Ухвала суду № 53325533, 02.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2015р. Справа № 876/7733/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): не з’явився

позивача у справі: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю “Миколаївцемремонт”

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2014р. у справі №813/4224/14

за позовом управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області

до Товариства з додатковою відповідальністю “Миколаївцемремонт”

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

13.06.2014р. позивач: управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з додатковою відповідальністю “Миколаївцемремонт” про стягнення заборгованості, просив винести рішення про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю “Миколаївцемремонт” на користь управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області 14230,35грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених на пільгових умовах з списком №2 за травень 2014р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, всупереч вимогам Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р., за травень 2014р. не здійснював компенсацію витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і заборгував позивачу 14230,35грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2014р. у справі №813/4224/14 адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області задоволено повністю, стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю “Миколаївцемремонт” на користь управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області 14230,35грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2014р.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач у справі: товариство з додатковою відповідальністю “Миколаївцемремонт”, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю з’ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції порушено принципи законності, рівності сторін в процесі, змагальності сторін, оскільки не було надано відповідачу можливості надати суду свої докази і довести перед судом їх переконливість. Всупереч вимогам пп.3 ч.1 ст.128 КАС України, суд першої інстанції не відклав розгляд справи у разі неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Крім того, апелянт вважає неправомірним призначення колишнім працівникам ТзДВ “Миколаївцемремонт” пільгових пенсій відповідно до ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, отже, неправомірною є і вимога про стягнення суми заборгованості, зазначеної в позовній заяві позивача, оскільки такі пенсії мали призначатись відповідно до вимог ч.1 ст.100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

В судове засідання сторони не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:

Товариство з додатковою відповідальністю “Миколаївцемремонт” взято на облік в управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області, є платником страхових внесків на соціальне страхування та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Об’єктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, загальна сума заборгованості Товариства з додатковою відповідальністю “Миколаївцемремонт” по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій за період з 01.05.2014р. по 29.05.2014р. складає 14230,35грн.

Суд першої інстанції, задоволюючи позовні вимоги, виходив з наявності у відповідача законодавчо встановленого обов’язку відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій та наявності заборгованості.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та є правильними, з огляду на наступне:

За період з 01.05.2014р. по 29.05.2014р. відповідачем неналежно сплачувались фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №2, що підтверджується розрахунком суми відшкодувань фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Згідно із вимогами п.“б” ч.1 ст.13 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, – за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки – після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до вимог п.2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із вимогами п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р., відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.2 вищевказаної Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві нараховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до вимог п.6.4. вищезазначеної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскільки матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, то суд першої інстанції правомірно задоволив позовні вимоги.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об’єктивно і всебічно з’ясованих обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, –

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю “Миколаївцемремонт” на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2014р. у справі №813/4224/14 за позовом управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області до Товариства з додатковою відповідальністю “Миколаївцемремонт” про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.06.2014р. у справі №813/4224/14, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 03.11.2015р.