Рішення № 53344865, 09.11.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/15796/15-ц

Провадження № 2/643/5953/15

09.11.2015 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді - Задорожної А.М.,

за участю секретаря судового засідання - Тугайбей В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття її з реєстраційного обліку, треті особи: Московський районний відділ у м. ХарковіГоловного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив визнати відповідачку такою, що втратила право користування квартирою №172, за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 70, та зняти її з реєстрації.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що він є основним квартиронаймачем квартири №172, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 70. Крім нього у вищевказаній квартирі зареєстровані: його дружина ОСОБА_3; його донька ОСОБА_4; його син ОСОБА_5; його племінниця ОСОБА_2 Моя племінниця, ОСОБА_2 з 2008 року не мешкає у квартирі, місце її проживання чи перебування мені не відомо, стосунків жодних ми не підтримуємо. Оскільки моя племінниця зареєстрована у квартирі, то на нього, як на основного квартиронаймача, лежить відповідальність по сплаті житлового-комунальних послуг, які на даний час коштують дуже дорого, а він та члени моєї родини знаходиться у тяжкому матеріальному становищі. Ніякої домовленості про мешкання чи користування спірним жилим приміщенням між ними не існує. Усі роки відповідачка не сплачує ніякі платежі, не спілкується ні з ким із їхньої родини. Вважав, що оскільки факту домовленості між ними про користування житловим приміщенням немає, то і законні підстави для збереженням за відповідачкою права на житло відсутні.

Позивач в судове засідання не зявився. Представник позивача подала заяву, в якій зазначила, що на задоволенні позову наполягає та не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі, просила справа розглядати за її відсутності.

Належним чином повідомлена відповідач повторно в судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи, заперечень проти позову не подавала.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі статтею 157 ЦПК України, суд розглядає справи протягом розумного строку.

У відповідністю з ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідачки, повідомленої належним чином, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

Треті особи в судове засідання не зявилися.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є основним квартиронаймачем квартири №172, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 70, що підтверджується ордером №25127 серії А від 17.06.1970р. та довідкою про склад сімї та прописку від 11.08.2014р. №2773.

Крім ОСОБА_1 у вищевказаній квартирі зареєстровані: його дружина ОСОБА_3; його донька ОСОБА_4; його син ОСОБА_5; його племінниця ОСОБА_2

Згідно акту, складеного мешканцями будинку №70 по вул. Героїв Праці у м. Харкові ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_2 у квартирі №172, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 70, жодних її речей у квартирі немає.

Згідно відповіді начальника Московського РВ ГУ МВС України в Харківській області від 26.08.2015р., ОСОБА_2 до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувалася, із заявами не зверталася.

Згідно з ч. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно з ч. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК України) необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки.

Згідно пункту 11 вищевказаної постанови, на ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Таким чином, факту домовленості між сторонами про користування житловим приміщенням не встановлено, а рівно як і законних підстав для збереженням за відповідачкою права на житло, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 71-72 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 60, 169, 208-209, 212-215, 224226 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням квартирою №172 в будинку №70 по вул. Героїв Праці у м. Харкові, та зняти її з реєстрації за даною адресою.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий А.М. Задорожна