Постанова № 53351147, 05.11.2015, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1251/15-а

Провадження № 2-а/147/72/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2015 року, 11:00 год. смт Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Костюк Г.М., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Вінницької області про визнання неправомірними дії суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і просив визнати протиправними дії УПФ України у Тростянецькому районі Вінницької області щодо відмови у призначенні пенсії за вислугою років, згідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». Скасувати рішення УПФ України у Тростянецькому районі Вінницької області №790 від 03.08.2015 року «Про відмову в призначенні пенсії за вислугою років по Закону України «Про прокуратуру». Зобов'язати УПФ України у Тростянецькому районі Вінницької області призначити з 28.07.2015 року та виплачувати пенсію за вислугою років, відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014 року зі змінами та доповненнями.

27.10.2015 року відповідач надав суду свої заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України справа розглядається в порядку скороченого провадження одноособово суддею без проведення судового засідання та виклику сторін.

Дослідивши докази та давши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, який набрав чинності та вступив в дію з 15 липня 2015 року гарантії незалежності прокурорів забезпечуються належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням.

Згідно ч.3 ст. 8 Основного Закону, норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року у справі № 8-рп/99 та від 20.03.2002 року у справі №5 рп/2002, Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях, правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі №1-9/2015 від 13.05.2015 року Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності у старості та в інших випадках, передбачених законом. В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Відповідно до абзацу сьомого пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.06.2001 року №10-рп/2001 Основний Закон України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права. За Конституцією України, Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі у сфері соціального захисту (пункти 1,3 статті 116).

Згідно ч.15 ст. 50-1 Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, яким регулювались питання пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих органів прокуратури України, зі змінами та доповненнями, згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів» пенсія, призначена відповідно до цієї статті, не виплачується.

Згідно ч.1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, який набув чинності 15.07.2015 року, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку, за наявності на день звернення з 01.10.2014 року по 30.09.2015 року вислуги років не менше 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років.

Таким чином, умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих органів прокуратури України було визначено статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015, внесено зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, зокрема частина 15 даної статті змінена, пенсія, призначена відповідно до ст. 50-1, в період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року не виплачується.

Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ втратив чинність з 15.07.2015 року у зв'язку з набранням чинності нового Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, яким визначено та регулюються питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України.

Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, який вступив в дію з 15.07.2015 року, визначено спеціальний вид пенсійного забезпечення для працівників прокуратури України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Зміни до статті 86 вказаного Закону № 1697-VІI щодо відсутності (скасування) права працівників прокуратури України на звернення до державних органів Пенсійного фонду України на призначення пенсії за вислугу років законодавцем, Верховною Радою України, на сьогоднішній день не внесені.

Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, в частині регулювання питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури України є спеціальним законом, та на сьогоднішній день повинен застосовуватись органами Пенсійного фонду України при призначенні пенсії.

Положення статті 86 вказаного Закону є чинними і дають право працівникам прокуратури України за наявності на день звернення з 01.10.2014 по 30.09.2015 вислуги років не менше 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років, звертатися до органів Пенсійного фонду України із заявами про призначення відповідної пенсії за вислугу років.

Тому, відповідач відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за вислугу років безпідставно, всупереч вимогам Конституції України поширює дію ч.15 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, яка втратила свою чинність 15.07.2015 року на підставі прийняття нового Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року.

За таких обставин, позивач має право на отримання пенсії за вислугу років за період роботи в органах прокуратури, згідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 87, 94, 183-2, 186 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Вінницької області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

Суддя