КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/8931/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
У Х В А Л А
Іменем України
02 листопада 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Чорної Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово - роздрібна компанія «Євротек» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень від 31.01.2015 №0000841503, №0000901503,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень від 31.01.2015 №0000841503, №0000901503.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку за звітні податкові періоди березня - листопада 2014 року з податку на прибуток; за наслідками перевірки складено акт від 27.01.2015 №235/26-58-15-03-37378350.
Актом перевірки встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 ПК України, а саме:
- 49144,00 грн, яке сплачено 16.05.2014 при граничному терміні сплати 30.03.2014 (кількість днів затримки - 47);
- 49144,00 грн, яке сплачено 28.05.2014 при граничному терміні сплати 30.04.2014 (кількість днів затримки 24);
- 49144,00 грн, яке сплачено 04.06.2014 при граничному терміні сплати 30.05.2014 (кількість днів затримки - 3), 27.06.2014 при граничному терміні сплати 30.05.2014 (кількість днів затримки 26);
- 49144,00 грн, яке сплачено 29.07.2014 при граничному терміні сплати 30.06.2014 (кількість днів затримки 29);
- 49144,00 грн, яке сплачено 28.08.2014 при граничному терміні сплати 30.07.2014 (кількість днів затримки 29);
- 49144,00 грн, яке сплачено 29.09.2014 при граничному терміні сплати 30.08.2014 (кількість днів затримки 29);
- 49144,00 грн, яке сплачено 29.10.2014 при граничному терміні сплати 30.09.2014 (кількість днів затримки 29);
- 49144,00 грн, яке сплачено 27.11.2014 при граничному терміні сплати 30.10.2014 (кількість днів затримки 28);
- 49144,00 грн, яке сплачено 29.12.2014 при граничному терміні сплати 30.11.2014 (кількість днів затримки 29).
31.01.2015 відповідачем на підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення - рішення:
- №0000841503, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 105065,81 грн. (за затримку на 29 календарних днів) до позивача застосовано штраф у розмірі 10%, що складає 10506,58 грн;
- №0000901503, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 49144,00 грн. (за затримку на 47 календарних днів) до позивача застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 9828,80 грн.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішення позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до вищестоящих органів, проте рішеннями Головного управлінням ДФС у м. Києві від 09.04.2015 №6097/10/26-15-10-06, Державної фіскальної служби України від 29.04.2015 №9204/6/99-99-10-01-02-25, скарги залишені без задоволення, податкові повідомлення-рішення від 31.01.2015 №0000841503, №0000901503 - без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно положень пункту 57.1 статті 57 ПК України, в редакції на час визначення позивачем грошових зобов'язань з авансового внеску з податку на прибуток на 2014 рік, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.
У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.
При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.
Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.
Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.01.2014 позивачем було подано до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, в якій визначив авансовий внесок (1/2 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний (податковий) рік), що підлягатиме сплаті щомісяця у березні - грудні 2014 року та січні - лютому 2015 року (рядок 33/12)) (рядок 34) у сумі 49144,00 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачем було сплачено авансові внески з податку на прибуток за період березня - грудня 2014 року, та січень 2015 року по 49144,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 27.03.2014 №1244 (призначення платежу: авансовий платіж податку на прибуток за березень 2014; код 11021000), від 28.04.2014 №1690 (призначення платежу: авансовий платіж податку на прибуток за квітень 2014; код 11021000), від 28.05.2014 №2167 (призначення платежу: авансовий платіж податку на прибуток за квітень 2014; код 11024000), від 27.06.2014 №2571 (призначення платежу: авансовий платіж податку на прибуток за червень 2014; код 11024000); від 29.07.2015 №2994 (призначення платежу: авансовий платіж податку на прибуток за червень 2014; код 11024000), від 28.08.2014 №3532 (призначення платежу: авансовий платіж податку на прибуток за серпень 2014; код 11024000); від 29.09.2014 №3978 (призначення платежу: авансовий платіж податку на прибуток за вересень 2014; код 11024000); від 29.10.2014 №4435 (призначення платежу: авансовий платіж податку на прибуток за жовтень 2014; код 11024000); від 27.11.2014 №4893 (призначення платежу: авансовий платіж податку на прибуток за листопад 2014; код 11024000); від 29.12.2014 №5397 (призначення платежу: авансовий платіж податку на прибуток за грудень 2014; код 11024000); від 29.01.2015 №5790 (призначення платежу: авансовий платіж податку на прибуток за січень 2015; код 11024000).
Згідно облікової картки платника авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11024000), податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000), вказаних вище платіжних доручень, позивачем, помилково направлено авансові внески за березень та квітень 2014 на погашення податку на прибуток.
У зв'язку із наведеним позивач листом від 07.05.2014 №00173-05/14-ТРК/к/Киев звернувся до ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області з заявою в якій просив зарахувати сплачені платежі на авансові внески з податку на прибуток (код платежу 11024000).
Отже, у зв'язку із помилкою в зазначені коду 11021000, замість 11024000, авансові внески з податку на прибуток було зараховано в рахунок сплати податку на прибуток. При цьому, в платіжних дорученнях в призначеннях платежу зазначено про сплату авансових платежів. Також, відповідачем не заперечується факт зарахування до бюджету коштів у сумі 98288,00 грн, згідно платіжних доручень від 27.03.2014 №1244 та від 28.04.2014 №1690, за березень та квітень 2014 року.
При цьому, згідно облікової картки з податку на прибуток, у зв'язку із помилковим направленням позивачем коштів на підставі платіжних доручень від 27.03.2014 №1244 та від 28.04.2014 №1690, у останнього виникла переплата з податку на прибуток на 98288,00 грн (49144,00 грн + 49144,00 грн).
Згідно пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Отже, в силу вимог наведеної норми Кодексу наявна у позивача переплата з податку на прибуток підлягає автоматичному використанню для погашення податкових зобов'язань позивача з даного виду платежу, у тому числі й зі сплати авансового внеску з податку на прибуток. При цьому належність цих платежів до різних кодів бюджетних надходжень згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11, не є підставою для висновку про належність авансового внеску з податку на прибуток та самого податку на прибуток до різних видів податкових зобов'язань, позаяк елементи цих податкових платежів є тотожніми.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що суми податку фактично надійшли до Державного бюджету у визначений строк, отже, факт знаходження коштів протягом певного періоду на бюджетних рахунках під іншими, на думку фіскального органу, кодами є формальною обставиною і не може бути підставою для висновків про порушення граничних строків сплати податків і застосування штрафних санкцій.
Згідно з частиною першою статті 8 Бюджетного кодексу України бюджетна класифікація використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення фінансового аналізу в розрізі доходів, організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, кредитування, фінансування і боргу, а також для забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників. Бюджетна класифікація є обов'язковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень.
Отже, з огляду на призначення та сферу застосування бюджетної класифікації остання не може змінювати вид та структуру платежів у системі оподаткування.
Крім того, слід враховувати, що в платіжних дорученнях в призначенні платежу позивачем було зазначено саме про сплату авансових внесків з податку на прибуток за квітень та червень 2014 року.
Зазначене свідчить, що позивачем виконано податковий обов'язок та в строки, передбачені чинним законодавством було сплачено грошові зобов'язання з авансових платежів по податку на прибуток, оскільки перераховано кошти із зазначенням їх цільового призначення - авансовий внесок з податку на прибуток. Про намір позивача сплатити вказаний податок свідчить також і відповідний розмір коштів, які вже до цього були задекларовані позивачем як сума податку що підлягає сплаті.
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновки акту перевірки про порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 ПК України, є необґрунтованими, що свідчить про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.
Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Ухвалу у повному обсязі складено 09.11.2015 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: Л.В. Губська
Суддя: І.В. Федотов
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Губська Л.В.
Федотов І.В.
Судове рішення № 53325404, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 02.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/8931/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: