Постанова № 53323660, 30.10.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2015 р. № 809/3756/15

14 год. 15 хв. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

при секретарі Хомі О.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 районна державна адміністрація про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2015 року приватна особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем без достатніх підстав та всупереч вимогам чинного законодавства, так як орендна плата за користування земельними ділянками сплачувались позивачем в розмірі 0,3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відповідно до п.8 договорів, укладених між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 районною державною адміністрацією.

Ухвалою суду від 12.10.2015 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено ОСОБА_4 районну державну адміністрацію.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом безпідставно. Пояснив, що між позивачем та ОСОБА_4 районною державною адміністрацією було укладено два договори оренди земельних ділянок, відповідно до яких орендна плата вноситься у грошовому розмірі в сумі 1 144,10 грн. та 1 209,40 грн. на рік та становить 0,3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Окремо звернув увагу суду на те, що розмір орендної плати був встановлений відповідно до розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки за межами населеного пункту с. Серендній Майдан, грошова оцінка якої не проведена. Зазначив, що нормативно грошова оцінка земельних ділянок була зроблена Державним підприємством "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" у 2015 році із запізненням з вини самого державного підприємства, так як позивач звернувся до нього з усіма необхідними документами ще 14.11.2014 року. Вказав, що відповідно до Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру є істотною умовою договору оренди, а тому, оскільки правочини від 26.10.2012 року є дійсними, то відповідно їх умови є обовязковими для виконання сторонами. Зазначив, що орендар зобовязаний сплачувати більший розмір орендної плати лише у випадку внесення відповідних змін до договору. Вважає, що зміна розміру земельного податку згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.04.2014 року, є підставою для внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками, проте не тягне автоматичну зміну умов договорів, а відтак донарахування податковим органом суми податкового зобовязання з орендної плати є неправомірним. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позов не визнала з мотивів, наведених у письмовому запереченні. Суду пояснила що, на її думку, оскаржувані рішення прийняті ДПІ в Надвірнянському районі у відповідності до положень чинного законодавства на підставі обгрунтованих висновків контролюючого органу. Вказала, що законодавством України, як підставу для нарахування земельного податку визначено дані державного земельного кадастру, однак нормативна грошова оцінка орендованих земельних ділянок здійснена не була. Пояснила, що з врахуванням вищевказаної норми та з метою дотримання вимог п.5 ст.288 ПКУ, зі змінами і доповненнями, та з метою попередження втрат бюджету було обчислено суму орендної плати в розмірі 3% нормативної грошової оцінки. Звернула увагу суду на те, що про необхідність внесення змін до договорів оренди в частині розміру орендної плати було повідомлено платника земельного податку відповідними листами, проте останні позивачем протиправно залишились без врахування. Просила у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не зявився повторно, хоча в обох випадках був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подала, причини неявки суду не повідомила.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 26.10.2012 року між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 районною державною адміністрацією укладено договори оренди земельних ділянок загальними площами 2, 5696 га та 4,2300 га відповідно.

Як вбачається з досліджених в якості письмових доказів по справі вищевказаних договорів, останніми передбачено, що орендна плата вноситься у грошовому розмірі в сумі 1 144,10 грн. та 1 209,40 грн. відповідно та становить 0,3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, сума якої встановлена згідно розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки за межами населеного пункту с. Середній Майдан, грошова оцінка якої не проведена (а.с.7-13, 43).

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в Надвірнянському районі відповідно до Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» та внесених на підставі даного нормативно-правового акту з 01.04.2014 року змін до Податкового кодексу України позивачу було направлено листи від 03.03.2015 та 05.09.2014 про необхідність перегляду умов договорів оренди від 26.10.2012 (а.с.41,42).

30.06.2015 року податковим органом прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями за №№14179-17, 14180-17 ФОП ОСОБА_3 нараховано орендну плату з фізичних осіб в сумі 14 289,81 грн. та 15 105,39 грн. відповідно.

Згідно вимог п.3 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За наслідками судового розгляду, на підставі встановлених обставин справи, які підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, суд не може погодитись з правомірністю прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень за №№14179-17, 14180-17 від 30.06.2015 року з огляду на нижчевикладене.

Спірні відносини, які виникли між сторонами регулюються Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до частин першої та другої статті 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом (пункт «а» статті 17 ЗК).

Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПКУ плату за землю визначено, як загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п.п.14.1.136 п.14.1.ст.14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі-орендна плата) - це обовязковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПКУ (в редакції, чинній на момент укладення договорів) встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюються у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Як убачається з наявних у матеріалах справи та досліджених судом в якості письмових доказів по справі договорів оренди земельних ділянок від 26.10.2012 року, а саме п. 8 11 розмір річної орендної плати підлягає обовязковому перегляду і зміні на вимогу орендодавця внаслідок зміни ставок та порядку визначення сплати орендної плати за землі, а також 1 раз у рік в інших випадках, визначених законом. Щорічний розрахунок орендної плати та сплата орендної плати здійснюється орендарем відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 внесено зміни до вищевказаної норми ПКУ шляхом збільшення розміру податку, а саме: не менше 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, орендар зобов'язаний буде сплачувати більший розмір орендної плати з настанням дати: - набрання чинності додатковою угодою про внесення змін до договору (в разі досягнення сторонами взаємної згоди щодо збільшення розміру орендної плати); - набрання законної сили рішенням суду про зміну договору (в разі вирішення спору щодо зміни розміру орендної плати в судовому порядку).

Так як в судовому засіданні встановлено, що судове рішення, яке б змінювало умови договорів від 26.10.2015 року відсутнє, а додаткові угоди про внесення змін до вказаних договорів укладено не було, то законних підстав для зміни розміру орендної плати не має.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом із тим суд враховує, що податковий орган відповідно до наданих йому функцій наділений повноваженнями зі здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, проте ініціативою вносити зміни в договори оренди землі відповідно до статей 12, 80, 83 Земельного Кодексу України, статті 21 Закону «Про оренду землі» наділена одна зі сторін цих договорів, якою у справі, що розглядається, є ОСОБА_4 районна державна адміністрація.

Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Таким чином, суд приходить до переконання, що хоча зміна розміру земельного податку згідно із Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичної зміни орендної палати та відповідно донарахування податковим органом суми податкового зобов'язання з орендної плати за податковими повідомленнями-рішеннями.

З огляду на вищевикладене вимоги позивача є правомірними та такими, що повністю відповідають положенням діючого законодавства України, належним чином обґрунтовані, і тому підлягають до задоволення у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст. 94 КАСУ(в редакції, чинній на момент звернення до суду), якщо адміністративний позов задоволено повністю, суд присуджує всі здійснені судові витрати з Державного бюджету України.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи квитанції ПАТ КП «ПриватБанк» №0.0.428784014.1 від 31.08.2015 року ОСОБА_3 сплачено 182,70 грн. судових витрат (а.с.2). Таким чином, відповідно до вищевказаної норми суму судових витрат, сплачених позивачем, слід стягнути з Державного бюджету України на користь останнього.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України, п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, ст.ст.15, 30 Закону України «Про оренду землі», керуючиськеруючись ст.ст.11, 71, ч.1 ст. 72, ст. 86, ч.4 ст.128, ст.160, ст.162, КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення за №№ 14179-17, 14180-17 від 30.06.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватної особи-підприємця ОСОБА_3 182 (сто вісімдесят дві) грн. 80 коп. судових витрат.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяГундяк В.Д.

Постанова складена в повному обсязі 06.11.2015 року.