Постанова № 53324041, 06.11.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6136/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2015 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командира військової частини А 1113 про визнання дій протиправними, зобовязання виконати вимоги наказів № 36 від 30.06.2015р., № 32 від 18.06.2015р., утриматись від вчинення дій,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до командира військової частини А 1113, в якому позивач просить визнати протиправними дії командира військової частини А 1113 щодо невиконання наказів командира військової частини А 1113 №32 від 18.06.2015р., №36 від 30.06.2015р. «Про здійснення перерахунку грошової доплати за науковий ступінь та вчене звання»; зобовязати командира військової частини А 1113 виконати вимоги наказів командира військової частини А 1113 №32 від 18.06.2015р., №36 від 30.06.2015р. «Про здійснення перерахунку грошової доплати за науковий ступінь та вчене звання» та здійснити виплату позивачу за науковий ступінь і вчене звання у повному обсязі, утриматися від вчинення дій та надання розпоряджень, які порушують вимоги вищезазначених наказів командира військової частини А 1113; стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем прийнято накази №32 від 18.06.2015р., №36 від 30.06.2015р. «Про здійснення перерахунку грошової доплати за науковий ступінь та вчене звання», однак, незважаючи на те, що останні є чинними, вони не виконуються військовою частиною А 1113 та відповідно не здійснюється доплата за науковий ступінь та вчене звання позивачу.

Відповідач надав до суду письмові заперечення, в яких, враховуючи спірність даного питання, просив його вирішення залишити на розсуд суду.

Згідно ч. 6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

3 13.10.2014 р. по 14.01.2015 р. ОСОБА_1 працював старшим науковим співробітником Науково-організаційного відділу у Науково-дослідному центрі ГШ ЗС України «Державний океанаріум» (далі військова частина А1113), а з 15.01.2015р. по теперішній час проходить службу на посаді Начальника науково-інформаційного відділу в якості військовослужбовця військової частини А1113.

Згідно військового облікового фаху 8503002 та наказу командира військової частини А1113 № 14 від 30.12.2014 р. на позивача покладено обов'язки позаштатного помічника командира військової частини А1113 з правової роботи та ряд інших обов'язків по забезпеченню належного функціонування та роботи військової частини А1113.

18.06.2015 р. командиром військової частини А1113 відповідно до п.25.4.1 Розділу XXV Правил виплати доплати за науковий ступінь і доплати за вчене звання, наказу Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008р. «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України та деяким іншим особам», з метою приведення умов оплати праці до норм і вимог чинного законодавства України, видано наказ №32 «Про здійснення перерахунку грошової доплати за науковий ступінь та вчене звання». Відповідно до цього наказу вказано здійснити перерахунок грошової доплати за науковий ступінь та вчене звання полковнику юстиції ОСОБА_1, начальнику науково-інформаційного відділу військової частини А1113 за науковий ступінь кандидат педагогічних наук у розмірі 15%; разом - 15% від посадового окладу в період з 15.01.2015р. (наказ командира військової частини А1113 № 6 від 15.01.2015р.) по теперішній час та за вчене звання доцент у розмірі 25%; разом - 25% від посадового окладу в період з 15.01.2015р. (наказ командира військової частини А1113 № 6 від 15.01.2015р.) по 01.04.2015р. (наказ командира військової частини А1113 від 30.03.2015р. № 46).

30.06.2015р. Командиром військової частини А1113 видано наказ №36 «Про здійснення перерахунку грошової доплати за науковий ступінь та вчене звання» щодо здійснення перерахунку грошової доплати за науковий ступінь та вчене звання військовослужбовцям військової частини А1113, в тому числі ОСОБА_1, старшому науковому співробітнику науково-інформаційного відділу військової частини А1113 за науковий ступінь кандидата педагогічних наук у розмірі 15% та за вчене звання доцент у розмірі 25 %; разом 40 % від посадового окладу в період з 01.10.2014р. (наказ командира військової частини А1113 № 14 від 13.10.2014р.) по 14.01.2015р. (наказ командира військової частини А1113 № 5 від 14.01.2015р.).

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.3 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

У своїй діяльності відповідач керується Конституцією України, Законом України «Про Збройні Сили України», Законом України «Про військовий обовязок та військову службу», Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» та ін.

Відповідно до п.4 наказу Міністра оборони України «Про впорядкування умов оплати праці працівників науково-дослідних установ (підрозділів) Збройних Сил України» № 70 від 09.02.2006р. вказано надати право начальникам науково-дослідних установ (підрозділів) Збройних Сил України у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати працівникам доплати:

у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати):

за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, за суміщення професій (посад), за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт. Зазначені види доплат не встановлюються керівникам науково-дослідних установ, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих закладів та їх заступникам;

у розмірі до 40 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за роботу в нічний час, якщо вищий розмір не визначено законодавством, за кожну годину роботи з 10 години вечора до 6 години ранку;

за вчене звання:

професора - у граничному розмірі 33 відсотки посадового окладу (ставки заробітної плати);

доцента, старшого наукового співробітника - у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Зазначена доплата встановлюється працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним вченим званням. За наявності у зазначених працівників двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням;

за науковий ступінь:

доктора наук - у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати);

кандидата наук - у граничному розмірі 15 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Зазначені доплати встановлюються працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем. За наявності у працівників двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем.

Відповідність вченого звання та наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником науково-дослідної установи (підрозділу) Збройних Сил України.

Документи, що засвідчують наявність наукового ступеня та вченого звання, повинні відповідати нормам та вимогам, передбаченим законодавством;

надбавки:

у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати): за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи (на термін її виконання), за складність, напруженість у роботі.

Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу. Таке обмеження не поширюється на працівників національних закладів (установ). У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни ці надбавки скасовуються або зменшуються; за почесні звання України, СРСР, союзних республік СРСР "народний" - у розмірі 40 відсотків, "заслужений" - 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати); за спортивні звання "заслужений тренер", "заслужений майстер спорту" - у розмірі 20 відсотків, "майстер спорту міжнародного класу" - 15 відсотків, "майстер спорту" - 10 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Надбавки за почесні та спортивні звання встановлюються працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним почесним або спортивним званням. За наявності двох або більше звань надбавки встановлюються за одним (вищим) званням. Відповідність почесного або спортивного звання профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником науково-дослідної установи;

за знання та використання в роботі іноземної мови: однієї європейської -10, однієї східної, угро-фінської або африканської - 15, двох або більше мов - 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Надбавка не встановлюється працівникам, для яких вимогами для зайняття посади передбачено знання іноземної мови, що підтверджено відповідним документом.

Конкретні розміри надбавок і доплат установлюються в колективному договорі та оголошуються наказом начальника науково-дослідної установи, організації. Якщо колективний договір не укладено, то ці питання мають погоджуватися з профспілковим органом. Передбачені законодавством надбавки і доплати нараховуються до посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників.

Розділом XXV «Правила виплати доплати за науковий ступінь і доплати за вчене звання» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008р.(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р. за № 638/15329) передбачено, що доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності виплачується, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню:

особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом які проходять службу на посадах у апараті Міністерства оборони України, Генеральному штабі Збройних Сил України, органах військового управління, безпосередньо підпорядкованих Міністерству оборони України та Генеральному штабу Збройних Сил України, територіальних управліннях, органах військового управління (від управління армійського корпусу, повітряного командування та вищих) та військових комісаріатах, - у розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу;

іншим особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - у розмірі відповідно 15 і 25 відсотків посадового окладу.

За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем.

Особам офіцерського складу, які мають вчене звання та займають у військових навчальних закладах, науково-дослідних і науково-випробувальних установах посади, пов'язані з педагогічною або науковою діяльністю, визначені Переліком посад осіб офіцерського складу військових навчальних закладів і науково-дослідних (науково-випробувальних) установ Збройних Сил України, за якими передбачена доплата за вчене звання (додаток до цієї Інструкції), виплачується доплата за вчене звання у таких розмірах на місяць:

які мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), - 25 відсотків посадового окладу;

які мають вчене звання професора, - 33 відсотки посадового окладу.

За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням.

Особам офіцерського складу, крім керівного складу, до якого належать посади, указані в розділі "Командування" штату військового навчального закладу або науково-дослідної (випробувальної) установи, та науково-педагогічного (педагогічного) складу військових навчальних закладів і науково-дослідних установ, доплата за вчене звання виплачується за умови безпосередньої участі в розробці наукової тематики за планами науково-дослідних (випробувальних) робіт або проведенні планових занять з курсантами (слухачами, студентами).

Особам офіцерського складу, які мають науковий ступінь і вчене звання та одержували доплату за науковий ступінь та (або) доплату за вчене звання за останніми штатними посадами до зарахування на навчання в докторантуру військових навчальних закладів та науково-дослідних (випробувальних) установ, виплата цих доплат зберігається за весь період навчання в докторантурі зазначених навчальних закладів та установ.

Доплата за науковий ступінь і доплата за вчене звання виплачуються:

Особам офіцерського складу, які до дня призначення на посади мають науковий ступінь та (або) вчене звання, - з того дня, з якого вони стали до виконання обов'язків за посадами, за якими встановлена виплата доплат, але не раніше дня видання наказу про призначення.

Особам офіцерського складу, які займають посади, за якими встановлені виплати доплат, і які одержали науковий ступінь та (або) вчене звання в період виконання обов'язків за цими посадами, у тому числі вперше:

у разі присудження наукових ступенів кандидата або доктора наук - із дня рішення спеціалізованої вченої ради після прийняття рішення Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України про видачу відповідного диплома;

у разі присвоєння вчених звань професора, доцента або старшого наукового співробітника - із дня рішення вченої (науково-технічної) ради після прийняття рішення Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України про видачу відповідного атестата.

Особам офіцерського складу - докторантам, які мають науковий ступінь і (або) вчене звання та одержували доплати за вчене звання і (або) за науковий ступінь за останньою штатною посадою до зарахування на навчання, - із дня прибуття до докторантури військового навчального закладу та науково-дослідної (випробувальної) установи, але не раніше початку навчального року, та до дня видання відповідним керівником наказу про закінчення (відрахування) докторантури.

Особам офіцерського складу, які мають науковий ступінь та (або) вчене звання і займають посади, за якими не передбачена виплата доплат, та тим, які перебувають у розпорядженні, звільненим від посад, допущеним до тимчасового виконання обов'язків за вакантними посадами, за якими встановлена виплата доплат, ці доплати виплачуються за період тимчасового виконання обов'язків за посадами.

Особам офіцерського складу, допущеним до тимчасового виконання обов'язків за невакантними посадами, доплати за науковий ступінь та (або) за вчене звання не виплачуються.

Виплата особам офіцерського складу доплат за науковий ступінь та (або) за вчене звання припиняється із дня, наступного за днем звільнення з посади, або вступу до тимчасового виконання обов'язків за посадами, за якими виплата доплат не встановлена.

Військовослужбовцям, які тимчасово вибувають з військової частини зі збереженням посад за місцем служби, доплати за науковий ступінь та (або) за вчене звання виплачуються в порядку, установленому пунктом 34.1 цієї Інструкції.

Судом досліджено наданий відповідачем акт «Про проведення службового розслідування за фактом визначення відповідності діяльності фінансово-економічної служби військової частини А 1113 позовній заяві Одеського окружного адміністративного суду», затверджений командиром військової частини А 1113 02.11.2015р., з якого вбачається, що відповідно до Протоколу №2 від 10.03.15 р. засідання комісії з визначення тарифного розряду та відповідності наукового ступеню і вченого звання займаній посаді, який дає військовослужбовцям та працівникам Збройних Сил України військової частини А 1113 право на отримання доплати до грошового забезпечення (для військовослужбовців) та заробітної платні (для працівників Збройних Сил України). Відповідно до цього протоколу (п. II, абзац 3) «... полковнику ОСОБА_1, начальнику науково-інформаційного відділу, встановити розмір доплати за науковий ступень - 15% від посадового окладу з 1 квітня 2015 року». Зазначений протокол був підписаний усіма членами комісії, окрім ОСОБА_2 На листі погодження, капітаном ОСОБА_2 було написано «... не згодна в п.4 розділу 1 та п.1 розділу 2…».

Згідно Протоколу №5 від 30.06.15 р. засідання комісії з визначення тарифного розряду та відповідності наукового ступеню і вченого звання займаній посаді, якій дає військовослужбовцям та працівникам Збройних Сил України військової частини А 1113 право на отримання доплати до грошового забезпечення (для військовослужбовців) та заробітної платні (для працівників Збройних Сил України), П. III, розділ 1 «... ОСОБА_1, старшому науковому співробітнику науково-інформаційного відділу за вчене звання доцента - 25% від посадового окладу, за науковий ступінь кандидата педагогічних наук - 15% від посадового окладу з дня прийняття на роботу по день призначення на посаду (наказ командира військової частини №6 від 15.01.2015року)». Зазначений протокол був підписаний всіма членами комісії окрім капітана ОСОБА_2, оскільки остання знаходилась у той час на лікарняному.

Крім того, майор ОСОБА_2 надала запит до Департаменту фінансів (вих. №278 від 12.05.15, копія додається до матеріалів розслідування) з проханням щодо роз'яснення порядку виплати полковнику ОСОБА_1 доплати за наукову ступінь кандидата педагогічних наук у розмірі 15% від посадового окладу. На цей запит був отриманий лист з Департаменту фінансів (вх. 570 від 03.07.15р.),в якому визначено алгоритм визначення проблемного питання.

16.06.2015 р. начальник науково-інформаційного відділу військової частини А 1113 полковник ОСОБА_1 у своєму рапорті на ім'я командира військової частини А 1113 (вх. №472 від 16.06.2015 р.) довів інформацію щодо проблемних питань з порядком нарахування складових у його грошовому забезпечені.

Відповідно до резолюції командира частини на цьому рапорті, видано наказ №36 від 30.06.2015 р., на листі погодження якого, майором ОСОБА_2 було зауважено:

«...Не згодна з п.1,2 (абзац 3) в частині виплати не згодна з тим, що відповідно до наказу МОУ №70 від 09.02.2006р., доплата за вчене звання та науковий ступень виплачується, якщо наявне вчене звання та науковий ступень відповідають профілю діяльності. З даного питання надіслано запит №299 від 22.05.15р.. Доцільно видати наказ після надходження роз'яснення».

При цьому суд звертає увагу, що видаючи накази № 36 від 30.06.2015р., № 32 від 18.06.2015р., відповідач керувався п. 4 наказу Міністра оборони України «Про впорядкування умов оплати праці працівників науково-дослідних установ (підрозділів) Збройних Сил України» № 70 від 09.02.2006р., п.25.4.1 Розділу XXV «Правила виплати доплати за науковий ступінь і доплати за вчене звання» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р. за № 638/15329). Водночас

тими ж приписами нормативно-правових актів відповідач обґрунтовує причини невиконання вищезазначених наказів.

Судом встановлено та зазначено представником відповідача, що накази командира військової частини А 1113 № 36 від 30.06.2015р., № 32 від 18.06.2015р. є чинними, останні не скасовувались, в тому числі в судовому порядку, жодних змін до них не вносилось в установленому законом порядку. Протилежного відповідачем не доводилось та не спростовано належними та допустимими доказами.

Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій командира військової частини А 1113 щодо невиконання наказів командира військової частини А 1113 №№ 32, 36 від 30.06.2015р. «Про здійснення перерахунку грошової доплати за науковий ступінь та вчене звання»; зобовязання командира військової частини А 1113 виконати вимоги наказів командира військової частини А 1113 «Про здійснення перерахунку грошової доплати за науковий ступінь та вчене звання» та здійснити виплату позивачу за науковий ступінь і вчене звання у повному обсязі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд відмовляє в частині позовних вимог щодо зобовязання командира військової частини А 1113 утриматися від вчинення дій та надання розпоряджень, які порушують вимоги вищезазначених наказів командира військової частини А 1113 та зазначає наступне.

Приписами ч. 1 ст. 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтерес.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд наголошує, що захист прав здійснюється у разі їх порушення. З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Для розкриття цих категорій необхідно звернути увагу на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 (справа N 1-10/2004). Системний аналіз, який проведено Конституційним Судом України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

З урахуванням наведених вище міркувань Конституційний Суд України вирішив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Так, позивачем заявлено вказану позовну вимогу відносно можливого вчинення певних дій в майбутньому, тобто в той період часу, коли відповідачем ще не вчинені дії, відтак, судом не встановлено підтвердженого належними доказами факту порушення суб'єктом вимог законодавства. При цьому, доказів з посиланням на нормативні акти відносно того, що вказані дії мають вчинятись відповідачем в майбутньому до суду не надано та згідно норм законодавства не встановлено такої ймовірності.

Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При прийнятті рішення суд враховує, що накази № 36 від 30.06.2015р., № 32 від 18.06.2015р. не скасовані, не визнані нечинними, а відповідно підлягають виконанню.

Відтак, приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши докази наявні в матеріалах справи та приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що, відповідач діяв не на підставі та не в межах наданих чинним законодавством повноважень, не у спосіб, передбачений Конституцією України, нормами діючого законодавства та підзаконних актів, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 122, 128, 159-164, 167 України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Командира військової частини А 1113 про визнання дій протиправними, зобовязання виконати вимоги наказів № 36 від 30.06.2015р., № 32 від 18.06.2015р., утриматися від вчинення дій, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії командира військової частини А 1113 щодо невиконання наказів командира військової частини А 1113 № 32 від 18.06.2015р., № 36 від 30.06.2015р. «Про здійснення перерахунку грошової доплати за науковий ступінь та вчене звання».

Зобовязати командира військової частини А 1113 виконати вимоги наказів командира військової частини А 1113 № 32 від 18.06.2015р., № 36 від 30.06.2015р. «Про здійснення перерахунку грошової доплати за науковий ступінь та вчене звання» та здійснити виплату позивачу за науковий ступінь і вчене звання у повному обсязі.

В решті позовних вимог, - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Г.П. Самойлюк