Постанова № 53325024, 04.11.2015, Харківський окружний адміністративний суд

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 листопада 2015 р. № 820/1013/15

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника 2-го відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби ОСОБА_1 міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_5, ОСОБА_1 міського управління юстиції Харківської області про визнання недійсними рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_4, звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним рішення про зупинення розгляду заяви ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5, Реєстраційної служби ОСОБА_1 міського управління юстиції Харківської області №18507612 від 31.12.2014 року № 18584972 від 13.01.2015 року; визнати недійсним рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби ОСОБА_1 міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_5 №18717519 від 20.01.2015 року; зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5, Реєстраційної служби ОСОБА_1 міського управління юстиції Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 16.12.2014 року о 15:42:13 за реєстраційним номером 9444130, щодо проведення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення №1-9 в літ. "А-5", що розташовані за адресою: м.Харків, вул. Отакара Яроша, б. 25/46 з урахуванням рішення суду у даній справі.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що відповідачем ухвалено незаконне рішення про зупинення розгляду, та пізніше про відмову у державній реєстрації речових прав, оскільки прибудовані входи прийняті до експлуатації; місця загального користування не приєднувалися; отримання документу, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку є неможливим, оскільки приміщення знаходяться на першому поверсі багатоквартирного багатоповерхового будинку і встановити межі земельної ділянки неможливо; поштова адреса нежитлового приміщення, яке розташоване в багатоквартирному багатоповерховому будинку не присвоюється. У зв'язку із чим проси позов задовольнити.

У судовому засіданні 04.11.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник ОСОБА_1 міського управління юстиції Харківської області проти задоволення позову заперечувала, зазначивши про законність прийнятих рішень, оскільки, на її думку, до відносин сторін мають застосовуватися нормативно-правові акти, чинні на сьогодні, а тому акт приймання до експлуатації прибудованих входів від 03 червня 1999 року не є документом, що свідчить про прийняття до експлуатації, не подано всіх необхідних документів. Зазначене, з точки зору субєкта владних повноважень, зробило неможливим дійти до висновку, що саме ОСОБА_4 є власником нежитлових приміщень № 1-9 в літ. "А-5", що розташовані за адресою: м. Харків, вул. О. Яроша.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 04 лютого 1997 року ОСОБА_4 стала власником квартири АДРЕСА_1. Право власності на квартиру було зареєстровано в ОСОБА_1 міському бюро технічної інвентаризації за позивачем 04.02.1997, за реєстровим № П-1-15672.

Рішенням виконкому Дзержинської районної ради м. Харкова від 24.06.1997 № 120/3 дозволено переобладнання вказаної квартири, іншим рішенням від 09.10.1997 № 191/5 дозволено ОСОБА_4 виконати роботи з улаштування двох додаткових відокремлених входів до квартири АДРЕСА_1.

03 червня 1999 року збудовані входи прийнято до експлуатації, про що свідчить акт прийняття до експлуатації збудованих двох додаткових входів, затверджений головою Дзержинської райради.

27 січня 1999 року рішенням виконкому ОСОБА_1 міської ради зазначену квартиру переведено до нежитлового фонду.

Таким чином, квартиру переведено до нежитлового фонду, а збудовані входи прийнято до експлуатації.

16 грудня 2014 року позивач звернулася до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення 1-9 в літ. "А-5", що розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Отакара Яроша, 25/46.

Рішеннями державного реєстратора ОСОБА_5, Реєстраційної служби ОСОБА_1 міського управління юстиції в Харківській області № 18507612 від 31 грудня 2014 року та № 18584972 від 13 січня 2015 року розгляд заяви зупинявся.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5, Реєстраційної служби ОСОБА_1 міського управління юстиції в Харківській області № 18717519 від 20 січня 2015 року відмовлено у державній реєстрації права власності.

Рішення обґрунтоване тим, що не надано необхідних документів, а саме:

1) документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку;

2) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта, а саме нежитлові приміщення № 1-9 загальною площею 98,3 кв.м в літ. "А-5", що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, б. 25/46;

3) в разі приєднання місць загального користування письмову згоду співвласників багатоквартирного будинку, справжність підпису яких засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат";

4) документ, що підтверджує присвоєння обєкту нерухомого майна адреси або документ, виданий компетентний компетентним органом, який підтверджує відсутність можливості зміни адресації зі зміною цільового призначення обєкту нерухомості.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 18 вказаного Закону встановлено, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

Постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2013 р. N 868 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

У відповідності до п. 49 Порядку № 868 для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення об'єкта нерухомого майна з житлового у нежитловий або навпаки) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані);

документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;

технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;

письмову згоду співвласників багатоквартирного будинку (в разі добудови аттикових і мансардних поверхів та приєднання місць загального користування);

документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (в разі коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна змінилася його адреса).

Стосовно такої підстави для винесення спірного рішення як ненадання документу, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта, суд зазначає наступне.

До заяви про державну реєстрацію додано акт приймання приміщень в експлуатацію від 03 липня 1999 року, в якому зазначено, що добудовані входи відповідають проекту, необхідним архітектурно-художнім формам та вважаються прийнятими в експлуатацію ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, до правовідносин застосовуються нормативно-правові акти, які були чинними на час виникнення таких правовідносин.

Згідно зі ст. 152 ЖК Української РСР (в редакції чинній на момент добудови входів) переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Такі дозволи надані рішеннями виконавчого комітету Дзержинської районної ради м. Харкова від 24.06.1997 № 120/3 та від 09.10.1997 № 191/5.

В листі управління містобудування та архітектури ОСОБА_1 міської ради від 08.09.2015 № 3657/0/27-15 на адресу ОСОБА_4 зазначено, що додаткових рішень щодо прийняття до експлуатації переведених з житлового фонду до нежитлових квартир не передбачалось.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що ст. 152 ЖК Української РСР в редакції чинній на момент вирішення спору визначає, що виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.

Таким чином документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта є акт від 03 червня 1999 року приймання до експлуатації побудованих двох додаткових відокремлених входів, затверджений головою Дзержинської районної ради ОСОБА_6, який і подано реєстратору.

З матеріалів поданих реєстратору, вбачається, що нежитлові приміщення № 1-9 загальною площею 98,3 кв.м в літ. "А-5" за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, б. 25/46 складаються з квартири, переведеної до нежитлового фонду та добудованих входів, прийнятих до експлуатації.

Сама квартира не була предметом будівництва, а, отже, й не повинна була вводитися до експлуатації.

Таким чином, висновок реєстратора про необхідність подання додаткового (іншого) документу, який засвідчує прийняття в експлуатацію нежитлових приміщень є незаконним.

Надаючи оцінку висновку державного реєстратора про обовязковість подання документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Частиною 7 ст. 79 Земельного кодексу України встановлено, що винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

В листі Державного агентства земельних ресурсів України від 03.04.2013 № 5601/17/11-13 зазначено, що надати в оренду або передати у власність (викуп) земельну ділянку для обслуговування вбудованого приміщення в нежитловій багатоповерховій будівлі неможливо, оскільки неможливо створити об'єкт земельних відносин - земельну ділянку, не порушуючи єдиний комплекс нерухомого майна - виділити приміщення будинку як окрему будівлю та надати йому окрему адресу, яка необхідна для визначення місця розташування земельної ділянки як складової поняття "земельна ділянка".

Як вбачається з доданих до заяви документів, нежитлові приміщення № 1-9 розташовані в пятиповерховому житловому будинку і заява подана саме у звязку з реконструкцією квартири.

Таким чином, надати документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, розташовану під нежитловими приміщеннями ОСОБА_4, є неможливим.

Зазначене не спростоване відповідачем, який, як субєкт владних повноважень, виходячи з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, зобовязаний доводити правомірність прийнятого рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Від імені територіальної громади м. Харкова повноваження власника земельної ділянки здійснює Харківська міська рада.

В наявному в матеріалах справи листі управління містобудування та архітектури ОСОБА_1 міської ради від 08.09.2015 № 3657/0/27-15 зазначено, що враховуючи рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 27.01.1999 № 49, улаштування додаткових входів не потребувало отримання документу, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку.

На підставі викладеного, суд вважає таким, що не відповідає законодавству України висновок державного реєстратора про необхідність подання документу, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку.

Щодо такої підстави для винесення спірних рішень як ненадання згоди співвласників багатоквартирного будинку (в разі прибудови ат тикових і мансардних поверхів та приєднання місць загального користування), суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2013 № 868 для проведення державної реєстрації права власності заявник, крім іншого, подає письмову згоду співвласників багатоквартирного будинку (в разі прибудови аттикових і мансардних поверхів та приєднання місць загального користування), справжність підпису яких засвідчується відповідно до Закону України "Про нотаріат".

Отже, умовою для подання такої згоди є проведення прибудови аттикових і мансардних поверхів та приєднання місць загального користування.

Як вбачається зі спірного рішення про зупинення розгляду заяви від 13 січня 2015 року № 18584972, державний реєстратор виходила з того, що з наданих заявником документів встановити підстави збільшення загальної площі обєкта немає можливості.

Суд не може погодитися з таким висновком субєкта владних повноважень, оскільки всі подані йому документи свідчили про переведення до нежитлового фонду квартири, яка була власністю заявника та прибудову входів до неї.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 177 ЖК Української РСР місцями загального користування є під'їзди, кабіни ліфтів, сходові клітки та інші.

З технічного паспорту, який подавався державному реєстратору, вбачається, що прибудовані входи мають площу 27,5 кв.м. Тобто, збільшення площі відбулося за рахунок прибудованих входів, а не приєднання місць загального користування.

Таким чином, подані державному реєстратору документи дозволяли встановити підстави збільшення загальної площі обєкту та відсутність проведення прибудови аттикових і мансардних поверхів та приєднання місць загального користування.

Про це також свідчить і лист управління містобудування та архітектури ОСОБА_1 міської ради від 08.09.2015 № 3657/0/27-15, в якому зазначено, що відповідно до технічного паспорту, виконаного міським бюро технічної інвентаризації, перепланування зазначеної квартири виконано без приєднання місць загального користування.

Отже, висновок державного реєстратора про необхідність подання згоди співвласників багатоквартирного будинку є незаконним.

Стосовно твердження субєкта владних повноважень про обовязковість подання документу, що підтверджує присвоєння обєкту нерухомого майна адреси, суд зазначає наступне.

В технічному паспорті, в акті приймання до експлуатації, як і в усіх інших доданих до заяви документах, зазначено, що нежитлові приміщення № 1-9 в літ. «А-5» розташовані за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, б. 25/46.

Не дивлячись на те, що нежитлові приміщення № 1-9 в літ. «А-5» є складовою частиною будинку № 25/46 по вул. Отакара Яроша в м. Харкові, державний реєстратор свідомо висунула вимогу про надання документу, якого не може існувати.

Державна реєстраційна служба України в листі від 23.06.2014 р. N 11942/05-15-14, адресованого начальникам реєстраційних служб головних управлінь юстиції в областях, в місті Києві довела до відома державних реєстраторів те, що окрема адреса присвоюється самостійним об'єктам нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці, а саме окремим будинкам (будівлям, спорудам). У разі поділу квартири, житлового або нежитлового приміщення, адреса будинку (будівлі, споруди), в межах яких знаходяться такі поділені об'єкти, не змінюється, документ про присвоєння окремої адреси не подається.

Всупереч цьому, державний реєстратор ОСОБА_5 дійшла до незаконного висновку про обовязковість надання позивачем документу, що підтверджує присвоєння обєкту нерухомого майна адреси.

Також, заперечуючи проти позову, відповідач вказував на те, що технічний паспорт на приміщення було виготовлено станом на 26 січня 1998 року та загальна площа приміщень склала 98,3 кв.м. Однак, рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 27 січня 1999 року (тобто після добудови входів і складання технічного паспорту) переведено до нежитлового фонду квартиру площею 72,1 кв.м. Зазначена суперечність, на думку субєкта владних повноважень, не дозволяє зробити висновок про належність права власності на приміщення площею 98,3 кв.м ОСОБА_4

Проте, суд не може погодитися з наведеним, оскільки, передумовою переведення з житлового фонду до нежитлового фонду є належність обєкту до житлового фонду.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ЖК Української РСР житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Таким чином, добудовані входи площею 27,5 кв.м не належали до житлового фонду, а тому й не могли бути переведені рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 27 січня 1999 року з житлового до нежитлового фонду.

Отже, матеріали справи свідчать, що добудовані входи прийняті до експлуатації, а квартира переведена до нежитлового фонду.

Стаття 24 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" містить виключний перелік підстав, за наявності яких державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного слід дійти висновку про незаконність спірних рішень державного реєстратора та достатність документів, поданих позивачем для проведення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення 1-9 в літ. "А-5", що розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Отакара Яроша, 25/46 з видачею свідоцтва про право власності.

Проте, враховуючи, що державного реєстратора, який приймав оскаржувані рішення ОСОБА_5 звільнено з посади державного реєстратора, та з метою належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Харківське міське управління юстиції, до компетенції якого відноситься розгляд таких питань, повторно розглянути заяву ОСОБА_4 про реєстрацію права власності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України ОСОБА_1 окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби ОСОБА_1 міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_5, ОСОБА_1 міського управління юстиції Харківської області про визнання недійсними рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення про зупинення розгляду заяви ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 ОСОБА_1 міського управління юстиції Харківської області №18507612 від 31.12.2014 року № 18584972 від 13.01.2015 року.

Визнати недійсним рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_1 міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_5 №18717519 від 20.01.2015 року.

Зобов'язати Харківське міське управління юстиції Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 16.12.2014 року о 15:42:13 за реєстраційним номером 9444130, щодо проведення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення №1-9 в літ. А-5", що розташовані за адресою: м.Харків, вул. Отакара Яроша, б. 25/46 з урахуванням рішення суду у даній справі.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в ОСОБА_1 апеляційний адміністративний суд через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 09.11.2015р.

Суддя С.О. Чудних