Ухвала суду № 53325982, 03.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 р.Справа № 816/2887/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу державної виконавчої служби Котелевського районного управління юстиції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2015р. по справі № 816/2887/15

за позовом ОСОБА_1

до Відділу державної виконавчої служби Котелевського районного управління юстиції у Полтавській області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

27 липня 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Котелевського районного управління юстиції Полтавської області (далі - відповідач) про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.05.2015 ВП № 47505327 в розмірі 166,86 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Котелевського районного управління юстиції Полтавської області про скасування постанови задоволено.

Скасовано постанову Відділу державної виконавчої служби Котелевського районного управління юстиції Полтавської області від 19.05.2015 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору (виконавче провадження № 47505327) у розмірі 166,86 грн.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність пропущення позивачем строку на добровільне виконання рішення Котелевського районного суду Полтавської області, а тому постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.05.2015 ВП № 47505327 є неправомірною та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 11.03.2015 позовні вимоги УПФ України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсійних виплат у розмірі 1 668,63 грн задоволено (а.с.63-64). Рішення набрало законної сили 27.03.2015. На виконання цього судового рішення видано виконавчий лист від 14.04.2014 № 535/142/15-ц (а.с. 68).

Постановою державного виконавця ВДВС Котелевського РУЮ від 12.05.2015 (а.с. 70) відкрито виконавче провадження № 47505327 з виконання вищевказаного рішення та зобов'язано боржника самостійно виконати рішення до 19.05.2015. Вказану постанову ОСОБА_1 отримала 15.05.2015 (позивачем не оспорюється)

Так у зв'язку з невиконанням позивачем судового рішення у встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження строк 19.05.2015 державним виконавцем ВДВС Котелевського МУЮ винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 166,86 грн (а.с. 74).

Таким чином, позивач, не погоджуючись з правомірністю винесення постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 166,86 грн, звернувся до суду з вимогою про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.05.2015 ВП № 47505327 в розмірі 166,86 грн.

Надаючи правову оцінку винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.05.2015 ВП № 47505327 в розмірі 166,86 грн., колегія суддів зазначає:

За приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Отже, стягнення виконавчого збору є саме тим заходом, який застосовується державним виконавцем у випадку невиконання боржником рішення суду в строк, що ним встановлений.

Відповідно до пункту 3.7.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, постанову про стягнення виконавчого збору від 19.05.2015 ВП № 47505327 вона отримала 20.05.2015 в приміщенні ВДВС Котелевського РУЮ, куди вона звернулась зі скаргою на дії державного виконавця щодо неправильного обчислення семиденного строку для добровільного виконання рішення суду.

20.05.2015 позивач надала державному виконавцю квитанцію від 19.05.2015 № 0.0.387492506.1 про оплату коштів у сумі 1 668,63 грн за призначенням платежу: виконання рішення Котелевського районного суду Полтавської області (а.с. 75).

Обґрунтовуючи причини неможливості добровільного виконання судового рішення раніше 19.05.2015, ОСОБА_1 зазначила, що постанову про відкриття виконавчого провадження отримала 15.05.2015, тобто у п'ятницю, у проміжку 16 і 17 годин, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку (а.с. 16).

16.05.2015 (у суботу) каса Котелевського відділення Приватбанку Полтавської області не працювала, тому отримати кошти з власного рахунку-депозиту ОСОБА_1 не мала можливості, що підтверджується довідкою банку (а.с.15).

17.05.2015 (неділя) - вихідний день.

18.05.2015 (понеділок) каса Котелевського відділення Приватбанку Полтавської області не працювала повний робочий день з 09:00 до 17:30 через технічний збій - відсутність зв'язку, а тому ОСОБА_1 не мала можливості зняти кошти зі свого рахунку, про що свідчить довідка банку (а.с. 13).

19.05.2015 ОСОБА_1 не мала можливості надати відповідачу квитанцію про сплату коштів у сумі 1 668,63 грн, оскільки виїхала із м. Києва до смт. Котельва Полтавської області о 16:00 годині 19.05.2015 згідно з корінцем квитка (а.с. 17).

19.05.2015 ОСОБА_1 надала до ВДВС Котелевського РУЮ квитанцію про оплату основного боргу (а.с. 60).

Враховуючи встановлене, колегія суддів, зазначає, що останнім днем за постановою державного виконавця ВДВС Котелевського РУЮ від 12.05.2015 на добровільне виконання рішення Котелевського районного суду Полтавської області за виконавчим листом № 535/142/15-ц від 14.04.2015 слід вважати 19.05.2014, а постанова про стягнення з боржника виконавчого збору мала бути винесена 20.05.2015. При цьому, згідно з квитанцією № 0.0.387492506.1 про оплату коштів у сумі 1 668,63 грн за призначенням платежу: виконання рішення Котелевського районного суду Полтавської області, оплата цієї суми проведена саме 19.05.2015, тобто у строк, визначений постановою про відкриття виконавчого провадження від 12.05.2015.

Враховуючи викладене, колегія суддів колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність пропущення позивачем строку на добровільне виконання рішення Котелевського районного суду Полтавської області, а тому постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.05.2015 ВП № 47505327 є неправомірною та підлягає скасуванню.

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Котелевського районного управління юстиції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2015р. по справі № 816/2887/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 09.11.2015 р.