Рішення № 53337198, 10.11.2015, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3382/15-ц

Провадження № 2/307/1917/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., з участю секретаря Белоцької О.М., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на утримання неповнолітньої дитини.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що з відповідачем вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з 25 жовтня 2008 року, який було зареєстровано виконкомом Вонігівської сільської ради Тячівського району за актовим записом №11. Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач дитиною майже не цікавиться, участі у його житті, вихованні та розвитку не приймає, матеріальну допомогу дитині не надає. Між сторонами не досягнуто згоди щодо добровільної сплати аліментів. Відповідач немає постійного місця роботи, працює на сезонних роботах, має нерегулярний, мінливий дохід, інших утриманців у нього немає. Просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно до досягнення ним повноліття, а також 1500 гривень витрат на правову допомогу.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просять стягнути з відповідача на користь позивача аліменти в розмірі 1 500 гривень щомісячно на утримання неповнолітнього сина сторін ОСОБА_3 та 1500 гривень витрат на правову допомогу.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що він періодично виїжджає на сезонні роботи в м. Москву, де отримує нерегулярні заробітки, інших непрацездатних осіб на утриманні немає, стан його здоров»я задовільний, а тому він згідний сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 800 гривень щомісячно, оскільки заявлена позивачем сума аліментів є для занадто великою, враховуючи ті обставини, що постійний дохід у нього відсутній.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25 жовтня 2008 року, шлюб між ними зареєстровано у виконкомі Вонігівської сільської ради Тячівського району за актовим записом № 11, що також стверджується копією свідоцтва про шлюб (а. с. 3).

Відповідно до свідоцтва про народження неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком значиться відповідач у справі ОСОБА_3, а матір»ю - позивач у справі ОСОБА_1 (а. с. 4).

Про те, що на утриманні у позивача ОСОБА_1 знаходиться неповнолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, стверджено довідкою, виданою виконкомом Вонігівської сільської ради (а.с. 8).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов позивача встановлено, що позивач проживає зі своїм сином ОСОБА_4 у задовільних умовах, утримує домашнє господарство, а відповідач ОСОБА_3 разом з сім»єю не проживає.

Відповідно до довідки, виданої Тячівським районним центром зайнятості 09 листопада 2015 року, відповідач ОСОБА_3 на обліку як безробітний не значиться.

Як стверджено довідкою виконкому Вонігівської сільської ради від 09 листопада 2015 року, відповідач на території села не працює.

Відповідно до ст. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідност. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може проводитися судом за наявності заяви платника або одержувача, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч.1ст. 184 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Визначаючи розмір аліментів в твердій грошовій сумі, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача на утримання дитини, суд враховує матеріальний стан позивача та відповідача, стан їхнього здоров"я, та те, що інших утриманців відповідач немає.

Позивачем доведено необхідність стягнення з відповідача на її користь в твердій грошовій сумі аліментів на утримання дитини, а відповідач, хоч і не має постійного заробітку, однак є працездатним, молодим за віком та фізично здоровим, а тому спроможний і зобовязаний відповідно до вимог ч.2 ст.150 СК України надавати кошти на утримання неповнолітньої дитини.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача щомісячно аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним повноліття, починаючи з 02 листопада 2015 року.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України судовий збір стягнути з відповідача, звільнивши від оплати позивачку.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 1500 грн. витрат на правову допомогу у даній справі, то така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України - до судових витрат відносяться і витрати на правову допомогу.

Згідно ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до п.п. 47, 48 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних спав № 10 від 17 жовтня 2014 року № 7 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Порядок надання безоплатної правової допомоги у цивільних справах передбачений урозділі III Закону України від 02 червня 2011 року № 3460-VI "Про безоплатну правову допомогу", положення якого забезпечуються поетапно, починаючи з 01 січня 2015 року.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті12,42,56 ЦПК).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статях 84, 88, 89 ЦПК.

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підтвердження понесених нею витрат на правову допомогу надала суду квитанцію № 30 від 29 жовтня 2015 року (а.с. 11), з якої вбачається, що адвокат ОСОБА_2 одержав від громадянки ОСОБА_1 1 500 гривень за надання правової допомоги, однак у даній квитанції не зазначено конкретної справи. Також позивач не надала суду документу, що посвідчує статус адвоката ОСОБА_2 у даній справі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Крім того, позивач не надала розрахунку витрат на правову допомогу.

Керуючись ч.ч. 1,2, п.2 ч.3 ст.79, ст. ст. 80, 84, 88, 89, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 150, 180, 181, 182, 184 СК України,

Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, Україна, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, Україна, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4, Україна, щомісячно аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 гривень на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 з ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним повноліття, починаючи з 02 листопада 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок 31218206700248 ГУДКС України в Закарпатській області, МФО 812016, код ЄДРПОУ 38028923.

В решті вимог позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з ОСОБА_3 за один місяць в розмірі 1 000 гривень на користь ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд Закарпатської області на протязі 10 днів з дня його проголошення.

Головуюча суддя: Сойма М.М.