Постанова № 53325922, 05.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 р. Справа № 645/7086/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників сторін : позивача - ОСОБА_1, відповідача - Семенюк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.09.2015р. по справі № 645/7086/15-а

за позовом ОСОБА_3

до Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИЛА

Позивач - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі по тексту - Фрунзенський ВДВС Харківського МУЮ, відповідач), в якому просив суд визнати неправомірними дії заступника начальника Фрунзенського ВДВС Харківського МУЮ Волобуєвої О.В. під час виконання провадження ВП № 47714723 16.07.2015 року; визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Фрунзенського ВДВС Харківського МУЮ Волобуєвої О.В. від 16.07.2015 року, винесену за результатами акту, складеного під час виконання провадження ВП № 47714723, про стягнення з позивача 340 грн.

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.09.2015 року по справі № 645/7086/15-а позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Фрунзенського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції Волобуєвої О.В. від 16.07.2015 р. про накладення штрафу на ОСОБА_3 у розмірі 340 грн. у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 645/7221/14-ц, виданого 22.05.2015 р. Фрунзенським районним судом м.Харкова, про виділ ОСОБА_5, ОСОБА_6 зблокованого жилого будинку та допоміжних будівель.

Стягнуто з Фрунзенського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 73 грн.08 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.09.2015 року по справі № 645/7086/15-а, прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що у провадженні Фрунзенського ВДВС Харківського МУЮ перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі № 645/7221/14-ц, виданого 22.05.2015 року, про виділення ОСОБА_5, ОСОБА_6 зблокованого жилого будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1, боржником у якому є позивач по справі. Вказав, що позивачеві були надіслані постанови про відкриття вищезазначеного виконавчого провадження, та надано боржнику семиденний строк для самостійного виконання рішення суду. Наполягає на безпідставності твердження позивача про неотримання документів з Фрунзенського ВДВС Харківського МУЮ, оскільки копії постанов про відкриття виконавчого провадження були надіслані рекомендованим листом, про що є відповідна відмітка у реєстрі на відправлення рекомендованої кореспонденції. Однак, ОСОБА_3 не було вчинено дій щодо виконання рішення суду, що зафіксовано відповідним актом державного виконавця, складеним за результатами виходу за адресою : АДРЕСА_1. 16.07.2015 року боржник перешкоджав законним діям державного виконавця, у зв'язку з чим державним виконавцем складено акт та прийнято постанову про накладення штрафу на боржника, копію якої направлено боржнику. Зазначив, що заява про призупинення виконання заочного рішення суду, на подачу якої 03.07.2015 року посилається позивач, надійшла до Фрунзенського ВДВС Харківського МУЮ через канцелярію разом з копією ухвали Фрунзенського районного суду 17.07.2015 року. При цьому, перегляд заочного рішення у розумінні Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для зупинення виконавчих дій. Вказав, що Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено інших заходів примусового виконання рішення суду зобов'язального (немайнового) характеру, крім застосування штрафу, повторного застосування штрафу та звернення до правоохоронних органів з поданням про притягнення боржника до кримінальної відповідальності. Враховуючи вищевикладене, вважає, що постанова про накладення на ОСОБА_3 штрафу за невиконання судового рішення є законною та обґрунтованою, і не вбачає підстав для її скасування.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.09.2015 року по справі № 645/7086/15-а скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач в надісланих до суду письмових запереченнях та його представник у судовому засіданні просили суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін як законну та обґрунтовану. Зазначив, що про наявність заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.02.2015 року по справі № 645/7086/15-а позивач дізнався лише під час отримання листів з Фрунзенського ВДВС Харківського МУЮ про добровільне виконання вказаного рішення. 03.07.2015 року позивачем було подано до Фрунзенського районного суду м. Харкова заяву про перегляд заочного рішення по справі № 645/7221/14-ц, у якій позивач просив зупинити виконавче провадження до ухвалення остаточного рішення, однак, це клопотання задоволено не було. Про подачу даної заяви та призначення справи до розгляду на 20.07.2015 року позивач проінформував державного виконавця, однак, останнім аргументи позивача не були взяті до уваги. Стверджують, що позивач не отримував повідомлення від 01.07.2015 року про примусове стягнення по виконавчому провадженню. Доводи відповідача про те, що ОСОБА_3 нецензурно лаявся та вдарив стягувача ОСОБА_5 вважають такими, що не відповідають дійсності. Зазначили, що при провадженні виконавчих дій державним виконавцем було протиправно залучено в якості понятих підконтрольних стягувачу працівників, зацікавлених у проведенні виконавчих дій, а в якості експерта - оцінювача ОСОБА_7, який не мав права надавати висновок для суду. Вказали, що діями державного виконавця порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а саме : не надіслано повідомлення про примусове виконання рішення, не винесено та не надіслано сторонам виконавчого провадження постанову про залучення експерта для провадження примусового стягнення, не зупинено виконавче провадження на підставі ухвали суду про відкриття провадження за заявою позивача про скасування заочного рішення суду, не надано копії акту та протоколу про невиконання вимог держаного виконавця боржнику для підпису, накладено на позивача, який є пенсіонером, штраф у максимальному розмірі.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Фрунзенського ВДВС ХМУЮ знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №645/7221/14-ц, виданого 22.05.2015р. Фрунзенським районним судом м. Харкова, про виділ ОСОБА_5, ОСОБА_6 зблокованого жилого будинку літ "А-1" з приміщенням "2-2" площею 16,2 кв.м., прибудов: "а2", "аЗ", "аб", "А1", допоміжних будівель: сарай "Б", "В", "Г", "Д", вбиральня "Ж" та навісу, розташованих по АДРЕСА_1, встановлення лінії розподілу по точкам: точка 1 - на огорожі по АДРЕСА_2 навпроти стіни будинку, що розподіляє будинок; точка 2 - на стіні будинку, що розподіляє будинок на дві частини зі сторони АДРЕСА_2; точка 3 - на стіні будинку, що розділяє будинок на дві частини зі сторони прибудови "а2"; точка 4 - на куті зовнішньої частини стіни прибудови "а2", точка - перегородці, що розділяє прибудови "а2" та "а3", точка 6 - відрізок межі довжиною 31,58 м., що виходить від зовнішньої частини правого ближнього кута прибудови "А-1" до точки 7 на межі земельної ділянки зі сторони садиби по АДРЕСА_2 на відстані 15,81 м. від правого верхнього кута, земельної ділянки по АДРЕСА_2.

Боржником у цьому виконавчому документі зазначений ОСОБА_3, який мешкає за цією ж адресою.

Виконавче провадження за виконавчим листом №645/7221/14-ц було відкрито на підставі постанови заступника начальника Фрунзенського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції Волобуєвої О.В. від 27.05.2015 р., якою боржникові встановлений строк до 7 днів для самостійного виконання рішення суду (а.с.22, 24).

Згідно з актом державного виконавця від 22.06.2015 р., під час виходу за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що рішення суду про виділ частки та поділ будинку боржником самостійно не виконано (а.с.30).

Постановою від 01.07.2015 р. до проведення виконавчих дій залучено співробітників Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, виконавчі дії призначені на 16.07.2015 р. на 10.00 год. (а.с.23).

Відповідно до акту державного виконавця від 16.07.2015 р., при виході за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що рішення суду не виконано, боржник перешкоджає виконанню рішення суду, висловлюється нецензурною лайкою. Виконавчі дії перенесені на 22.07.2015 р. на 10.00 год. (а.с.31).

Постановою заступника начальника Фрунзенського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції Волобуєвої О.В. від 16.07.2015 р. на ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 340 грн., тобто у максимальному розмірі, передбаченому ст.89 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.5).

Не погодившись із вищевказаною постановою, ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом про її скасування та визнання неправомірними дій заступника начальника Фрунзенського ВДВС Харківського МУЮ Волобуєвої О.В., вчинених 16.07.2015 року під час виконання виконавчого провадження ВП № 47714723.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки позивач не був обізнаний про відкриття виконавчого провадження 27.05.2015 р. та про проведення примусових виконавчих дій 16.07.2015 р., у зв'язку з чим, за висновком суду, постанова державного виконавця від 16.07.2015 р. про накладення штрафу є передчасною, ухваленою без з'ясування всіх обставин справи, зокрема, поважності причин невиконання боржником рішення суду, а також не містить опису правопорушення, скоєного ОСОБА_3, даних про особу правопорушника (його матеріальний стан), тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Колегія суддів відмічає, що ОСОБА_3 оскаржувалась до суду не лише постанова від 16.07.2015 року про накладення штрафу в розмірі 340 грн., а й дії державного виконавця, вчинені 16.07.2015 року в рамках виконавчого провадження ВП № 47714723.

Однак, судом першої інстанції в мотивувальній частині постанови не було надано оцінки вищезазначеним діям державного виконавця, відповідний висновок у резолютивній частині постанови суду відсутній.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження»).

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п.п.1, 12, 13 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Крім того, у відповідності до п.1 ч.6 ст.12 цього Закону боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч.7 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державного виконавця зобов'язано провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Згідно із частиною 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно з наявною в матеріалах справи копією реєстру Фрунзенського ВДВС Харківського МУЮ про відправлення рекомендованої кореспонденції на 09.06.2015 року ОСОБА_3 на адресу : АДРЕСА_1, було направлено 2 постанови про відкриття виконавчого провадження за вихідним № 6773, 6774, 6775, 6776 (а.с.26).

З пояснень представника позивача, наданої представником позивача копією довідки 44-го відділення Укрпошти та даних офіційного сайту Укрпошти судом апеляційної інстанції встановлено, вищезазначені поштові відправлення (№ 6109902862599 та № 6109902862564) були вручені адресату особисто 22.06.2015 року (а.с.75-76).

Зазначене підтверджується позивачем по справі у надісланих до суду письмових запереченнях.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивач був належним чином повідомлений та обізнаний про відкриття виконавчого провадження ВП № 47714723 та про необхідність виконати заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 17.02.2015 року про вчинення певних дій на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6 (усунення перешкод у приватизації земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності на жилий будинок шляхом виділення з нього реальної частки в натурі), однак, добровільно жодних дій для виконання цього судового рішення не вчинив.

Та обставина, що позивач 03.07.2015 року подав до Фрунзенського районного суду м. Харкова заяву про перегляд вказаного заочного рішення, не є перешкодою для призначення державним виконавцем проведення виконавчих дій, оскільки про подання такої заяви позивач не повідомляв державного виконавця до моменту вчинення виконавчих дій 16.07.2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07.07.2015 року прийняття судом та призначення до розгляду заяви ОСОБА_3 щодо перегляду заочного рішення надійшла до канцелярії Фрунзенського ВДВС Харківського МУЮ лише 17.07.2015 року разом із заявою позивача про призупинення виконавчого провадження (а.с.27)., а відтак, державний виконавець станом на 16.07.2015 року не був обізнаний про подачу позивачем заяви про перегляд заочного рішення.

Слід також відмітити, що ані статтею 37 Закону України «Про виконавець провадження», якою встановлено підстави для обов'язкового зупинення виконавчого провадження, ані статтею 38 цього Закону, якою встановлено випадки, у яких державний виконавець має право зупинити виконавче провадження, не передбачено в якості підстави для зупинення виконавчого провадження такої обставини, як подача боржником заяви про перегляд заочного судового рішення.

Пунктом 6 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі, зокрема, зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження судом чи посадовою особою, яким законом надано таке право.

Колегія суддів зауважує, що в ухвалі Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07.07.2015 року про призначення до розгляду заяви ОСОБА_3 судом не було зупинено виконавче провадження ВП № 47714723, а отже, у державного виконавця були відсутні підстави для зупинення зазначеного виконавчого провадження та не проведення по ньому виконавчих дій.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявна копія повідомлення від 01.07.2015 р. № В-16 (8036/10-30) про проведення виконавчих дій, призначених на 16.07.2015 року на 10 год. 00 хв., яким позивача поінформовано про необхідність знаходитися у цей час за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.28).

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що вказане повідомлення не містить вказівки про час його складання, оскільки у даному листі наявна вихідна дата - 01.07.2015 року, а зазначення у ньому безпосередньо дати складання не передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Щодо висновку суду першої інстанції про ненадання відповідачем доказів отримання ОСОБА_3 вищевказаного повідомлення, колегія суддів вказує, що у відповідності до ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Отже, беручи до уваги, що позивачем вчасно отримані постанови про відкриття виконавчого провадження, відсутність доказів отримання вказаного повідомлення не є підставою для висновку про неправомірність дій державного виконавця у спірних відносинах.

Колегія суддів зазначає, що виконання рішень за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, здійснюється відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення (ч.2 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження»).

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону (ч.3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч.1 ст.89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Матеріалами справи підтверджено, що 22.06.2015 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою : АДРЕСА_1, в ході якого встановлено, що рішення суду боржником не виконано, про що складено відповідний акт (а.с.30).

Актами державного виконавця від 16.07.2015 року, складеними в присутності стягувача - ОСОБА_5, боржника ОСОБА_3, понятих ОСОБА_8, ОСОБА_9, експерта ОСОБА_7, дільничного інспектора міліції Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Білоусова О.А., зафіксовано, що позивач по справі (боржник у виконавчому провадженні) не виконав рішення суду та перешкоджав вчиненню виконавчих дій, у зв'язку з чим був оштрафований за невиконання рішення суду та попереджений про кримінальну відповідальність (а.с.31-32).

Та обставина, що позивач перешкоджав вчиненню виконавчих дій, не заперечувалась представником позивача в судовому засіданні.

Беручи до уваги, що позивач вчасно отримав постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 47714723, однак, не вчинив дій щодо виконання заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.02.2015 року, перешкоджав проведенню виконавчих дій, колегія суддів вважає, що відповідач, приймаючи спірну постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 340 грн. (20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), діяв обґрунтовано та в межах вимог Закону України «Про виконавче провадження», а відтак, підстави для її скасування відсутні.

Колегія суддів відхиляє посилання позивача на те, що йому не було надано для підпису акти державного виконавця про невиконання рішення суду, оскільки, як вбачається з наявних в матеріалах справи копій цих актів, боржник від їх підпису відмовився.

З приводу доводів позивача про неправомірне залучення державним виконавцем до проведення виконавчих дій експерта ПАТ «Баранов і Ко» ОСОБА_7, колегія суддів зазначає, що такі доводи не є підставою для визнання дій відповідача у спірних відносинах неправомірними, оскільки 16.07.2015 року жодних дій, пов'язаних з професійною діяльністю ОСОБА_7 проведено не було.

Разом з тим, право державного виконавця на залучення експерта до участі у виконавчих діях передбачено пунктом 12 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що державний виконавець у спірних відносинах при вчиненні 16.07.2015 року виконавчих дій по виконавчому провадженню ВП № 47714723 та при винесенні постанови про накладення на ОСОБА_3 штрафу в розмірі 340 грн., діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України. Натомість, позивач у спірних відносинах не дотримався обов'язку щодо утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, та сумлінного користування наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, покладеного на нього статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, відсутні підстави для визнання неправомірними дій державного виконавця, вчинених 16.07.2015 року в рамках виконавчого провадження ВП № 47714723 та для скасування постанови від 16.07.2015 року про накладення на позивача штрафу.

У відповідності до п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.202 КАС України неповне з'ясування обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.09.2015 року по справі № 645/7086/15-а підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції задовольнити.

Постанову Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23.09.2015р. по справі № 645/7086/15-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_3 до Фрунзенського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10.11.2015 р.