УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2015 р.Справа № 820/5809/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Жигилія С.П.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.
за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.
позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Мотузенко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2015р. по справі № 820/5809/15
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,
ВСТАНОВИЛА:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Київському районі, податковий орган), в якому просить суд скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 25.05.2015 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2015 року по справі №820/5809/15 адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - задоволено в повному обсязі.
Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.10.2014 р. по 13.01.2015 р., яким до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 було застосовано штрафні санкції в сумі 78, 15 грн.
Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.01.2015 р. до 20.04.2015 р., яким до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 було застосовано штрафні санкції в сумі 362, 60 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, м. Харків, вул. Червоношкільна наб., 16, код 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61002, АДРЕСА_1, код НОМЕР_3) суму сплаченого судового збору в розмірі 182, 70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).
Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неврахування всіх обставин справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
В апеляційній скарзі, а також його представник у судовому засіданні вказав на те, що відповідно до електронного реєстру розрахункових документів на розрахунковий рахунок № НОМЕР_5 (ЄСВ для фіз.осіб - підпр., у т.ч. які обрали спр. сист. оподатк. та осіб провод. незалежну проф. ді) від ПАТ КБ "Приватбанк" (п.н. 14360570) надійшли кошти: 17.10.2014 р. у сумі 422, 65 грн. з призначенням: "ууусв. 34.7% за сентябрь" та 30.12.2014 р. у сумі 845, 30 грн. з призначенням: "ууусв, 34,7% за октябрь-ноябрь 2014". Оскільки у платіжних дорученнях ФОП ОСОБА_1 не вказано ідентифікаційного номеру платника та незрозуміле призначення платежу, кошти зарахувалися як "нез'ясовані суми", оскільки неможливо ідентифікувати особу - платника та не з'ясовано призначення платежу. Пояснив, що датою надходження вище зазначені суми були рознесені в інтегровану карту за спеціальним кодом "нез'ясовані платежі". Зазначив, що 14.05.2015 р. на підставі звернення Харківського відділення ПАТ КБ "Приватбанк" № 7 від 14.05.2015 р. щодо уточнення призначення платежу по вищезазначеним платіжним документам (вх. від 14.05.2015 р. №11294/10) суми перенесено до інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1 (р. н. НОМЕР_3). Таким чином, вважає, що ФОП ОСОБА_1 було несвоєчасно сплачено єдиний внесок, у зв`язку з чим рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 25.05.2015 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є правомірними та скасуванню не підлягають.
Позивач, у надісланих запереченнях на апеляційну скаргу, а також у судовому засіданні зазначила, що через мережу Приват-24 нею було здійснено у передбачені законодавством строки сплату ЄСВ: за вересень 2014 року в сумі 422.65 грн. 16.10.2014 року та 845.3 грн. за жовтень - листопад 2014 року - 30.12.2014 року, що підтверджується дублікатами квитанцій про здійснений оплати. Отже, з викладених підстав, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивача у встановленому чинним законодавством України зареєстровано фізичною особою - підприємцем, взято на податковий облік у ДПІ у Київському районі м. Харкова та перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Як вбачається з матеріалів справи 16.10.2014 р. позивачем з власного рахунку № НОМЕР_4 у ПАТ КБ "Приватбанк" на рахунок № НОМЕР_5 в УДКСУ у Харківській області здійснено переказ грошових коштів у сумі 422, 65 грн. з призначенням платежу "yyyсв. 34.7% за сентябрь" (а.с. 9).
30.12.2014 р. позивачем з власного рахунку № НОМЕР_4 у ПАТ КБ "Приватбанк" на рахунок № НОМЕР_5 в УДКСУ у Харківській області здійснено переказ грошових коштів у сумі 845, 30 грн. з призначенням платежу "ууусв. 34.7% за октябрь - ноябрь 2014" (а.с. 10).
Відповідно до електронного реєстру розрахункових документів на розрахунковий рахунок № НОМЕР_5 (ЄСВ для фіз.осіб - підпр., у т.ч. які обрали спр. сист. оподатк. та осіб провод. незалежну проф. ді) від ПАТ КБ "Приватбанк" (п.н. 14360570) надійшли кошти: 17.10.2014 р. у сумі 422, 65 грн. з призначенням: "ууусв. 34.7% за сентябрь" та 30.12.2014 р. у сумі 845, 30 грн. з призначенням: "ууусв, 34,7% за октябрь-ноябрь 2014".
Датою надходження вище зазначені суми були рознесені податковим органом в інтегровану карту за спеціальним кодом "нез'ясовані платежі".
Згідно даних ІС "податковий блок" станом на 01.01.2014 р. сальдо по КОР (71040000) складало - 796, 26 грн. (переплата), по строку 20.01.2014р. в автоматичному режимі проведені нарахування за IV квартал 2013р. у сумі - 1218, 67 грн., з урахуванням переплати в сумі - 796, 26 грн., станом на 20.01.2014 р. виник борг в сумі - 422, 41 грн., який було погашено 21.01.2014 р.
Станом на 01.10.2014 р. сальдо по КОР (71040000) складало - 845, 30 грн. (переплата), по строку 20.10.2014 р. в автоматичному режимі проведені нарахування за III квартал 2014 р. у сумі - 1267, 95 грн., з урахування переплати в сумі - 845, 30 грн., станом на 20.10.2014 р. виник борг в сумі - 422, 42 грн. який було погашено лише 13.01.2015 р.
Станом на 01.01.2015 р. по КОР (71040000) лічився борг за III квартал 2014р. у сумі - 422, 42 грн., який було погашено лише 13.01.2015 р. та станом на 20.01.2015 р. по строку 20.01.2015 р. в автоматичному режимі проведені нарахування за IV квартал 2014 р. у сумі - 1267, 95 грн., який було погашено лише 20.04.2015 р.
14.05.2015 р. на підставі звернення Харківського відділення ПАТ КБ "Приватбанк" № 7 від 14.05.2015 р. щодо уточнення призначення платежу по вищезазначеним платіжним документам (вх. від 14.05.2015 р. №11294/10) суми перенесено до інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1 (р. н. НОМЕР_3).
25.05.2015 р. Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було винесено рішення № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.10.2014 р. по 13.01.2015 р. (а.с. 7), яким до позивача було застосовано штрафні санкції в сумі 78, 15 грн.
25.05.2015 р. Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було винесено рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.01.2015 р. до 20.04.2015 р. (а.с. 6), яким до позивача було застосовано штрафні санкції в сумі 362, 60 грн.
Не погодившись із вказаними рішеннями відповідача №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 25.05.2015 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні вказаних рішень №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 25.05.2015 р. діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платник єдиного внеску зобов'язаний серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.
Згідно абзацу третього частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Пунктом 1 частини десятої статті 9 зазначеного Закону днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за №1622/24154, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі за текстом - Інструкція).
Згідно пункту 4.2.3 Інструкції, днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органів доходів і зборів - день списання банком або органами Державної казначейської служби України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органів доходів і зборів.
Зокрема, у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
З аналізу наведених положень, колегія суддів вказує на те, що днем фактичної сплати платником податків сум єдиного внеску, вважається день списання банком або органами Державної казначейської служби України суми платежу з рахунку платника.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду, ФОП ОСОБА_1 було здійснено сплату ЄСВ: за вересень 2014 року в сумі 422.65 грн. 16.10.2014 року та 845.3 грн. за жовтень - листопад 2014 року - 30.12.2014 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи дублікатами квитанцій про здійснення оплати.
Таким чином, оскільки саме у зазначені вище дати - 16.10.2014 року та 30.12.2014 року ФОП ОСОБА_1 була здійснена оплата єдиного соціального внеску за вересень, жовтень та листопад 2014 року, колегія суддів приходить до висновку, що сплата єдиного внеску здійснена позивачем вчасно, у передбачені законодавством строки.
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо зарахування зазначених платежів податковим органом до інтегрованої карти за спеціальним кодом "нез'ясовані платежі", як на підставу для висновку про несвоєчасну сплату єдиного внеску, оскільки вказані обставини не свідчать про несплату або несвоєчасну сплату позивачем сум єдиного соціального внеску та не є підставою для нарахування пені та штрафу.
Крім того, колегія суддів зауважує, що здійснення позивачем помилки під час перерахування єдиного внеску до державного бюджету, не може бути підставою для застосування штрафів, передбачених Податковим кодексом України.
Вказана правова позиція узгоджується з судовою практикою Верховного Суду України у спорах цієї категорії, зокрема у постанові від 16 червня 2015 року по справі № 21-377а15, врахування якої при відправленні правосуддя є обов`язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.
Так, у відповідності до ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, колегія суддів не вбачає в даному випадку порушення позивачем вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень від 25.05.2015 р. № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.10.2014 р. по 13.01.2015 р., яким до ФОП ОСОБА_1 було застосовано штрафні санкції в сумі 78, 15 грн. та № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.01.2015 р. до 20.04.2015 р., яким до позивача було застосовано штрафні санкції в сумі 362, 60 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, колегія суддів вказує на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було доведено правомірність винесення оскаржуваних рішень.
Таким чином, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувані рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 25.05.2015 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску такими, що підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2015р. по справі № 820/5809/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 09.11.2015 р.
Судове рішення № 53326009, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 04.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/5809/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: