Постанова № 53324710, 28.10.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2015 року м. Київ справа № 826/7305/15

17 год. 50 хв.

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Махиньку Ю.О., за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 ОСОБА_2,

відповідача - Якимець О.І.,

третьої особи - Дашко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_5

до Київської міської ради

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві

про визнання таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили рішення в частинах, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 жовтня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23 квітня 2015 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5, позивач) з адміністративним позовом про визнання таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили Рішення Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120 «Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві» від 04 березня 2015 року № 195/1060 (далі - Рішення № 195/1060) в окремих його частинах.

03 червня 2015 року в судовому засіданні протокольною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Головне управління Держземагентства у місті Києві (далі - ГУ Держземагентства у м. Києві).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2015 клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про заміну неналежної сторони на належну, а саме, на Головне управління Держгеокадастру у м. Києві задоволено; замінено ГУ Держземагентства у м. Києві на його правонаступника Головне управління Держгеокадастру у місті Києві (далі - ГУ Держгеокадастру у м. Києві, третя особа).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що окремі положення Рішення № 195/1060 суперечать приписам норм чинного законодавства, зокрема, Основному Закону та Земельному кодексу України, оскільки ним неправомірно розширено перелік документів, необхідних для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у той час як приписами ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України заборонено вимагати не передбачені нею додаткові матеріали та документи.

Крім того, позивач звертає увагу на визнання незаконними постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 (справа № 826/15103/13-а), положення абзаців 3, 4, 5, 6, 7, 8 пункту 3 статті 21 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради № 63/9120 від 28.02.2013.

Таким чином, судами обох інстанцій вже було визнано незаконним вимагати у громадян додатки до клопотання, що були закріплені в абзацах 3, 4, 5, 6, 7, 8 пункту 3 статті 21 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради № 63/9120 від 28.02.2013.

Втім, Рішенням № 195/1060 Київська міська рада знову повернула всі скасовані судом додатки (абз. 2, 3, 4 пункту 3 ст. 20 та пп. 3.2 пункту 3 ст. 20 Рішення № 195/1060), протиправно покладаючи на громадян обов'язок долучати додаткові, не передбачені Земельним кодексом України документи, що заборонено приписами ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України.

А отже, Рішення № 195/1060 в окремих його частинах, на думку позивача, знову має бути скасоване судом.

В судових засіданнях представники позивача позовні вимоги повністю підтримали та просили їх задовольнити.

Київська міська рада (далі - КМР, відповідач) подала заперечення по справі, в яких зазначає, що Рішення № 195/1060 було прийнято для приведення у відповідність до законодавства порядку передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність із земель комунальної власності, а також з метою дотримання вимог земельного законодавства щодо використання землі та оформлення на неї прав, подальшого недопущення використання земельних ділянок до виникнення прав на них, запобігання самовільному зайняттю земельних ділянок, у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України та з необхідністю підтримання повноцінного життєвого середовища територіальної громади міста Києва, з метою уникнення дестабілізації діяльності Київської міської ради, запобігання безсистемній передачі та забудові земельних ділянок, а також для забезпечення раціонального використання земель і обґрунтування їх розподілу за цільовим призначенням при проведенні містобудівної діяльності, для підвищення ефективності планування територій на місцевому рівні, визначення раціонального взаємного розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об'єктів й іншого використання земель комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Також, як вказує відповідач, Земельним кодексом України встановлено лише загальний порядок набуття громадянами прав на земельні ділянки. Тому, встановлення уточненого переліку необхідних документів чи особливостей форми дозволу на розроблення документації з землеустрою при прийнятті оспорюваного рішення не виходить за межі повноважень представницького органу, а є лише особливостями землекористування встановленими на місцевому рівні.

В наданих запереченнях по справі, відповідач просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Третя особа, правами, передбаченими ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористалася, письмових пояснень та/або заперечень не надала.

В судовому засіданні представник третьої особи просив суд розглянути справу на власний розсуд.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників осіб, як беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2015 року на III сесії VII скликання Київська міська рада прийняла Рішення «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120 «Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві» № 195/1060 (Рішення № 195/1060), яким були внесені зміни до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120 «Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві», зокрема - до Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120, який викладено в новій редакції, що є додатком 1 до цього рішення.

Згідно п. п. 17, 18 Рішення № 195/1060 це рішення підлягає офіційному оприлюдненню у газеті Київської міської ради «Хрещатик» та набуває чинності з дня його офіційного оприлюднення.

Рішення № 195/1060 було опубліковане в газеті «Хрещатик» та набуло чинності 31.03.2015.

Окрім цього, судом встановлено, що 27.11.2014 ОСОБА_5 звернулась до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землевідводу земельної ділянки № 1 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:283 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га в м. Києві, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Позивач вважає, що вказаний вище нормативно-правовий акт органу місцевого самоврядування в окремих його частинах не відповідає нормативно-правовому акту, що має вищу юридичну силу, а саме Земельному кодексу України.

Незгода з Рішенням № 195/1060 в окремих його частинах обумовила позивача на звернення до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення представників осіб, як беруть участь у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами ОСОБА_5, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням III сесії VII скликання Київської міської ради від 04.03.2015 № 195/1060 (далі - Порядок № 195/1060).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Приписами ст. 2 ЗК України визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

За приписами ч. 1 ст. 3 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 9 ЗК України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Статтею 118 ЗК України визначений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

В статті 122 ЗК України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Як вбачається з Рішення № 195/1060, пунктом 15 такого рішення Київська міська рада вирішила, тимчасово до затвердження планів зонування та/або детальних планів територій і визначення у таких планах територій, придатних для вибору і надання земель для проведення містобудівної діяльності (на територіях, де такі плани відсутні), зупинити надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для передачі земельних ділянок у власність гаражно-будівельним кооперативам для будівництва гаражів та громадянам земельних ділянок для ведення садівництва, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів в оренду або безоплатно у власність із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, а також передачу земельних ділянок в оренду або у власність для зазначених цілей.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до приписів норм ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Частиною третьою ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) передбачена заборона передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону.

Окрім іншого, в оскаржуваному пункті йдеться про зупинення надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі земельних ділянок у власність громадянам земельних ділянок для ведення садівництва.

Втім, зазначена норма - ч. 3 ст. 24 Закону № 3038-VI не може розповсюджуватися на землі, зокрема, з цільовим призначенням для ведення садівництва.

Так, згідно з ч. 1 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Частиною п'ятою цієї ж статті передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

З приводу зазначеного, суд вважає, що оскільки надання дозволів на розроблення проектів землеустрою не тягне за собою ніяких наслідків щодо прав на земельну ділянку (набуття у власність або користування), а також те, що законом не передбачена заборона надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (або технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)) за відсутності на відповідній території плану зонування або детального плану території, п. 15 Рішення № 195/1060 є таким, що не відповідає закону.

На переконання суду, Київська міська рада зобов'язана розглянути клопотання у місячний строк і дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.

А в разі її бездіяльності, це неперешкоджатиме процесу відведення земельної ділянки, оскільки здійснення замовлення на виготовлення проектної документації можливе й без отримання дозволу на її виготовлення.

Аналогічного висновку дійшла Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України в своїй в постанові від 10.12.2013 у справі № 21-358а13.

Як вбачається, пунктом 16 Рішення № 195/1060 визначено, що клопотання юридичних і фізичних осіб про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, які не розглянуті Київською міською радою та щодо яких не прийнято відповідного рішення до набрання чинності цим рішенням, підлягають розгляду відповідно до Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, викладеного в новій редакції згідно з цим рішенням.

З цього приводу суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України).

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Офіційне тлумачення положень частини першої статті 58 Конституції України неодноразово було дано Конституційним Судом України в своїх Рішеннях «Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата)» від 13.05.1997 (справа № 03/29-97), у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 (справа № 1-7/99), у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) від 19.04.2000 (справа № 1-3/2000).

З цих підстав суд вважає, що нові додаткові вимоги погіршують становище осіб, які з клопотаннями про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою звернулись до Київської міської ради до набрання чинності Рішенням № 195/1060, при цьому мають бути розглянуті відповідно до Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, викладеного в новій редакції згідно з цим рішенням, оскільки, на переконання суду, орган місцевого самоврядування зобов'язаний розглядати звернення осіб у відповідності до тих норм, що були чинними на дату подання таких звернень.

В абзаці сьомому ст. 1 «Визначення термінів» Розділу 1 «Загальні положення» Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, що є додатком 1 до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120 (у редакції рішення Київської міської ради від 04.03.2015 № 195/1060) (далі - Порядок) дано визначення терміну «дозвіл Київської міської ради на розроблення документації із землеустрою».

Згідно з наданим в Порядку визначенням, дозвіл Київської міської ради на розроблення документації із землеустрою - це підписаний за результатами розгляду клопотань фізичних та юридичних осіб Київським міським головою або заступником міського голови - секретарем Київради на підставі рішення (у формі протоколу) постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування дозвіл на розроблення документації із землеустрою, або у встановлених цим Порядком випадках рішення (у формі протоколу) постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури і землекористування, а також доручення Київського міського голови чи заступника міського голови - секретаря Київради на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); невід'ємною частиною дозволу є додаток з планом-схемою, виконаний у відповідному масштабі, із зазначенням орієнтовних меж, площі і місця розташування земельної ділянки, її проектного цільового призначення та облікового коду у міському земельному кадастрі, який підписаний директором або заступником директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно з розподілом обов'язків.

Також, відповідно до п. 1 ст. 20 розділу 7 Порядку дозволом Київської міської ради на розроблення документації із землеустрою у випадках передачі громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва є рішення постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, яке оформлюється протоколом засідання цієї комісії відповідно до Положення про постійні комісії Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради.

Пунктом восьмим ст. 20 розділу 7 Порядку визначено, що Департамент земельних ресурсів за результатами опрацювання клопотання та доданих до нього документів, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті, готує проект рішення (протоколу) постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або проект відмови у наданні такого дозволу, який розглядається комісією відповідно до Положення про постійні комісії Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради, та у строки, встановлені законодавством.

З цього приводу, суд зазначає, що пунктом 34 частини 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) визначено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції міських рад.

Тобто виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються такі питання, як надання дозволу на розроблення проекту землевідводу.

Ця норма також узгоджується з приписами ч. ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України, якими передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За приписами ч. 1 ст. 122 ЗК України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

На підставі вищезазначеного, суд вважає, що дозволом Київської міської ради на розроблення документації із землеустрою не може бути підписаний за результатами розгляду клопотань фізичних та юридичних осіб Київським міським головою або заступником міського голови - секретарем Київради на підставі рішення (у формі протоколу) постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування дозвіл на розроблення документації із землеустрою, або у встановлених Порядком випадках рішення (у формі протоколу) постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури і землекористування, а також доручення Київського міського голови чи заступника міського голови - секретаря Київради на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Київський міський голова або заступник міського голови, постійна комісія Київської міської ради не є Київською міською радою та не можуть її підміняти. До виключної компетенції Київської міської ради та виключно на засіданнях її сесій вирішуються питання надання дозволу Київської міської ради на розроблення документації із землеустрою, що має надаватися за законом у формі рішення.

Згідно з абз. 2, 3, 4 п. 3 ст. 20 розділу 7 Порядку до клопотання додаються:

- графічні матеріали в масштабі не менше 1:2000, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, а саме: витяг з міського земельного кадастру та витяг з містобудівного кадастру;

- нотаріально посвідчена письмова згода землекористувача на вилучення земельної ділянки чи її частини при формуванні нової земельної ділянки (у разі необхідності вилучення земельної ділянки) або припинення права користування земельною ділянкою чи її частиною при формуванні нової земельної ділянки (у разі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (припинення права користування) земельної ділянки та умов її вилучення - у разі наявності правоустановчих документів на земельну ділянку, оформлених та виданих відповідно до чинного на час їх оформлення та видачі законодавства, а також документи, що посвідчують правонаступництво землекористувача (якщо таке було), або у разі ненадання чи відмови у наданні такої згоди - рішення суду про вирішення цього питання. У разі подання клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування існуючого індивідуального гаража, житлового або дачного будинку та господарських будівель і споруд, відповідно до статті 120 Земельного кодексу України, за рахунок земельної ділянки або частини земельної ділянки, яка була відведена уповноваженим органом до 15.03.91 (до введення в дію Земельного кодексу Української РСР) та на яку на момент подання клопотання документ, що посвідчує право користування, не оформлений та не зареєстрований, нотаріально посвідчена згода не вимагається. У разі подання клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою особою, яка набула право власності на індивідуальний гараж, житловий або дачний будинок та господарські будівлі і споруди, на такій земельній ділянці, відповідно до статті 120 Земельного кодексу України, нотаріально посвідчена письмова згода землекористувача на вилучення земельної ділянки чи її частини, необхідної для експлуатації та обслуговування набутого у власність індивідуального гаража, житлового або дачного будинку та господарських будівель і споруд, не вимагається. У цьому разі право постійного користування земельною ділянкою попереднього землекористувача або договір оренди земельної ділянки припиняються рішенням Київської міської ради відповідно до статті 141 Земельного кодексу України та статті 31 Закону України «Про оренду землі» у зв'язку із набуттям зацікавленою особою права власності на індивідуальний гараж, житловий або дачний будинок та господарські будівлі і споруди, які розташовані на земельній ділянці;

- нотаріально посвідчені копії документів щодо правового статусу об'єктів нерухомого майна (гаража, житлового або дачного будинку та інших будівель, споруд) та копія матеріалів технічної інвентаризації таких об'єктів нерухомого майна, якщо такі розташовані на земельній ділянці.

Також, у відповідності до пп. 3.2 п. 3 ст. 20 розділу 7 Порядку у разі подачі клопотання щодо земельної ділянки, яка надавалась в користування до 15.03.91 (до введення в дію Земельного кодексу Української РСР), до згоди землекористувача додаються копії рішень уповноважених органів про передачу земельної ділянки в користування або у разі відсутності землекористувача до клопотання додається довідка Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відсутність в архіві документів щодо відведення відповідної земельної ділянки до введення в дію Земельного кодексу Української РСР, яка видається безоплатно, та/або видані уповноваженими органами інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують відсутність землекористувача та речових прав інших осіб на земельну ділянку, щодо якої подано клопотання.

З цього приводу суд зазначає, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014, у справі № 826/15103/13-а за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Прокуратури міста Києва, Заступника прокурора міста Києва Хомич Інни Юріївни, Заступника директора Департаменту земельних ресурсів Мосійчук Юрія Автономовича, в.о. Київського міського голови, секретаря Київської міської ради Гереги Галини Федорівни про визнання дій неправомірними, зокрема, визнано незаконними положення абзаців 3, 4, 5, 6, 7, 8 пункту 3 статті 21 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради № 63/9120 від 28.02.2013.

Також під час розгляду справи було встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.09.2015 (справа К/800/19064/14) касаційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 - без змін.

Системний аналіз оскаржуваних положень абзаців 2, 3, 4 п. 3 ст. 20 розділу 7 Порядку та положень абзаців 3, 4, 5, 6, 7 пункту 3 статті 21 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120 (далі - Тимчасовий порядок) дає суду підстави стверджувати, що вони є аналогічними.

Тобто, судом вже визнавались незаконними положення, якими у громадян вимагались додатки до клопотання.

Такими додатками були:

- витяг з містобудівного кадастру (абз. 3 п. 3 ст. 21 Тимчасового порядку);

- витяг з міського земельного кадастру (абз. 4 п. 3 ст. 21 Тимчасового порядку).

Абзаци 3, 4 п. 3 ст. 21 Тимчасового порядку є аналогічними абзацу 2 п. 3 ст. 20 розділу 7 Порядку, яким у громадян вимагаються витяг з міського земельного кадастру та витяг з містобудівного кадастру.

- нотаріально посвідчена письмова згода землекористувача на вилучення земельної ділянки чи її частини при формуванні нової земельної ділянки (у разі необхідності вилучення земельної ділянки) або припинення права користування земельною ділянкою чи її частиною при формуванні нової земельної ділянки (у разі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (припинення права користування) земельної ділянки та умов її вилучення, а також документи, що посвідчують правонаступництво землекористувача, якщо таке було, або у разі ненадання чи відмови у наданні такої згоди - рішення суду про вирішення цього питання (абз. 5 п. 3 ст. 21 Тимчасового порядку).

Абзац 5 п. 3 ст. 21 Тимчасового порядку є аналогічним абзацу 3 п. 3 ст. 20 розділу 7 Порядку.

- нотаріально посвідчені копії документів щодо правового статусу об'єктів нерухомого майна (житлового будинку та інших будівель, споруд) та копія матеріалів технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (житлового будинку та інших будівель, споруд), якщо такі розташовані на земельній ділянці (абз. 6 п. 3 ст. 21 Тимчасового порядку).

Абзац 6 п. 3 ст. 21 Тимчасового порядку є аналогічним абзацу 4 п. 3 ст. 20 розділу 7 Порядку.

- копії рішень уповноважених органів про передачу земельної ділянки в користування (у разі подачі клопотання щодо земельної ділянки, яка надавалась в користування до 15.03.91 - до введення в дію Земельного кодексу Української РСР) або довідка Департаменту містобудування та архітектури про відсутність в архіві документів щодо відведення відповідної земельної ділянки (крім подачі клопотання щодо передачі сформованої земельної ділянки без зміни її цільового призначення) (абз. 7 п. 3 ст. 21 Тимчасового порядку).

Абзац 7 п. 3 ст. 21 Тимчасового порядку є аналогічним пп. 3.2 п. 3 ст. 20 розділу 7 Порядку.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З підстав того, що положення абзаців 3, 4, 5, 6, 7, 8 пункту 3 статті 21 Тимчасового порядку постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2013 (справа № 826/15103/13-а), що набрала законної сили, були визнані незаконними через їх невідповідність вимогам ч. 6 ст. 118 ЗК України, а відповідач всупереч рішень суду продублював названі положення в Порядку (абз. 2, 3, 4 та пп. 3.2 п. 3 ст. 20 Порядку), протиправно покладаючи на громадян обов'язок долучати додаткові, не передбачені ЗК України документи, суд приходить до висновку, що оскаржувані положення (абз. 2, 3, 4 та пп. 3.2 п. 3 ст. 20 розділу 7 Порядку) не відповідають правовому акту вищої юридичної сили.

Пунктом шостим ст. 20 розділу 7 Порядку визначено, що підставами для відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою можуть бути невідповідність ініціативи щодо місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законодавством порядку, подання зацікавленою особою неповного складу пакета документів, необхідних для одержання дозволу на розроблення документації із землеустрою, виявлення в документах, поданих зацікавленою особою, недостовірних відомостей та інші підстави, встановлені законодавством.

У той же час, відповідно до п. 5 ст. 20 розділу 7 Порядку у разі невідповідності клопотання та складу доданих до нього документів вимогам цього Порядку клопотання по суті не розглядається Департаментом земельних ресурсів, про що громадянина інформують відповідним листом протягом семи робочих днів з дня надходження клопотання з секретаріату Київської міської ради.

З аналізу зазначених вище обох норм Порядку вбачається, що за подання неповного складу пакета документів або в разі їх невідповідності Порядком визначено дві підстави їх нерозгляду, які є взаємовиключними.

Так, в першому випадку, подання зацікавленою особою неповного складу пакета документів, необхідних для одержання дозволу на розроблення документації із землеустрою, виявлення в документах, поданих зацікавленою особою, недостовірних відомостей та інші підстави, встановлені законодавством є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

В іншому, невідповідність клопотання та складу доданих до нього документів вимогам цього Порядку є підставою для нерозгляду такого клопотання по суті.

У той же час, щодо інших підстав, встановлених законодавством, суд зазначає, що Земельним кодексом України встановлений виключний перелік підстав для відмови у наданні такого дозволу, що наведений у ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Так, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зазначена норма, яка має вищу юридичну силу не містить підстав для відмови з огляду на виявлення в документах, поданих зацікавленою особою, недостовірних відомостей, а тому зазначена підстава для відмови (п. 6 ст. 20 розділу 7 Порядку в окремій його частині) є такою, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили.

Як наслідок, системний аналіз вказаних вище норм чинного законодавства та обставин справи дає суду підстави стверджувати, що відповідач під час прийняття Рішення № 195/1060 діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами земельного законодавства, а тому, його Рішення III сесії VII скликання «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120 «Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві» № 195/1060 від 04 березня 2015 року підлягає визнанню таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили у вказаних вище частинах.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов ОСОБА_5 повністю задовольнити.

Оскільки ОСОБА_5, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, звільнена від сплати судового збору, питання щодо його розподілу не вирішувалось.

У той же час, як вбачається з адміністративного позову, позивачем заявлено вимогу про стягнення з місцевого бюджету Київської міської ради на свою користь витрат на правову допомогу, які складають 2 436,00 грн.

З цього приводу, суд зазначає, що згідно з статтею 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Частиною третьою статті 90 КАС України передбачено, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно з ч. 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративним справах» від 20.12.2011 № 4191-VI розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період визначається Законом про Державний бюджет України.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 № 80-VIII установлено, що в 2015 році мінімальна заробітна плата в місячному розмірі з 1 січня складає 1218 гривень.

Таким чином, максимальний граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу за годину участі особи, яка надавала правову допомогу поза судовим засіданням становить: 1218х40%=487,20 грн. за годину, і не може перевищувати дану суму.

Отже, підставою для відшкодування судових витрат на правову допомогу є, зокрема, наявність належних та допустимих доказів щодо взаємозв'язку між сплаченими позивачем спеціалісту у галузі справи коштами та наданою йому правовою допомогою на підставі відповідного договору, який стосується безпосередньо підготовки процесуальних документів та супроводження даної судової справи.

Згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) під іншими видами правової допомоги розуміють види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону № 5076-VI) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст. ст. 12, 42, 56 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат, позивачем до адміністративного позову були додані наступні докази звернення до фахівця в галузі права, оплати та приймання послуги з правової допомоги, з наведеною калькуляцією затраченого часу, а саме: оригінал Договору про надання правової допомоги № 20/04-1 від 20.04.2015, оригінал замовлення, що є Додатком № 1 до Договору про надання правової допомоги № 20/04-1 від 20.04.2015, оригінал акту виконаних робіт згідно Договору про надання правової допомоги № 20/04-1 від 20.04.2015, засвідчена копія диплому магістра з права, оригінал квитанції № 0.0.376262325.1 від 20.04.2015 на суму 2 436,00 грн., в якій зазначено «оплата згідно Договору № 20/04-1 від 20.04.2015».

Аналізуючи викладене, а також документи надані позивачем на підтвердження витрат на правову допомогу, суд знаходить що, вказані документи можуть слугувати належними та допустимими доказами щодо підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, оскільки дають можливість ідентифікувати, за що саме позивачем сплачувалися кошти представнику позивача, а тому суд знаходить обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, які складають 2 436,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_5 задовольнити повністю.

2. Визнати таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили та нечинним Рішення Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120 «Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві» від 04 березня 2015 року № 195/1060 в наступних частинах:

- пункт 15 «Тимчасово до затвердження планів зонування та/або детальних планів територій і визначення у таких планах територій, придатних для вибору і надання земель для проведення містобудівної діяльності (на територіях, де такі плани відсутні), зупинити надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для передачі земельних ділянок у власність гаражно-будівельним кооперативам для будівництва гаражів та громадянам земельних ділянок для ведення садівництва, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів в оренду або безоплатно у власність із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, а також передачу земельних ділянок в оренду або у власність для зазначених цілей.»;

- пункт 16 «Клопотання юридичних і фізичних осіб про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою, які не розглянуті Київською міською радою та щодо яких не прийнято відповідного рішення до набрання чинності цим рішенням, підлягають розгляду відповідно до Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, викладеного в новій редакції згідно з цим рішенням.»;

- абзац сьомий статті першої розділу 1 Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, що є додатком 1 до рішення Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120 «Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві» від 04 березня 2015 року № 195/1060: «дозвіл Київської міської ради на розроблення документації із землеустрою - підписаний за результатами розгляду клопотань фізичних та юридичних осіб Київським міським головою або заступником міського голови - секретарем Київради на підставі рішення (у формі протоколу) постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування дозвіл на розроблення документації із землеустрою, або у встановлених цим Порядком випадках рішення (у формі протоколу) постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури і землекористування, а також доручення Київського міського голови чи заступника міського голови - секретаря Київради на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); невід'ємною частиною дозволу є додаток з планом-схемою, виконаний у відповідному масштабі, із зазначенням орієнтовних меж, площі і місця розташування земельної ділянки, її проектного цільового призначення та облікового коду у міському земельному кадастрі, який підписаний директором або заступником директора Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) згідно з розподілом обов'язків»;

- пункт перший статті 20 розділу 7 Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, що є додатком 1 до рішення Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120 «Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві» від 04 березня 2015 року № 195/1060: «Дозволом Київської міської ради на розроблення документації із землеустрою у випадках передачі громадянам безоплатно у власність або в оренду земельних ділянок на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва є рішення постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, яке оформлюється протоколом засідання цієї комісії відповідно до Положення про постійні комісії Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради.»;

- абзаци з другого по четвертий пункту третього статті 20 розділу 7 Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, що є додатком 1 до рішення Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120 «Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві» від 04 березня 2015 року № 195/1060: до клопотання додаються:

- «графічні матеріали в масштабі не менше 1:2000, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, а саме: витяг з міського земельного кадастру та витяг з містобудівного кадастру»;

- «нотаріально посвідчена письмова згода землекористувача на вилучення земельної ділянки чи її частини при формуванні нової земельної ділянки (у разі необхідності вилучення земельної ділянки) або припинення права користування земельною ділянкою чи її частиною при формуванні нової земельної ділянки (у разі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (припинення права користування) земельної ділянки та умов її вилучення - у разі наявності правоустановчих документів на земельну ділянку, оформлених та виданих відповідно до чинного на час їх оформлення та видачі законодавства, а також документи, що посвідчують правонаступництво землекористувача (якщо таке було), або у разі ненадання чи відмови у наданні такої згоди - рішення суду про вирішення цього питання. У разі подання клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування існуючого індивідуального гаража, житлового або дачного будинку та господарських будівель і споруд, відповідно до статті 120 Земельного кодексу України, за рахунок земельної ділянки або частини земельної ділянки, яка була відведена уповноваженим органом до 15.03.91 (до введення в дію Земельного кодексу Української РСР) та на яку на момент подання клопотання документ, що посвідчує право користування, не оформлений та не зареєстрований, нотаріально посвідчена згода не вимагається. У разі подання клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою особою, яка набула право власності на індивідуальний гараж, житловий або дачний будинок та господарські будівлі і споруди, на такій земельній ділянці, відповідно до статті 120 Земельного кодексу України, нотаріально посвідчена письмова згода землекористувача на вилучення земельної ділянки чи її частини, необхідної для експлуатації та обслуговування набутого у власність індивідуального гаража, житлового або дачного будинку та господарських будівель і споруд, не вимагається. У цьому разі право постійного користування земельною ділянкою попереднього землекористувача або договір оренди земельної ділянки припиняються рішенням Київської міської ради відповідно до статті 141 Земельного кодексу України та статті 31 Закону України «Про оренду землі» у зв'язку із набуттям зацікавленою особою права власності на індивідуальний гараж, житловий або дачний будинок та господарські будівлі і споруди, які розташовані на земельній ділянці»;

- «нотаріально посвідчені копії документів щодо правового статусу об'єктів нерухомого майна (гаража, житлового або дачного будинку та інших будівель, споруд) та копія матеріалів технічної інвентаризації таких об'єктів нерухомого майна, якщо такі розташовані на земельній ділянці»;

- підпункт 3.2 пункту третього статті 20 розділу 7 Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, що є додатком 1 до рішення Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120 «Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві» від 04 березня 2015 року № 195/1060: «У разі подачі клопотання щодо земельної ділянки, яка надавалась в користування до 15.03.91 (до введення в дію Земельного кодексу Української РСР), до згоди землекористувача додаються копії рішень уповноважених органів про передачу земельної ділянки в користування або у разі відсутності землекористувача до клопотання додається довідка Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відсутність в архіві документів щодо відведення відповідної земельної ділянки до введення в дію Земельного кодексу Української РСР, яка видається безоплатно, та/або видані уповноваженими органами інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують відсутність землекористувача та речових прав інших осіб на земельну ділянку, щодо якої подано клопотання.»;

- пункт шостий статті 20 розділу 7 Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, що є додатком 1 до рішення Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120 «Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві» від 04 березня 2015 року № 195/1060 в частині словосполучень: «…подання зацікавленою особою неповного складу пакета документів, необхідних для одержання дозволу на розроблення документації із землеустрою, виявлення в документах, поданих зацікавленою особою, недостовірних відомостей та інші підстави, встановлені законодавством.»;

- пункт восьмий статті 20 розділу 7 Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, що є додатком 1 до рішення Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 28.02.2013 № 63/9120 «Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві» від 04 березня 2015 року № 195/1060: «Департамент земельних ресурсів за результатами опрацювання клопотання та доданих до нього документів, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті, готує проект рішення (протоколу) постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або проект відмови у наданні такого дозволу, який розглядається комісією відповідно до Положення про постійні комісії Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради, та у строки, встановлені законодавством.».

3. Зобов'язати Київську міську раду, відповідно до частини 11 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, після набрання постановою суду законної сили невідкладно опублікувати резолютивну частину даної постанови суду у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради витрати на правову допомогу, які складають 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) гривень 00 копійок, на користь ОСОБА_5.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02.11.2015.