Рішення № 53339140, 29.10.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 375/26/15-ц Головуючий у І інстанції Литвин О.В.Провадження № 22-ц/780/4862/15 Доповідач у 2 інстанції Волохов Л. А.Категорія 26 29.10.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

29 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Волохова Л.А.,

суддів: Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі Роговській Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 29 травня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 29 травня 2015 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Вважають рішення суду незаконним та ухваленим з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає не в повній мірі.

Із матеріалів справи вбачається, що між Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк", яке змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариства «Сведбанк» (надалі - Позивач), та ОСОБА_2 (надалі - Відповідач - 1) 25.09.2008 року укладено кредитний договір № 2622/0908/71-104, у відповідності з умовами якого, останній отримав кредит у розмірі 196600 доларів США (сто дев'яносто шість тисяч шістсот доларів США 00 центів) на строк з 25 вересня 2008 року по 19 вересня 2033 року, зі сплатою 12,5 (дванадцять цілих, десятих) % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

12.03.2010 року між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено договір про внесення змін та доповнень №2 до кредитного договору №2622/0908/71-104 від 25.09.2008 року відповідно до якого сторони домовилися змінити розмір процентної ставки, зазначеної в п. 1.3 Кредитного договору та встановили нову процентну ставку за Кредитним договором в розмірі 12.5 (дванадцять цілих п'ять десятих) % річних з 25.09.2008 року по 12.03.2010 року включно; 7.0 (сім цілих нуль десятих) % річних з 13.03.2010 року по 09.03.2010 року; 10.0 цілих нуль десятих) % річних з 10.12.2010 року по 09.12.2011 року; 13.87(тринадцять цілих вісімдесят сім десятих) % річних з 10.12.2011 року по 19.09.2033 року.

Також відповідно до умов вказаної угоди сторони визначили, що розмір строкової заборгованості за кредитним договором становить 216347,41 доларів США.

Починаючи з 12.03.2010 року вказаний розмір строкової заборгованості за кредитом не змінився до даного часу і що підтверджується висновками рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 03.07.2012 року та іншими отриманими у справі доказами, які на переконання суду вказують на об'єктивність такої встановленої судом обставини та не викликають жодних сумнів щодо своєї достовірності, належності та допустимості.

Відповідно до вказаного судового рішення було встановлено обставини заборгованості за кредитним договором станом на 14.12.2011 року, а саме по тілу кредиту в сумі 216347.41 доларів США (1 730 779.28 грн.), по відсотках - в сумі 35 001.22 доларів США (280 009.76 грн.), яка власне і була стягнута на солідарно з відповідачів у справі.

28.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», який в свою чергу виступає правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» було укладено Договір факторингу №15, за яким Банк відступив Фактору свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах. ТОВ «ФК «Вектор Плюс» у свою чергу 28.11.2012 року уклало договір факторингу з ТОВ «Кредитні ініціативи», відповідно до умов пунктів 2.1, 2.2. якого відступило свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах і внаслідок чого відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором № 2622/0908/71- 104 від 25.09.2008 року позичальником згідно якого є ОСОБА_2.

Для забезпечення виконання зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитом, сплаті процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату процентів і несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, відшкодування збитків у зв'язку з порушенням умов Кредитного договору та інших витрат Позивача, пов'язаних з одержанням виконання, 25.09.2008 року та 02.03.2010 року між Позивачем, Відповідачем-1 та Відповідачем-2 укладено договору поруки № 2622/0908/71-104-Р-1 № 2622/0908/71-104-Р-2.

Згідно п. 2 Договору поруки-1 та Договору поруки-2 Відповідач-2 та Відповідач-3 зобов'язалися нести солідарну відповідальність з Відповідачем - 1 перед Позивачем за виконання Відповідачем - 1 умов Кредитного договору усім належним йому майном та грошовими коштами.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення простроченої заборгованості за відсотками по кредитному договору, виходячи із суми простроченої кредиторської заборгованості в розмірі 216 447,41 доларів США є обґрунтованими.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду, що розмір заборгованості за кредитним договором підлягає солідарному стягненню, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та не відповідають матеріалам справи виходячи з наступного.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України порука є одним із видів забезпечення зобов'язання.

Згідно зі статтею 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов'язання.

Статтею 559 Цивільного кодексу України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленому в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

31.10.2011 року ПАТ «Сведбанк» звернулось до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з повідомленням про зміну умов Кредитного договору на підставі пунктів 3.7.-3.9. Кредитного договору - вимогою про дострокове повернення кредиту у повному обсязі на протязі 30 календарних днів.

В свою чергу, ТОВ «Кредитні ініціативи», звернулось до суду з позовом до поручителів ОСОБА_4, ОСОБА_5 наприкінці 2014 року, тобто після закінчення строків, встановлених статтею 559 Цивільного кодексу України, після припинення поруки.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 29 травня 2015 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором в розмірі 2 179 336 (два міліонна сто сімдесят дев'ять тисяч триста тридцять шість) гривень 99 копійок та судові витрати в розмірі 2 640 ( дві тисячі шістсот сорок) гривень. В задоволенні решти вимог відмовити.

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Волохов Л.А.

Судді Матвієнко Ю.О.

Мельник Я.С.