Постанова № 53325059, 03.11.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"03" листопада 2015 р. № 820/8023/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Сайко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Приватного сільськогосподарського підприємства "НОВЕ ЖИТТЯ" до Державної екологічної інспекції України в Харківській області про скасування припису ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне сільськогосподарське підприємство "НОВЕ ЖИТТЯ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень, просить суд:

- Визнати протиправними та скасувати пункти 4, 9, 12, 15, 16 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 04 червня 2015 року № 02-25/12 винесеного на підставі Акту №41/01-04/02-09 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя.

- Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо нарахування Приватному сільськогосподарському підприємству "Нове життя" суми збитку в розмірі 69500,26 грн., заподіяного державі внаслідок самостійного зайняття земельних ділянок, який було нараховано на підставі Акту №41/01-04/02-09 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя.

В обґрунтування позову зазначено, що 03 та 04 червня 2015 року було проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. За результатами перевірки було складено Акт №41/01-04/02-09, в якому зроблені висновки про певні порушення законодавства ПСП «Нове життя».

На підставі Акту перевірки було винесено Припис від 04 червня 2015 року № 02-25/12 пункти 4, 9, 12, 15, 16 якого оскаржують ся позивачем.

Також позивачем зазначено, що Державною екологічною інспекцією в Харківській області було винесено Претензію №23 від 22 червня 2015 р. та Претензію №24 від 23 червня 2015 р.

Претензія №23 була винесена про збиток на суму 20111,35 грн., який було розраховано у відповідності з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р.№639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. №48/16064.

Претензія №24 від 23 червня 2015 р. була винесена на суму 69500,26 грн. за заподіяному державі матеріальної шкоди на суму 69500,26 грн., яку розраховано відповідно до постанови КМУ від 25 липня 2007 року № 963 «Про затвердження Методики визначення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу».

Позивач з діями відповідача щодо нарахованими сумами збитків не погоджується, та вважає такі дії протизаконними та безпідставними.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання зявився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що дії відповідача є правомірними та вчиненими в межах чинного законодавства України.

Судом встановлено, що 03 та 04 червня 2015 року Державною екологічною інспекцією в Харківській області (далі ДЕІ ХО) було проведено позапланову перевірку ПСП «Нове життя» (Позивач) з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За результатами перевірки було складено Акт №41/01-04/02-09, в якому зроблені висновки про певні порушення законодавства ПСП «Нове життя».

ПСП «Нове життя» не погодилося із висновками перевірки викладеними в Акті № 41/01-04/02-09 (далі Акт) та направило до ДЕІ ХО свої заперечення на Акт.

На підставі Акту перевірки було винесено Припис від 04 червня 2015 року № 02-25/12, а саме :

Пункт 4 Припису забезпечити здійснення виробничого контролю за охороною атмосферного повітря.

Пункт 9 Припису винести в натуру та забезпечити належне утримання зон санітарної охорони водних обєктів (арт- свердловини, колодязь) у відповідності до ст.44 та ст. 93 ВКУ.

Пункт 12 Припису одержати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами). Не допускати самовільне користування надрами (підземні води) до отримання спеціального дозволу.

Пункт 15 Припису забезпечити здійснення заходів щодо попередження забруднення підземних вод ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» (обладнати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод) із посиланням на ч. 1 ст. 105 ВКУ.

Пункт 16 Припису одержати документи, що посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку, що використовується ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ». До отримання документів не допускати самовільного використання земельних ділянок.

Позивачем було направлено Відповідачу заперечення на Припис, але листом Відповідач від 24.07.2015 року №2365/01-25/02-09 відмовився скасовувати зазначені пункти припису та залишив заперечення на припис без задоволення.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів ( далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції. Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

Відповідно до ЗУ «Про державну службу» посадові особи державних органів зобовязані діяти лише в рамках чинного законодавства, повинні бути неупередженими та не мають права висвітлювати неправдиві данні та інформацію. За такі дії законодавствам передбачається дисциплінарна, адміністративна та, навіть, кримінальна відповідальність, а також матеріальна за збитки спричинені юридичній особі неправомірними та протизаконними діями посадовця. Але, викладене в акті перевірки та приписі не відповідає дійсності та наявним докуме6нтам, що надавалися до перевірки.

Щодо твердження відповідача, щодо зобовязання ПСП «Нове життя» забезпечити здійснення виробничого контролю за охороною атмосферного повітря (пункт 4 Припису), оскільки останнім порушено вимоги ст. 29 Закону України № 2707 ч. 1,2 абз. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України № 113, то зазначене посилання відповідача суд вважає необґрунтованим, оскільки ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», виробничий контроль у сфері охорони атмосферного повітря здійснюють суб'єкти господарювання, які у своїй діяльності використовують джерела шкідливих хімічних, біологічних і фізичних впливів на атмосферне повітря і які повинні призначати осіб, що відповідають за проведення виробничого контролю в галузі охорони атмосферного повітря.

Як було встановлено судом ПСП «Нове життя» має Дозвіл на викиди в атмосферне повітря №6321280301-68 від 06.08.2012 року. В п. 5. Дозволу вказуються заходи щодо здійснення контролю згідно з чинним законодавством. І згідно цього пункту заходи щодо здійснення контролю за дотриманням встановлених гранично допустимих викидів забруднюючих речовин для позивача не передбачені.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутні будь-які порушення з боку ПСП «Нове життя» положень ст. 29 Закону України № 2707 ч. 1,2 абз. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України № 113.

Щодо зобовязано ПСП «Нове життя» винести в натуру та забезпечити належне утримання зон санітарної охорони водних обєктів (арт- свердловини, колодязь)у відповідності до ст.44 та ст. 93 ВКУ (Пунктом 9 Припису) у звязку з порушенням п. 6 ч. 1 ст. 44,93 ВКУ.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України визначено, що водокористувачі зобов'язані: утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої.

Так, ст. 1 ВКУ дається визначення, що водний об'єкт це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

Відповідно до ст. 93 ВКУ з метою охорони водних об'єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму.

Судом встановлено та зазначений факт не заперечувався сторонами, що ПСП «Нове життя» не має та не може мати в користування водних об'єктів державного значення та не здійснює забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб, оскільки всі умови користування зазначені безпосередньо в дозволі на спеціальне водокористування ПСП «Нове Життя».

Таким чином, суд приходить до висновку, що з боку відповідача відсутнє порушення є ст. 29 Закону України № 2707 ч. 1,2 абз. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України № 113, а тому пункт 9 припису є необгрутнованим.

Щодо порушення позивачем ст. 16,19,21,23 КУпН та зобовязання ПСП «Нове життя» одержати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами). Не допускати самовільне користування надрами (підземні води) до отримання спеціального дозволу (Пунктом 12 Припису) то зазначене твердження відповідача суд вважає необґрунтованим, оскільки ст. 1 Водного кодексу України встановлено, що забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них. Водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт). Водоносний горизонт - однорідна пластова товща гірських порід, де постійно знаходяться води.

Згідно з ст. 48 ВКУ спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Відповідно до вимог ст. 49 Водного кодексу України позивач здійснює діяльність по забору води з підземного джерела (артсвердловини) дебіт 81,082 кубометрів на добу, на підставі дозволу на спеціальне водокористування № 04.01-10-413 А/Хар., який видано Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківський області 30 березня 2015 року на строк до 2 квітня 2018 року.

Як було встановлено судом ПСП «Нове життя» забирає та використовує воду з артезіанської свердловини для задоволення власних господарських та питних потреб, тобто здійснює спеціальне водокористування, відповідно до умов та в межах наданого спеціального дозволу.

Стаття 14 Кодексу України про надра містить перелік видів користування надрами. Надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.).

Спеціальні дозволи на користування надрами надаються в порядку, визначеному ст. 16 Кодексу України про надра. Згідно із ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра, - надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

За приписами ст. 21 цього Кодексу надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Частиною 1 ст. 23 цього Кодексу визначено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

З наведеного вбачається, що право користування надрами для їх промислової розробки виникає в користувача лише за одночасної наявності таких умов, як одержання ліцензії та одержання гірничого відводу, в той час як користування надрами для непромислової розробки дозволяється без додержання вказаних умов.

Як було встановлено судом об'єми води, які має право використовувати для своїх потреб та фактично використовує ПСП «Нове життя» з розрахунку на добу, встановлені у Дозволі на спеціальне водокористування і становлять 81,082 м.куб/добу, тобто менш ніж 300 м. куб/добу.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, про з боку позивача відсутні порушення ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра, а отже п. 12 Припису є безпідставним та необґрунтованим.

Щодо твердження відповідна про порушення позивачем ч. 1 ст. 105 ВКУ та зобовязання ПСП «Нове життя» забезпечити здійснення заходів щодо попередження забруднення підземних вод ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» (обладнати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод) то зазначене твердження відповідача суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідно до на ч. 1 ст. 105 ВКУ підприємства, установи і організації, діяльність яких може негативно впливати на стан підземних вод, особливо ті, які експлуатують накопичувачі промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснювати заходи щодо попередження забруднення підземних вод, а також обладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом цих вод.

Як було встановлено судом ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ» та відповідачем згідно положень ст. 71 КАС України не надано доказів зворотного, що позивач здійснює діяльності, яка може негативно впливати на стан підземних вод.

Також відповідачем не надано доказів, щодо наявності у позивача у власності чи в експлуатації накопичувачів промислових, побутових і сільськогосподарських стоків чи відходів.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку про відсутність у позивача порушення вимог ст.ст. 16, 19, 21 Кодексу України про надра Таким, а отже п. 15 Припису є необґрунтованим.

Щодо твердження відповідача про порушення позивачем ст. 125, ч. 1,3,5 ст. 126 ЗКУ, ч.5 прикінцевих положень ЛКУ та зобовязання ПСП «Нове життя» одержати документи, що посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку, що використовується ПСП «НОВЕ ЖИТТЯ». До отримання документів не допускати самовільного використання земельних ділянок, то зазначене твердження відповідача суд вважає безпідставним (Пункт 16 Припису).

Судом встановлено, що вище зазначеним актом перевірки де було зафіксовано, що ПСП «Нове життя» використовуються без відповідних документів 2 земельні ділянки державної власності, сільськогосподарського призначення, на території Олександрівської сільської ради Банківського району Харківської області, а саме:

1. Земельна ділянка загальною площею 3,60 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь (господарчий двір) для обслуговування виробничих споруд.

2. Земельна ділянка загальною площею 48,00 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державного резервного фонду (ріллі) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Суд зазначає, що цивільне законодавство містить визначення самовільного зайняття земельної ділянки - це фактичне заволодіння (чи заволодіння і користування) земельною ділянкою або її частиною, вчинене в особистих інтересах або інтересах інших осіб тим, кому ця ділянка у встановленому порядку не надавалась у володіння і користування (постійне, оренда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) або не передавалась у власність, або за відсутності вчинення правочину щодо такої земельної ділянки (чи щодо об'єкта, розташованого на земельній ділянці).

Як було встановлено судом та не заперечувалось позивачем, що ПСП «Нове життя» земельної ділянки розміром 48,0 га підприємство взагалі не використовує в своїй господарській діяльності та не має відношення до неї.

Суд зазначає, що відповідачем згідно положень ст. 71 КАС України на вимогу суду не було надано доказів використання позивачем земельної ділянки розміром 48,0 га.

Крім цього судом встановлено, що спірна земельна ділянка Розпорядженнями Валківської районної державної адміністрації Харківської області від 08.04.2011 № 167 від 09.02.2012 № 94 громадянину ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 48,0 га для ведення фермерського господарства.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку про відсутність з боку позивача факту самовільного зайняття земельної ділянки розміром 48,0 га, а отже, відсутні будь-які збитки спричинені державі з боку ПСП «Нове життя» викладених у претензії №24 від 23 червня 2015 р. на суму 69500,26 грн.

Щодо іншої земельної ділянки площею 3,602 га то судом встановлено, що на ній знаходяться обєкти нерухомості ПСП «Нове життя», на які є право власності у підприємства, а саме: корівники, ангари, склади, вісова, склад ГСМ, гараж тракторної бригади. Зазначені будівлі були побудовані на законних підставах в 80-90 рр. Колгоспом «Нове Життя», а на цей час належать ПСП «Нове життя».

Отже, факт розташування на цій земельній ділянці нерухомих обєктів права власності ПСП «Нове життя», на які є правовстановлюючи документи, повністю спростовують факт самозахвату земель, бо не може вважатися самовільним зайняття земельної ділянки під нерухомими обєктами відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу України.

Таким чином суд приходить до висновку про відсутність з боку позивача порушень ст. 125, ч. 1,3,5 ст. 126 ЗКУ, ч.5 прикінцевих положень ЛКУ, а отже п. 16 Припису не відповідають чинному законодавству та є безпідставними.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що пункти 4, 9, 12, 15, 16 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 04 червня 2015 року № 02-25/12 винесеного на підставі Акту №41/01-04/02-09 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а отже і дії відповідача щодо нарахування Приватному сільськогосподарському підприємству "Нове життя" суми збитку в розмірі 69500,26 грн., заподіяного державі внаслідок самостійного зайняття земельних ділянок, який було нараховано на підставі Акту №41/01-04/02-09 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя є протиправними.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства "НОВЕ ЖИТТЯ" до Державної екологічної інспекції України в Харківській області про скасування припису задовольнити у повному обсязі.

Скасувати пункти 4, 9, 12, 15, 16 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області від 04 червня 2015 року № 02-25/12 винесеного на підставі Акту №41/01-04/02-09 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Приватного сільськогосподарського підприємства «Нове життя».

Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо нарахування Приватному сільськогосподарському підприємству "Нове життя" суми збитку в розмірі 69500,26 грн., заподіяного державі внаслідок самостійного зайняття земельних ділянок, який було нараховано на підставі Акту №41/01-04/02-09 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Приватного сільськогосподарського підприємства «Нове життя».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі виготовлена 06 листопада 2015 року.

Суддя Спірідонов М.О.