Постанова № 53323619, 21.10.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2015 року 810/4192/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доПереяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській областіпровизнання протиправними та скасування рішення та постанови,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 30.07.2015 №0008221701 та постанови про накладення адміністративного стягнення від 30.07.2015 Серії АА №114890.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішення про застосування штрафних санкцій від 30.07.2015 №0008221701 є незаконним, оскільки відповідачем в порушення вимог Наказу Міндоходів України від 09.09.2013 №455 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" нараховано штраф за 2015 рік в розмірі 245,91 грн., що становить 20 % від суми несвоєчасного сплаченого єдиного внеску за ІV квартал 2014 року, тоді як відповідач вже нарахував штраф за ІV квартал 2014 року у сумі 122,86 грн. Також вказує на те, що накладення штрафу у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум до 1 січня 2015 року є незаконним.

З приводу постанови про накладення адміністративного стягнення від 30.07.2015, то позивач вважає її незаконною, оскільки вона не являється посадовою особою, у звязку з чим вважає, що її безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.165 КУпАП.

Відповідач будь-яких письмових пояснень з приводу заявленого позову суду не надав.

У судове засідання, призначене на 12.10.2015, сторони, які належним чином були повідомлені про розгляд справи, не зявились.

12.10.2015 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без її участі.

Частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

30.07.2015 Переяслав-Хмельницькою ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі ч. 10 та п. 2 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0008221701, згідно з яким позивачу за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 21.10.2014 по 23.12.2014 нараховано штраф у розмірі 122,86 грн., що становить 10 % своєчасно несплаченої суми 1228,60 грн., за період з 21.01.2015 по 21.01.2015 нараховано штраф у розмірі 245,91 грн., що становить 20 % своєчасно несплаченої суми 1229,55 грн., та пеню у розмірі 79,86 грн.

Також, 30.07.2015 головним державним інспектором відділу адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб, майнових податків та єдиного соціального внеску Баришівського, Березанського відділень Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_2 складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення Серії АА №728885.

У вказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець вчинила правопорушення за ч. 3 ст. 165 Кодексу України про адміністративне правопорушення, п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", а саме несвоєчасно сплачено єдиний внесок за 4 квартал 2014 року в сумі 1229,55 грн.

30.07.2015 заступником начальника, начальник Яготинського відділення Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_3 прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення Серії АА №114890, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн. - за порушення п. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" щодо несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску за 4 квартал 2014 року в сумі 1229,55 грн.

Вважаючи оскаржувані рішення неправомірними, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Так, спірні правовідносини сторін регулюються Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з проведенням адміністративної реформи" від 04.07.2013, згідно якого функції з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування покладено на Міністерство доходів і зборів України та, відповідно внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" (чинного з 01.01.2011).

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

Отже, ОСОБА_1 відповідно до вимог зазначеного Закону є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний, серед іншого: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

За приписами ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Водночас, ч. 11 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно ч. 10 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

При цьому, п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за №508/26953, затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Інструкція).

У відповідності до п. 7.1 Інструкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Згідно п.п.7.2.2 Інструкції, відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, фіскальні органи застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Пунктом 7.5 Інструкції передбачено, що на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документи, які є підставою для нарахування пені:

- документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк її сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням); вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком; рішення суду;

- документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; звіт платника щодо нарахування єдиного внеску з від'ємним значенням; відомості або довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; свідоцтво про смерть фізичної особи.

Згідно розрахунку штрафної санкції по єдиному внеску вбачається наступне:

- 21.10.2014 (граничний термін сплати 20.10.2014) виник борг в розмірі 1228,60 грн., який сплачено 23.12.2014;

- 21.01.2015 (граничний термін сплати 20.01.2015) виник борг в розмірі 1229,55 грн., який сплачено 21.01.2015.

Отже, з наведеного слідує, що позивач несвоєчасно сплачувала зобовязання по єдиному внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а тому Переяслав-Хмельницькою ОДПІ правомірно винесено рішення від 30.07.2015 №0008221701 про застосування штрафних санкцій у розмірі 368,77 грн. та нарахування пені у розмірі 79,86 грн.

Щодо позовних вимог про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 30.07.2015 Серії АА №114890, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна вина (умисна або необережна), дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому, як було зазначено судом, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" зобовязано платників єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених в п.п. 4 та 5 частини першої статті 4 Закону, зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до статей 13, 14 зазначеного Закону органи доходів і зборів мають право, крім іншого, здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог закону та порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності винних у порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та ч. 3 ст. 165-1 КУпАП встановлено, що посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за порушення порядку нарахування, обчислення, несплату та несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Як було встановлено судом, в протоколі про адміністративне правопорушення від 30.07.2015 зазначено про те, що ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець вчинила правопорушення за ч. 3 ст. 165 Кодексу України про адміністративне правопорушення, п.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", а саме несвоєчасно сплачено єдиний внесок за 4 квартал 2014 року в сумі 1229,55 грн.

За вказане порушення заступником начальника, начальник Яготинського відділення Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_3 прийнято постанову від 30.07.2015 Серії АА №114890 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.

Суд вважає, що зазначена постанова винесена відповідно до норм чинного законодавства.

При цьому, суд не може прийняти до уваги твердження позивача про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення виходячи з наступного.

Доводи позивача про неправомірність винесеної постанови про накладення адміністративного стягнення з посиланням на те, що вона не є посадовою особою і її безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165 КУпАП не можуть бути взяті до уваги, оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність, а отже здійснює організаційно-розпорядчі повноваження.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що винесена відносно позивача постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою, оскільки під час розгляду справи судом встановлено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 165 КУпАП.

Крім того, оскаржувана постанова винесена компетентною особою та відповідає вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наявні у справі докази свідчать про правомірність прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення.

Водночас позивач, всупереч наведеним вимогам, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності рішення відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки відповідач не поніс вказаних витрат, судові витрати стягненню на користь відповідача не підлягають.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (частина друга статті 4 Закону України "Про судовий збір").

З матеріалів справи вбачається, що розмір майнових вимог, заявлених позивачем, становить 1128,63 грн., у звязку з чим розмір судового збору за подання даного адміністративного позову, виходячи з приписів статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, має становити 1827,00 грн.

Оскільки за подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у сумі 182,70 грн., а за результатами розгляду адміністративної справи суд відмовив у задоволенні позову, решта судового збору - 1644,30 грн. підлягає стягненню з позивача до Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України (отримувач коштів - Київський окружний адміністративний суд; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989; банк отримувача - ГУ ДКСУ у Київській обл. м. Київ; код банку отримувача (МФО) - 821018; рахунок отримувача - 31213206784001; код класифікації доходів бюджету - 22030001, символ звітності "206") судовий збір у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.