Ухвала суду № 53345431, 05.11.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №642/195/15-ц Головуючий

Провадження№22-ц/790/5452/2015 1-ї інстанції: Клименко О.І. Категорія: поділ майна Доповідач: Трішкова І.Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -Трішкової І.Ю.,

суддів: - Крилової Т.Г., Пилипчук Н.П.,

при секретарі - Хороших М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_5, на заочне рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 08 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, посилаючись на те, що 04.06.1977 р. вона зареєструвала шлюб з відповідачем. У шлюбі була народжена дитина. яка наданий час є повнолітню. За роки спільного життя у шлюбі ними було придбано майно, а саме: трикімнатна квартира АДРЕСА_1; нежитлова будівля літ. «А 57-1» площею 121,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та автомобіль NISSAN MAXIMA, 2002 року випуску. Зазначене майно оформлено було на відповідача ОСОБА_6

В судовому засіданні представником позивача була надано уточненіі позовні вимоги і остаточно позивачка просила: розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_6, визнати за нею право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1; визнати за нею право власності на приміщення №1, приміщення №2, приміщення №3, приміщення №4, нежитлової будівлі літ. «А57-1», яка розташована за адресою: АДРЕСА_2; визнати право власності за відповідачем на приміщення №5, приміщення №6, приміщення №7, приміщення №8, приміщення №9, приміщення №10, приміщення №11 вказаної нежитлової будівлі літ. «А57-1»; визнати за відповідачем право власності на легковий автомобіль NISSAN MAXIMA, 2002 року випуску. При цьому зазначила, що підставою того, що право власності повинно бути визнано за нею є той факт, що вона постійно мешкає в даній квартирі, піклується на її житловий стан, виконує поточні роботи оплачує комунальні платежі, о вказаного майна складає .

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про день та час слухання справи повідомлений своєчасно і належним чином. Причини не явки суду не повідомив.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 08 червня 2015 року позов ОСОБА_5 задоволений частково.

Розірваний шлюб між нею та ОСОБА_6

За ОСОБА_5 визнано право власності на ? частину трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та на ? частину легкового автомобілю NISSAN MAXIMA, 2002 року випуску.

В поділі нежитлової будівлі ОСОБА_5 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на неповноту встановлення обставин, які мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного і необгрунтованого рішення.

ОСОБА_6 рішення суду не оскаржив.

В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_6 не з'явився, але був повідомлений про день а час слухання справи своєчасно.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 04.06.1977 р. ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6. У шлюбі була народжена дитина. яка наданий час є повнолітню. За роки спільного життя у шлюбі ними було придбано майно, а саме: трикімнатна квартира АДРЕСА_1; нежитлова будівля літ. «А 57-1» площею 121,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та автомобіль NISSAN MAXIMA, 2002 року випуску. Зазначене майно оформлено було на відповідача ОСОБА_6

В частині розірвання шлюбу рішення суду не оскаржується, тому в цій частині рішення суду не переглядається.

У відповідності до ст. 60 Сімейного кодексу України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

Зі змісту п. 23 Постанови пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. З ст. 368 ЦК) , відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Стаття 70 СК України передбачає, що у разі розподілу майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Виходячи з вимог чинного законодавства, суд першої інстанції правильно поділив майно подружжя, визнавши за позивачкою право власності на ? частину спірної квартири та ? частину автомобілю.

Підстав для іншого поділу зазначеного майна позивачкою не надано, а тому рішення суду в цій частині є законним і обгрунтованим.

Але судова колегія не може погодитись з рішенням суду в частині відмови у поділі нежитлової будівлі.

З копії договору купівлі-продажу від 08.02.2004 року, а також витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_6 під час перебування у шлюбі з позивачкою придбав нежитлову будівлю літ. «А 57-1» площею 121,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Таким чином, зазначена нежитлова будівля є спільним майном подружжя, поділ якого відбувається відповідно до вимог ст.ст.60,70 СК України.

З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції в частині відмови у поділу нежитлової будівлі підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення щодо поділу зазначеного майна.

Керуючись ст.ст.303,307,309,314, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_5, задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 08 червня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про поділ нежитлової будівлі скасувати.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на ? частини нежитлової будівлі літ. "А-57-1" площею 121,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

В інший частині рішення суду залишити без змін.

Рішення судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: