Ухвала суду № 53326553, 27.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2015 року м. Київ К/800/68235/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В, Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Бруй О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року

у справі №804/2226/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро Інвест Буд» (надалі - ТОВ «Дніпро Інвест Буд»)

до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська)

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська від 22.01.2014р. №0000392203.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2014р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014р., позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Дніпро Інвест Буд» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Дніпро Інвест Буд» з питань правомірності формування залишку від'ємного значення за жовтень 2013р., який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за результатами якої складено акт №1239/04-61-22-3/33422573 від 23.12.2013р.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та п. 5 «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000392203 від 22.01.2014р., згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1078467,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України).

Відповідно до п.п."а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст.201.10 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Для підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як встановлено судами та вбачається з акту перевірки, згідно з поданою ТОВ «Дніпро Інвест Буд» податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2013 року та додатками, залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відображений у рядку 24, складає 1078467,00 грн. Проте, під час проведення перевірки податковий орган дійшов висновку про відсутність у позивача права на віднесення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість до складу наступного податкового періоду у зв'язку з відсутністю реальності настання наслідків обумовлених господарськими операціями, що мали місце між позивачем та його контрагентами та мали вплив на формування податкового кредиту у періоді, що перевірявся, зокрема, у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених товарно-транспортних накладних.

На підтвердження реального здійснення господарських операцій, які мали вплив на формування від'ємного значення, позивачем до матеріалів справи долучено копії документів бухгалтерського обліку, а саме: відомості руху коштів по рахункам позивача, звіти про використання матеріалів для будівництва, локальні кошториси, рахунки - фактури, товарно - транспортні накладні, акти здавання - приймання науково - технічної продукції (етапів робіт), договори із контрагентами, акти звірки, видаткові накладні, сертифікати приймання, акти звірки, рахунки, документи про якість матеріалів, накладні, реєстри документів, акти - рахунки, тощо.

Зазначені первинні документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України.

Матеріали справи містять декларації з податку на додану вартість із доданими до них розрахунками бюджетних відшкодувань, а також реєстром отриманих та виданих податкових накладних, та розшифровками податкових зобов'язань в розрізі контрагентів позивача з квитанціями - повідомленнями про їх відправлення та отримання податковим органом.

Поряд з цим слід зазначити, що відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. Документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність висновку податкового органу про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість згідно спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун