Ухвала суду № 53339286, 05.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 382/2496/14-ц Головуючий у І інстанції Бурзель Ю. В.Провадження № 22-ц/780/5693/15 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю. О.Категорія 4 05.11.2015

УХВАЛА

Іменем України

05 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів: Волохова Л.А., Мельника Я.С.,

при секретарі: Роговській Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 03 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ житлового будинку в натурі, визнання права власності на частину земельної ділянки, визначення порядку користування земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі, стягнення компенсації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ житлового будинку в натурі, визнання права власності на частину земельної ділянки, визначення порядку користування земельною ділянкою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що йому на праві власності на підставі договору дарування від 15 червня 2009 року належить ? частина будинку під АДРЕСА_1.

Інша ? частина вищевказаного домоволодіння належить на праві власності ОСОБА_3

Будинок складається з кухні площею 9,6 кв.м., санвузла площею 5,5 кв.м., житлової кімнати площею 13,9 кв.м., житлової кімнати площею 10,9 кв.м., житлової кімнати площею 19,5 кв.м., передпокою площею 15,4 кв.м.

На подвір»ї будинку знаходяться: ганок №1, сарай Б, сарай В, баня Г, вбиральня Д, огорожа №2, огорожа №3, огорожа №4, ворота з хвірткою №6, трубопровід №7.

Належний сторонам на праві спільної часткової власності житловий будинок АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 998 кв.м., яка на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 на праві власності.

Оскільки між сторонами виникають спори щодо порядку користування та володіння будинком, ОСОБА_2, користуючись наданим йому правом на виділення в натурі частки у спільній частковій власності, просив суд поділити житловий будинок АДРЕСА_1, виділивши йому у власність: кухню 1, площею 9,6 кв.м; санвузол 2, площею 5,5 кв.м; житлову кімнату 3, площею 13,9 кв.м; передпокій 6, площею 15,4 кв.м; та з надвірних будівель: ганок №1; ? частину сарая Б; баню Г; ? частину огорожі № 2; ? частину огорожі № 3; ворота з хвірткою № 6, ? частину трубопроводу №7.

ОСОБА_3 просив виділити у власність: житлову кімнату 4, площею 10,9 кв.м; житлову кімнату 5, площею 19,5 кв.м; та з надвірних будівель: ? частину сарая Б; сарай В; вбиральню Д; ? частину огорожі № 2; ? частину огорожі № 3; огорожу № 4; ? частину трубопроводу №7.

Доповнивши позовні вимоги, ОСОБА_2 просив провести поділ жилого будинку АДРЕСА_1 відповідно до останнього варіанту пояснень до експертизи (т.2, а.с.37-38), визнати право власності на ? частину земельної ділянки та встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до схеми додатку №1 (т.2 а.с.7).

Відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про поділ житлового будинку в натурі та, посилаючись на те, що його частина будинку непридатна для проживання, просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію на виконання робіт, призначених для приведення його, ОСОБА_3, частини будинку до стану, придатного для проживання; у рішенні суду просив оговорити реконструкцію газопроводу, під`єднанням відгалуження газової труби від труби дворової, що залишається на території ОСОБА_2, до належної йому, ОСОБА_3, частини будинку; не пропонувати обмін частинами будинку, оскільки у своїй частині він провів певні будівельні роботи; надати дозвіл на добудову неопалювальної веранди, яка дозволить встановити треті двері; стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 20 000 грн. на відшкодування шкоди, завданої будинку та майну морозами та вологістю через відсутність опалення.

В подальшому ОСОБА_3, доповнивши позовні вимоги, просив визнати за ОСОБА_2 право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком та господарськими спорудами, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування, оскільки він, ОСОБА_3, не дарував земельну ділянку ОСОБА_2; просив стягнути з ОСОБА_2 на його, ОСОБА_3, користь 10 000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди; зобов'язати ОСОБА_2 сплатити йому, ОСОБА_3, суму, достатню для проведення газу до його частини будинку, в іншому випадку, повернути йому, ОСОБА_3, те, що він подарував братові. Крім того зазначив, що споруди «Г» і «Д» є тимчасовими і не повинні враховуватись під час поділу майна в натурі; компенсація, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на його, ОСОБА_3, користь для приведення його частини будинку до придатного для проживання стану, повинна становити 134 388 грн.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 03 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

У порядку поділу жилого будинку АДРЕСА_1 виділено ОСОБА_2 в натурі та визнано за ним право власності на ? частку жилого будинку АДРЕСА_1, а саме: кухню 1-1, площею 9,60 кв. м, санвузол 1-2, площею 5,50 кв.м, житлову кімнату 1-3, площею 13,90 кв.м, частину передпокою 1-6, площею 9,30 кв.м, ганок №1, загальною площею 38,30 кв.м, а також надвірні будівлі: 57/100 сараю Б, 6/10 огорожі №2, 37/100 огорожі №3, 56/100 огорожі №4, ? воріт з хвірткою №6, 2,6 м (23/100) трубопроводу №7, ? вимощення №І.

У порядку поділу жилого будинку АДРЕСА_1 виділено ОСОБА_3 в натурі та визнано за ним право власності на ? частку жилого будинку АДРЕСА_1, а саме: житлову кімнату 1-4, площею 10,90 кв.м, житлову кімнату 1-5, площею 19,50 кв.м, частину передпокою 1-6, площею 6,10 кв.м, загальною площею 36,50 кв.м, а також надвірні будівлі: 43/100 сараю Б, сарай В, баню Г, убиральню Д, 4/10 огорожі №2, 63/100 огорожі №3, 44/100 огорожі №4, ? воріт з хвірткою №6, 8,9 м (77/100) трубопроводу №7, ? вимощення №І.

Для облаштування вказаних часток будинку в ізольовані квартири зобов'язано ОСОБА_2 улаштувати автономну систему електропостачання.

Для облаштування вказаних часток будинку в ізольовані квартири зобов'язано ОСОБА_3 встановити опалювальний котел та закільцювати ситему опалення; улаштувати автономну систему електропостачання; у кімнаті 1-4 можливо облаштувати кухню.

Право спільної часткової власності на жилий будинок АДРЕСА_1 припинено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1 633 грн. 50 коп. у рахунок компенсації перевищення часток у праві власності.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 263 грн. 40 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали на нього апеляційні скарги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про встановлення порядку користування земельною ділянкою та визнання права власності на ? частину земельної ділянки - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих вимог.

ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення відповідно до Законів України, посилаючись на безпідставне неврахування судом першої інстанції доводів його зустрічної позовної заяви.

Заслухавши доповідь доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору дарування від 15 червня 2009 року належить ? частка житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1. Інша ? частка житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель та споруд належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (т.1 а.с.9-10).

Належний сторонам на праві спільної часткової власності житловий будинок АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 998 кв.м., яка на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 на праві власності.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згоди щодо поділу вказаного будинку в натурі не досягли.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з наявності передбачених законом підстав для поділу домоволодіння в натурі, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року за №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв»язку з цим стосовно до ст. 119 ЦК України ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 68/1 від 10 грудня 2012 року переобладнання спірного будинку з одноквартирного в двоквартирний будинок по АДРЕСА_1 у співвідношенні 1/2 та 1/2 із дотриманням вимог нормативної документації щодо загальної площі квартир після розподілу та ДБН можливе.

Відповідно до другого варіанту поділу домоволодіння, з яким в судовому засіданні погодились сторони, запропоновано виділити ОСОБА_2 на його ? частку: кухню 1-1, площею 9,60 кв.м; санвузол 1-2, площею 5,50 кв.м; житлову кімнату 1-3, площею 13,90 кв.м; частину передпокою 1-6, площею 9,30 кв.м; ганок №1; загальною площею 38,30 кв.м; та з господарських споруд: 57/100 частин сараю «Б», 6/10 частин огорожі №2, огорожу №4, ? частину воріт з хвірткою №6, трубопровід №7, ? частину вимощення №1. Пропонується виділити ОСОБА_3 в натурі житлову кімнату 1-4, площею 10,90 кв.м, житлову кімнату 1-5, площею 19,50 кв.м, частину передпокою 1-6, площею 6,10 кв.м, всього по будинку 36,50 кв.м вартістю 31 168 грн., із господарських будівель та споруд - 43/100 частини сараю «Б», сарай «В», баню «Г», убиральню «Д», 4/10 частини огорожі №2, огорожу №3, ? частину воріт з хвірткою №6, ? частину вимощення.

При цьому для виділення своїх часток житлового будинку в окремі ізольовані квартири пропонується виконати наступні ремонтно-будівельні роботи ОСОБА_2: частково залаштувати дверний проріз між житловими кімнатами 1-3 та 1-6, улаштувати глуху перегородку в кімнаті 1-6 на відстані 1,7 м від перегородки, суміжної з кімнатою 1-5, улаштувати дверний проріз між приміщенням 1-3 та утвореним приміщенням, провести штукатурні роботи улаштованої перегородки в утвореному приміщенні, відновити опорядження стін та стелі утвореного приміщення, закільцювати систему опалення, закільцювати систему електропостачання.

ОСОБА_3 пропонується провести штукатурні роботи улаштованої перегородки в утвореному приміщенні, відновити опорядження стін та стелі утвореного приміщення, демонтувати віконний блок в зовнішній стіні кімнати 1-6 та на його місті улаштувати дверний проріз з установленням подвійного дверного блоку, закільцювати систему внутрішнього опалення, встановити опалювальний котел та газову плиту, підключити до зовнішніх мереж газопостачання газові прилади в квартирі, закільцювати внутрішню систему електропостачання та підключити внутрішні електроприлади до зовнішніх мереж електропостачання (т.1, а.с.183-208, а.с.196).

Згідно вказаного висновку судової будівельно-технічної експертизи на земельній ділянці по АДРЕСА_1 збудовано гараж та улаштовано фундамент під прибудову до житлового будинку, які не зареєстровані в БТІ, право власності на них не визнано, а отже такі споруди до розрахунку вартості житлового будинку та його поділу не включаються (т.1 а.с.188).

Як вбачається з доповнення №2 від 12 травня 2015 року до висновку №68/1 додаткової судової будівельно-технічної експертизи уточнено розміри трубопроводу №7, який виділяється сторонам (т.2 а.с.2-6), як вбачається з пояснення від 13 липня 2015 року до доповнення №2 від 12 травня 2015 року уточнено поділ огорожі №3 та викладено остаточний варіант поділу жилого будинку АДРЕСА_1 (т.2 а.с.37-38), згідно якого ОСОБА_2 на його ? частку будинку пропонується виділити: кухню 1-1, площею 9,60 кв.м; санвузол 1-2, площею 5,50 кв.м; житлову кімнату 1-3, площею 13,90 кв.м; частину передпокою 1-6, площею 9,30 кв.м; ганок №1; загальною площею 38,30 кв.м; та з господарських споруд: 57/100 частин сараю «Б», 6/10 частин огорожі №2, 37/100 частин огорожі №3, 56/100 частин огорожі №4, ? частину воріт з хвірткою №6, 23/100 трубопроводу №7, ? частину вимощення №1. ОСОБА_3 пропонується виділити: житлову кімнату 1-4, площею 10,90 кв.м, житлову кімнату 1-5, площею 19,50 кв.м, частину передпокою 1-6, площею 6,10 кв.м, всього по будинку 36,50 кв.м. вартістю 31 168 грн., із господарських будівель та споруд - 43/100 частини сараю «Б», сарай «В», баню «Г», убиральню «Д», 4/10 частини огорожі №2, 63/100 огорожі №3, 44/100 огорожі №4, ? частину воріт з хвірткою №6, 77/100 трубопроводу №7, ? частину вимощення 1.

Крім того, згідно висновку експертизи (т.1, а.с.197) квартири в будинку, які виділяються в ізольоване користування у наведених можливих варіантах розділу, згідно вимог діючих нормативних документів, чинних на території України в галузі будівництва, повинні або можуть бути забезпечені таким інженерним устаткуванням: автономною системою електропостачання та слабких струмів; автономною системою газопостачання; автономною системою опалення; автономною системою водопостачання; автономною системою водовідведення.

Вищенаведений висновок судової будівельно-технічної експертизи та варіанти поділу домоволодіння погоджені відповідними органами, зокрема, рішенням виконавчого комітету Яготинської міської ради № 134 від 19 серпня 2014 року ОСОБА_2 надано дозвіл на здійснення перепланування та переобладнання житлового будинку по АДРЕСА_1 з одноквартирного в двоквартирний (т.1 а.с.11).

Згідно листа сектору містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Яготинської РДА від 06.04.2015 року за №10 (т.1 а.с.119), розглянувши план житлового будинку АДРЕСА_1, сектор вважає, що переобладнання даного будинку з одноквартирного на двоквартирний згідно висновку №68/1 схема 2 в ізольовані приміщення відповідно до архітектурно-будівельних норм можливе.

З відповіді Яготинської ФЕГГ від 06.03.2013 року за № 211 у разі поділу жилого будинку з одноквартирного на двоквартирний переобладнання можливо за варіантами №1 та №2, при цьому перевага надається першому варіанту. Після вирішення спірного питання сторонам необхідно буде звернутись до Яготинської ФЕГГ із заявою про виготовлення необхідної проектної документації (т.1 а.с.122).

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині поділу спірного домоволодіння в натурі є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про стягнення на його користь з ОСОБА_2 грошової компенсації для приведення його частини будинку у придатний для проживання стан, колегією суддів відхиляються, оскільки при поділі домоволодіння в натурі діючим законодавством можливість стягнення грошової компенсації передбачена лише в разі зменшення частки співвласника у праві власності. Стягнення ж грошової компенсації для приведення частини будинку у придатний для проживання стан, так само як і стягнення матеріальних та моральних збитків, судом при поділі в натурі майна, що є об»єктом права спільної часткової власності, не вирішується.

Необгрунтованими є і доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо визнання за ним права власності на ? частину земельної ділянки та встановлення порядку користування нею, оскільки вищевказана земельна ділянка, на якій розташоване спірне домоволодіння, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 21.06.2006 року (том 1, а.с.20), виданого на підставі договору дарування земельної ділянки від 13.11.2004 року, на праві власності належить ОСОБА_3

Згідно п.п.18, 18-1 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 року, згідно зі ст. 377 ЦК України, а з часу внесення змін до ст. 120 ЗК України Законом України від 27 квітня 2007 року - і згідно зі ст. 120 ЗК України, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування. При переході права власності на будинок або його частину за договором довічного утримання до набувача переходило право на земельну ділянку, де вони розташовані, на умовах, на яких ця ділянка належала відчужувачу. В разі переходу права власності на будівлі та споруди до кількох осіб право на земельну ділянку визначалось пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено в договорі відчуження останніх, а при переході права власності на будівлі та споруди до фізичних або юридичних осіб, які не могли мати у власності земельні ділянки, до них переходило право користування земельною ділянкою. При вирішенні вимог про визначення розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, право власності на які при їх відчуженні перейшло до набувача без визначення в договорі права на земельну ділянку, суд має з'ясовувати, зокрема, чому це питання не було визначено в договорі, можливість укладення між відчужувачем і набувачем додатку до цього договору щодо права набувача на земельну ділянку та чи не свідчить реальна можливість використання всієї земельної ділянки за цільовим призначенням саме про той розмір земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, який існував до їх відчуження.

Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.

Лише з 01 січня 2010 року до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до ст. 377 ЦК України і ст. 120 ЗК України в редакції Закону України від 05 листопада 2009 року №1702-VI.

Враховуючи викладене, до ОСОБА_2 перейшло право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята належною йому 1/2 частиною житлового будинку, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування. Розмір такої земельної ділянки визначається шляхом проведення експертизи, питання про призначення якої позивачем перед судом не порушувалось, в зв»язку з чим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 в частині вимог про визнання за ним права власності на ? частину земельної ділянки та встановлення порядку користування нею, є законним та обґрунтованим, і доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 цього не спростовують.

Доводи апеляційних скарг про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, як підставу для скасування судового рішення, колегією суддів відхиляються, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, натомість справа судом вирішена правильно, відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційні скарги сторін не містять.

Оскільки судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 03 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :