Постанова № 53323928, 26.10.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2015 року № 813/8175/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сидор Н.Т.,

за участі секретаря судового засідання Присташ І.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Святко до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення про порушення законодавства про рекламу № 0279 від 04.11.2014 року,

в с т а н о в и в :

товариства з обмеженою відповідальністю Святко заявлено в суд позов до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення № 0279 від 04.11.2014 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення процедури притягнення ТзОВ "Святко" до відповідальності за порушення Закону України «Про рекламу». Зокрема, позивач зазначає, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол (п. 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693, далі - Порядок), в той час як підставою для відкриття даної справи про порушення законодавства про рекламу слугував не відповідний протокол, а подання Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем пропущено місячний строк розгляду справи в порушення вимог п. 12 Порядку. Також позивач вказує, що оскаржуваним рішенням ТзОВ "Святко" притягнене до відповідальності не за незаконне розміщення зовнішньої реклами, а за неподання відповідної інформації щодо вартості виготовлення реклами. З наведених обставин, позивач вважає, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, покликаючись на мотиви позовної заяви. Просив позов задоволити.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги ТзОВ "Святко" заперечив в повному обсязі. Вважає, що рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства. Спростовуючи обгрунтування вимог позивача, представник відповідача зазначив, що справа про порушення законодавства про рекламу була порушена на підставі протоколу, як це передбачає Порядок, а такий протокол складений за наслідками розгляду подання про порушення законодавства про рекламу, що надійшов від органу місцевого самоврядування. Крім того, вказав, що оскаржуване рішення було прийняте в межах строку, визначеного Порядком, оскільки згідно з доповідною запискою від 27.10.2014 року, адресованої на ім'я в.о. начальника Інспекції, останнім було продовжено строк розгляду справи до 28.11.2014 року. Також зазначає, що жодним чином факт виявленого порушення законодавства про рекламу позивач не спростовує, лише прагне уникнути відповідальності, посилаючись начебто на процесуальні порушення при накладенні штрафу. Відтак, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Працівниками Департаменту економічної політики Львівської міської ради було встановлено порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме: керівництвом ТзОВ Святко самовільно встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами рекламоносій на фасаді будинку на вул. Друкарська, 4 в м. Львові без погодження з органами місцевого самоврядування та скеровано ТзОВ "Святко" вимогу № 23/Р-9-1648 від 04.06.2014 року, якою запропоновано в термін до 14.06.2014 року усунути вказані порушення.

У звязку з неусуненням ТзОВ "Святко" зазначених порушень в строк до 14.06.2014 року, Департаментом економічної політики Львівської міської ради було винесено подання № 23/Р-2-2152 від 04.07.2014 року про порушення Закону України «Про рекламу».

В подальшому, Департаментом економічної політики Львівської міської ради зазначене подання скеровано на адресу відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку.

На вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Спеціальним актом, що визначає повноваження відповідача при розгляді справ про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу є Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693.

Так, відповідно до п. 9 Порядку, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або Держспоживстандарту і його територіальних органів.

Пунктами 10-13 Порядку передбачено, що протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці. Посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.

У відповідності до зазначеного Порядку Інспекцією у справах захисту прав споживачів у Львівській області проведено наступну процедуру притягнення ТзОВ "Святко" до відповідальності за порушення Закону України «Про рекламу».

01.09.2014 року Інспекцією складено протокол про порушення законодавства про рекламу № 0314.

Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» визначено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.

Відповідно листом від 01.09.2014 року № 2370 Інспекцією повідомлено позивача про необхідність надання інформації про вартість розміщеної реклами, розповсюдженої з порушенням вимог рекламного законодавства (копії рахунків, платіжних доручень), а також пояснення по факту розміщення реклами з долученням підтверджуючих документів, а також повідомлено позивача про дату час та місце розгляду справи на 28.10.2014 року. Зазначений лист був отриманий позивачем, однак жодних дозвільних документів на встановлення реклами позивачем надано не було.

30.09.2014 року відповідачем на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 01.09.2014 року № 0314 прийнято рішення № 0344 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

Згідно з доповідною запискою від 27.10.2014 року, адресованою на ім'я в.о. начальника Інспекції, останнім було продовжено строк розгляду даної справи про порушення законодавства про рекламу до 28.11.2014 року, що врегульовано відповідно до п. 12 Порядку.

А саме, п. 12 Порядку зазначено, що строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.

Згідно з п. 16 Порядку справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

28.10.2014 року від позивача до відповідача надійшло клопотання про неможливість забезпечення явки його представника на засідання розгляду справи призначене на 28.10.2014 року, та в котрому він просив відкласти розгляд справи на 04.11.2014 року.

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області було здійснено розгляд такої справи у відсутності представника позивача, складено протокол засідання стосоно справи про порушення законодавства про рекламу № 0279 від 04.11.2014 року, та враховуючи ненадання інформації про вартість реклами та інших документів щодо її розповсюдження відповідачем вирішено прийняти рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 0279 від 04.11.2014 року, відповідно до якого на ТзОВ "Святко" накладено штраф в сумі 1700 грн за самовільне розміщення зовнішньої реклами (шість місць) за адресою м. Львів, вул. Друкарська, 4 без дозволу органів місцевого самоврядування.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про рекламу» відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Частиною 6 ст. 27 вказаного Закону передбачено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із ч. 1 ст. 27 вказаного Закону особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Згідно із ч. 2 вказаної статті відповідальність несуть рекламодавці, винні, зокрема, у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами.

Як зясувалось судовим розглядом, що й стверджують матеріали справи, то позивач не заперечує факт допущеного порушення законодавства про рекламу. Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою лише в частині порушення відповідачем процедури притягнення ТзОВ "Святко" до відповідальності за порушення Закону України «Про рекламу».

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскаржуване рішення про накладення штрафу № 0279 прийняте 04.11.2014 року, а не 28.10.2014 року, оскільки саме на 28.10.2014 року було призначено й повідомлено позивача про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, доказів відкладення за клопотанням позивача й відповідно повідомлення про перенесення справи про рекламу на 04.11.2014 року матеріали даної справи не містять, що у зазначеному суд вбачає допущення відповідачем порушення процедури накладення на позивача штрафу.

Однак при цьому, беручи до уваги, що відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, то суд не вбачає в даті прийняття рішення факту порушення субєктом владних повноважень прав позивача, зважаючи на те, що таке прийняте в межах строків розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, а також те, що позивач, як на стадії розгляду справи відповідачем, так і під час судового процесу, жодним чином не намагався і не спростував факт порушення ним законодавства про рекламу, а лише прагнув уникнути відповідальності, покликаючись на порушення процедури притягнення до відповідальності за порушення Закону України "Про рекламу".

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТзОВ "Святко" задоволенню не підлягають.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 02.11.2015 року.

Суддя Сидор Н.Т.