Ухвала суду № 53330071, 10.11.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

___

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Герасименко С.Г. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№ 333/4709/15-ц

10 листопада 2015 року Справа № 22ц/778/5472/15

У Х В А Л А

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Подліянова А.С., Кримська О.М.

секретар - Мельник З.П.

при участі: прокурора - адвоката -

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 23.07.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про повернення строкового банківського вкладу, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі-Банк) про стягнення коштів за банківським вкладом, посилаючись на те, що 28.11.2014 року між ним та Банком був укладений строковий банківський вклад на суму 45 000 грн. з терміном до 28.02.2015 року й процентною ставкою 25%. У день закінчення строку дії згаданих договорів він звернувся із заявою про повернення вкладу, чим засвідчив намір припинити дію договору. Проте, відповідач повернув лише 38 050 грн., тому прохав стягнути на його користь залишок неповернутої суми депозиту у розмірі 6950 грн..

Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 23.07.2015 року позов в частині стягнення коштів банківського вкладу задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням Банк подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду наданим доказам, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, покликав оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволені вимог.

Учасники процесу до суду не прибули. Про час і місце слухання справи повідомлені. Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті у цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно із ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. У ч.3 ст.1058 ЦК України вказано, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесено вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунку (гл. 72 ЦК).

За частиною першою статті 1060 ЦК, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч.1 ст.1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Судом з'ясовано, що 28.11.2014 року між ним та Банком був укладений строковий банківський вклад на суму 45 000 грн. з терміном до 28.02.2015 року й процентною ставкою 25% (а.с.5).

Також, судом встановлено, що зі спливом терміну дії договору вкладник звертався до Банку із заявами про повернення вкладу (а.с.15,17).

Із матеріалів справи, також слідує, що за укладеним договором депозитного вкладу позивачу сплачено 38 050 грн.. Залишок невиконаного грошового зобов'язання становить 6950 грн..

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Статтею 526 ЦК передбачено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Пунктом 6. Договору передбачено, що по закінченню строку дії зазначеного Договору вкладник має право отримати всі належні йому суми коштів відповідно до умов цього Договору (а.с.5).

У п.10.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. №22 ( із змінами) передбачено наступне - обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Також суд наголошує, що нормами ст.1074 ЦК окреслено, що обмеження права клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку не допускається, крім випадків обмеження за рішенням суду у випадках встановлених законом.

В такому разі, аргументи скарги й посилання заявника на Постанови Національного Банку України щодо обмеження діяльності банків не є прийнятними.

За таких обставин, суд ухвалив обґрунтоване рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 23.07.2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Судді: