Ухвала суду № 53325394, 02.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №705/4169/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Горячківська Л.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

02 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Чорної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаської області на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 серпня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаської області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу від 02.07.2015 у ВП №4409908,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаської області, в якому просив суд визнати протиправними дії головного державного виконавця щодо накладення штрафу, скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн від 02.07.2015 у виконавчому провадженні №44099308.

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 серпня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 серпня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013 у справі №2а-8286/11 адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково, визнані протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області, зобов'язано останнє провести перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 04.02.2011 до 22.07.2011, з урахуванням проведених виплат.

10.07.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №44099308 з виконання виконавчого листа №2а-8286/2011, що виданий Уманським міськрайонним судом Черкаської області 20.05.2014, про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 04.02.2011 до 22.07.2011, з урахуванням проведених виплат; боржнику запропоновано добровільно виконати судове рішення у семиденний термін. Вказана постанова направлена позивачу 25.07.2014 та отримана 30.07.2014.

Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області від 05.08.2014 №9739/10 повідомлено відповідача про виконання постанови суду у повному обсязі шляхом здійснення перерахунку та нарахування пенсії за період з 04.02.2011 по 21.07.2011. Також в листі зазначено, що оскільки фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, виплата перерахованої суми буде здійснено при надходженні коштів Державного бюджету на ці витрати.

В подальшому, Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на адресу позивача було направлено вимогу від 15.06.2015 №1976/02.1-28, якою зобов'язано негайно виконати рішення суду, про що повідомити головного державного виконавця у письмовому вигляді з наданням підтверджуючих документів; також роз'яснено про наслідки невиконання рішення суду.

Листом Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області від 25.06.2015 №7291/10 надано відповідь аналогічну тій, що викладена в листі від 05.08.2014 №9739/10.

02.07.2015 державним виконавцем винесено постанову, якою за невиконання судового рішення в наданий боржнику добровільний термін накладено на територіальне управління Пенсійного фонду України штраф у розмірі 680,00 грн.

Згідно матеріалів справи, вказана постанова отримана позивачем 15.07.2015, до суду останній звернувся 21.07.2015, тобто у десятиденний строк, який передбачений частиною другою статті 181 КАС України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Згідно частини другої статті 25 вказаного Закону у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

Частиною другою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 89 названого Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Суд першої інстанції встановив, що територіальне управління Пенсійного фонду України на виконання постанови державного виконавця надіслало повідомлення, у якому зазначило, що ОСОБА_3 перераховано надбавку до пенсії згідно зі статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 04 лютого по 22 липня 2011 року в сумі 511,40. При цьому повідомило, що видатки, необхідні для виконання судових рішень про перерахунок та виплату пенсій за цим Законом, не передбачені бюджетною програмою, інших наявних коштів, які б могли бути спрямовані на виконання рішень суду, в управлінні немає.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за №442/6730) чинного до 03.02.2015, управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - Управління) є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 та підпункту 2 пункту 2.2 Положення основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Управління відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.

У зв'язку із затвердженням постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за №40/26485) (далі Положення №28-2) Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, яке набрало чинності 03.02.2015, вказане вище Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах втратило чинність.

Так, згідно пункту 1 Положення №28-2 Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.

Згідно підпунктів 2 та 4 пункту 4 Положення №28-2 Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.

На підставі аналізу зазначених норм права колегія суддів дійшла висновку про те, що невиконання судового рішення територіальним управлінням Пенсійного фонду в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на статтю 1712 КАС України, якою передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки в даному випадку до позивача постановою державного виконавця був застосований штраф за невиконання без поважних причин судового рішення, а не адміністративне стягнення.

Проте, вказане порушення не призвело до порушення норм права, що призвело до неправильного до неправильного вирішення справи.

Крім того, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції, що положення частини другої статті 1712 КАС України, відповідно до якої рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.2015 р. N 3-рп/201.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаської області залишити без задоволення, постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 09.11.2015 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.