорожею, внаслідок ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно постанови Центрального районного суду м.Миколаєва від 21.04.2015р., за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. /а.с. 12/.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована Миколаївською філією ПрАТ "УПСК" поліс № АІ/5004454, згідно якого ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, встановлений у розмірі 50000 грн. /а.с. 14/.

Власником автомобіля Lifan 520 GX, номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_4 /а.с. 6/, як слідує із пояснень позивача та третьої особи ОСОБА_4, вказаним автомобілем користується ОСОБА_1 на підставі документів, визначених п.2.1 ПДР України.

02.03.2015р. ОСОБА_3, а 03.03.2015р. ОСОБА_1 звернулись до страхової компанії із заявами повідомленнями про ДТП /а.с. 15,16/.

Згідно акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 03.03.2015р., складеного представником ПрАТ "УПСК" Жело В.А. за участю ОСОБА_1, виявлені такі пошкодження: бампер передній, бампер задній, держаний номер передній, капот передній, декоративна решітка радіатора, ліхтар протитуманний задній правий, датчики парковки задній правий зовнішній, панель задка, посилювач бампера передній, ущільнювач бампера задній /а.с. 19/.

Страховиком проведена ремонтна калькуляція від 20.03.2015р., згідно якої вартість відновлювального ремонту з ПДВ складає 12716,28 грн. /а.с. 20-21/.

Згідно звіту №828/1351 від 26.03.2015р. коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Lifan 520 GX, номерний знак НОМЕР_1, складає 0,43% /а.с. 22-24/.

На підставі вказаних даних, страховиком 20.05.2015р. здійснена страхова виплата на рахунок ФОП ОСОБА_5 у розмірі 10487,96 грн. /а.с. 26/.

Згідно акту виконаних робіт на ремонт автомобіля Lifan 520 GX, номерний знак НОМЕР_1, від 15.06.2015р., проведено ремонтні роботи з урахуванням послуг та вартості запчастин на суму 14240 грн. /а.с. 28/, а згідно квитанції від 15.06.2015р., позивач сплатив ФОП ОСОБА_5 3752,84 грн. /а.с. 29/.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із наступного.

Згідно ст. 29 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, відповідач має відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, що складає 3752,04 грн. (14240-10487,96), однак за вирахуванням суми на ремонт радіатора, що складає 900 грн., оскільки про необхідність ремонту радіатора не було зазначено, ні у довідках ДАІ, ні у акті огляду пошкодженого транспортного засобу, складеного представником страхової компанії, а також не було складено додаткового акту, якщо при ремонті автомобіля було виявлено приховане пошкодження.

Тобто, сума, що підлягає стягненню із відповідача - різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, складає 3752,04 грн. - 900 грн. = 2852,04 грн.

При цьому суд не бере до уваги пояснення ФОП ОСОБА_5 від 02.11.2015р., скріплене печаткою фізичної особи-підприємця, про те, що у акті виконаних робіт допущена неточність, замість ремонту радіатора виконані роботи по заміні декоративної решітки радіатора, оскільки згідно даних Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ФОП ОСОБА_5 припинив підприємницьку діяльність 07.07.2015р., таким чином вказане пояснення не є належним та допустимим доказом.

Доводи представника відповідача про те, що позивач має можливість звернутись до страхової компанії за отриманням повного страхового відшкодування, так як ліміт відповідальності встановлено у 50000 грн., є необгрунтованими, оскільки страховою компанією страхове відшкодування проведено відповідно до вимог ст. 29 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з урахуванням зносу транспортного засобу, а різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, згідно до ст. 1194 ЦК України має сплатити відповідач, як особа, винна у ДТП.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Що стосується вимог про відшкодування заподіяної моральної шкоди, вони підлягають частковому задоволенню, виходячи із принципів розумності, справедливості та зваженості, враховуючи характер та ступінь понесених моральних страждань та переживань позивача, а саме: порушення його звичайного способу життя, необхідність докладати додаткових зусиль для організації свого життя для усунення наслідків ДТП, яку спричинила відповідач, суд вважає можливим стягнути із відповідача на користь позивача у розмірі 1000 грн.

Доводи представника відповідача про те, що позивач жодних моральних страждань не поніс, спростовуються вищезазначеними обставинами.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, на відшкодування матеріальної шкоди, у розмірі 2852,04 грн., та на відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

В задоволенні решти частини позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам.

Позивачем сплачено судовий збір щодо вимог майнового характеру про стягнення 3752,04 грн. у розмірі 243,60 грн., оскільки позов в цій частині задоволено частково, то судові витрати підлягають частковому відшкодуванню у розмірі 185,17 грн. (2852,04 х 243,6 /3752,04 = 185,17 грн.), також сплачено судовий збір щодо вимог немайнового характеру про відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 грн. - 243,60 грн., оскільки позов в цій частині задоволено частково - 1000 грн., то судові витрати підлягають частковому відшкодуванню у розмірі 81,2 грн. (1000 х 243,6 /3000 = 81,2 грн.). Всього 81,2+185,17 = 266,37 грн.

Керуючись ст. ст. 3,4,10,11,60,70,88,209,212,214-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 23, 1167, 1192, 1194 ЦК України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, треті особи ПрАТ "Українська пожежна страхова компанія", ОСОБА_4, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Миколаєва, ід. номер НОМЕР_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Миколаїв, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, на відшкодування матеріальної шкоди 2852,04 грн. та на відшкодування моральної шкоди 1000 грн., та понесені судові витрати у розмірі 266,37 грн.

В задоволенні решти частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м.Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя: О. В. Мамаєва