Ухвала суду № 53325755, 28.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа № 876/5202/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

представника відповідача Ємчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Рембудсервіс-Газ» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року в адміністративній справі № 809/5431/15 за позовом державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до приватного підприємства «Рембудсервіс-Газ» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2015 року державна податкова інспекція у м.Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - ДПІ у м.Івано-Франківську) звернулася з позовом до приватного підприємства «Рембудсервіс-Газ» (надалі - ПП «Рембудсервіс-Газ») про стягнення заборгованості в сумі 861 418,56 грн.

Позов обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань із податку на додану вартість та податку на прибуток.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись із цією постановою, її оскаржило ПП «Рембудсервіс-Газ», яке вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у ПП «Рембудсервіс-Газ» відсутній борг за наслідками самостійно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 16.05.2014 р. по 18.11.2014 р. на загальну суму 62 811 грн, що підтверджується платіжними дорученнями. Крім того, вказані податкові повідомлення рішення оскаржено в судовому порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга є безпідставна і не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи ПП «Рембудсервіс-Газ» зареєстроване 02.02.2006 р. як юридична особа та перебуває на обліку в ДПІ в м.Івано-Франківську як платник податків.

ПП «Рембудсервіс-Газ» допущено заборгованість, яка виникла внаслідок несплати:

- самостійно задекларованих податкових зобов'язань, відповідно до поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, зокрема: за квітень 2014 року - на суму 7178,00 грн, за травень 2014 року - на суму 13 873,00 грн, за червень 2014 року - на суму 9190,00 грн, за липень 2014 року - на суму 4496,00 грн, за серпень 2014 року - на суму 7338,00 грн, за вересень 2014 року - на суму 16 080,00 грн, за жовтень 2014 року - на суму 4666,00 грн;

- податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням за № 0001062201 від 10.09.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 172 725,00 грн, в тому числі: 138180,00 грн за основним платежем та 34 545,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, та податковим повідомленням-рішення за № 0001052201 від 10.09.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 215 907,00 грн, в тому числі: 172 725,00 грн за основним платежем та 43 182,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки за № 6392/22-1/34077652 від 23.08.2012 р., складеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Рембудсервіс-Газ» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за операціями з ТОВ «Будівельна компанія «Тайлінг»» та виявлених при перевірці порушень ПП «Рембудсервіс-Газ» норм податкового законодавства;

- податкових зобов'язань, нарахованих податковим повідомленням-рішенням за № 0000562302 від 23.02.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, за основним платежем в розмірі 176 807,00 грн та 44 202,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями і податковим повідомленням-рішен-ням № 0000482302 від 23.02.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок прибуток за основним платежем в розмірі 232 801,00 грн та 58 339,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта перевірки № 915/23-2/34077652 від 10.02.2012 р., складеного за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Рембудсервіс-Газ» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного законодавства та іншого законодавства та виявлених при перевірці порушень ПП «Рембудсервіс-Газ» норм податкового законодавства;

- пені, що обліковується по особовому рахунку за платежами: податок на прибуток у розмірі 7975,07 грн й податок на додану вартість у розмірі 2768,29 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заявлена до стягнення сума заборгованості з ПП «Рембудсервіс-Газ» є узгодженою, тобто є податковим боргом, який не сплачений до бюджету, а відтак такий підлягає стягненню.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

За приписами статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Приписами п.54.1 ст.54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п.54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язан-ня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що відповідач зобов'язаний, відповідно до норм ПК України, самостійно сплатити суму самостійно задекларованого податкового зобов'язання, згідно із поданими податковими деклараціями з податку на додану вартість, зокрема: за квітень 2014 рік на суму 7178,00 грн, за травень 2014 року на суму 13 873,00 грн, за червень 2014 на суму 9190,00 грн, за липень 2014 на суму 4496,00 грн, за серпень 2014 на суму 7338,00 грн, за вересень 2014 року на суму 16 080,00 грн, за жовтень 2014 року на суму 4666,00 грн.

Що стосується зобов'язань відповідача по прийнятих податкових повідомленнях-рішеннях, то такі відповідач оскаржував в судовому порядку, звернувшись до Івано-Фран-ківського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ в м.Івано-Франківську, зокрема про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №№ 0000562302 та 0000482302 від 23.02.2012 р. в частині нарахування грошового зобов'язан-ня з податку на додану вартість в розмірі 174 838 грн і в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 43 709,50 грн та в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємства в розмірі 218 548, 00 грн і в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 54 637,00 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2014 р. постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 р. у справі № 2а-914/12/0970 скасовано та прийнято нову, якою у задоволені позову відмовлено.

Також, відповідач оскаржував в судовому порядку податкові повідомлення-рішення за №№ 0001062201 та 0001052201 від 10.09.2012 р.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2014 р. постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.06.2013 р. у справі № 2а-3403/12/0970 в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень за №№ 0001062201 та 0001052201 від 10.09.2012 р. відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 03.03.2015 р. постанова Львівського апеляційного адміністративного суду залишена без змін.

За приписами частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно із пунктом 60.5 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відповідачем не надано доказів набрання законної сили рішеннями суду, якими б скасовувалися повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення за №№ 0001062201 і 0001052201 від 10.09.2012 р. й за №№ 0000562302 і 0000482302 від 23.02.2012 р., якими нараховано суми грошових зобов'язань із податку на додану вартість та податку на прибуток, що заявлені до стягнення, є правомірними, а суми зобов'язань є узгодженими.

Підпунктами 6.2.1 та 6.2.2 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

ДПІ у м.Івано-Франківську направляла на адресу відповідача податкову вимогу за № 2288-25 від 14.05.2014 р., яка відповідачем отримана 12.09.2012 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.10) та останнім оскаржена не була. Ця податкова вимога залишилась без задоволення, податковий борг відповідачем не сплачено.

Що стосується посилань представника відповідача, що відповідачем своєчасно та повному обсязі сплачено усі суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за відповідними деклараціями, що підтверджується наданими до заперечення платіжними дорученнями: № 4070 від 29.05.2014 р. на суму 7200,00 грн, № 4097 від 27.06.2014 р. на суму 7400,00 грн, № 4096 від 27.06.2014 р. на суму 6500,00 грн, №3 від 30.07.2014 р. на суму 1800,00 грн, № 4123 від 30.07.2014 р. на суму 2900,00 грн, № 4122 від 30.07.2014 р. на суму 4500,00 грн, № 4155 від 29.08.2014 р. на суму 1800,00 грн, № 4156 від 29.08.2014 р. на суму 2700,00 грн, № 4208 від 29.09.2014 р. на суму 7350,00 грн, № 4240 від 22.10.2014 р. на суму 16 100,00 грн, № 4294 від 28.11.2014 р. на суму 4700,00 грн, суд зазначає наступне.

Із долученої позивачем до матеріалів справи виписки з облікової картки платника податку за 2014 рік видно, що суми сплачених податків згідно вищеперерахованих платіжних доручень зараховані в погашення заборгованості та враховані позивачем при розрахунку податкового боргу.

Пунктом 87.9 статті 87 ПК України передбачено, що вразі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, враховуючи вимоги пункту 87.9 статті 87 ПК України, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно зарахована сума коштів, сплачених згідно платіжних доручень, на погашення заборгованості за минулий період, сума грошових зобов'язань самостійно визначених та задекларованих відповідачем, на час звернення до суду не сплачена.

За таких обставин заявлені вимоги є законними і підлягають задоволенню і підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що розглядаючи спір, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Частиною першою статті 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного судова колегія дійшла переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Рембудсервіс-Газ» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року в адміністративній справі № 809/5431/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В.Гуляк

Н.М.Судова-Хомюк

Ухвала в повному обсязі складена 02 листопада 2015 року.