Постанова № 5333632, 21.07.2009, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-а-186/2009

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2009 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Полякові А.І.,

за участю: позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради про зобов’язання вчинити певні дії, стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

27.01.2009 року ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради про зобов’язання вчинити певні дії та стягнення коштів. (а.с. 2-4)

Позивач у позовній заяві та представник позивача у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що позивач є матір’ю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та знаходиться на обліку у відповідача. Вважаючи, що відповідач здійснює позивачу нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з жовтня 2006 року по листопад 2008 року у розмірах, що не відповідають вимогам діючого законодавства, чим порушує її законні права та інтереси, позивач просила суд визнати дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними, зобов’язати відповідача призначити позивачу таку допомогу у розмірі, що передбачений ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства, стягнути з відповідача на користь позивача суму недоотриманої допомоги у розмірі 8 797,01 грн. та судові витрати. (а.с. 2-4)

У судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні надав заперечення проти позову, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що позовні вимоги за 2006 рік не підлягають задоволенню оскільки допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася позивачу у розмірі, що був встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», позовні вимоги за 2007 рік не можуть бути задоволені, оскільки проводити виплати у збільшених розмірах відповідач не мав можливості у зв’язку із відсутністю бюджетних асигнувань, а виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році здійснювалася відповідачем згідно чинного законодавства, крім того представник відповідача посилався на пропущення позивачем строків звернення до суду з адміністративним позовом. (а.с. 13-14)

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали даної адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач є матір’ю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, ці обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження. (а.с. 5)

Судом також встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача як соціально не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особа і отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується поясненнями представників сторін у судовому засіданні.

У судовому засіданні також встановлено, що з жовтня 2006 року по листопад 2008 року позивач отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у наступних розмірах: за жовтень 2006 року – 67,97 грн., за листопад 2006 року – 94,23 грн., за грудень 2006 року – 94,23 грн., за січень 2007 року – 100,80 грн., за лютий 2007 року – 99,72 грн., з березня по червень 2007 року по 99,72 грн. щомісяця, за липень 2007 року – 104,85 грн., за серпень 2007 року – 103,41 грн., за вересень 2007 року – 103,41 грн., за жовтень 2007 року – 110,61 грн., за листопад 2007 року – 110,88 грн., за грудень 2007 року – 110,88 грн., за січень 2008 року – 149,12 грн., з лютого по листопад 2008 року – по 130 грн. щомісяця, ці обставини підтверджуються поясненнями представника позивача у судовому засіданні та не заперечувалися представником відповідача.

Правовідносини, що виникли між сторонами урегульовані нормами Конституції України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про Конституційний Суд України», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до преамбули Закону України від 21.11.1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Статтею 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції від 21.02.2006 року, що діяла на момент виникнення у позивача права на отримання такого виду допомоги) регламентовано, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в зазначеній редакції) д опомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до п. 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в зазначеній редакції) розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

Згідно п. 19 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» зупинено на 2006 рік.

Відповідно до ст. 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» у 2006 році виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції від 01.01.2007 року) д опомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до п. 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в зазначеній редакції) розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію частини першої статті 15, пункту 3 розділу VІІІ Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» на 2007 рік було зупинено.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 зупинення дії частини першої статті 15, пункту 3 розділу VІІІ Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), а також визнано неконституційним абзац 3 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону. У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум на 2007 рік на дітей віком до 6 років становить: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Частиною 2 ст. 95 Конституції України встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум, зокрема, на дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 4 та 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Відповідно до ст. 119 Бюджетного кодексу України нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України. У разі нецільового використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції, зазначені кошти підлягають обов'язковому поверненню до відповідного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідні посадові особи притягаються до відповідальності згідно з законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції від 28.12.2007 року, яка є чинною на момент постановлення рішення) д опомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та вирішуючи вимоги позивача до відповідача про визнання дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі нижчим, ніж прожитковий мінімум встановлений законом, неправомірними та стягнення з відповідача недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.10.2006 року по 31.11.2008 року у розмірі 8 797,01 грн., суд виходить з того, що завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, що безпосередньо передбачає наявність факту такого порушення прав, свобод та інтересів. Суд враховує, що у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача у період з 01.10.2006 року по 30.06.2007 року та з 01.01.2008 року по 31.11.2008 року, оскільки виплата відповідачем належних позивачу сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснювалась відповідно до вимог чинного на той час законодавства України, в межах наданих відповідачу повноважень та у розмірах передбачених Законом, а тому суд приходить до висновку, що позивачу необхідно відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Вирішуючи вимоги позивача до відповідача про визнання дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі нижчим, ніж прожитковий мінімум встановлений законом, неправомірними та стягнення з відповідача недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року, суд виходить з того, що щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, мають право на отримання такого виду допомоги. Тобто, фактично ця щомісячна допомога є формою реалізації конституційного права громадян, які за відповідних обставин мають право на її отримання, на соціальний захист, а тому суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в цій частині, визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року неправомірними та стягнути з відповідача у рахунок погашення недоплаченої соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 2 155,16 грн. (за липень 2007 року 358,15 грн. (463 грн. ( прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік») – 104,85 грн. (сума допомоги фактично сплачена) + за серпень 2007 року 359,59 грн. (463 грн. ( прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік») – 103,41 грн. (сума допомоги фактично сплачена) + за вересень 2007 року 359,59 грн. (463 грн. ( прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік») – 103,41 грн. (сума допомоги фактично сплачена) + за жовтень 2007 року 359,39 грн. (470 грн. ( прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік») – 110,61 грн. (сума допомоги фактично сплачена) + за листопад 2007 року 359,12 грн. (470 грн. ( прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік») – 110,88 грн. (сума допомоги фактично сплачена) + за грудень 2007 року 359,12 грн. (470 грн. ( прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік») – 110,88 грн. (сума допомоги фактично сплачена).

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вирішуючи вимоги позивача до відповідача про призначення позивачу відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з наступним її перерахунком у відповідності до змін законодавства, суд виходить з того, що завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, що безпосередньо передбачає наявність факту такого порушення прав, свобод та інтересів. Крім того, рішення судів відповідно ст. 124 Конституції України підлягають обов’язковому виконанню, рішення суду повинно бути законним, обґрунтованим та зрозумілим для сторін, які мають його виконувати, а тому зобов’язання відповідача здійснювати відповідні дії на майбутнє за відсутності факту порушення з боку відповідача прав, свобод та інтересів позивача є неможливим, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову в цій частині.

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом як на підставу відмови у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Під час прийняття постанови, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 161 КАС України, суд вирішує, чи є фактичні дані, що стосуються пропущення строку звернення до суду, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

В силу ч. 2 ст. 100 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи, що вимоги позивача ґрунтуються на нормах Конституції України, що гарантують забезпечення соціальних виплат певним категоріям громадян, в тому числі й позивачу, яка має правовий статус, визначений Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а її право на отримання щомісячної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регламентовано та захищено імперативними нормами Конституції України та Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», а також беручи до уваги, що відповідач у позасудовому порядку донарахування та виплату належних позивачу до сплати сум допомоги не здійснює, чим порушує права позивача на отримання таких виплат, та наявність кореспондуючого обов’язку держави щодо здійснення таких виплат, суд вважає за можливе визнати причини пропуску позивачем строків звернення до суду з таким адміністративним позовом поважними.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 2 ст. 19, ст.ст. 22, 46, ч. 2 ст.ст. 95, 124, ч. 2 ст. 152 Конституції України, ч.ч. 4, 5 ст. 51, ст. 119 Бюджетного кодексу України, ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 , ст.ст. 13, 15, п. 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ст. 61, п. 19 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», абз. 3 ч. 2 ст. 56, ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст.ст. 2, 9, 11, 12, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради про зобов’язання вчинити певні дії та стягнення коштів – задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року - неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, 39/41, код ЄДРПОУ 03192454) на користь ОСОБА_1 (49018, м. Дніпропетровськ, вул. Бр. Трохимових, 52/143) у рахунок погашення недоплаченої соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 2 155 (дві тисячі сто п’ятдесят п’ять) грн. 16 коп.

ОСОБА_1 у задоволенні іншої частини позову - відмовити .

Постанову суду може бути оскаржено у Апеляційний Адміністративний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення постанови шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до Апеляційного Адміністративного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, також апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного Адміністративного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення постанови суду, без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ф.Ф. Маймур