Вирок № 53338235, 11.11.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

11.11.2015

359/3923/15-к

1-кп/359/244/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Ткаченка Д.В.,

при секретарі Пузирна А.І.,

сторона обвинувачення - прокурор Маркицький А.М.

сторона захисту - обвинувачений ОСОБА_1, його захисник ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лубни, Полтавської області, працюючого головним бухгалтером ТОВ «Пральний Комплекс», одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, тобто він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України за таких обставин.

19.01.2015 року близько 14 години 40 хвилин у світлий період доби водій ОСОБА_1, керуючи технічно-справним автомобілем «ЗАЗ SENS» реєстраційний номер НОМЕР_3, рухаючись по автомобільній дорозі в населеному пункті, виїжджав з території, що розташована по вулиці Броварська, 2а, с. Проліски, Бориспільського району Київської області. Під час руху по зазначеній другорядній автомобільній дорозі водій ОСОБА_1, проявляючи злочинну недбалість, не врахував дорожню обстановку і перед зміною напрямку руху не переконався що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, на перехресті нерівнозначних доріг не надав дороги транспортному засобу, який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, чим грубо порушив п.п. 2.3 «б», 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі ПДР).

Так, згідно п. 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; відповідно до п. 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; згідно з п. 16.11 ПДР на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

В порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_1 виїхав на головну автомобільну дорогу - вулицю Броварська, с. Проліски, Бориспільського району Київської області, де зіткнувся з вантажним фургоном рефрижератором «MERCEDES-BENZ ATEGO 1823», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який рухався в напрямку автомобільної дороги ПСО м. Києва. В результаті ДТП пасажир автомобіля «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми у вигляді саден, забою м'яких тканин голови, забою головного мозку з формуванням епідуральної, субдуральної гематом над лівою гемісферою головного мозку, багатоуламкового вдавленого перелому скроневої кістки зліва з переходом на основу черепа, закритої травми живота, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя.

Під час судового розгляду обвинувачений свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідуванням кримінальному правопорушенні не визнав та показав, що він дійсно 19.01.2015 року близько 14 години 40 хвилин у світлий період доби, керував автомобілем «ЗАЗ SENS» реєстраційний номер НОМЕР_3. Крім нього в автомобілі на передньому пасажирському сидінні сиділа його дружина ОСОБА_4 Розпочавши виїзд з другорядної дороги - території супермаркету, що розташована по вулиці Броварська, 2а, с. Проліски, Бориспільського району Київської області, на головну дорогу, його автомобіль раптово заглох, у зв'язку із чим він зупинився. Світлофор не працював. В цей момент зліва будь яких автомобілів він не побачив, а тому через пару секунд, запустивши повторно двигун, він продовжив свій рух приблизно із швидкістю 10 км/год, повертаючи вліво на головну дорогу. Перебуваючи майже на смузі руху в напрямку Києва приблизно за 1 метр від себе він побачив вантажний автомобіль, який рухався по головній дорозі в напрямку автомобільної дороги ПСО м. Києва і через секунду відчув сильний удар в ліву частину авто, після чого його авто віднесло в сторону, у зв'язку із чим зупинився. Як показав обвинувачений його дружина ОСОБА_4 через дану ДТП отримала тяжкі тілесні ушкодження, автомобілі зазнали механічних пошкоджень Одразу ж після ДТП була викликана швидка допомога та працівники ДАІ.

Також, обвинувачений показав, що його дружина не отримувала у встановленому порядку прав на керування транспортним засобом, не вміє керувати автомобілем, ніколи не за яких умов не сідала за кермо авто.

На думку обвинуваченого, ДТП сталось по вині саме водія вантажного автомобіля ОСОБА_3, тому що він, можливо, рухався із великою швидкістю, не реагуючи на перешкоду, тобто його автомобіль. Оскільки під час виїзду з території супермаркету жодної машини не було та лише за 1 метр від себе він побачив цей вантажний фургон, обвинувачений робить висновок, що ним не порушувались правила безпеки дорожнього руху, а водій ОСОБА_3 перевищив обмеження швидкості руху. Також, обвинувачений зазначив, що через неуважність та виснаженість можна було б не побачити маленький автомобіль, але великий фургон він в будь-якому стані повинен був бачити.

Потерпіла ОСОБА_4 у своїй письмовій заяві від 06.07.2015 року посилаючись на тяжкий стан здоров'я просила розглядати справу без її участі, зазначила що матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого вона не має, оскільки повністю перебуває на його утриманні, від подачі цивільного позову відмовилась. В судовому засіданні 06.07.2015 року потерпіла також вказала, що про обставини ДТП, яке сталось 19.01.2015 року вона не може нічого пояснити, оскільки нічого не пам'ятає. У заяві від 21.09.2015 року потерпіла ОСОБА_4 відмовилась від проведення з нею слідчого експерименту щодо перевірки саме її навиків керування транспортним засобом, пославшись на те, що такі навики у неї відсутні. Також, у вказаній заяві вона повідомила про відсутність у неї посвідчення водія та те, що вона ніколи не керувала будь яким автомобілем.

Окрім показань обвинуваченого, його вина підтверджується наступними доказами:

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_3, який показав, що 19.01.2015 року близько 14 години 40 хвилин він їхав за кермом фургона рефрижератора «MERCEDES-BENZ ATEGO 1823», реєстраційний номер НОМЕР_2 головною дорогою по вулиці Броварська, с. Проліски, Бориспільського району Київської області в напрямку автодороги ПСО м. Києва. Його транспортний засіб був повністю завантажений рибою вагою близько 8 - 9 тонн, швидкість фургона була невеликою, приблизно 50 км/год. Світлофор не працював. Під'їжджаючи до в'їзду на прилеглу територію супермаркету «Фоззі», який розташований по вулиці Броварська, 2а, с. Проліски, Бориспільського району Київської області, на відстані близько 15 м справа він побачив стоячу машину «ЗАЗ SENS» синього кольору, яка через пару секунд раптово вискочила перед ним на його смугу руху перпендикулярно проїзній частині. Побачивши це він різко натиснув на гальма, але враховуючи малу відстань між ними сталось зіткнення між передньою частиною його фургону та лівою частиною авто «ЗАЗ SENS» синього кольору. Як вказав свідок, в автомобілі перебували чоловік та жінка. При чому, на думку свідка, за кермом автомобіля перебувала жінка, тому що він бачив як її витягували без свідомості з водійського сидіння;

карткою первинного обліку інформації яка надійшла по телефону Бориспільський МВ ГУМВС України в Київській області від 19.01.2015 року, з якої вбачається що в 14.50 год. 19.01.2015 року саме ОСОБА_3 повідомив міліцію про те, що сталось ДТП;

протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.01.2015 року та складеною схемою ДТП з відповідною фото таблицею, відповідно до якого в присутності понятих слідчим оглянуто місце, де сталося зіткнення автомобілів в напрямку від автодороги Київ - Харків до автодороги ПСО м. Києва. Згідно вказаного протоколу, зокрема встановлено, що світлофор вимкнений, покриття асфальтове, мокре, дорожнє покриття для 2 напрямків шириною 8м, число смуг для руху в напрямку огляду - 1 шириною 3,9 м, для руху назустріч 1 шириною 4,1 м, нанесена на проїжджій частині суцільна лінія з розривом, місцем пригоди є головна дорога, денне освітлення, зафіксовано на схемі ділянку осипу уламків;

- протоколами огляду транспортних засобів від 19.01.2015 року, згідно яких слідчим в присутності понятих були оглянуті автомобілі, що зіткнулись: «ЗАЗ SENS» реєстраційний номер НОМЕР_3 та фургон рефрижератор «MERCEDES-BENZ ATEGO 1823», реєстраційний номер НОМЕР_2, а також встановлені їх зовнішні пошкодження. Так, оглядом встановлено повну деформацію передньої частини авто «ЗАЗ SENS» реєстраційний номер НОМЕР_3 та деформацію передньої частини кабіни фургона рефрижератора «MERCEDES-BENZ ATEGO 1823», реєстраційний номер НОМЕР_2, пошкодження бамперу, розбита ліва фара;

висновком експерта №05-01/99 від 17.02.2015 року з ілюстративною таблицею, згідно якого за результатами проведеної у справі інженерно - технічної експертизи встановлено, що система робочого гальма автомобіля «ЗАЗ SENS» реєстраційний номер НОМЕР_3, рульове курування вказаного авто знаходяться в працездатному стані, несправностей не виявлено. Також, експертом встановлено, що елементи підвіски авто на момент огляду знаходяться в технічно- несправному, непрацездатному стані через від'єднання шарової опори від ричага повдвіски лівого переднього колеса внаслідок руйнування заклепкового з'єднання. Дана несправність виникла в момент ДТП;

висновком експерта №05-01/92 від 25.02.2015 року з ілюстративною таблицею, відповідно до якого за результатами проведеної інженерно-транспортної експертизи встановлено, що в момент первинного контакту ліва частина переднього бампера авто «MERCEDES-BENZ ATEGO 1823», реєстраційний номер НОМЕР_2 контактувала з лівим переднім крилом та лівим переднім колесом автомобіля «ЗАЗ SENS» реєстраційний номер НОМЕР_3. Також, експертом встановлено, що зіткнення вказаних автомобілів сталося в межах смуги для руху в напрямку до автодороги ПСО м. Києва перед зафіксованою на схемі ділянкою осипу уламків;

- висновком експерта №57д від 03.04.2015 року, відповідно до якого отримані внаслідок ДТП потерпілою ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми у вигляді саден, забою м'яких тканин голови, забою головного мозку з формуванням епідуральної, субдуральної гематом над лівою гемісферою головного мозку, багатоуламкового вдавленого перелому скроневої кістки зліва з переходом на основу черепа, закритої травми живота, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя;

довідкою центру надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Бориспіль та Бориспільському районі при УДАІ ГУМВС України від 13.08.2015 року №315, з якої вбачається, що потерпіла ОСОБА_4 згідно бази даних не отримувала посвідчення водія;

протоколом проведення слідчого експерименту від 10.09.2015 року, відповідно до якого слідчий за участю свідка ОСОБА_3 та понятих з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, провів слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки та обставин ДТП, що сталось 19.01.2015 року. Під час слідчого експерименту встановлено швидкість руху з якою рухався свідок ОСОБА_3 що складає 50 км/год. Свідок також показав конкретне місце зіткнення автомобілів - смугу руху в напрямку до автодороги ПСО м. Києва, а також вказав на прилеглу територію («Фоззі») з якої на його смугу руху виїхав автомобіль обвинуваченого. Крім того, експериментом встановлена також відстань між місцем виїзду авто обвинуваченого на смугу руху та місцем зіткнення, що становить 3,7 м. Також, за допомогою статиста на автомобілі «Хонда Сівік» було тричі подолано відстань 3,7 м. з тією швидкістю якою, як вказав свідок, рухався обвинувачений та з'ясовано відповідний час проїзду такої відстані: 1,28 с; 1,22с; 1,16с.;

протоколом проведення слідчого експерименту від 21.09.2015 року, відповідно до якого слідчий за участю обвинуваченого ОСОБА_1 та понятих з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, провів слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки та обставин ДТП, що сталось 19.01.2015 року. Під час слідчого експерименту обвинувачений продемонстрував свої навики водіння, а також показав місце виїзду його авто з прилеглої території на проїжджу частину та місце зіткнення автомобілів - смугу руху в напрямку до автодороги ПСО м. Києва. Крім того, експериментом встановлена відстань між місцем виїзду авто обвинуваченого на смугу руху та місцем зіткнення, що становить 3,5 м. Також, було тричі подолано відстань 3,5 м. з тією швидкістю якою, як вказав обвинувачений він рухався, та з'ясовано відповідний час проїзду такої відстані: 6,24 с; 7,01; 7,14с.

протоколом огляду місця події від 21.09.2015 року з фото таблицею, відповідно до якого на території Бориспільського МВ ГУМВС України в Київській області оглянуто авто «ЗАЗ SENS» реєстраційний номер НОМЕР_3 під час якого слідів візуально схожих на кров не виявлено;

показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5., який пояснив, що він здійснював досудове розслідування у даному провадженні і що саме він допитував свідка ОСОБА_3 21.01.2015 року. Як показав ОСОБА_5 під час допиту ОСОБА_3 не повідомляв слідчого про те, що за кермом автомобіля «ЗАЗ SENS» реєстраційний номер НОМЕР_3 перебувала чи могла перебувати жінка.

Таким чином, судом визнається доведеним, що ОСОБА_1 порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, тобто він вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України. Правову кваліфікацію дій ОСОБА_1 суд вважає правильною.

Судом відхиляються доводи захисника щодо недоведеності вини обвинуваченого через невстановлення під час досудового розслідування дійсної швидкості з якою рухався вантажний автомобіль, а також невстановлення свідків події. Відповідно до ст.. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. В порядку вищевказаної правової норми, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, під час судового розгляду створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Стороною обвинувачення зібрано та долучено до справи достатню кількість належних, допустимих та достовірних доказів, які підтверджують причинний зв'язок між порушенням обвинуваченим п.п. 2.3 «б», 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України та наслідками, що настали у виді тяжких тілесних ушкоджень які отримала потерпіла.

Твердження обвинуваченого та захисника про те, що інший учасник дорожнього руху ОСОБА_3 можливо рухався з перевищенням обмежень швидкості руху, або допустив інші порушення правила безпеки дорожнього руху, що призвели до ДТП є необґрунтованим припущенням та не підтверджуються жодним доказом. В свою чергу, допущення порушень ПДР саме обвинуваченим підтверджено як показаннями самого обвинуваченого, свідка, протоколами оглядів, слідчих експериментів, а також висновками експертів, тощо.

Суд погоджується з доводами прокурора що враховуючи положення п.1.4 ПДР, відповідно до якого кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники руху виконають ці правила, при обранні швидкості руху ОСОБА_3 не зобов'язаний був передбачити, що ОСОБА_1 порушить ПДР.

Відхиленню підлягають і доводи захисника стосовно сумнівів в правдивості показань свідка ОСОБА_3, який під час допиту вказав, що за кермом автомобіля перебувала саме жінка. Дана обставина була ретельно перевірена судом. Показаннями обвинуваченого, поясненням потерпілої, а також протоколом проведення слідчого експерименту зазначені показання свідка в частині перебування за кермом жінки спростовуються. Крім того, посвідчення водія ОСОБА_4 ніколи не отримувала, а у ході виконання судового доручення було встановлено, що фактично вона не може керувати автомобілем. В решті покази свідка ОСОБА_3 в сукупності з іншими належними та допустимими доказами підтверджують причинний зв'язок між порушенням обвинуваченим правил дорожнього руху України та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілою.

Суд відкидає посилання захисника на висновок №063-15 судової автотехнічної експертизи від 25.06.2015 року, оскільки із резолютивної частини висновку вбачається, що експерт ОСОБА_6 не зміг у зв'язку із відсутністю відповідних фактичних даних вирішити питання про технічну можливість попередження зіткнення водіями, а також щодо відповідності дій водіїв у дорожній ситуації технічним вимогам правил дорожнього руху.

Також, безпідставним є посилання захисту на показання свідка ОСОБА_7, тому що крім відомостей, що він працює інспектором ДПС ВДАІ і можливо виїжджав на місце ДТП взимку 2015 року, даний свідок нічого не повідомив, пославшись на те, що через велику кількість виїздів по роботі і тривалий проміжок часу, він ніяких обставин ДТП, яке сталось 19.01.2015 року не пам'ятає.

Суд вважає необґрунтованими доводи захисту щодо безпідставності відмови судом у призначенні автотехнічної експертизи. Ухвалою від 29 жовтня 2015 року було розглянуто питання доцільності призначення експертизи і прийнято відповідне обґрунтоване рішення. Під час досудового розслідування проводились обов'язкова експертиза щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, а також інженерно - технічна експертиза та інженерно-транспортна експертиза. За ініціативою захисту проводилась судова автотехнічна експертиза, у зв'язку із чим висновок експерта №063-15 від 25.06.2015 року долучено до справи та досліджено в судовому засіданні. Відмовляючи в призначенні нової експертизи, суд врахував, що проведена у справі за ініціативою захисника експертиза у зв'язку із відсутністю фактичних даних не вставила обставин, що мають значення для справи. При цьому, в даному випадку були відсутні обставини обов'язкового призначення судом експертизи згідно ст.. 242 та 332 КПК України.

Під час судового розгляду обвинувачений свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідуванням злочині не визнавав, посилаючись на те, що ДТП сталось по вині саме водія вантажного автомобіля ОСОБА_3, який перевищив обмеження швидкості руху. Щире каяття згідно зі ст. 66 КК України визнається обставиною, що пом'якшує покарання, лише у тому випадку, якщо воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, висловленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалася. За таких обставин, на думку суду відсутні правові підстави визнати щире каяття обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого.

Інших пом'якшуючих покарання обставин судом не встановлено.

Обставини, які обтяжують покарання - відсутні.

Призначаючи покарання, суд виходить з того, що вчинений обвинуваченим злочин у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким злочином. Раніше обвинувачений до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується за місцем проживання та місцем роботи позитивно, не перебуває на обліках у лікаря-нарколога та лікаря психіатра,

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, позицію потерпілої, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки. З огляду на особу обвинуваченого, докази які його характеризують, обставини вчинення злочину, позицію потерпілої яка знаходиться на утриманні обвинуваченого і ніяких претензій до нього не має, а навпаки потребує його допомоги, в тому числі пов'язаної з її перевезенням до лікарні на автомобілі, суд вважає що в даному випадку недоцільно призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом

З огляду на тяжкість злочину, особу винного суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, його перевиховання і виправлення, а також попередження нових злочинів залишається можливим без ізоляції від суспільства. Таким чином, на підставі ст. 75 КК України він підлягає звільненню від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном два роки .

Відповідно до ст. 76 КК України необхідно покласти на нього наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. Контроль за його поведінкою покласти на органи виконання покарань за місцем проживання засудженого.

Речові докази, а саме: автомобіль «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3 повернути ОСОБА_1, вантажний фургон рефрижератор «MERCEDES-BENZ ATEGO 1823», реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007070, банк отримувача УДК у Київській обл. м. Київ, код банку отримувача (МФО) 821018, рахунок отримувача 31112106700004 КБК 21081100) процесуальні витрати у кримінальному провадженні пов'язані із залученням експерта у розмірі 1413 грн.

Керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, ч. 2 ст. 286 КК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні щодо вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки без позбавлення права керування транспортним засобом.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном в два роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. Контроль за його поведінкою покласти на органи виконання покарань за місцем проживання засудженого.

Речові докази, а саме: автомобіль «ЗАЗ SENS», реєстраційний номер НОМЕР_3 повернути ОСОБА_1, вантажний фургон рефрижератор «MERCEDES-BENZ ATEGO 1823», реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007070, банк отримувача УДК у Київській обл. м. Київ, код банку отримувача (МФО) 821018, рахунок отримувача 31112106700004 КБК 21081100) процесуальні витрати у кримінальному провадженні пов'язані із залученням експерта у розмірі 1413 грн.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: Д.В. Ткаченко