Постанова № 53324732, 05.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2015 рокусправа № 804/7173/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і від 12.01.2015 р. № 0000141703 за платежем податок на додану вартість на загальну суму 10 017,60 грн., від 12.01.2015 р. № 0000121703 за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції" на суму - 510,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконані усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються, зокрема, на наявності порушень податкового законодавства, допущених контрагентом позивача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015р. позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.01.2015 р. № 0000121703 за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції" на суму - 510,00 грн. В решті позовних вимог - відмовлено.

На вказане рішення суду позивачем та відповідачем подані апеляційні скарги в яких посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просять, позивач - скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позову та в цій частині позов задовольнити; відповідача - в частині задоволених позовних вимог та в цій частині відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 12.01.2015 р. № 0000121703 за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції" на суму - 510,00 грн. таке винесено не у спосіб, передбачений законодавством, та без урахування обставин, що мають значення для прийняття рішення. Відмовляючи у задоволенні позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2015 р. № 0000141703, суд першої інстанції погодився з висновками відповідача про відсутність здійснення господарської операції, що спричинило донарахування платнику податків суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем в період з 09.12.2014 по 15.12.2014 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 питань дотримання вимог податкового законодавства в частині визначення правильності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Догмат плюс" за період з 01.04.2014 р. по 31.05.2014 р. та подальшої реалізації отриманої продукції (послуг) в поточному та наступних податкових періодах, за результатами перевірки складено акт № 4001/04-0717.03.2994618930 від 22.12.2014р.

Перевіркою встановлені наступні порушення, позивачем: ст.. 203 ЦК України, недодержання її вимог в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків при здійснені господарських операцій з ТОВ «Догмат плюс» за період квітень-травень 2014 р.; відсутність бази та об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за період з 01.04.2014 р. по 31.05.2014 р., які підпадають під визначення ст. 185, ст. 187, ст. 188, ст. 189 ПК України; порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України по контрагенту-постачальнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Догмат плюс", що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 6678,40 грн.; порушення п.п. 44.1, 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України ненадання платником податків контролюючим органам копій первинних документів за перевіряємий період при здійсненні податкового контролю.

Висновки перевіряючи зокрема ґрунтуються на акті іншого податкового органу щодо неможливості проведення зустрічної звірки контрагента позивача, та визначення у такому акті по ланцюгу постачання неможливість продажу товару позивачеві, оскільки відсутні докази його придбання контрагентом.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Водночас, матеріали справи свідчать, що підставою для невизнання порушенням позивачем формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Догмат плюс», стали висновки акту про неможливість проведення зустрічної звірки іншого податкового органу.

Відповідно матеріалам справи, між позивачем та Позивачем ТОВ «Догмат плюс» укладено договір поставки товару від 30.04.2014р. №04.30.14/30.

На підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом надано копії наступних документів: договору, видаткових накладних, податкових накладних, рахунків, платіжних доручень, актів списання, документів на транспортні засоби.

Придбаний товар - шини, бризговики позивач використав у власній господарській діяльності. Як доказ надано копії техталонів на вантажні авто (а.с. 51-775).

Таким чином з наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них зазначено одиниці виміру та вартість отриманих товарів, та вказані документи, у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на те, що начебто у акті звірки контрагента позивача вказано, що саме вказаний товар (шини, бризговики) не придбавався контрагентом, а тому не міг реалізовуватись, оскільки це не є перевіркою, а також у акті не вказано, що саме виключно такий товар придбавався контрагентом позивача, а також не доведено, щодо не придбання такого у інший період.

Крім того, висновки акту звірки контрагента позивача не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною.

Таким чином колегія суду приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Також колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а висновки суду є вірними щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2015 р. № 0000121703 за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції" на суму - 510,00 грн.

Представник позивача зазначив суду апеляційної інстанції, що не спростовує факту витребування податковим органом документів для проведення перевірки. Позивачем були надані всі документи, оформлені відповідно до господарських взаємовідносин з ктнтрагеном, що перевірявся.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факту відмови позивача в надані первинних документів, оскільки згідно п.85.6 ст. 85 Податкового кодексу у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис, такий акт до суду не надано.

Крім цього, з акту перевірки вбачається, що позивачем надані контролюючому органу первинні документи по операціям, які досліджувалися в межах цієї перевірки.

Враховуючи зазначене, рішення суду, в частині відмови у задоволенні позову та розподілу судових витрат підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2015р. №0000141703 та в частині розподілу судових витрат та в цій частині позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 12.01.2015р. №0000141703.

Стягнути з Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39634478) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_3) судові витрати - суму сплаченого судового збору при поданні позову у сумі 182 (сто вісімдесят дві)грн.70коп; суму сплаченого судового збору при поданні апеляційної скарги 913 (дев'ятсот тринадцять)грн..50коп.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 09 листопада 2015року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник