Ухвала суду № 53324817, 27.10.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 жовтня 2015 року

справа № 808/3278/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Армасс" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Армасс" до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізької області про визнання нечинним та скасування рішення , -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинною та скасувати податкову вимогу від 31.01.2013 №3; скасувати рішення відповідача про опис майна у податкову заставу від 01.02.2013 та зобов’язати відповідача виключити із податкової застави майно, яке включено до акту опису майна №1 від 01.02.2013.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову ухвалу, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Армасс" 27.12.1991 року зареєстроване в якості юридичної особи Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області та знаходиться на обліку Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізької області та є платником податку на додану вартість.

Згідно поданої позивачем податкової декларації за грудень 2012 року останнім було задекларовано суму податку на додану вартість у розмірі 872 112,00 грн.

У зв’язку з несплатою у встановлений термін грошового зобов’язання ДПІ у Запорізькому районі було направлено позивачу податкову вимогу від 31.01.2013 №3 про необхідність терміново сплатити суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов’язаннями з податку на додану вартість у розмірі 887 157,47 грн.

01.02.2013 відповідачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу про що складено акт опису майна №1.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності винесеної відповідачем податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 54.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно пп. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Таким чином, з огляду на зазначення позивачем в податковій декларації за грудень 2012 року самостійно обчисленої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість, яка згідно положень ст.54 ПК України є узгодженою, та відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України стала податковим боргом, та його не сплатою у встановлені законодавством терміни, що не заперечується позивачем, оскаржувані рішення податкового органу прийнятті у порядку передбаченому наведеними вище законодавчими нормами.

Доводи апеляційної скарги щодо неправомірності прийнятих відповідачем рішень, з огляду на відмову останнього в наданні позивачу розстрочення грошового зобов’язання, у зв’язку з не сплатою якого винесені оскаржувані рішення, за результатами оскарження якої Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом 21.05.2015 року винесено рішення, яким зобов’язано ДПІ у Запорізькому районі ГУ ДФС у Запорізькій області сформувати висновок про можливість надання розстрочення ТОВ «Армасс» сплати грошового зобов’язання відповідно до поданої ним заяви та направити такий висновок до органу Державної податкової служби вищого рівня є безпідставними та не приймаються судом першої інстанції виходячи з наступного.

Так, статтею 100 Податкового кодексу України передбачено розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.

При цьому, згідно п. 1.8. Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого Наказом Міністерство доходів і зборів України N 574 від 10.10.2013, подання заяви про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) не припиняє сплату платником податку грошового зобов’язання (податкового боргу) до дня прийняття рішення про розстрочення (відстрочення).

Таким чином, з огляду на відсутність рішення про розстрочення (відстрочення) сплати позивачем податкового боргу з податку на додану вартість, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржувані позивачем рішення податкового органу, прийняті останнім у межах та у спосіб передбачений законодавством.

Крім того, суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року судом було встановлено бездіяльність ДПІ у Запорізькому районі ГУ ДФС у Запорізькій області щодо не сформування та не направлення висновку про можливість надання розстрочення до органу державної податкової служби вищого рівня, а саме ГУ ДФС у Запорізькій області.

Таким чином, враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Армасс" – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим