Постанова № 53324476, 10.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 листопада 2015 року № 826/11358/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до 1) Головного управління ДФС у Київській області 2) Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними та визнання протиправним і скасування рішення, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними та визнання протиправним рішення № 0000182100 від 17.03.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-2 було протиправно прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 0000182100 від 17.03.2015 на підставі акта перевірки № 314/10-36-21/НОМЕР_2 від 26.02.2015, оскільки відповідач-1 не мав права проводити фактичну перевірку позивача, так як фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 до початку перевірки не було вручено наказ про призначення перевірки, не було пред'явлено направлення на проведення такої перевірки та службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, а також відповідач-1 не мав права проводити фактичну перевірку позивача без особистої участі позивача або його уповноваженого представника.

У судовому засіданні 17.09.2015 позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов.

Крім того, в судовому засіданні 17.09.2015 судом було допитано ОСОБА_2 в процесуальному статусі свідка.

Представники відповідачів у судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, проте через канцелярію суду надійшли письмові заперечення відповідачів, в яких зазначено, що направлення на перевірку від 24.02.2015 № 640, № 641 були вручені ОСОБА_2, перевірка проводилась в присутності представника позивача ОСОБА_2, а під час перевірки було виявлено, що на зберіганні з метою подальшої реалізації знаходилась пляшка горілки «Козацька Рада класична» без марки акцизного податку встановленого зразка, а, відтак, фактична перевірка позивача була проведена відповідно до норм податкового законодавства, а рішення про застосування фінансових санкцій є правомірним.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,-

В С Т А Н О В И В:

26.02.2015 Головним управлінням ДФС у Київській області на підставі наказу від 02.02.2015 № 39, направлення від 24.02.2015 № 640, № 641 в присутності представника ОСОБА_2 була проведена фактична перевірка магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт № 314/10-36-21/НОМЕР_2 від 26.02.2015.

За результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства, які зафіксовані в акті перевірки № 314/10-36-21/НОМЕР_2 від 26.02.2015:

- статті 11 Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995р. № 481/95-ВР, а саме: встановлено факт зберігання пляшки горілки «Козацька Рада класична» без марки акцизного податку встановленого зразка.

На підставі складеного акта перевірки № 314/10-36-21/НОМЕР_2 від 26.02.2015 Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві винесене рішення про застосування фінансових санкцій від 17.03.2015 № 0000182100, яким до ФОП ОСОБА_1 (ДРФО НОМЕР_2) застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без марок акцизного податку встановленого зразка.

ОСОБА_1, не погоджуючись з такою позицією відповідачів, звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

В підпункті 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно із пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Отже, фактична перевірка платника податків може проводитися лише на підставі наказу керівника контролюючого органу, копія якого повинна бути вручена платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції.

Однак, Головне управління ДФС у Київській області не надало суду копії наказу від 02.02.2015 № 39 на підставі якого була проведена фактична перевірка позивача, як і не надало доказів вручення даного наказу позивачу або його уповноваженому представнику.

Відповідно до пункту 80.4 статті 80 Податкового кодексу України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Згідно із пунктом 80.5 статті 80 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Згідно із пунктом 80.7 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Отже, обов'язковою умовою правомірності проведеної фактичної перевірки є дотримання контролюючим органом положень Податкового кодексу України, зокрема, до проведення перевірки платнику податків необхідно вручити копію наказу про проведення перевірки, пред'явити направлення на проведення такої перевірки та службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, а також провести перевірку виключно в присутності суб'єкта господарювання або його представника.

Як вбачається з матеріалів справи, направлення на перевірку від 24.02.2015 № 640, № 641 були вручені ОСОБА_2, а перевірка проводилась в присутності ОСОБА_2.

Однак, Головне управління ДФС у Київській області не надало суду жодного доказу, що ОСОБА_2 є уповноваженим представником фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 або фактично здійснювала розрахункові операції в магазині, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить позивачу.

Крім того, в судовому засіданні 17.09.2015 судом було допитано ОСОБА_2 в процесуальному статусі свідка. ОСОБА_2, яка була попереджена про відповідальність за завідомо неправдиве показання та відмову від давання показань, відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України, повідомила суду, що являється дружиною позивача, однак ОСОБА_1 не уповноважував її представляти його інтереси, оскільки довіреності не на неї не оформляв. Також, ОСОБА_2 повідомила суду, що Головне управління ДФС у Київській області під час проведення фактичної перевірки в магазині, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, знайшло в смітнику порожню пляшку горілки «Козацька Рада класична», у зв'язку з чим, вона (ОСОБА_2) розгубилась та підписала акт перевірки № 314/10-36-21/НОМЕР_2 від 26.02.2015.

Отже, матеріалами справи та показаннями свідка підтверджується відсутність повноважень у ОСОБА_2 представляти інтереси фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, оскільки доказів зворотнього відповідачі суду не надали.

Таким чином, судом було встановлено, що Головне управління ДФС у Київській області 26.02.2015 провело фактичну перевірку позивача з порушеннями норм Податкового кодексу України, зокрема, пунктів 80.2, 80.7 статті 80, пункту 81.1 статті 81.

В постанові від 27.01.2015 (справа за позовом ТОВ «Будгарантінвест-55» до ДПІ у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій) колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновків, що невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Статті 78 та 79 Податкового кодексу України регулюють порядок проведення документальних позапланових перевірок та особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

В даному випадку, судом було встановлено, що відповідачем-1 було порушено порядок проведення фактичної перевірки, який визначений в статтях 80, 81 Податкового кодексу України, а відтак, фактична перевірка позивача, оформлена актом № 314/10-36-21/НОМЕР_2 від 26.02.2015 є протиправною.

Отже, наслідком незаконної перевірки платника податків є незаконний акт, складений за результатами такої перевірки, та протиправне (незаконне) рішення про застосування до платника податків фінансових санкцій за порушення норм законодавства, виявлених в результаті такої перевірки.

Відповідно до частини другої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, враховуючи правову позицію Верховного Суду України та факт порушення Головним управлінням ДФС у Київській області порядку проведення фактичної перевірки позивача, суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0000182100 від 17.03.2015, так як дане рішення було прийнято на підставі акта перевірки № 314/10-36-21/НОМЕР_2 від 26.02.2015, яка, в свою чергу, є незаконною та не може нести правові наслідки для позивача.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного Управління ДФС у Київській області щодо проведення 26.02.2015 року фактичної перевірки платника податків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у приміщенні магазину, що розташований за адресою: Бориспільський р-н, с. Лук'янівка, вул. Кирпоноса, 8, на підставі Наказу від 02.02.2015 року № 39, та дії щодо складання Акта про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання для здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 26.02.2015 року № 314/10-36-21/НОМЕР_2.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податковою інспекції у Дарницькому районі Головного Управління ДФС у м. Києві про застосування фінансових санкцій № 0000182100 від 17.03.2015 року про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 сплатити штраф у розмірі 17000,00 грн.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов