Ухвала суду № 53345415, 29.10.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 638/17229/15-к Головуючий суддя І інстанції Цвіра Д.М.

Провадження № 11-сс/790/1526/15 Суддя доповідач Чопенко Я.В.

Категорія: В порядку КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Чопенка Я.В.,

суддів - Меркулової Т.В., Олефір Н.О.,

при секретарі - Нестеренко А.А.,

за участю прокурора - Тітова С.С.,

захисника - Зубенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією захисника Зубенко В.В. на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області капітана міліції Кулікової А.В. про застосування до підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою у слідчому ізоляторі № 27 м. Харкова строком не більше 60 (шістдесяти) днів - до 17 години 45 хвилин 18 грудня 2015 року.

Відносно підозрюваної ОСОБА_3 , 01.07.2015 року, застосовано обраний запобіжний захід і рахується строк з 19 жовтня 2015 року.

Зобов'язано старшого слідчого СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області капітана міліції Кулікову А.В. негайно повідомити про обставини обрання запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою її близьких родичів, членів сім'ї, або інших осіб за вибором цієї особи в порядку, передбаченому ст.ст. 111, 112 КПК України.

Визначено суму застави у розмірі 35000 гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області та у разі внесення застави на ОСОБА_3 покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Як зазначено в ухвалі, 12.10.2015 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області капітана міліції Кулікової А.В., погоджене прокурором прокуратури Дзержинського району м. Харкова Божко О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

15.10.2015р. слідчим суддею розглянуто клопотання старшого слідчого СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області капітана міліції Кулікової А.В. про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваної ОСОБА_3 та надано дозвіл на затримання підозрюваної з метою її приводу, про що свідчить ухвала, яка знаходиться в матеріалах клопотання.

Згідно протоколу затримання особи, підозрювану у вчиненні злочину, 19.10.2015р. о 17 годині 45 хвилин ОСОБА_3 затримали.

З клопотання вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н, будучи судимою за вчинення корисливого злочину (шахрайство), а також будучи повідомленою про підозру 15.07.2015р. СВ МВМ УМВС України в Вінницькій області у кримінальному провадженні № 12015020010004627 за скоєння кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, на шлях виправлення і перевиховання не стала, належних висновків для себе не зробила і маючи умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, повторно скоїла корисливий злочин при наступних обставинах:

Так, ОСОБА_3, маючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману під приводом зняття «порчі», 04 серпня 2015 року о 13 годині ЗО хвилин, з метою вчинення злочину, прибула до приміщення Харківської державної академії фізичної культури по вул. Клочківській, 99 в м. Харкові. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, ОСОБА_3 підійшла до ОСОБА_5, яка привернула її увагу, та розповіла їй вигадану історію про накладену на неї «порчу», яку, нібито тільки що виявила у неї, та яка становить реальну загрозу для неї та її сім'ї, усвідомлюючи при цьому, що таким чином вона збудить в неї бажання виконати будь-які дії для вирішення цієї вигаданої проблеми. Після цього, ОСОБА_3, переконавшись у тому, що ОСОБА_5 це зацікавило та вона щиро повірила в реальність загрози й бажає негайно отримати допомогу, попросила останню передати їй матеріальні цінності під вигаданим приводом необхідності проведення ритуалу очищення їх від порчі, яку, нібито, саме вони й містять. ОСОБА_5, повіривши ОСОБА_3 в дійсність її намірів допомоги, будучи введеною в оману про те, що вона таким чином діє в інтересах себе та своєї сім'ї, підкорилася вимогам останньої та передала їй свої прикраси, а саме: жіноче кільце, 585 проби, вагою 2 грами, вартістю згідно з висновком судово - товарознавчої експертизи № 3821 від 08.09.2015 року - 874,26 гривень; жіноче кільце, 585 проби, вагою 2 грами, вартістю - 874,26 гривень; жіночий браслет, 585 проби, вагою 2 грами, вартістю - 874,26 гривень; жіночий перстень, 585 проби, вагою 3 грами, вартістю - 1311,39 гривень; сережки зі вставками білого золота, виготовлені у формі «Хрест на хрест», 585 проби, вагою 4 грами, вартістю - 1748,52 гривень та жіночий ланцюг, 585 проби, довжиною 50 см., вагою 5 грамів, вартістю - 2185,65 гривень. З метою доведення злочинного наміру до кінця і безперешкодного покидання місця скоєння злочину, ОСОБА_3 переконала ОСОБА_5 в тому, що для закінчення зняття «порчі» їй необхідно усамітнитись та провести необхідний ритуал.

Після чого ,ОСОБА_3 достовірно розуміючи для себе, що повертати викрадене майно ОСОБА_5 не буде, з місця скоєння злочину зникла, розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_5. матеріальний збиток на загальну суму 7868 гривень 34 копійки.

Крім того, ОСОБА_3, маючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману під приводом зняття «порчі», 24 серпня 2015 року о 11 годині 00 хвилин прибула, з метою вчинення злочину, до приміщення пральні самообслуговування «Колібрі», яка розташована у будинку № 12 по пров. О. Яроша в м Харкові. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, ОСОБА_3 підійшла до ОСОБА_7 та розповіла їй вигадану історію про накладену на неї «порчу», яку, нібито, тільки що виявила у неї, та яка становить реальну загрозу для неї та її сім'ї, усвідомлюючи при цьому, що таким чином вона збудить в неї бажання виконати будь-які дії для вирішення цієї вигаданої проблеми. Після цього, ОСОБА_3, переконавшись у тому, що ОСОБА_7 це зацікавило та вона щиро повірила в реальність загрози й бажає негайно отримати допомогу, попросила останню передати їй матеріальні цінності під вигаданим приводом необхідності проведення ритуалу очищення їх від порчі, яку, нібито, саме вони й містять. ОСОБА_7, повіривши ОСОБА_3 в дійсність її намірів допомоги, будучи введеною в оману про те, що вона таким чином діє в інтересах себе та своєї сім'ї, підкорилася вимогам останньої та передала їй свої прикраси, а саме: жіноче кільце з маленькими камінням «Цирконію», 585 проби, вагою 1,48 грам, вартістю згідно з висновком судово - товарознавчої експертизи № 3823 від 08.09.2015 року - 690,48 гривень; жіноче кільце з камінням «Цирконію», 585 проби, вагою 1,56 грам, вартістю- 727,80 гривень; жіноче кільце, 925 проби зі смужками білого золота, вагою близько 1,5 грам, вартістю - 14,34 гривень; жіноче кільце, 585 проби, вагою 2,14 грам, вартістю - 998,40 гривень; жіноче кільце зі вставками «Цирконію», 585 проби, вагою 1,46 грам, вартістю - 681,15 гривень; сережки з камінням «Цирконію», 585 проби, вагою 3,44 грама, вартістю - 1604,90 гривень; жіночий ланцюг, 585 проби, вагою 2,3 грама, довжиною 50 см ., вартістю - 1073,04 гривень, а також упаковку прального порошку «Аріель», для автоматичної пральної машини, вагою 15 кг., вартістю 300 гривень та 9-ть пляшок об'ємом по 2 літри пом'якшувача «Ленор», різних запахів, загальною вартістю 992,43 гривень. Після чого, з метою доведення злочинного наміру до кінця і безперешкодного покидання місця скоєння злочину, ОСОБА_3 переконала ОСОБА_7 в тому, що для закінчення зняття «порчі» їй необхідно усамітнитись та провести необхідний ритуал.

Після чого, ОСОБА_3 достовірно розуміючи для себе, що повертати викрадене майно ОСОБА_7 не буде, з місця скоєння злочину зникла, розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 7082 гривні 54 копійки.

Крім того, ОСОБА_3, маючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману під приводом зняття «порчі», 03 вересня 2015 року о 13 годині 00 хвилин, з метою вчинення злочину, прибула до будинку № 11 по пр. Леніна в м. Харкові. Після чого, вона, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, підійшла до ОСОБА_8, яка привернула її увагу, та розповіла їй вигадану історію про накладену на неї «порчу», яку, нібито, тільки що виявила у неї, та яка становить реальну загрозу для неї та її сім'ї, усвідомлюючи при цьому, що таким чином вона збудить в неї бажання виконати будь-які дії для вирішення цієї вигаданої проблеми. Після цього, ОСОБА_3, переконавшись у тому, що ОСОБА_8 це зацікавило та вона щиро повірила в реальність загрози й бажає негайно отримати допомогу, попросила останню передати їй Матеріальні цінності під вигаданим приводом необхідності проведення ритуалу очищення їх від порчі, яку, нібито, саме вони й містять. ОСОБА_8, повіривши ОСОБА_3 в дійсність її намірів допомоги, будучи введеною в оману про те, що вона таким чином діє в інтересах себе та своєї сім'ї, підкорилася вимогам останньої та передала їй свої прикраси, а саме: жіноче кільце, 585 проби, вагою 5 грам, вартістю згідно з висновком судово - товарознавчої експертизи № 3822 від 08.09.2015 року - 2288,90 гривень; жіноче кільце, 585 проби, вагою 4 грами, вартістю 1831,12 гривень; жіночий браслет, 585 проби, вагою 15 грам, вартістю - 6866,70 гривень; жіночі сережки, 585 проби, вагою 2 грами, вартістю - 915,56 гривень; жіночий ланцюг, 585 проби, довжиною 50 см, вагою 5 грам, вартістю - 2288,90 гривень з підвіскою, 925 проби, в позолоті у вигляді кільця на якому висить сердечко з ликами святих, вартістю - 2250 гривень; жіночий ланцюг, довжиною 45 см, 585 проби, вагою 3 грами з підвіскою зі словом «ЛЮБА», вартістю - 1373 гривні, а також грошові кошти у розмірі 4650 гривень. Після чого, з метою доведення злочинного наміру до кінця і безперешкодного покидання місця скоєння злочину, ОСОБА_3 переконала ОСОБА_8 в тому, що для закінчення зняття «порчі» їй теобхідно усамітнитись та провести необхідний ритуал.

Після чого, ОСОБА_3 достовірно розуміючи для себе, що повертати викрадене майно ОСОБА_8 не буде, і місця скоєння злочину зникла, розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 22464 гривні 52 копійки.

Своїми протиправними діями ОСОБА_3 скоїла кримінальні правопорушення - злочини, передбачені ч. 2 ст. 90 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Підозрювана ОСОБА_3, вчинила середньої тяжкості злочини, за які законом передбачено покарання у іигляді позбавлення волі до 3 років.

Беручи до уваги, що ОСОБА_3 раніше судима, 28.07.2014 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. ст. 190 КК України до штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, ОСОБА_3 15.07.2015 повідомлена про підозру СВ МВМ УМВС України в Вінницькій області у кримінальному провадженні № 12015020010004627 за скоєння кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Знаходилась під вартою згідно ухвали Вінницького міського суду від 16.07.2015 року та звільнена 29.07.2015 року з Вінницької в'язниці № 1 згідно внесеної застави у розмірі 24 360 гривень, направлена за місцем реєстрації, а саме: Вінницька область, Казятинський район, с. Комсомольське, вул.І.Данилюка, буд. 24, однак 04.08.2015 року, 24.08.2015 та 03.09.2015 вчинила нові злочини, передбачені ч.2 ст.190 КК України, на території Дзержинського району м. Харкова, порушивши умови обраної застави.

Вважаю, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, в частині можливості підозрюваної ОСОБА_3 у подальшому переховуватись від органів досудового розслідування та суду та вчинити інші кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні прокурор та слідчий наполягали на задоволенні клопотання.

Захисник та підозрювана заперечували проти задоволення клопотання та просили не обирати такий суворий запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив наступне.

Органом досудового розслідування Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 05.0^.2015р. внесена інформація за № 12015220480003761 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо вчинення кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.

19.10.2015р. ОСОБА_3 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.

Матеріали кримінального провадження містять достатньо підстав для підозри ОСОБА_3 у вчиненні нею вищезазначених кримінальних правопорушень - злочинів.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування вищезазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винною у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється; враховуючи особу підозрюваної, яка раніше судима, а також будучи повідомленою про підозру 15.07.2015 року СВ МВМ УМВС України в Вінницькій області у кримінальному провадженні № 12015020010004627 за скоєння кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Згідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконаний підозрюваним обов'язків передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України. При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п. 1 ч.5 ст. 182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваною, яка підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, покладених на неї обов'язків і тому слідчий суддя визначає заставу у розмірі 35000 гривень.

26 жовтня 2015 року захисник ОСОБА_3 - адвокат Зубенко В.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваній ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В обґрунтування доводів апеляції вказує, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ст.. 177 КПК України, є необґрунтованим і безпідставним та як наслідок ухвала, якою клопотання було задоволено, підлягає скасуванню. Вважає, що ані слідчим, ані слідчим суддею не доведено наявність таких ризиків, як те, що ОСОБА_3 може вчиняти інші кримінальні правопорушення та може скриватись від досудового та судового слідства. Зазначає, що при обранні запобіжного заходу у відношенні її підзахисної не було враховано міцність соціальних зв'язків ОСОБА_3, а саме наявність постійного місця проживання та чотирьох малолітніх дітей - 2005, 2010, 2012 та 2015 року народження. Зазначає, що всупереч вимог ч. 2 ст. 342 КПК України в судовому засіданні не було встановлено особу підозрюваної.

Заслухавши доповідь судді, захисника Зубенко В.В., яка підтримала апеляційну скаргу та наполягала на її задоволенні, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції захисника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція захисника Зубенко В.В. підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у скоєнні середньої тяжкості злочинів, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно та наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 г- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Виклавши мотиви свого рішення в ухвалі, слідчий суддя врахував положення ст.ст. 176,178,183 КПК України та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування у відношенні підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Що стосується доводів апеляції захисника щодо міцних соціальних зв'язків її підзахісної, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, такими, що не заслуговують на увагу та не спростовують законність висновків слідчого судді, викладених в оскарженій ухвалі.

Особа підозрюваної встановлена (а.с.58-60) що спростовує доводи апеляції.

Враховуючи викладене, інших підстав для скасування оскаржуваної ухвали з мотивів, викладених в апеляції захисника ОСОБА_3 - адвоката Зубенко В.В., колегія суддів не вбачає.

Разом з тим колегія суддів приходить до висновку щодо неправильності визначення слідчим суддею розміру застави при обранні відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Більш того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при визначенні ОСОБА_3 розміру застави, слідчим суддею застосовано не та норма права, яка підлягає застосуванню.

Так, при визначенні розміру застави, слідчий суддя мав виходити з положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», яким встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218 грн.

Однак слідчим суддею взагалі не конкретизовано скільки ж розмірів мінімальної заробітної плати він визначає.

Згідно до п.16 ч.1 ст.3 КПК України чітко регламентовано що розмір мінімальної заробітної плати - грошова сума, що дорвнює місячному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процессуальне рішення або здійснюється процессуальна дія.

П. 1 ч.5 ст. 182 КПК України визначає що за скоєння злочину середньої тяжкості встановлюється розмір застави від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

За викладених обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді такою, що підлягає скасуванню в частині визначення розміру застави до підозрюваної ОСОБА_3

Враховуючи, вимоги п. 1 ч.5 ст. 182 КПК України судова колегія визначає ОСОБА_3 альтернативну міру запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі розмірі 20 мінімальних заробітних плат (20 х 1218), що становить 24360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) гривень.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Зубенко В.В. задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2015 року щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати в частині визначення суми застави

Визначити заставу в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 24360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) гривень

В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: