Ухвала суду № 53325966, 10.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1949/15

Категорія: 10.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Павлюк К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року по справі за адміністративним позовом Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А :

Центральний районний центр зайнятості м. Миколаєва звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 14550,13 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року позов Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва (код ЄДРПОУ 20917678) на р/р 37175001000436, банк ГУ ДКС України Миколаївської області, МФО 826013 виплачену допомогу по безробіттю в сумі 14 550,13 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 травня 2014 року відповідачу було надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю.

26 грудня 2014 року позивачем було отримано повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності відповідача та складено акт №36 від 26 грудня 2014 року про неправомірне надання статусу безробітного відповідачу.

З метою з'ясування дати відкриття підприємницької діяльності відповідачем позивач направив запит Реєстраційній службі Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області.

Листом від 23 лютого 2015 року Реєстраційна служба повідомила позивача, що фізична особа підприємець ОСОБА_2 зареєстрований 27 жовтня 1994 року.

Відповідно до Довідки про нараховану та виплачену допомогу по безробіттю загальна сума нарахованої та виплаченої допомоги по безробіттю за період з 27 травня 2014 року по 25 грудня 2014 року становить 14 550, 13 грн.

У зв'язку із вказаними обставинами позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про повернення коштів №07-271 від 03 лютого 2015 року, проте станом на час розгляду справи відповідач добровільно зазначені кошти не повернув.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач не скористався своїм правом щодо самостійного погашення боргу з виплаченої допомоги по безробіттю за період з 27 травня 2014 року по 25 грудня 2014 року, вимоги щодо їх стягнення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробітним вважається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується апелянтом, ОСОБА_2, перебуваючи на обліку в Центральному районному центрі зайнятості м. Миколаєва як безробітний, отримував допомогу по безробіттю та був зареєстрований як фізична особа - підприємець з 27 жовтня 1994 року, що також підтверджується листом Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції №01.01.06-21/136 від 23 лютого 2015 року (а.с.18).

Частиною 3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Положеннями ч.17 ст. 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Згідно повідомлення Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області від 26 грудня 2014 року (а.с.9) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 26 грудня 2014 року внесено запис №25220060004065473 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Пунктом 8 ч.1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до абзацу першого ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за №915/5136) встановлено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується в судовому порядку. Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.

З наведеного слідує, що особа, зареєстрована як фізична особа-підприємець не може бути визнана безробітною і не має права на виплату допомоги по безробіттю.

Таким чином, з огляду на те, що на момент отримання допомоги по безробіттю, а саме у період з 27 травня 2014 року по 25 грудня 2014 року ОСОБА_2 був зареєстрований як фізична особа-підприємець та не повідомив про це Центральний районний центр зайнятості м. Миколаєва, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги та вважає правильними висновки суду першої інстанції стосовно того, що надання апелянту статусу безробітного є безпідставним а кошти, виплачені йому як допомога по безробіттю у розмірі 14 550,13 грн. підлягають поверненню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 лютого 2015 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

М.М. Милосердний