Ухвала суду № 53325822, 21.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

21 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 1570/1274/2012

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.

Лукянчук О.В.

при секретарі: Величко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, 3-тя особа Київський РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, ОСОБА_3 про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015р. ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та з уточненням позовних вимог просив суд скасувати наказ ГУМВС України в Одеській області від 13.11.2009р. за №1064 у частині покарання у вигляді його, позивача, звільнення; скасувати наказ ГУМВС України в Одеській області від 8.12.2009р. за №536 о/с у частині звільнення позивача у запас Збройних сил України; поновити позивача на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Таїровського відділу міліції Київського РВ м. Одеси; анулювати у трудовій книжці позивача запис про його звільнення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 17.04.2009р., позивач проходив службу на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Таїровського ВМ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

8.12.2009р., відповідно до Наказу ГУМВС України в Одеській області за №536 о/с його було звільнено з займаної посади у запас Збройних Сил України, за п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за дискредитацію).

Позивач зазначає, що він не був ознайомлений з наказом про його звільнення. Крім того, позивача не повідомляли про службове розслідування. Про своє звільнення позивач дізнався лише приблизно 15-17 грудня 2009р. при отриманні трудової книжки, тоді як, наказ про звільнення було підписано 8 грудня 2009р..

Позивач зазначив, що до нього безпідставно та з порушенням процедури застосовано найсуворіший вид дисциплінарного покарання.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012р., яка була залишена без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013р., адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволено частково.

Скасовано наказ ГУМВС України в Одеській області №1064 від 13.11.2009р. в частині покарання у вигляді звільнення ОСОБА_2.

Скасовано наказ ГУМВС України в Одеській області №536 о/с від 8.12.2009р. у частині звільнення ОСОБА_2 у запас Збройних Сил України.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Таїровського відділу міліції Київського РВ м. Одеси. В іншій частині позову - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2015р. вищевказані рішення скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015р. адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволено частково.

Скасовано наказ ГУМВС України в Одеській області №1064 від 13.11.2009р. в частині покарання у вигляді звільнення ОСОБА_2.

Скасовано наказ ГУМВС України в Одеській області №536 о/с від 8.12.2009р. у частині звільнення ОСОБА_2 у запас Збройних Сил України.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Таїровського відділу міліції Київського РВ м. Одеси. В іншій частині позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм права. Крім того, апелянт подав заперечення до апеляційної скарги на ухвалу суду від 2.06.2015р. про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду та поновленні позивачу строк для звернення до суду, та вказує, що строк пропущений і поважних причин для його відновлення не має.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення скарги, скасування постанови, з наступних підстав.

Поновлюючи позивачу строк для звернення до суду та задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення ОСОБА_2 відбулось із порушення порядку звільнення, він не був ознайомлений з матеріалами службового розслідування, з матеріалами атестації, з наказами про звільнення, крім того, суд вважав, що до позивача застосовано найсуворіше покарання. При цьому суд вважав, що строк для звернення до суду позивачем пропущений з поважних причин.

Проте з вказаним висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права і не надав належну оцінку тим доказам, які надані до матеріалів справи.

За правилами ст.159КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198КАС України, постанову суду скасовує та залишає позовну заяву без розгляду, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що відповідно особистого списку ОСОБА_2 з червня 2008р. проходив службу в органах внутрішніх справ в Київському РВ УМВС в Одеській області (т.1 а.с.155-161). Наказом ОМУ ГУ МВС України в Одеській області №33о/с від 17.04.2009р. (т.1 а.с.22) ОСОБА_2 призначено на посаду оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Таїровського ВМ Київського РВ УМВС в Одеській області.

Під час проходження служби, позивачем допущено порушення службових обов'язків, у зв'язку із чим 9.10.2009р. було проведено службове розслідування по зверненню ОСОБА_4 (т.1 а.с.107-112), у висновках якого вказано на порушення, допущенні ОСОБА_2 та рекомендовано звільнити його з органів внутрішніх справи за п.66 дискредитацію звання працівника ОВС.

Відповідно атестаційного листа (без дати) рекомендовано ОСОБА_2 звільнити з ОВС за п.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС (т.1 а.с.154).

На підставі службового розслідування та атестації щодо порушень з боку ОСОБА_2, начальником ГУ МВС України в Одеській області видано наказ №1064 від 13.11.2009р. (т.1 а.с.105,106) «Про покарання співробітників Таїровського ВМ Київського РВ УМВС України в Одеській області», яким наказано звільнити позивача за ст.66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС.

Наказом ГУ МВС України в Одеській області №536о/с від 8.12.2009р. (а.с.23) ОСОБА_2 звільнено у запас Збройних Сил України за п.66 (за дискредитацію).

Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_2 не був ознайомлений під розпис ні з висновком службового розслідування, ні з атестацією, ні з наказами №1064 від 13.11.2009р. та №536 о/с від 8.12.2009р. Працівниками ОВС були складені акти з цього приводу, в яких зазначено, що позивач відмовлявся від особистого підпису в представлених документах (т.1 а.с.104,133,152,153).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, і цей факт підтвердив в судовому засіданні суду апеляційної ОСОБА_2, він був звільнений і отримав трудову книжку 15-17 грудня 2009р.

Також, позивач пояснив, що певний час не бажав звертатися до суду про відновлення на посаді, оскільки був розчарований та знервований. І тільки на початку 2012р., після консультацій звернувся до суду із позовними вимогами про скасування спірних наказів та поновлення на роботі.

Перевіряючи порядок звільнення ОСОБА_2 та підстави пропуску строку для звернення до суду, судова колегія виходить з того, що відповідно до положень п.п.4.4 п. 4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України №552 від 06.12.1991р., інспекції по особовому складу залучаються до проведення службових розслідувань у випадках: скоєння злочинів працівниками органів внутрішніх справ, корупції.

За правилами п.п.14.8 Інструкції № 552, посадова особа при проведенні службового розслідування зобов'язана: ознайомити з затвердженим висновком службового розслідування особу, у відношення якої воно проводилось за бажанням на те останньої, якщо це не суперечить вимогам дотримання державної або службової таємниці.

Що стосується проведення атестації, то атестація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із займаних посад через чотири роки, а також при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку.

З висновками атестації особу, відносно якої проведено атестацію необхідно також повідомити під розпис.

Під час з'ясування обставин по справі, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 не був належним чином ознайомлений з висновками службового розслідування, атестації, не був також ознайомлений під розпис і з наказами про звільнення.

Вказані обставини даються підстави для висновку про те, що певний порядок звільнення ОСОБА_2 із займаної посади був порушений.

Проте, перевіряючи питання щодо пропущення строків для звернення до суду, судова колегія виходить з того, що відповідно до частини другої статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною третьою цієї статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Аналогічні вимоги визначені частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України. За умовами вказаної статті громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як встановлено судовою колегією, з наказами про звільнення ОСОБА_2 під розпис ознайомлений не був, проте трудову книжку отримав 15-17 грудня 2009р. Тобто з дня отримання трудової книжки позивач знав про своє звільнення був обізнаний про порушення, які на його думку були допущенні.

Перевіряючи підстави пропуску строку для звернення до суду та оцінюючи поважність таких причин, судова колегія вважає, що особисто ОСОБА_2 не зміг довести колегії суддів поважність причини пропуску строку, тільки повідомивши, що певний час він був розчарований своїм звільненням та не мав бажання оспорювати накази. Через деякий час він вирішив все-таки їх оскаржити, а тому і звернувся до суду із позовом.

За правилами ч.1 ст.100КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про постановляється ухвала.

Поважною причиною пропуску строку для звернення до суду на думку суду першої інстанції був догляд ОСОБА_2 за хворою родичкою.

Однак, як вбачається із історій хвороби ОСОБА_5, її хвороба дозволяла позивачу знайти певний час для підготовки адміністративного позову та зверненню до суду.

Виходячи із наведених у справі доказів, у сукупності із поясненням особисто ОСОБА_2., колегія суддів вважає, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є поважними, а тому підстав для їх поновлення не має.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанову суду не можливо вважати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової ухвали про залишення адміністративного позову без розгляду з підстав пропуску строку для звернення до суду.

Оскільки в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду та прийняття по справі нової постанови, судова колегія вважає необхідними її задовольнити частково, з прийняттям ухвали про залишення позову без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.155,198,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2015р. - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, 3-тя особа Київський РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, ОСОБА_3 про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В.Кравченко

О.В. Лукянчук