Рішення № 5332968, 28.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/35728.08.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Планета Сервіс-К” До Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрБізнесКонсалтинг”

Простягнення 50075,08 грн.

Суддя Чебикіна С.О.

Представники:

Від позивачаКомпанець Н.С. представник за довіреністю від 01.09.2008 р.

Від відповідача не зявився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Планет Сервіс-К” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю УкрБізнесКонсалтинг” 47985,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 153,81 грн. 3 % річних, 705,74 грн. інфляційної складової боргу та 1230,52 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2009 р. порушено провадження у справі № 52/358 за вказаними вимогами та призначено справу до розгляду на 03.07.2009 р.

03.07.2009 р. розгляд справи було відкладено на 31.07.2009 р. у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

У судовому засіданні 31.07.2009 року оголошувалась перерва на 28.08.2009 року.

У судове засідання, призначене на 28.08.2009 р. відповідач уповноваженого представника не направив, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар вартістю 65090,00 грн., що підтверджується накладною № 216119 від 31.07.2009 р., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОМ № 462027 від 30.07.2008 р., податковою накладною № 216119 від 31.07.2008 р.

03.04.2009 р. позивач направив відповідачеві вимогу № 40/04 від 03.04.2009 р. на оплату боргу у строк до 13.04.2009 р.

Відповідно до пояснень позивача передана відповідачеві у власність продукція вартістю 65090,00 оплачена у сумі 17105,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи, а тому його заборгованість перед позивачем становить 47985,00 грн.

Доказів передачі товару на суму 47985,00 грн., який оплачений позивачем, чи повернення цієї суми відповідачем суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобовязання з поставки товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 47985,00 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за отриманий товар в сумі 47958,00 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобовязання з оплати поставленого товару, з нього на користь позивача на підставі ч. 3 ст. 530, ст. 625 Цивільного кодексу України підлягає стягненню 705,74 грн. інфляційної складової боргу, 153,81 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 47985,00грн. боргу, 705,74 грн. інфляційних нарахувань та 153,81 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штраф та пеня є видом господарських санкцій, які учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Зважаючи на наведені вимоги законодавства, позовні вимоги в частині стягнення 1230,52 грн. пені не можуть бути задоволені судом, скільки сторонами у встановленому законодавством порядку не було встановлено такий вид договірної неустойки як пеня.

Згідно з нормами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ УкрБізнесКонсалтинг” (03150, м. Київ, вул. Горького, 158, ідентифікаційний код 32245662) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Планета Сервіс-К” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 29, ідентифікаційний код 32748711) 47 985 (сорок сім тисяч девятсот вісімдесят пять) грн. 00 коп. боргу, 705 (сімсот пять) грн. 74 коп. інфляційної складової боргу, 153 (сто пятдесят три) грн. 81 коп. 3 % річних, 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн. 44 коп. державного мита та 304 (триста чотири) грн. 69 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О. Чебикіна