Ухвала суду № 53325263, 04.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8835/15 Головуючий у 1-й інстанції:Шулежко В.П. Суддя-доповідач:Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Доценку О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Смерека+» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Смерека+» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу та акту, -

ВСТАНОВИВ:

13.05.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Смерека+» звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі також ДПІ) про:

- визнання протиправним та скасування наказу № 278 від 26.02.2015 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки;

- визнання протиправним та скасування акту від 12.03.2015 року № 855/26-58-22-07-17/32765721 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Смерека+» щодо дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови апелянт посилається на те, що згідно Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (надалі Закон № 71-VIII) перевірка взагалі не мала проводитись. Перевіряючих до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Смерека+» за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року допущено не було. Більш того, період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року вже перевірявся, проводилась зустрічна звірка ТОВ «Смерека+» щодо документального підтвердження господарських відносин із ПрАт «МТС Україна» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з`явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено матеріалами справи ДПІ було направлено запит до ТОВ «Смерека+» від 21.01.2014 року № 833/10/26-58-15-03-13 щодо надання інформації та її документального підтвердження, який отримано позивачем 28.01.2014 року.

Відповідь на даний запит було надано 03.03.2014 року.

12.03.2014 року ДПІ було проведено зустрічну звірку ТОВ «Смерека+» щодо документального підтвердження господарських відносин із ПрАт «МТС Україна» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року.

26.02.2015 року ДПІ було винесено наказ № 278 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, та направлення на перевірку № 213/26-58-22-07-07, які отримані 27.02.2015 року технічним директором ТОВ «Смерека+».

На підставі вказаного наказу та направлення ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «СМЕРЕКА+» щодо дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року.

За результатом даної перевірки ДПІ у Солом'янському районі складено акт від 12.03.2015 року № 855/26-58-22-07/17/32765721.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що оскаржуваний наказ видано у відповідності до вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (надалі також ПК України), а акт перевірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», згідно з наказом Державної фіскальної служби України від 13.08.2014 року № 41 «Про організацію утворення територіальних органів Державної фіскальної служби» та наказом Міндоходів України від 07.11.2014 року № 28 «Про реорганізацію територіальних органів Міндоходів у м. Києві» ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві реорганізовано шляхом приєднання до ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Відповідно до положень статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 81.1. статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

На виконання вищезазначених норм закону, в.о. начальника ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві видав наказ № 278 від 26.02.2015 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Як вбачається зі статті 78 ПК України, відповідь на запит податкового органу має бути надана протягом 10 днів, з дня отримання запиту.

Запит позивачем було отримано 28.01.2014 року, однак в порушення вищезазначеної норми відповідь на нього була надана лише 03.03.2014 року.

Отже, у відповідача, відповідно вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, були правомірні підстави для винесення оскаржуваного наказу та проведення перевірки.

Статтею 81 ПК України визначено вичерпний перелік підстав для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відповідно до пункту 81.2 статті 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Як зазначено, в акті перевірки під час її проведення журналу реєстрації перевірок у товариства не було, тому надання суду копій незаповненого журналу перевірок, не є безумовною підставою вважати, що перевіряючих не було допущено до перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи акт не допуску до перевірки не складався, а було складено акт перевірки.

Більш того, у запереченнях на акт перевірки від 12.03.2015 року № 855/26-58-22-07/17/32765721, наявних у матеріалах справи, позивач сам зазначає, що така перевірка була проведена та викладає свої заперечення на зазначений акт.

Згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24.12.2010 року у справі за позовом TOB «Foods and Goods L.T.D.» до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необгрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, правові наслідки оспорюваного наказу, в наведеному випадку, є вичерпаними, його оскарження не сприяє відновленню порушених прав товариства, що, відповідно, виключає можливість задоволення позовних вимог у даному випадку.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування акту перевірки від 12.03.2015 року № 855/26-58-22-07-17/32765721 колегія суддів зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 року по справі № 21-237а13 зазначено, що висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що акт перевірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо складання акту перевірки, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в цій частині.

З матеріалів справи вбачається що ДПІ у Солом'янському районі було проведено зустрічну звірку ТОВ «Смерека+» щодо документального підтвердження господарських відносин із ПрАт «МТС Україна» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено вичерпний перелік видів перевірок, до яких зустрічні звірки не відносяться.

Колегія суддів не погоджується із доводами апелянта, що проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Смерека+» за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року є повторною перевіркою одного і того самого періоду, що був охоплений зустрічною звіркою ТОВ «Смерека+» за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року, оскільки зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Щодо посилань позивача щодо порушення Закону № 71-VIII при призначенні перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари; з 1 січня 2015 року на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Тобто, такі зміни направлені на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що вищевказані положення Закону стосуються перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень, контролюючими органами у 2015 та 2016 роках за період: попередній календарний рік, тобто 2014 рік.

В свою чергу, відповідно до оскаржуваного наказу, документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Смерека-» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства призначеного за листопад 2013 року, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин вказаної норми.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Смерека+» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст рішення складено 09.11.2015 року.

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.