Ухвала суду № 53325606, 04.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3874/14

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченко К.В.,

Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015р. по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014р. товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг» (далі Товариство) звернулось в суду із позовом до Миколаївської митниці ДФС України в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №504070000/2014/000025/2 від 15.12.2014р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від15.12.2014р. за №504070000/2014/00060, прийняті митним постом "Костянтинівка" Миколаївської митниці Міндоходів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24.11.2014р. між позивачем та компанією «CNHІ International SA» було укладено додаток №13 та специфікацію №13 до контракту №UA-EAC-EUR-2014, відповідно до якої сторони домовились про поставку, окрім іншого, жниварку New Holland модель 20GHCP (ширина захвату 6.1 м), без транспортного візку, на умовах поставки - EXW Плоцьк, Польща за ціною 5000,00 євро за одиницю.

По надходженню на територію України 1 одиниці жатки New Holland, модель 20GHCP (ширина захвату 6.1 м), позивач подав відповідачу митну декларацію №504070000/2014/006671, в якій зазначив ціну товару 5000,00 євро.

З урахування вказаної митної вартості, позивачем самостійно було обраховано митні платежі в сумі 20953,77грн.

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості оцінюваного товару, позивачем було надано документи передбачені ч.2, ч.3 та ч.4 ст.53 МК України.

Вивчивши надані до митного оформлення документи, Миколаївська митниця ДФС з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язала позивача або уповноважену ним особу надати податкові документи протягом десяти днів.

Позивач зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості 7.11.2014р. Товариство надало додаткові документи відповідно до переліку разом з поясненнями до них але відповідач дійшов висновки про те, що надані додаткові документи не підтверджують митну вартість у повному обсязі.

Таким чином, 15.12.2014р. відповідачем прийнято рішення №504070000/2014/000025/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого митна вартість групи товарів була змінена в бік збільшення в наслідок застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, замість застосованого позивачем основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Крім того, головним державним інспектором Сафроновим О.В. 15.12.2014р. винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №504070000/2014/00060 з підстав порушення п.6 ст.54 МК України.

Позивач, не погоджуючись з висновками відповідача про наявність розбіжностей в поданих позивачем для митного оформлення документах та вважаючи вищевказані рішення неправомірними, просив позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №504070000/2014/000025/2 від 15.12.2014р., прийняте митним постом "Костянтинівка" Миколаївської митниці Міндоходів.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504070000/2014/00060 від 15.12.2014р., прийняту митним постом "Костянтинівка" Миколаївської митниці Міндоходів.

Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (код ЄДРПОУ 30976452) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 73,08грн., сплачений за платіжним дорученням №10768 від 17.12.2014р..

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщення про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте в судове засідання відповідач чи його представник не прибули, про причини не повідомили. Представник позивача в судове засіданні прибув, але подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані усі необхідні документи для митного оформлення товару, а тому посилання митних органів в своїх рішеннях про наявність неточностей та розбіжностей у наданих документах є безпідставними, та такими, що спростовуються доказами у справі.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справі, що на підставі контракту поставки №UA-EAC-EUR-2014 від 10.01.2014р., укладеного між позивачем та компанією "CNHІ International SA" (Швейцарія) продавець зобов'язаний продати, а покупець придбати в межах контракту одиницю товару, вказану у специфікаціях. На підставі специфікації №13 від 19.01.2015р. до контракту (а.с.31) сторони домовилися на поставку двох одиниць комбайнів New Holland, модель ТС5080 та двох жаток зернових до комбайну New Holland, модель 20GHCP (ширина захвату 6,1м), нові, без транспортного візка, на умовах поставки - EXW Плоцьк, Польща за ціною 5000,0євро за кожну жатку.

На підтвердження митної вартості товару позивач надав до митних органів наступні документи:

- митну декларацію, декларацію митної вартості, контракт поставки №UA-EAC-EUR-2014,

- доповнення №1 до контракту від 10.01.2014р., поправку від 21.10.2014р. №4, додаток від 10.01.2014р. №13,

- специфікацію №13 до контракту, витяг з прайс-листа постачальника від 02.12.2014р., комерційну пропозицію від 02.12.2014р.,

- рахунок на оплату №325 від 12.12.2014р. вартість транспортних послуг,

- рахунок на оплату по замовленню №48 від 31.01.2014р. вартості комбайну та жниварки,

- видаткову накладну №В-38 від 31.01.2014р. (а.с.60),

- виписку з банківського рахунку від 6.012.2014р. (а.с.61,64,65,66),

- виписку з особового рахунку від 27.08.2014р. (а.с.62),

- митну декларацію країни відправлення (а.с.35),

- довідку про транспортні витрати (а.с.36),

Проте, митним органом 15.12.2014р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №504070000/2014/000025/2 в якому зазначено, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), не застосовується на підставі ч.1 п.4 ст.58 МК України. У наданих документах наявні розбіжності та неточності. А тому на думку митних органів, основою для визначення митної вартості є вартість операції з ідентичними товарами, які продані в Україну і час експорту яких є максимально наближений до митного оформлення оцінюваних товарів за рівнем 13351,00євро за одиницю (митна декларація від 3.09.2014р. №205070000/2014/349521) (а.с.9-10).

Таким чином, вказаним рішенням митними органами визначена митна вартість товару для позивача в сумі 13351,00євро, замість задекларованих ним 5000євро.

Після визначенням митної вартості товару за ціною ідентичного товару, інспектором митниці 15.22.2014р. винесено картку відмови у митному оформлені (випуску) товарів за №504070000/2015/00620 з підстав порушення п. 6 ст.54 МК України.

Перевіряючи правомірність прийнятих рішень митних органів щодо визначення митної вартості товарів, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено в ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

В частині 2 наведеної статті визначений певний перелік документів, які надаються митним органам для підтвердження митної вартості товару.

Отже, вищенаведеними нормами Митного Кодексу України визначений вичерпний перелік документів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Так, статтею 318 МК України, визначено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

З матеріалів справи вбачається, що товар, який підлягав митному оформленню придбаний на підставі контракту поставки від 10.01.2014р. №UA-EAC-EUR-2014 та специфікації №13 від 24.11.2014р., а не за іншими договорами про імпортування та дистрибуції від 1.05.2014р. До матеріалів справи додана довідка про транспортні витрати, яка містить необхідну інформацію щодо складової митної вартості товару, а також витрати на навантаження. Також було повідомлено, що страхування товару не здійснювалося.

За наданими документами, постачальником товару є безпосередньо його виробник - компанія CNHІ International SA, яка є відомим світовим концерном з виробництва сільськогосподарської, будівельної та промислової техніки. В свою чергу, позивач має прямий договір з виробником товару, та враховуючи обсяги постачання, сезонність та акційні знижки для дилерів, позивач придбав товар по більш низькій ціні.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що декларантом надані усі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару.

За правилами ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у певних випадках, визначених вказаною статтею.

Аналіз документів, поданих позивачем до митниці, дозволяє стверджувати, що митниця мала в своєму розпорядженні всі дані, які надавали їй можливість перевірити числові значення складових митної вартості товарів, які були задекларовані позивачем.

У рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив чотири підстави того, що метод за ціною договору не застосовується до товару позивача:

1) розбіжність між витягом з прайс-листа від 1.10.2014р. з надання спеціальної пропозиції для дилерів та умовами розділу 3 додатку 9 договору про імпортування та дистрибуцію від 1.05.2014р. (оцінюваний товар відсутній у списку узгодженої продукції, що підпадає під дію договору);

2) в наданих документах відсутня інформація щодо вартості транспортних витрат при подачі порожнього транспортного засобу до місця завантаження. Відповідно до рахунку на оплату від 12.22.2014р. №325 невірно проведений розрахунок відповідної частини транспортних витрат;

3) розбіжність між інформацією заявленою у МД країни відправлення №14PL445010Е0414718 від 8.12.2014р. та інформацією інвойсу №FTCNH140278580 від 29.11.2014р., зазначеного у данні декларації та наданому при митному оформленні (відсутній інвойс на частину заявленого вантажу у декларації країни відправлення, а саме комбайну ТС 5080).

4) декларантом не надано документи, які спростовують вплив пов'язаності осіб на ціну товару.

Проте, під час розгляду справи, доводи відповідача щодо неправильного визначення позивачем ціни товару, у зв'язку із тим, що імпортером задекларовано подібний товар за більшою ціною, не знайшли правового обґрунтування, оскільки суперечить наявним у матеріалах справи доказам.

Відповідно до ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

В разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Матеріалами справи встановлено, що митним органом не доведена неможливість визначення митної вартості товару за основним методом, а також не доведена заборона оформлення митної вартості товару за ціною нижчою, ніж ціна, по якій подібний товар завозився раніше іншими імпортерами.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, про те, що позивачем наданий повний пакет документів, визначений ст.53МК України, на підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, а тому у митних органів не було підстави для коригування митної вартості товару.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно дослідив обставини по справі та встановив, що митний органам безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості від 15.12.2014р. та безпідставно прийняв 15.12.2014р. картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а тому вони підлягають скасуванню.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015р. - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лук`янчук