Постанова № 53325909, 10.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3501/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Павлюк К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадія-Сіті" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркадія-Сіті" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004742202 від 18 грудня 2014 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року адміністративний позов ТОВ "Аркадія-Сіті" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №0004742202 від 18 грудня 2014 року, яким ТОВ "Аркадія-Сіті" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 416 666, 67 грн.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 05 листопада 2014 року по 11 листопада 2014 року податковим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Аркадія-Сіті" з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ПП "Київбудтранс-Сервіс" за період серпень 2014 року, за результатами якої був складений акт перевірки №4225/2202 від 18 листопада 2014 року.

Відповідно до висновків вказаного акта перевірки встановлено порушення ТОВ "Аркадія-Сіті" п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок чого ТОВ "Аркадія-Сіті" завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту рядок 19 суми ПДВ за період серпень 2014 року на суму 416 666, 67 грн.

На підставі акта перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0004742202 від 18 грудня 2014 року, яким ТОВ "Аркадія-Сіті" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на суму 416 666, 67 грн. за звітний період серпень 2014 року.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення №0004742202 від 18 грудня 2014 року, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання його протиправним та скасування.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п."а" п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" також встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеської міської ради №3897-VІ від 09 жовтня 2013 року ТОВ "Аркадія-Сіті" було надано право за рахунок власних грошових коштів провести реконструкцію та будівельно-ремонтні роботи з відновлення покриття Аркадійської алеї, паркувального майданчика та водовідведення, у зв'язку з чим 31 липня 2014 року ТОВ "Аркадія-Сіті" було укладено договір підряду №69 з ПП "Київбудтранс-Сервіс" на виконання будівельно-монтажних робіт.

На підтвердження виконання укладеного договору підприємством долучено до матеріалів справи, зокрема, податкові накладні №126 від 18 серпня 2014 року та №133 від 19 серпня 2014 року, акт прийомки виконаних будівельних робіт від 31 грудня 2014 року, платіжні доручення.

Суд першої інстанції визнав зазначені документи належним документальним підтвердженням фактичного виконання розглядуваних послуг.

Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що факт відсутності здійснення господарської операції може підтверджуватись такими обставинами: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу недостатності фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, відсутність управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Під час апеляційного розгляду справи, ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було надано відповідь на запит №11807/7/15-32-10-04-10 від 22 жовтня 2015 року, згідно якого ГУ ДФС України у Тернопільській області повідомило, що відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, поданого ПП "Київбудтранс-Сервіс" за серпень 2014 року, штатна чисельність працівників вказаного підприємства становила 7 осіб.

При цьому, як вже було зазначено, ТОВ "Аркадія-Сіті" було укладено договір підряду з ПП "Київбудтранс-Сервіс" на виконання будівельно-монтажних робіт, а саме на реконструкцію та будівельно-ремонтні роботи з відновлення покриття Аркадійської алеї, паркувального майданчика та водовідведення, тобто для виконання вказаних робіт колегія суддів вважає, що необхідно мати в наявності значно більші трудові ресурси, які за даними податкового органу у контрагента позивача складають лише 7 осіб, що свідчить про неможливість виконання зазначеного обсягу робіт безпосередньо силами працівників вказаного підприємства.

Колегія суддів звертає увагу на те, що представником позивача у судовому засіданні не надано чіткої відповіді на те, чи безпосередньо здійснював роботи за договором підряду саме ПП "Київбудтранс-Сервіс" та зазначено, що позивача цікавить саме результат виконаної за договором роботи.

Отже, при вирішенні справи, судом першої інстанції помилково не було звернуто увагу на те, що представлені підприємством копії первинних документів містять лише загальні нормативні та статистичні відомості та, як з'ясовано в ході апеляційного розгляду справи, не є достатнім підтвердженням фактичного виконання договору підряду саме ПП "Київбудтранс-Сервіс", тобто підприємством за податковими накладними якого ТОВ "Аркадія-Сіті" сформовано податковий кредит.

Таким чином, судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів зроблений помилковий висновок про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, у зв'язку з чим, судове рішення відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволені адміністративного позову.

Керуючись ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадія-Сіті" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 листопада 2015 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

М.М. Милосердний