Ухвала суду № 53348341, 06.11.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41207/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2015 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Цокол Л.І. за участі секретаря Насурлаєвої К.Е. , прокурорів ОСОБА_47 , ОСОБА_48., ОСОБА_49. , ОСОБА_50., слідчого Скуби Є.Б., підозрюваного ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяви захисника ОСОБА_4. поданих в інтересах ОСОБА_1 поданих в порядку ст.206 КПК України та клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Макєєва М. , погоджене прокурором Голінченко О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, Макєєв М. розглянувши матеріали досудового розслідування № 12014040670002852, за погодженням прокурора Голінченко О. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосуванні до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Клопотання обґрунтовано наступними обставинами. Слідчими Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014040670002852 від 15.08.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ст. 349, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 157 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що після призначення у 2014 році на посаду заступника Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації - керівника апарату ОСОБА_1, перебуваючи у м. Дніпропетровську створив стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію, до складу якої увійшли ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи. Вказані особи за попередньою змовою, під керівництвом ОСОБА_1 зорганізувались для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі; захоплення та тримання як заручника представника влади з метою спонукання службової особи вчинити будь-які дії як умови звільнення заручника; незаконного заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної матеріальної шкоди; перешкоджання діяльності виборчої комісії, поєднаному із застосуванням насильства і погрозою застосування насильства, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Учасники вказаної злочинної організації були об'єднані злочинним умислом та діяли відповідно до планів та завдань, визначених ОСОБА_1

Крім того, після створення злочинної організації ОСОБА_1 як її керівник безпосередньо приймав участь у злочинах, вчинюваних такою організацією за наступних обставин.

Таким чином, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, тобто в створенні злочинної організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, керівництві такою організацією, участі у ній та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією.

Так, 14.08.2014 ОСОБА_1 організував захоплення та тримання як заручника голови Державного агентства земельних ресурсів України ОСОБА_12 з метою його спонукання до звільнення із займаної посади виконувача обов'язків начальника Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області ОСОБА_13 та призначення на вказану посаду ОСОБА_14, а також заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної матеріальної шкоди з метою приховання вказаного вище кримінального правопорушення за таких обставин.

ОСОБА_12 разом із заступником начальника управління - начальником відділу забезпечення діяльності Голови Управління комунікацій та забезпечення діяльності Голови Держземагенства України ОСОБА_15 на службовому автомобілі марки «Тойота Кемрі» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 близько 10 год. 14.08.2014 прибули до приміщення Дніпропетровської обласної державної адміністрації за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, 1 з метою проведення наради з питання внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку продажу права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

По дорозі до зали засідань облдержадміністрації невстановлені слідством особи зустріли їх та запросили ОСОБА_12 до ОСОБА_1, який у цей час перебував у своєму службовому кабінеті Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Під час розмови в кабінеті ОСОБА_1, у зв'язку з відмовою ОСОБА_12 звільнити призначеного на посаду виконувача обов'язків начальника Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області ОСОБА_13, між ними виник конфлікт, у ході якого невстановлені особи за вказівкою ОСОБА_1 силоміць почали утримували ОСОБА_12 у зазначеному кабінеті, не даючи йому змоги добровільно залишити приміщення.

ОСОБА_12 було звільнено близько 11 год. лише після того, як ОСОБА_15 зателефонувала до Генеральної прокуратури України, внаслідок чого до службового кабінету ОСОБА_1 прибув прокурор Дніпропетровської області ОСОБА_45 Запланована ОСОБА_12 нарада не відбулася, оскільки за вказівкою ОСОБА_1 невстановлені слідством особи зірвали її проведення. У зв'язку з цим ОСОБА_12 особисто звернувся з відповідною заявою до службових осіб Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області. У подальшому ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на незаконне звільнення із займаної посади ОСОБА_13, за попередньою змовою з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та іншими невстановленими слідством особами організував викрадення та незаконне утримання ОСОБА_12 у службових приміщеннях облдержадміністрації, а також заволодіння його службовим транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної матеріальної шкоди, з метою приховання описаногб вище"кримінального правопорушення за таких обставин. Близько 15 год. 14.08.2014 ОСОБА_12 залишив приміщення Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, розташованого на вул. Плеханова, 34, у м. Дніпропетровську, та сів до свого службового автомобіля марки «Тойота Кемрі» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1. Одночасно до вказаного автомобіля підбігли близько 8 невстановлених слідством осіб, одягнених в камуфляжну форму і з масками- «балаклавами» на голові та, із застосуванням фізичної сили, пересадили ОСОБА_12 до іншого автомобіля, на якому приїхали, після чого всупереч його волі доставили до приміщення Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Продовжуючи свої злочинні дії та діючи за вказівкою ОСОБА_1 та під керівництвом ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, з метою приховання вчиненого ними кримінального правопорушення, пов'язаного із викраденням ОСОБА_12, а також іншими невстановленими слідством особами, за попередньою змовою між собою, близько 15 год. 14.08.2014, перебуваючи на території біля приміщення Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, розташованого на вул. Плеханова, 34, у м. Дніпропетровську, вчинили заволодіння транспортним засобом - службовим автомобілем марки «Тойота Кемрі» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, чим завдали значної матеріальної шкоди державі. Вказаний автомобіль невстановлені слідством особи залишили поряд із приміщенням Дніпропетровської обласної державної адміністрації. У подальшому розуміючи, що ОСОБА_12 є службовою особою наділеною повноваженнями щодо призначення на посади керівників територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів України, ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 продовжили свої злочинні дії спрямовані на тримання ОСОБА_12 як заручника з метою змусити його звільнити ОСОБА_13 із займаної посади та призначити на неї ОСОБА_14

Лише після того, як ОСОБА_1 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 шляхом вчинення психологічного тиску змусили ОСОБА_13 написати заяву про його звільнення із займаної посади та на підтвердження цього отримали відповідний наказ № 413-кт/а від 14.08.2014, підписаний виконувачем обов'язків Голови Державного агентства земельних ресурсів України ОСОБА_16, близько 10 год. 15.08.2014 ОСОБА_12 було звільнено.

Таким чином, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_46. діючи з метою спонукання Голови Державного агентства земельних ресурсів України ОСОБА_12 до звільнення із займаної посади призначеного ним виконувача обов'язків начальника Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області ОСОБА_13 та призначення на вказану посаду ОСОБА_14., за допомогою невстановлених слідством осіб організували захоплення ОСОБА_12 та його тримання як заручника до того часу, поки не досягнули поставленої мети - отримали відповідну заяву від ОСОБА_13 та наказ про його звільнення із займаної посади від 14.08.2014 № 413-кт/а. Після чого, з метою приховання вказаного вище кримінального правопорушення ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за допомогою невстановлених слідством осіб, організував заволодіння транспортним засобом - службовим автомобілем марки «Тойота Кемрі» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, чим завдали значної матеріальної шкоди державі.

Таким чином, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ст. 349 КК України, тобто в організації захоплення та тримання як заручника представника влади з метою спонукання службової особи вчинити будь-які дії як умови звільнення заручника, злочинною організацією.

Крім того, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 289 КК України, тобто в організації незаконного заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб що їавдало значної матеріальної шкоди, злочинною організацією.

Далі, ОСОБА_1 обіймаючи посаду заступника Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації - керівника апарату 25.02.2015 організував захоплення та тримання як заручника начальника департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради ОСОБА_17 з метою спонукання виконувача обов'язків Дніпропетровського міського голови ОСОБА_18 залишити займану посаду.

Так, 25.02.2015 приблизно о 14 год. 15 хв. ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, за попередньою змовою між собою та іншими невстановленими особами, з метою спонукання виконувача обов'язків Дніпропетровського міського голови ОСОБА_18 залишити займану посаду, біля будівлі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, 1, здійснили захоплення начальника департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради ОСОБА_17, якого в подальшому до 05.03.2015 року тримали як заручника, що було пов'язано з насильницьким позбавленням можливості залишити місця, де його утримували.

Також, 25.02.2015 приблизно о 16 год. 30 хв., ОСОБА_17, який вже був захоплений зазначеними особами як заручник та перебував у підвальному приміщенні готелю «Європейський» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, буд. 22, передали мобільний телефон, де останній почув голос ОСОБА_1, який погрожуючи позбавити його та його близьких родичів життя, наказав зателефонувати ОСОБА_18 і пояснивши, що з ним трапилось попросити останнього залишити займану посаду, з чим ОСОБА_17 вимушений був погодитись.

Після цього ОСОБА_17, виконуючи вказівку ОСОБА_1, під фізичним та психологічним тиском останнього та осіб, що його утримували о 17 год. 12 хв. назвав номер телефону ОСОБА_18, на який зателефонувала невстановлена особа і передала телефон ОСОБА_17, який повідомив ОСОБА_18, що його незаконно утримують невідомі особи та погрожують його життю і здоров'ю з метою, щоб він (ОСОБА_18) звільнив займану ним посаду, після цього розмову було перервано.

Таким чином, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ст. 349 КК України, тобто в організації захоплення та тримання як заручника представника влади з метою спонукання службової особи вчинити будь-які дії як умови звільнення заручника, злочинною організацією.

Також ОСОБА_1, обіймаючи посаду заступника Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації - керівника апарату, за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та іншими невстановленими особами організував привласнення майна Благодійної організації «Фонд оборони країни» в особливо великому розмірі, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» ОСОБА_19 та ОСОБА_20 05.05.2014 зареєстрували юридичну особу Благодійна організація Фонд оборони країни» (ЄДРПОУ 39204556). Основним видом діяльності Благодійної організації «Фонд оборони країни» згідно Національного класифікатору України «Класифікація видів економічної діяльності ДК009:2010», затвердженого наказом Держспоживстандарту України визначено надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання (КВЕД 88.99).

У період з 08.05.2014 по 15.06.2015 ОСОБА_19, діючи за вказівкою ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а також діючи як засновник і Голова правління Благодійної організації «Фонд оборони країни», будучи наділеним організаційно розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх протиправних дій та бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_5, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересів служби, з метою незаконного привласнення чужого майна, яке було йому ввірено, умисно, з корисливих мотивів створили на території Дніпропетровської області низку суб'єктів господарської діяльності, а саме: TOB «Голд інвест плюс» (код ЄДРПОУ 39410778), TOB «13 калібр» (код ЄДРПОУ 39390516), TOB «ЛВЄ Інвест плюс» (код ЄДРПОУ 39511087), TOB «Нью арк Україна» (код ЄДРПОУ 39438751), що зареєстровані на номінальних керівників та засновників, з метою прикриття незаконної діяльності, яка була 'направлена на здійснення фінансово- господарських операцій, спрямованих на привласнення коштів БО «Фонд оборони країни».

Так, ОСОБА_21, будучи обізнаною в злочинних намірах ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_19, спрямованих на привласнення грошових коштів БО «Фонд оборони країни», діючи з корисливих мотивів, спільно і узгоджено з останніми, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій та бажаючи їх настання, зареєструвала 11.09.2014 на території м. Дніпропетровська TOB «13 калібр» (код ЄДРПОУ 39390516) з метою прикриття незаконної діяльності, яка була направлена на здійснення фінансово-господарських операцій, спрямованих на привласнення коштів БО «Фонд оборони країни». Одночасно, засновниками вказаного товариства виступили ОСОБА_23 (молодша сестра ОСОБА_21.) та ОСОБА_24 (співмешканець ОСОБА_21.). З аналогічною метою ОСОБА_21, 25.11.2014 було засновано TOB «ЛВС Інвест плюс» (код ЄДРПОУ 39511087).

Так, упродовж вказаного періоду, ОСОБА_19 на виконання вказаного злочинного умислу та вказівки ОСОБА_1, з рахунку БО «Фонд оборони країни» № НОМЕР_2, відкритого в ПАТ «КБ «Приватбанк» (МФО 305299), на рахунки TOB «13 калібр» (засновник ОСОБА_23) № НОМЕР_6 та № НОМЕР_4, відкритих в ПАТ «КБ» Приватбанк», на рахунок НОМЕР_3 перераховано 8,2 млн. гривень, нібито за надані послуги у вигляді - «придбання приладів, жилетів, сумок, обмундирування, товарів, далекомірів, ременів, рукавиць, черевиків, рюкзаків, чобіт» для військовослужбовців, які перебувають у зоні проведення Антитерористичної операції, які TOB «13 калібр» фактично не закуповувались та до БО «Фонд оборони країни» фактично не передавались.

У подальшому, засновник TOB «13 калібр» ОСОБА_21, продовжуючи вищевказаний злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами БО «Фонд оборони країни», до кінця, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_19, у період часу з 09.10.2014 по 04.12.2014 зняла готівкою через платіжну картку № НОМЕР_5, відкриту на її ім'я в ПАТ «КБ «Приватбанк» (МФО 305299) 7,02 млн. гривень, які вона, спільно з ОСОБА_1 ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_19 звернули на власну користь та розпорядились на власний розсуд.

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами БО «Фонд оборони країни», ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_26 та ОСОБА_19, діючи за попередньою змовою з іншими засновниками TOB «13 калібр» ОСОБА_21, а також подругою ОСОБА_21 - ОСОБА_22 (засновник TOB «Голд інвест плюс» (код ЄДРПОУ 39410778), яка будучи обізнаною в злочинних планах останніх, являючись керівником TOB «ЛВС Інвест плюс» (коД ЄДРПОУ 39511087), присвоїли грошові кошти БО «Фонд оборони країни» у сумі 5,89 млн. гривень за наступних обставин.

Так, у період часу з 10.12.2014 по 11.03.2015, ОСОБА_19 за вказівкою хорбана Г.О., ОСОБА_8 та ОСОБА_9, з рахунку БО «Фонд оборони країни» № НОМЕР_2, відкритого в ПАТ «КБ «Приватбанк» (МФО 305299), на рахунок TOB «ЛВС Інвест плюс» (код ЄДРПОУ 39511087) № Іт-0080133701 у ПАТ КБ «Приватбанк», переведено грошові кошти у розмірі млн. гривень, у якості оплати за товар - «бронежилета, шоломи; перчатки, рюкзаки», які TOB «ЛВС Інвест плюс» ніколи не закуповувались та до БО Фонд оборони країни» фактично не передавались.

У подальшому, керівник TOB «ЛВС Інвест плюс» ОСОБА_22, продовжуючи вищевказаний злочинний умисел, спрямований p.a. привласнення грошових коштів БО «Фонд оборони країни», до кінця, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_19 та ОСОБА_21, у період часу з 12.12.2014 по 12.02.2015, за допомогою платіжної картки № НОМЕР_7, відкритої на її ім'я в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299) зняла готівкою 5,89 млн. гривень, які вона спільно з ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 звернули на свою користь та розпорядились на власний розсуд.

Зазначені злочинні дії вищеназваних осіб підтверджуються узагальненими матеріалами Державної служби фінансового моніторингу України №0361/2015/ДСК від 04.08.2015 щодо здійснення операцій з ознаками легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Таким чином, ОСОБА_27 за попередньою змовою з ОСОБА_8, ОСОБА_9 організував вчинення злочину та надавав вказівки ОСОБА_19 щодо його реалізації, а саме привласнення ОСОБА_22 та ОСОБА_21 грошових коштів БО «Фонд оборони країни» на загальну суму 12,910 млн. гривень, що на момент вчинення злочину в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, тобто в організації привласнення чужого майна в особливо великому розмірі, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, злочинною організацією.

Відповідно до ст. 71 Конституції України, вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

У статті 1 Закону України «Про місцеві вибори» організація і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост регулюються Конституцією України, Законом України «Про місцеві вибори» та іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства.

Також, згідно ч. 9 ст. 27 Закону України «Про місцеві вибори», на засіданнях виборчої комісії, у приміщеннях виборчої дільниці мають право бути присутніми з додержанням вимог цього Закону:

1) члени Центральної виборчої комісії, працівники Секретаріату Центральної виборчої комісії та Служби розпорядника Державного реєстру виборців;

2) члени виборчої комісії вищого рівня з відповідних місцевих виборів;

3) кандидати в депутати, їх довірені особи, представники, уповноважені особи місцевих організацій партій, офіційні спостерігачі від місцевих організацій партій, які висунули кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі, від кандидатів у депутати в одномандатному виборчому окрузі (разом не більше двох осіб від відповідної місцевої організації партії або кандидата в депутати);

4) кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидати на посаду старости, їх довірені особи, офіційні спостерігачі (не більше однієї особи від одного кандидата);

5) офіційні спостерігачі від громадських організацій, іноземних держав і міжнародних організацій (не більше двох осіб від однієї організації);

6) представники засобів масової інформації (не більше двох осіб від одного засобу масової інформації).

Інші особи можуть бути присутніми на засіданні комісії тільки з дозволу або на запрошення цієї комісії відповідно до прийнятого нею рішення. Перебування інших осіб на виборчій дільниці під час проведення голосування, а також на засіданні комісії під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування не дозволяється. Відповідно до ст. 100 зазначеного Закону особи, винні в порушенні законодавства про місцеві вибори, притягуються до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законом.

Так, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді голови політичної партії «Українське об'єднання патріотів - УКРОП», близько 19 години 30 вересня 2015 року під час проведення засідання Дніпропетровської міської виборчої комісії Дніпропетровської області, перебуваючи у невстановленому слідством місці, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими на даний час слідством особами, з метою перешкоджання діяльності члена Дніпропетровської міської виборчої комісії, який виконував свої обов'язки, зателефонував з власного мобільного телефона з абонентським номером НОМЕР_8 на мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_9, який належить голові вищевказаної комісії ОСОБА_28 та почав погрожувати останньому фізичною розправою, примушуючи його вчинити дії всупереч вимогам законодавства про місцеві вибори, а саме прийняти рішення на користь політичної партії «Відродження».

Таким чином, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 157 КК України, тобто в організації та участі у перешкоджанні діяльності члена виборчої комісії, поєднаному із примушуванням та погрозою застосування насильства, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, злочинною організацією.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на перешкоджання діяльності виборчої комісії, ОСОБА_1 в ніч з 30 на 31 жовтня 2015 року прибув разом з іншими невстановленими на даний час слідством особами на засідання Дніпропетровської міської виборчої комісії Дніпропетровської області, яке проходило за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, буд. 2, та, водночас, з метою демонстрації сили організував присутність поруч із приміщенням виборчої комісії групи підконтрольних йому невстановлених озброєних осіб та військової техніки.

Перебуваючи за вказаною адресою ОСОБА_1 близько 02 години 31 жовтня 2015 року, діючи умисно, за попередньою змовою з іншими невстановленими слідством особами, вчинив активні дії, спрямовані на перешкоджання роботі членів Дніпропетровської міської виборчої комісії Дніпропетровської області шляхом примушування їх до прийняття рішень на користь політичної партії «Українське об'єднання патріотів - УКРОП», що виразилися у висловленні погроз фізичною розправою на адресу голови комісії ОСОБА_29, інших членів і секретаря комісії, а також із застосування насильства та погроз його застосування перешкоджав діяльності інших присутніх при проведенні вказаного засідання учасників виборчого процесу, які виконували свої обов'язки.

Таким чином, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 157 КК України, тобто в організації та участі у перешкоджанні діяльності членів виборчої комісії та інших суб'єктів виборчого процесу при виконанні ними своїх повноважень, поєднаному із примушуванням, застосуванням насильства і погрозою застосування насильства, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, злочинною організацією.

За сукупністю кримінальних правопорушень ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ст. 349, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 157 КК України.

03.11.2015 о 08 год. 42 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 157 КК України та цього ж дня о 21 год. 55 хв. йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 157 КК України та поміщено до Відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України.

04.11.2015 ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ст. 349, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 157 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ст. 349, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 157 КК України, обґрунтовується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема:

- заявою в.о. Дніпропетровського міського голови ОСОБА_18 до органів внутрішніх справ від 25.02.2015 щодо зникнення ОСОБА_17;

- протоколом допиту свідка в.о. Дніпропетровського міського голови ОСОБА_18 від 27.02.2015 щодо обставин зникнення ОСОБА_17;

- заявою ОСОБА_17 про залучення до кримінального провадження як потерпілого від 05.03.2015;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_17 від 05.03.2015 щодо обставин його захоплення та тримання як заручника з метою впливу на прийняття в.о. Дніпропетровського міського голови ОСОБА_18 рішення, причетності ОСОБА_1 до вчинення злочину та здійснення погроз останнім на адресу ОСОБА_17 та його родини;

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_30 - дружини ОСОБА_17 від 03.03.2015 щодо обставин зникнення її чоловіка ОСОБА_17;

- рапортом від 15.08.2014 помічника оперативного чергового Кіровського РВ ДМУ ОСОБА_31 щодо зникнення голови Державного земельного агентства України ОСОБА_12;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.08.2014 ОСОБА_12 щодо перешкоджання ОСОБА_1 та його особистою охороною ОСОБА_12 щодо здійснення ним своїх службових обов'язків;

- заявою ОСОБА_12 від 14.08.2014 про залучення до провадження як потерпілого;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 15.08.2014 про перешкоджання ОСОБА_1 та його особистою охороною ОСОБА_12 щодо здійснення ним своїх службових обов'язків;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.08.2014 ОСОБА_32 щодо заволодіння невстановленими особами, одягнутими в камуфляжну форму його службовим автомобілем «Тойота Кемрі» д.н.з. НОМЕР_1 та його особистими речами, які перебували в салоні автомобіля;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_32 від 15.08.2014 щодо обставин заволодіння невстановленими особами, одягнутими в камуфляжну форму його службовим автомобілем «Тойота Кемрі» д.н.з. НОМЕР_1 та його особистими речами, які перебували в салоні автомобіля;

- протоколами допитів свідка ОСОБА_15 від 15.08.2014 та від 10.11.2014 щодо перешкоджання ОСОБА_12 здійсненню ним своїх службових обов'язків ОСОБА_1 та невстановленими особами із застосуванням фізичної сили;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_33 від 10.11.2014 щодо перешкоджання ОСОБА_12 здійсненню ним своїх службових обов'язків ОСОБА_1 та невстановленими особами;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 10.11.2014 щодо перешкоджання ОСОБА_12 здійсненню ним своїх службових обов'язків ОСОБА_1 та невстановленими особами;

- протоколами допитів свідка ОСОБА_34 від 20.11.2014 та ОСОБА_35 від 21.11.2014 щодо вищевказаних обаставин; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 08.07.2015 та протоколом огляду флеш-карти із записом його допиту від 09.07.2015 щодо обставин вчинення злочину щодо нього ОСОБА_1 спільно з іншими особами; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_17 від 31.08.2015 та протоколом огляду відео касет та диску із записом його допиту від 31.09.2015 щодо обставин вчинення злочину щодо нього ОСОБА_1 спільно з іншими особами;

- довідка за результатами ознайомлення з матеріалами для службового користування від 10.09.2015 за Узагальненими матеріалами Державної служби фінансового моніторингу України №0361/2015/ДСК від 03.08.2015 щодо здійснення операцій з ознаками легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;

- матеріалами Служби безпеки України на виконання доручень слідчого в порядку ст. 40 КПК України щодо причетності осіб до вчинення кримінального правопорушення;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_36 від 29.10.2015 щодо причетності ОСОБА_1, ОСОБА_8 та інших осіб до організації та вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 289, ст. 349 КК України;

- показаннями свідків ОСОБА_37, ОСОБА_38 та інших допитаних у кримінальному провадженні свідків;

- показаннями потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_29

- протоколом огляду відеозапису;

- іншими, отриманими у ході досудового розслідування доказами.

У ході розслідування встановлені ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь - яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків і потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_29, ОСОБА_39; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обставини, якими обґрунтовується наявність вищевказаних ризиків зазначено наступне. Злочини, які інкримінуються ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими та особливо тяжкими і передбачають можливість призначення покарання на строк до п'ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду;

ОСОБА_1, використовуючи свої дружні та професійні зв'язки серед службових осіб правоохоронних і судових органах, а також органах державної влади, має можливість та може впливати на свідків і потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні: ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_29 та ОСОБА_40, які своїми показаннями повністю викривають ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та інших не допитаних і невстановлених до теперішнього часу свідків, а також інших підозрюваних;

ОСОБА_1, використовуючи свої зв'язки, набуті серед знайомих та підконтрольних йому працівників правоохоронних і судових органів, а також органів державної влади, може використовувати їх для створення перешкод досудовому розслідуванню шляхом знищення доказів, впливу на свідків і потерпілих тощо. Так, орган досудового розслідування з метою запобігти спробам ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків і потерпілих у кримінальному провадженні, інших не допитаних та невстановлених до теперішнього часу свідків, а також інших підозрюваних, у тому числі ОСОБА_8, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення подано вказане клопотання.

Таким чином, сторона обвинувачення обґрунтовано вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обрання стосовно нього більш м'якого побіжного заходу не зможе запобігти ризикам, встановленим у ході слідування та зазначеним у клопотанні.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_4. відповідно 02 листопада 2015 року та 03 листопада 2015 року звернувся до слідчого судді із скаргами в порядку ст.206 КПК України, вказуючи на те, що затримання громадянина ОСОБА_1 відбулось із грубим порушенням діючих положень кримінального процесуального законодавства, що свідчить про незаконність його перебування під вартою, та відповідно за результатом розгляду скарги просив з'ясувати підстави позбавлення свободи громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, затриманого 31.10.2015 та 03.11.2015; зафіксувати заяву ОСОБА_1 про застосування до нього насильства під час затримання та: забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_1 ; доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження обставин, викладених у цій заяві; вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки ОСОБА_1, згідно з законодавством; постановити ухвалу, якою зобов'язати орган досудового розслідування та його службових осіб забезпечити додержання прав громадянина України ОСОБА_1; визнати затримання ОСОБА_1 від 31.10.2015 та 03.11.2015 незаконним і негайно звільнити його з-під варти. Зокрема сторона захисту вказує на те, що в кожному випадку затримання встановлено недотримання права ОСОБА_1 щодо роз'яснення підстав затримання, прав затриманої особи, не здійснення медичного огляду на його прохання, не повідомлення близьких родичів про місце перебування. Крім того, сторона захисту вказує на те, що підстави визначені у протоколах затримання є надуманими та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки затримання на підставі п2 ч1 ст.208 КПК України може мати місце лише у випадку безпосередності виявлення злочину, що в даному випадку було відсутнє.

Під час розгляду скарг та клопотання прокурори ОСОБА_47, ОСОБА_48., ОСОБА_49., ОСОБА_50. та слідчий ОСОБА_41 підтримали подане клопотання, посилались на обставини у ньому викладені та наведене обґрунтування, звертаючи увагу на те, що підозра пред'явлена ОСОБА_1 є достатньо обґрунтованою, тяжкість покарання за вчинення кримінальних порушень у разі доведеності його вини настільки сувора, що з урахуванням зв'язків які останній має, можуть вплинути на його подальшу поведінку та призвести до вчинення ризиків наведених у клопотанні та зазначених у ст.177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1, захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6 заперечували проти заявленого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримуючи подані скарги в порядку ст.206 КПК України. Так сторона захисту вказувала на те, що пред'явлена ОСОБА_1 підозра є явно необґрунтованою, письмові матеріали на які посилається сторона обвинувачення зібрані в порушення норм чинного законодавства, а також не у кримінальному провадженні в якому затримано підозрюваного. Сторона захисту звертала увагу на порушення норм КПК України в частині повідомлення про підозру як 31 жовтня 2015 року так і 03 листопада 2015 року , роз'яснення прав підозрюваній особі, його затримання. Також сторона захисту вказуючи на необґрунтованість пред'явленої підозри під час розгляду клопотання надавала зібрані ними докази, які свідчать про відсутність достатніх відомостей про наявність у діях підозрюваного ОСОБА_1 складу кримінальних правопорушень, абсурдність пред'явленої підозри, відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості. На спростування викладеного стороною обвинувачення сторона захисту вказувала на те, що поведінка підозрюваної особи , який є керівником політичної партії, веде активне соціальне життя, має міцні соціальні зв'язки , про що свідчить його піклування про батьків похилого віку та неповнолітніх дітей, постійність його проживання в одному місці протягом тривалого часу, може бути забезпечена таким запобіжним заходом як особиста порука, про що було надано більше десяти особисто виданих народними депутатами України запорук.

Слідчий суддя вислухавши прокурорів ОСОБА_47, ОСОБА_48., ОСОБА_49., ОСОБА_50. , слідчого ОСОБА_41, підозрюваного ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши додані до клопотання матеріали та надані під час судового розгляду документи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду питання було встановлено, що 03 листопада 2015 року проведення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч1 ст.255, ч3 ст.27 ч5 ст.191, ч3 ст.27 ст.349 та ч3 ст.27 ч2 ст.289 КК України у кримінальному провадженні №12014040670002852 доручено слідчим Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України.

03 листопада 2015 року матеріали досудових розслідувань №12014040670002852 та №12015040030000917 від 01 .11.2015р. за підозрою ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч3 ст.157 КК України об'єднані за єдиним №12014040670002852.

02 листопада 2015 року до ЄРДР були внесені відомості викладені у заяві ОСОБА_29 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч3 ст.157 КК України, що на погляд заявника мало місце 31 жовтня 2015 року.

03 листопада 2015 року о 08.42 год. в приміщенні Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_1 було затримано в порядку п2 ч1 ст. 208 КПК України, тобто після того як очевидець безпосередньо після вчинення злочину вказав , що саме ця особа вчинила злочин, зокрема такий , що передбачений ч3 ст.157 КК України . Сам протокол було складено старшим слідчим в ОВС ГСУ ГПУ ОСОБА_41 в приміщенні ГУ СБУ в м. Києві та Київській області по пров. Аскольдову,3 а в м. Києві об 11.22год. Як свідчить протокол, про затримання підозрюваного ОСОБА_1 було повідомлено адвоката за мобільним телефоном та за участі понятих ОСОБА_42 і ОСОБА_43 роз'яснені процесуальні права, проведено обшук та запропоновано надати пояснення, від надання яких затримана особа відмовилася.

Згідно ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.

Згідно ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;

Слід зазначити про те, що затримання 03 листопада 2015 року відбулось із дотриманням встановленого порядку встановленого ст. 208 КПК України, при цьому відсутні будь-які відомості про те, що підозрюваною особою під час його затримання, як і під час розгляду клопотання, зазначалось про застосування до нього насильства під час самого затримання, так і під час тримання під вартою.

Як свідчать матеріали надані сторонами підозрюваного ОСОБА_1 31 жовтня 2015 року було оглянуто медичними працівниками карети швидкої допомоги та надано медичну допомогу .

04 листопада 2015 року до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло дане клопотання про застосування запобіжного заходу та підозрюваний ОСОБА_1 був доставлений до слідчого судді, тобто у строки визначені ст. 211 КПК України, тобто в цьому випадку слідчий суддя вирішує подане клопотання у відповідності до положень ч 4 ст.206 КПК України.

З приводу обставин затримання підозрюваного 31 жовтня 2015 року слід виходити з того, що вказане затримання відбулось 31 жовтня 2015 року о 08.42год. на підставі протоколу складеного слідчим ГСУ ГПУ ОСОБА_41 та в подальшому підозрюваного ОСОБА_1 було доставлено до Новозаводського районного суду м. Чернігова. Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 листопада 2015 року клопотання старшого слідчої групи - начальника слідчого відділу прокуратури Чернігівської області ОСОБА_44 про застосування запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 - залишено без розгляду.

Положення ст. 206 КПК України передбачають вжиття заходів слідчим суддею щодо забезпечення прав затриманої особи в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться ця особа. В цьому випадку слід врахувати те, що 31 жовтня -02 листопада 2015 року затриманий ОСОБА_1 знаходився поза межами територіальної юрисдикції слідчого судді Печерського районного суду м. Києва

Отже з урахуванням встановлено, слід визнати такими, що не підлягають задоволенню скарги захисника ОСОБА_4. з приводу незаконності проведених затримань.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного.

Згідно доданих до клопотання матеріалів 04 листопада 2015 року о 14.55год. підозрюваний ОСОБА_1 відмовився отримувати повідомлення про підозру , складену 04 листопада 2015 року про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ст. 349, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 157 КК України.

Додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень;

При цьому вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності вини підозрюваного, а з точки зору їх допустимості прийти до висновку , що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.

Зокрема, згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

Отже слід визнати підозру обґрунтованою та достатньою для того, що прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України , а тому приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для затриманої особи.

Вирішуючи вказане питання слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, зокрема санкція особливо тяжкого злочину передбачає покарання до п'ятнадцяти років позбавлення волі.

Слід врахувати вік та стан здоров'я підозрюваного, який народився 24 травня 1970 року та має притаманні його віку загальні захворювання.

Слідчий суддя враховує міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, зокрема слід врахувати те, що підозрюваний має постійне місце проживання в м. Дніпропетровську, має батьків похилого (пенсійного) віку, які проживають у цьому ж місці, один з яких є інвалідом 2 групи. Слід врахувати і те, що у підозрюваного на утриманні троє неповнолітніх дітей, одна з яких малолітня, ІНФОРМАЦІЯ_6;

Слід врахувати репутацію підозрюваного, який є керівником політичної партії «УКРАЇНСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПАРТІОТІВ - УКРОП», має численні нагороди та подяки , в тому числі нагороджений орденом «За мужність» 3 ступеня згідно Указу Президента України від 15 вересня 2014року.

Слід також врахувати позитивність виданих характеристик щодо підозрюваного та чисельність виданих порук народних депутатів України, які висловили бажання поручитися за виконання підозрюваним ОСОБА_1 його процесуальних обов'язків.

З урахуванням наведеного слід визнати те, що під час розгляду клопотання не було доведено те, що більш м'якій запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, та спробам останнього переховуватись від органу досудового розслідування, знищити, сховати спотворити будь які речі та документи, незаконним чином впливати на учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В цьому випадку слід вважати достатнім на даній стадії кримінального провадження застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового тримання під домашнім арештом з покладенням обов'язків визначених ст.194 КПК України, з метою уникнення можливості вчинення дій визначених ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст. 2,8, 177,178,181,184, 192-194,196,198, 202,205, 206- 208, 395,532,534 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити частково. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, цілодобово.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки: прибувати на виклик до органу досудового слідства, прокурора або слідчого судді/суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик; повідомляти слідчого, прокурора чи слідчого суддю/суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування з особами визначеним слідчим слідчої групи; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити підозрюваному , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Термін дії домашнього арешту та обов'язків, покладених судом, визначити в межах двох місяців, до 31 грудня 2015 р., включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_1

Заяви подані захисником в порядку ст. 206 КПК України відхилити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Цокол Л.І.