Постанова № 53325155, 04.11.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року справа № 823/4574/15

м. Черкаси

11 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гараня С.М.,

при секретарі Тараненку М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області до фермерського господарства М.П. Пустовий про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов УПФУ в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області, в якому останній просить стягнути з ФГ М.П. Пустовий борг на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за серпень 2015 року по списку № 2 в розмірі 888,00грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на дату подання позову відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної його колишньому працівнику на пільгових умовах, у відповідності до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за серпень 2015 року на загальну суму 888,00грн. Вказана заборгованість добровільно відповідачем сплачена не була, що спонукало УПФУ в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області звернутись з відповідним позовом до суду.

Позивач в судове засідання представника свого не направив, проте надіслав на адресу суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі та просив розгляд справи здійснювати без участі представника управління.

Відповідач у судове засідання не зявився, свого представника не направив, причини повторної неявки суду не повідомив. В підтвердження того, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в матеріалах справи містяться корінці рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень: копії ухвали про відкриття провадження та призначення судового засідання на 19.10.2015, а також повістки про відкладення розгляду справи на 04.11.2015.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Частиною 1 ст. 41 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Фермерське господарство М.П. Пустовий зареєстроване як юридична особа за ідентифікаційним кодом 34257074 та є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно до пунктів «б» - «з» зазначеної статті Закону визначено, що до цих категорій також належать: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Відповідно до пункту «ж» ч.1 ст.13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (надалі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 р. №71-VIII «Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено зміни до ст. 9 Податкового кодексу України. Так із переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Фактично його замінено на єдиний податок четвертої групи. Проте, для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, з 01.01.2015 року у сільськогосподарських підприємств виникає обовязок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відшкодуванню підлягають лише витрати, фактично понесені Пенсійним фондом України починаючи з 01.01.2015 року.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України (ст. 3 Закону № 400/97-ВР).

Абзацом 2 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку збору на загальнообовязкове страхування в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV (надалі Закон № 1058-ІV) який набрав законної сили з 01.04.2004 року передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Тобто, з 01.04.2004 року субєкти підприємницької діяльності зобовязані відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам відповідно до пунктів «б» «з» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ та п. 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Порядок відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пільгових пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року (далі Інструкція №21-1).

Відповідно до п.6.1 Інструкції №21-1 витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, підлягають відшкодуванню страхувальниками в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого ч.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.

Згідно з п.6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Пунктом 6.8. Інструкції №21-1 визначено, що підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на викладені норми Законів та Інструкції, суд дійшов висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

Матеріалами справи встановлено, що на обліку в УПФУ в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області перебуває особа, яка отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «ж» ст. 13 Закону № 1788-XII, як колишній працівник відповідача ОСОБА_1.

У відповідності до довідки, копія якої наявна у матеріалах справи, ОСОБА_1 народила і виховала до чотирнадцятирічного віку 5 дітей. Відповідно до відомостей, що містить копія трудової книжки ОСОБА_1, остання працювала в ФГ М.П. Пустовий.

Відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за серпень 2015 року, позивач поніс витрати на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної вищевказаному працівнику відповідача відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», в частині пенсії призначеної відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 2 на загальну суму 888,00грн.

У справі відсутні докази щодо відшкодування відповідачем понесених позивачем витрат.

Відповідно до ст.23 Закону № 1058-IV, позивач має право вимагати стягнення з відповідача зазначеної заборгованості в судовому порядку.

Беручи до уваги те, що заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії (список № 2) за серпень 2015 року на загальну суму 888,00грн. відповідач у встановлені законом строки не сплатив, а розрахунок не оскаржив, суд дійшов висновку, що вимоги позовної заяви є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства М.П. Пустовий (ідентифікаційний код 34257074) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області борг на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії за серпень 2015 року на загальну суму 888 (вісімсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги яка подається до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

постанова складена в повному обсязі 09.11.2015 року.