Ухвала суду № 53326035, 04.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 р.Справа № 539/2988/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09.09.2015р. по справі № 539/2988/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09 вересня 2015 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду у м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії із заробітної плати за період виконання робіт в зоні відчуження на підставі довідки про заробітну плату, виданої ПАТ «Лубнифарм» № 224 від 17.11.2014 року, та на підставі діючого з 01.01.2012 року підпункту 3 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області перерахувати ОСОБА_1 з 18.02.2015 року та надалі виплачувати щомісячно пенсію відповідно довідки про заробітну плату виданої ПАТ «Лубнифарм» № 224 від 17.11.2014 року та на підставі діючого з 01.01.2012 року підпункту 3 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р., № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із врахуванням виплачених сум.

Не погодившись з даною постановою суду, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області (далі - відповідач) подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що постанова суду підлягає скасуванню як така, що ухвалена з порушенням вимог ст. 159 КАС України щодо законності та відповідності нормам матеріального та процесуального права, а також при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом 2 групи, захворювання якого пов'язане з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області та одержує пенсію по 2 групі інвалідності, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

23.11.2011 року було прийнято постанову КМУ №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З приводу отримання довідки про заробітну плату за час перебування на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС для подачі її до УПФУ в м. Лубнах та Лубенському районі ОСОБА_1 звернувся до ПАТ "Лубнифарм" (звідки призивався на роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) та згідно наказу від 18.01.2012 року № 31-ос йому видана довідка про заробітну плату, яка була подана до УПФУ в м.Лубни та Лубенському районі, згідно якої позивачу була нарахована пенсія.

16.01.2015 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м.Лубнах та Лубенському районі з приводу перерахунку та виплати йому пенсії. 23.01.2015 року позивачем отримано рішення № 30, яким було відмовлено в перерахунку пенсії, мотивоване тим, що сума премії у розмірі 60% безпідставно розрахована та включена до довідки №224, оскільки згідно особових рахунків за 1986 рік премія у розмірі 60 % положенням на підприємтсві у 1986 році за роботу в зоні ЧАЕС не була передбачена.

Згідно довідки №224 від 17.11.2014 року ОСОБА_1 за роботу в населених пунктах зони відчуження ( військові збори) з 1 липня по 31 серпня 1986 року за місцем роботи ПАТ "Лубнифарм" на посаді підсобно - транспорного робітника дільниці універсальних аптечок виплачена заробітна плата в сумі 2008,69 крб. із врахуванням коефіцієнта 2,3,4 згідно Постанови КМ УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 р. №207-7, а також Постанови КМ України від 23.11.2011 р. № 1210. Зазначеним Порядком обчислення пенсії передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Обчислення пенсій відповідно до Закону здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які відповідно до статті 15 вказаного Закону видаються установами та організаціями на підставі первинних документів (особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату). Підставою для проведення розрахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження являється первинні документи про нараховану заробітну плату та фактичну тривалість роботи безпосередньо в зоні відчуження.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

А так як для нарахування пенсії згідно підпункту 3 пункту 3 Порядку - « ... за бажанням учасника пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику ЧАЕС, менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд в зоні відчуження». Таким чином, достатньо перерахувати позивачу тільки заробітну плату за липень та серпень 1986 року.

Крім того, в довідці зазначена фактична заробітна плата за роботу у зоні відчуження, з якої призначається пенсія за 62 дні з 01 липня 1986 року по 31 серпня 1986 року збережений середній заробіток 566,58 крб., оплата за роботу в зоні відчуження 901,32 крб., премія - 540,79 крб., всього сума 2008,69 крб. (а.с.12).

Перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 був здійснений на підставі виданого ПАТ "Лубнифарм" наказу № 31-ос від 18.01.2012 р. (а.с.15).

Перерахунок здійснений на підставі заяви позивача у звязку з розсекреченням нормативних актів за період роботи ОСОБА_1 по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 01 липня по 31 серпня 1986 року, з урахуванням: п/п 3 пункту 3 постанови Кабінету міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року, відповідно до якого нарахування пенсії особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, пенсія нараховується із заробітної плати за повні календарні місяці; Постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок від 10 червня 1986 року № 207-7 (максимальний розмір премії 60% на кратну оплату праці); Постанови Ради Міністрів СРСР № 524-156 від 07 травня 1986 року; часова ставка перерахована у відповідності до розяснень Держкомпраці СРСР та секретаріату ВЦРПС від 16.01.1969 року № 1/2.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на призначення пенсії виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 році в розмірі фактичної заробітної плати за роботу у зоні відчудження із врахуванням коефіцієнта 2,3,4, а не виходячи з мінімальної заробітної плати в Україні, що передбачено пунктом 1 Порядку № 1210 і не може відповідачем тлумачитись та застосовуватись на власний розсуд.

Колегія суддів погоджується з таким висновком сулу першої інстанції, виходячи з наступного.

Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-XII ( далі - Закон № 796) врегульовано Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Згідно ч. 1 ст. 54 Закону № 796, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

На виконання делегованих повноважень Кабінет Міністрів України 23.11.2011 року прийняв постанову № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до п. 2 якої зобов'язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

Згідно п. 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Судовим розглядом встановлено, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01.07.1986 року до 31.07.1986 року та з 01.08.1986 року до 31.08.1986 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками.

Згідно 3 пункту 3 Порядку - "...за бажанням учасника пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику ЧАЕС, менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд в зоні відчуження»..

Відповідно до даного розрахунку заробітної плати позивачу за період праці як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС за період 01.07.1986 року до 31.08.1986 року, розрахунок здійснювався за 62 дні з 01липня по 31 серпня 1986 року.

Відповідно до ч. 7 Порядку, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Згідно ч. 7 Порядку, призначення пенсії із заробітної плати, одержаної за роботу за межами зони відчуження, провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 "Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф "секретно" з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 р. №207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: № 4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища" від 5 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 Постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7 (абзац четвертий пункту 1 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Таким чином ПАТ "Лубнифарм" вірно визначена кратність 2,3,4 із врахуванням розсекреченої Постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N207-7.

Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. №665-195 "Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" (Постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7), оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. № 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156 "Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС" передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.

Відповідно до Постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 153/10-43, премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).

Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 Постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 Постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці.

Крім того, Постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 жовтня 1986 року № 153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156, тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Відповідно до положень статті 3 Закону України "Про правонаступництво України", вказані нормативні акти не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України, іншими нормативними актами порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, не передбачені, у зв'язку з чим вони є діючими на теперішній час.

Таким чином, здійснений перерахунок ПАТ "Лубнифарм" у довідці №125 від 10.09.2014 року відповідає вищезазначеним нормативно-правовим актам.

Зі змісту спірної довідки вбачається, що розрахунок заробітної плати проводився на підставі Постанови Ради Міністрів УРСР 10 червня 1986 року № 207-7 та Постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не надав суду письмові докази, які б свідчили про незаконність цієї довідки. Таким чином, колегія суддів, вказану довідку враховує і вважає її належним доказом.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку у відповідача відсутні підстави не приймати довідку про заробітну плату позивача в зоні відчуження ЧАЕС у 1986 році для перерахунку пенсії, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210.

Позивач має право на призначення пенсії, виходячи із заробітної плати, одержаної ним за роботу в зоні відчуження в 1986 році в розмірі фактичної заробітної плати за роботу у зоні відчудження із врахуванням коефіцієнта 2,3,4, а не виходячи з мінімальної заробітної плати в Україні, що передбачено пунктом 1 Порядку № 1210 і не може відповідачем тлумачитись та застосовуватись на власний розсуд.

Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає такими що не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09.09.2015р. по справі № 539/2988/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 09.11.2015 р.