Справа № 163/2764/15-ц
Провадження № 2-о/163/48/15
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
про залишення заяви без руху
06 листопада 2015 року м. Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л., вивчивши заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Генеральне консульство ОСОБА_2 в Луцьку про встановлення юридичного факту, -
в с т а н о в и л а :
05.11.2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою у якій просив встановити факт його проживання з 30.05.2014 року по 17.09.2014 року за адресою: смт.Шацьк, вул.Промислова, 12, Волинська область.
Встановлення зазначеного факту заявнику необхідно для отримання дозволу на перетин українсько-польського кордону в рамках місцевого прикордонного руху.
Зазначену заяву слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України.
Частинами 1 і 2 ст.258 ЦПК Українипередбачено, що у заяві про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
В обґрунтування заявлених вимог заявник вказує, що в жовтні 2015 року звернувся в Генеральне консульство ОСОБА_2 в Луцьку із заявою про отримання дозволу на перетин українсько-польського кордону в рамках місцевого прикордонного руху, оскільки є жителем такої зони, однак у цьому йому було відмовлено з тих підстав, що у його паспорті, згідно штампів, з 29.05.2014 року по 18.09.2014 року відсутня реєстрація місця його проживання на території прикордонної зони.
Однак, на ствердження зазначеної обставини, а саме, відмови компетентного органу у видачі такого дозволу та її підстав, заявником до матеріалів заяви не додано жодного доказу, що позбавляє суд зясувати дійсні причини неможливості його отримання, які, відповідно, підлягають зясуванню та встановленню в судовому порядку, а також перевірити правильність обраного заявником способу захисту своїх прав та інтересів.
Згідно ч.3 ст.235 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
На підставі наведеного, приходжу до висновку, що заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Генеральне консульство ОСОБА_2 в Луцьку про встановлення юридичного факту, слід залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 119, 120, 121, 210, 235, 258 ЦПК України, суддя, -
у х в а л и л а :
ОСОБА_3 Володимировича, заінтересована особа Генеральне консульство ОСОБА_2 в Луцьку про встановлення юридичного факту, - залишити без руху.
Надати заявнику ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо заявник у встановлений строк усуне, зазначені в ухвалі недоліки, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області ОСОБА_4
Судове рішення № 53332650, Любомльський районний суд Волинської області було прийнято 06.11.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 163/2764/15-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: